Друга світова війна

 

 

Міністерство освіти й науки України

 

 

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

Друга світова війна

 

 

 

 

 

 

Роботу виконав

студент 41 групи

історичного факультету

(заочне відділення)

 

Науковий керівник:

 

 

 

 

 

 

 

 

Житомир – 2012

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

Вступ………………………………………………………………………………..3

Розділ І. Причини, характер та періодизація Другої світової війни……………5

Розділ ІІ. Основні етапи Другої світової війни

2.1. Початок світової війни…………………………………………………9

2.2. Розширення фашистської  агресії……………………………………..15

2.3. Докорінний перелом  у ході Другої світової війни…………………..19

2.4. Розгром фашизму в  Європі……………………………………………26

2.5. Розгром Японії…………………………………………………………28

Розділ ІІІ. Підсумки та уроки Другої світової війни

3.1. Підсумки війни………………………………………………………..30

3.2. Уроки Другої світової  війни………………………………………….32

Висновки…………………………………………………………………………..34

Список використаних джерел та літератури……………………………………36

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність цієї науково-дослідної роботи полягає в тому, що Друга світова війна – це найбільший конфлікт в історії людства. У ній взяло участь більше 60-ти країн. Воєнні дії велися на всіх океанах, в Європі, Азії, Африці та ін. До армій країн, що воювали, було мобілізовано близько 10 млн. чол.   Мета дослідження полягає в тому, щоб охарактеризувати особливості  та основні причини початку Другої світової війни, періодизацію цієї трагічної сторінки в історії людства; охарактеризувати основні її етапи та найголовніше вказати на підсумки та уроки війни.

Завдання:

• з'ясувати причини початку Другої світової війни;
• пояснити чим було зумовлено початок війни;
• проаналізувати основні етапи, хід війни;
• навести основні уроки та підсумки війни.

Об′єктом дослідження виступає історія країн світу протягом 1939 – 1945 років.

Предметом дослідження виступає Друга світова війна в історичній оцінці.

У процесі дослідження були використані такі загальнонаукові та конкретно-історичні методи:

• узагальнення;
• опис;
• аналіз;
• порівняння;
• статистичний;
• історично-порівняльний;
• конкретно-пошуковий;
• систематизації тощо.

Структура та обсяг дослідження: робота складається зі вступу, трьох частин, висновків, джерел та літератури і додатків; загальний обсяг -  36 сторінок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І. ПРИЧИНИ, ХАРАКТЕР ТА ПЕРІОДИЗАЦІЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

 

 

 

Друга світова війна – це настільки масштабне і складне історичне явище, що в оцінці її проблем, у тому числі її причин, до цих пір серед істориків,  політиків існують різні точки зору. Звичайно, причини Другої світової війни складні та неоднозначні. Деякі дослідники вважають, що вони випливають перш за все з рішень Версальської конференції, яка закріпила суперечності між переможцями і переможеними у Першій світовій війні. Певну роль відіграв також фактор СРСР і антирадянська політика західних держав їх курс на умиротворення Німеччини. Відповідальність за початок війни несуть і США. Вони маючи колосальний економічний, воєнний потенціал зайняли політику нейтралітету, що цілком влаштовувало Гітлера. До причин війни можна віднести і політику малих європейських держав, і перш за все Польщі, Угорщини, Румунії та інших, які своїми діями блокували можливість утворення системи колективної безпеки в Європі.

Першопричиною Другої світової війни  була імперіалістична, агресивна політика фашистської Німеччини та її союзників.

Друга світова війна належить до числа найважливіших історичних подій ХХ ст. Вона тривала 6 років, охопила майже всі континенти. У ній взято участь понад 60 держав, її масштаби набагато перевищували масштаби Першої світової війни.

Причини:

1. по-перше, утвердження фашистських тоталітарних режимів у низці країн, що повели наступ на традиційні демократичні завоювання, досягнуті людством, здійснювали політику войовничого шовінізму, расизму, нехтування елементарних людських прав і свобод.;
2. по-друге, загострення суперечностей між двома коаліціями великих держав, одна з яких у складі Німеччини, Японії та Італії прагнула до нового переділу світу, захоплення колоній, джерел сировини та ринків збуту;
3. по-третє, розв’язанню війни сприяла політика вседозволеності стосовно агресорів, що її проводили Англія і Франція, а також безпосередня підтримка агресора з боку СРСР (пакт Молотова – Ріббентропа).

Найбільші держави агресивного блоку – Німеччина та Японія – прагнули до світового панування. 10 лютого 1939 р., виступаючи на секретній нараді військового командування, Гітлер так визначив мету своєї політики: а) панування в Європі; б) світове панування на століття. Стратегічна мета Японії полягала в «об’єднанні восьми кутів світу під одним дахом». Італія прагнула до перетворення Середземного моря в Італійське озеро і повернення собі колишніх володінь стародавньої Римської імперії.

Характер Другої світової війни став національно-визвольним з боку країн, що стали жертвою фашистської агресії. Загроза, яка нависла над людством у результаті ескалації фашистської агресії, привела до об’єднання держав з різним суспільно-економічним устроєм: Радянського Союзу – тоталітарної  держави, де панувала сталінська диктатура з демократичними країнами Заходу – Великобританією та США.

Вивчення та аналіз міждержавних і соціально-класових відносин напередодні війни переконують, що вона виникла не випадково.

Причини її – у глибоких суперечностях, які були між державами імперіалістичної системи, а також системою, яка щойно народилася. Із суперечностей випливають і цілі війни:

політичні – прагнення керівних кіл великих держав перерозподілити сфери впливу, забезпечити неподільне панування своєї системи;

економічні -  розширити сфери впливу застосування капіталу, отримати дешеві джерела сировини і робочої сили.

В історичній науці існують різні варіанти періодизації Другої світової війни. Найчастіше її поділяють на 5 періодів.

• Перший період – початок світової війни: від нападу Німеччина на Польщу до агресії на СРСР (1 вересня 1939 р. – 22 червня 1941 р.). Він характеризується значними військовими успіхами Німеччини. До літа 1941 р. було окуповано всю Західну Європу крім Британських островів й увесь Балканський півострів.
• Другий період – розширення фашистської агресії: від нападу Німеччини на СРСР до початку контрнаступу радянських військ біля Сталінграду й англо-американських військ у Північній Африці (22 червня 1941 р. – листопад 1942 р.) . Це був крах плану «блискавичної війни» Німеччини проти СРСР. 8 грудня 1941 р. у війну вступили США, військові дії велись у планетарному масштабі.
• Третій період – докорінний перелам у ході Другої світової війни: від осінніх перемог антигітлерівської коаліції до відкриття в Західній Європі Другого фронту ( листопад  1942 р. – 6 червня 1944 р.). Цей період розпочався перемогою радянських військ біля Сталінграда (лютий 1943 р.), яка означала докорінний перелом у війні, остаточно закріплений у битві під Курськом (липень-серпень 1943 р.) та успішними діями англо-американських військ у Північній  Африці та Італії (весна-літо 1943 р.).
• Четвертий період – розгром фашизму в Європі: від відкриття Другого фронту на Північній Франції та наступу радянських військ у Білорусії до капітуляції Німеччини  (червень 1944 р. – 9 травня 1945 р.). Період характеризується успішними операціями військ антигітлерівської коаліції на Західному та Східному фронтах, розгром фашистського блоку і беззаперечною капітуляцією Німеччини.
• П’ятий період – розгром Японії: від капітуляції Німеччини до капітуляції Японії ( 9 травня – 2 вересня 1945р.). Це було завершенням Другої світової війни.

За іншим — Друга світова війна хронологічно поділяється на три великих періоди.

Перший період — з 1 вересня 1939 р. до червня 1942 р.; для нього характерний дедалі більший масштаб війни за збереження переваги сил агресорів.

Другий період — з червня 1942 р. по січень 1944 р. — час переламу в ході війни, коли ініціатива і перевага в силах переходять до країн антигітлерівської коаліції.

Третій період — з січня 1944 р. по 2 вересня 1945 р. — заключний етап війни, коли позначилася криза правлячих режимів держав-агресорів і відбувся їхній крах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ. ОСНОВНІ ЕТАПИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

 

 

 

2.1.   Початок Світової війни

 

Друга світова війна (1939-1945 рр.) розпочалася з нападу гітлерівської Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 р.

11 квітня 1939 р. Гітлер затвердив  так званий «Білий план», який  передбачав напад на Польщу  та її окупацію.

 За планом «Вайс», затвердженим ще 11 квітня 1939 р., стратегічне зосередження й розгортання німецьких військ завершилося 25 серпня. Проти Польщі було кинуто 62 дивізії, у тому числі 7 танкових. Німецьким військам протистояли польські збройні сили у складі 39 дивізій, що мали втричі менше танків і в 5 разів менше літаків.

Аби виправдати агресію, увечері 31 серпня група перевдягнених у польську форму есесівців захопила радіостанцію власного прикордонного міста Глейвіц. Після цього Гітлер заявив, що Польща «не хоче поважати німецьких кордонів» і Німеччина «повинна відповісти на силу силою». Німецькі війська рано-вранці 1 вересня без оголошення війни вторглися на територію Польщі. У відповідь на це 3 вересня Великобританія та Франці оголосили війну Німеччині. Разом з Англією у війну вступили її домініони: Канада, Австралія, Нова Зеландія, Південно-Африканський Союз. США оголосили про нейтралітет. Японія та Італія залишилися поки що «невоюючими» союзниками Німеччина.

Воєнні плани вермахту враховували можливість вступу до війни Великої Британії та Франції і передбачали розгром Польщі в ході "блискавичної війни" ("бліцкригу"), щоб встигнути після цього перекинути війська на захід. Для цього 2/3 вермахту було зосереджено проти Польщі, що забезпечило перевагу над польською армією.

1 вересня 1939 р. о 4.45 німецька  авіація завдала ударів по  аеродромах, вузлах комунікацій, економічних  та адміністративних центрах Польщі. Німецький лінкор "Шлезвіг Гольштейн", що заздалегідь прибув до польського узбережжя, відкрив вогонь по півострову Вестерплятте. Сухопутні сили вермахту перейшли кордон і вдерлися до Польщі з півночі — зі Східної Пруссії, з заходу — зі Східної Німеччини і з півдня — із Словаччини.

Лідери нацистської держави розглядали війну проти Польщі як перший етап боротьби за світове панування. Тільки 3 вересня об 11 годині уряд Великої Британії, маючи зобов'язання перед Польщею, оголосив війну Німеччині, а шістьма годинами пізніше те ж зробила Франція. Деякі європейські країни, а також США заявили про свій нейтралітет.

Хоча плани вермахту не були реалізовані повністю, вже 16 вересня столицю Польщі Варшаву було оточено. Обложена Варшава билася до 21 вересня.

17 вересня за угодою  з Німеччиною до Польщі ввійшла  Червона Армія, що означало фактичний вступ СРСР у Другу світову війну. Польська держава фактично припинила існування. Радянські і німецькі війська в Польщі розмежовувала лінія по ріках Нарев, Вісла, Сян, як і було передбачено секретним додатковим протоколом від 23 серпня 1939 р.

Розпочалася Друга світова війна.

Німецький план ведення війни виходив з того, що Англія і Франція через свою непідготовленість не почнуть відразу активних дій проти Німеччини. Тому на франко-німецькому кордоні гітлерівське командування залишило незначне прикриття, а головні свої сили кинуло у наступ проти Польщі. На польському фронті 62 німецьким дивізіям 9 у тому числі 7 танковим і 4 механізованим), добре оснащеним і навченим, протистояло лише 30 польських дивізій, в яких переважала піхото і кавалерія.

Після поразки Польщі на Західному фронті продовжувалася «дивна» війна: Англія і Франція вичікували, їхні військ, що дислокувалися вздовж німецького кордону, стояли бездіяльними. Німеччина ж посилено готувалася до рішучого удару по союзниках.

30 листопада 1939 р. СРСР оголосила  війну Фінляндії, і ціною значних  жертв домігся перемоги. До складу  СРСР увійшли весь Карельський  перешийок з м. Виборгом і низка  територій на узбережжі Балтійського  моря. За цю агресію СРСР був виключений з Ліги Націй. У червні 1940 р. в результаті політичного тиску Румунія передала СРСР Бессарабію і Північну Буковину. Ще у вересні-жовтні 1939 р. СРСР уклав угоди з Естонією, Латвією і Литвою та одержав право на розміщення своїх військ на їхніх територіях. А в серпні 1940 р. ці держави було включено до складу СРСР. Після початку Другої світової війни зовнішня політика розвивалась у руслі таємних радянсько-німецьких протоколів.

9 квітня 1940 р. гітлерівські  війська без оголошення війни  напали на Данію та Норвегію. Данія капітулювала відразу ж  після нападу, Норвегія вчинила  опір агресії.  На допомогу  норвежцям був надісланий англо-французький  експедиційний корпус, що спробував  затримати просування загарбників  углиб країни. Однак у командуванні  норвезькою армією активізувалися  прихильники фашистів на чолі  з колишнім військовим міністром  Квіслінгом. У червні 1940 р. у зв’язку  із загрозливим становищем на  Західному фронті десант союзників  був евакуйований до Англії. Уся  Норвегія була окупована гітлерівськими  військами.