Формування політичної культури молоді

 

 

Формування політичної культури молоді

 

 

План

 

Вступ ………………………………………………………………………….

Розділ 1. Теоретико-методологічні аспекти дослідження політичної

                                     культури молоді

1.1. Політична культура в українському суспільстві: стан та перспективи її

       демократизації………………………………………………………………..

1.2. Формування політичної культури молоді на сучасному етапі та її

       психологічні аспекти……………………………………………………….

1.3. Національна ідея та її значення у формуванні політичної культури

       молодих  громадян………………………………………………………….

 

Розділ ІІ. Процес соціалізації української молоді як об’єкт

                                          політологічного аналізу

2.1. Сутність та особливості соціалізації української молоді…………………

2.2. Формування політичної культури молоді у навчально-виховному

       процесі……………………………………………………………………….

2.3. Особливості формування політичної культури української молоді в

       умовах нестабільного суспільства та шляхи її реформування…………..

 

Висновки………………………………………………………………………..

Список використаної літератури……………………………………………

Додатки

 

Вступ

Актуальність теми дослідження. Зростання ролі політичної культури – загальна закономірність розвитку сучасної цивілізації. Воно особливо помітне на зламі тисячоліть, коли людство перебуває у стані суперечливих пошуків нової стратегії цивілізаційного розвитку, нових світоглядних і соціокультурних парадигм. Процеси децентралізації владних повноважень, розвитку партійних систем, оформлення механізмів захисту групових інтересів висувають на перший план проблеми культури спілкування, пошук оптимальних моделей сумісності, знаходження консенсусу.

Саме категорія політичної культури найближче підводить нас до розуміння атмосфери політичного життя, специфічної і неповторної у кожній країні і навіть у різних її частинах. Без неї неможливо збагнути, чому певна кількість індивідів обирає ту чи іншу політичну орієнтацію, форму політичної поведінки, чому однотипні політичні інституції по-різному діють і по-різному сприймаються у різних країнах?

Без піднесення рівня політичної активності громадян (зокрема молоді) ні вивести економіку із кризи, ні закласти основи правової держави і громадянського суспільства неможливо. Без сприйняття молоддю демократичних ідеалів не може бути й мови про становлення в її середовищі нового типу політичної культури, орієнтованої на створення демократичного суспільства в незалежній Україні.

Звернення до проблеми політичної культури молоді та її психологічних чинників зумовлене низкою важливих обставин. По-перше, сучасний етап розвитку українського суспільства, який характеризується продовженням трансформаційних процесів у сфері суспільних цінностей та ідеалів, викликає модифікації глибинних взаємовідносин людини з державою, владою, політикою і призводить до значних змін у перебігу та формах становлення політичної культури особистості.

По-друге, у молодіжному середовищі останнім часом спостерігається переоцінка суспільних та культурних цінностей попередніх поколінь, переривання послідовності у передачі соціокультурного та політичного досвіду, що призводить до загальної ціннісно-нормативної кризи та ідеологічного вакууму. Все це висуває підвищені вимоги до молодої людини як суб'єкта соціально-політичного буття, тому виникає необхідність у створенні нових моделей політичної поведінки та власної системи цінностей.

По-третє, у сучасних умовах різноманітності політичного спектра суспільного житгя, в умовах багатопартійності проблема формування цілеспрямованої дійової позиції молоді в розбудові політичних інституцій набуває особливого значення. У молодому віці відбувається трансформація емоційно-оцінного та когнітивно-оиосередкованого ставлення до політичного життя суспільства у його дійово-практичну реалізацію, а також усвідомлення змістовних аспектів політичної діяльності суспільних інститутів зі спробою визначення власної політичної позиції стосовно них.

Актуальність вивчення проблем формування сучасної політичної культури молоді в суспільстві перехідного типу, яким сьогодні є українське суспільство, не викликає сумнівів, оскільки йдеться про історичний вибір шляху розвитку. Цей вибір робить підростаюче покоління.

Недостатній рівень засвоєння демократичної політичної культури є однією з причин відчуження молоді від суспільно-політичних процесів в українській державі. Суспільство не може бути громадянським, а держава – соціальною і правовою, якщо одна із соціальних груп цього суспільства виключена з системи політико-владних відносин.

Утвердження нового типу соціокультурних відносин, у тому числі і політичних, передбачає не тільки опанування молоддю усіма формами людської життєдіяльності, які сформувались у період її соціалізації, але й творення нових, які найбільшою мірою відповідають потребам часу.

Метою дипломної роботи є аналіз процесу становлення політичної культури молоді в умовах демократизації сучасного українського суспільства, а також з’ясування ролі освіти, в тому числі вищої освіти, як соціального інституту в процесі формування політичної культури студентської молоді, специфічної соціально-демографічної групи.

Для досягнення поставленої мети у дисертації визначені такі завдання:

- проаналізувати  проблеми становлення політичної  культури в умовах переходу  до демократичних політичних  інститутів та впровадження демократичних  процедур;

- розглянути  теоретичні підходи до вивчення феномена політичної культури;

- окреслити  найсуттєвіші риси сучасної політичної  культури громадян України, та  особливо молоді;

- узагальнити  дані емпіричних соціологічних  досліджень політичної культури  сучасної молоді України;

- здійснити аналіз існуючих концептуальних підходів до визначення змісту та психологічних компонентів політичної культури особистості.

- дослідити механізм та специфіку політичної соціалізації сучасної української молоді, визначити основні чинники, канали формування політичних знань, форм політичної участі;

- визначити  соціально-педагогічні умови ефективності  формування політичної культури  у навчально-виховному процесі.

Об’єктом дослідження є політична культура сучасної молоді – специфічної соціальної спільноти й учасника суспільно-політичних процесів.

Предметом дослідження є процес становлення та розвитку політичної культури молоді в умовах демократизації українського суспільства.

Аналіз джерельної бази. Незважаючи на значну кількість напрямів і підходів, які пояснюють зміст, сутність та особливості прояву політичної культури особистості, розробка цієї проблеми є недостатньою і потребує переосмислення дослідженого раніше та поглибленого розгляду окремих аспектів цієї проблеми. Попри розлогу традицію досліджень тут і дотепер немає єдності поглядів.

Наукове опрацювання проблеми формування політичної культури проводиться вченими різних галузей знань. Методологічні проблеми вивчення феномена політичної культури розглядаються в працях зарубіжних та вітчизняних вчених: А.Алмонда, С.Верби [1], Дж.Пауелла [2], А.Демідова [35-37], В.Ребкала [88-89], О.Рудакевича [91-92], С.Рябова [94,95], О.Кокорської [47] , В.Матусевич [57] та ін. Різні аспекти питань політичної культури досліджуються в працях В.Андрущенка[5] , В.Бебика [9,10,11,12], В.Горбатенка [32], В.Лісового [49], М.Михальченка [59,60], М.Остапенко [69, 70,71], Ф.Рудича [93], Ю.Кравченко [48], М.Пірен [74,75], О.Проскуріної [87] та інших.

У своїх роботах автори звертаються до вже запропонованих класифікацій трактування поняття політичної культури, але розглядають її з різних аспектів політичної системи та суспільних взаємовідносинах, що дає змогу розкрити і побачити її, як ще більш ширше та невизначене явище. Наприклад, В.Ребкало у докторській дисертації “Політична культура особистості: теоретико-методологічні засади дослідження і формування” найбільш повно і послідовно розгорнув концепт “політична культура - якісна характеристика політичного життя” у теоретичну систему. На думку дослідника, “політична культура як якісна характеристика політичного життя суспільства функціонує й реалізується у вигляді політичного виробництва”, останнє ж “функціонує як соціально-практичний і концептуально-теоретичний механізм політичного життя” [88]. М.Головатий у статті “Проблеми формування політичної культури молоді в контексті трансформаційних процесів українського суспільства” наголошує, що для підвищення розвитку демократії в суспільстві багато уваги потрібно приділяти саме молодому поколінню, потрібні практичні дії в напрямі заохочення участі молоді в розвитку державних процесів, відповідальна молодіжна політика, яка б враховувала її інтереси, визначала шляхи розв’язання проблем, що її хвилюють [27]. У кандидатській дисертації “Формування політичної культури українського суспільства: проблеми і перспективи розвитку” О.Проскуріна намагається показати, що політична культура як частина духовної культури суспільства це ціла система: від стійких переконань до зразків поведінки, вона впорядковує політичний досвід і регулює політичну взаємодію індивідів, суспільства й органів влади [87]. Ж.Деркач у дисертації “Політична культура як інтегральна характеристика процесу формування і розбудови держави” розглядає політичну культуру в контексті державотворчого процесу, намагається показати його залежність від рівня розвитку культури [38]. Ю.Кравченко у роботі “Політична культура та політична свідомість як детермінанти розвитку демократично-орієнтованої держави” намагається визначити поняття демократії за допомогою таких категорій, як “політична культура” та “політична свідомість”. Наголошує, що необхідно розглядати політичну культуру та політичну свідомість не просто як показники чи індикатори наявного рівня демократії в суспільстві, а й як чинники та детермінанти процесу її становлення [48]. Значна кількість робіт з вивчення та аналізу політичної культури українського суспільства та політико-владної еліти представлена М.Пірен у підручниках, статтях та монографіях [73,74,75].

Політична культура під кутом зору узагальнюючих політико-психологічних характеристик індивіда, ступеня його політичної розвиненості, вміння реалізувати власні політичні знання у межах функціонуючої політичної системи розглядається у працях Є.Головахи [29], М.Головатого [25-28]; акцент на національній культурі, національному характері та менталітеті робиться у дослідженнях О.Рудакевича [91,92], Л.Нагорної [66], О. Стегній [99], С. Вовканич [20]; акцент на дослідженні власне психологічних чинників процесу формування політичної культури особистості через аналіз процесу її політичної соціалізації, політичної ідентичності зроблено у роботах Н.Гедікової [23], Н.Дембицької [34], В.Москаленко [65]; розгляд політичної культури особистості через комплексні дослідження масової політичної свідомості та політичної поведінки здійснено у роботах Д.Ольшанського [68], О.Шестопал [104] та ін.

Виходячи з актуальності зазначеної проблеми, аналіз феномена політичної культури в сучасних умовах становлення особистості має на меті поєднання вихідних принципів зазначених концептуальних підходів у цілісне наукове уявлення про психологічні детермінанти прояву політичної культури, політичного рівня свідомості молоді та його реалізації у певному виді політичної поведінки.

Соціальним проблемам освіти та виховання присвячені праці В.Андрущенка [5] , В.Пічи [76] , А.Карнаух [40-42], М.Михальченко [59] та багатьох інших.

Різноманітні аспекти ролі молоді України в сучасних суспільних процесах досліджують В.Головенько [30], І.Мартинюк [52], О.Балакірєвої., Л.Волинець[61], А. Старинець [98] та ін.

Соціально-психологічним проблемам життєдіяльності особистості в умовах сьогодення присвячені праці В. Барабаш [6] , А. Ваторопіна [13], О. Вашутіна [14], В. Вовка [19], Л. Лепіхова [51] та ін.

Крім того, зазначена проблема висвітлюється в збірниках доповідей науково-практичних конференцій. Разом з тим, ступінь дослідження політичної культури ще є недостатнім і потребує подальшого аналізу, зокрема ступінь наукового опрацювання проблем формування політичної культури молоді, особливо в контексті трансформаційних процесів українського суспільства та реформування навчального процесу України.

Аналіз робіт сучасних науковців розкриває широкій простір для наступних досліджень феномену політичної культури як такої, а й особливо в різних сферах суспільного та політичного життя.

Теоретико-практичне значення одержаних результатів полягає у створенні бази для подальшої наукової розробки проблеми становлення демократичної політичної культури молоді в Україні та можливості окреслення перспектив подальшого дослідження цієї проблематики.

Висновки наукового дослідження можуть бути використані різними суб’єктами політики у повсякденній практиці політичного життя. На основі дипломної роботи можлива підготовка навчальних курсів з політології і спеціальних курсів з проблем політичної культури.

Структура та обсяг роботи. Мета і завдання дослідження, його концептуальна основа і зміст визначили структуру дипломної роботи, що складається зі вступу, двох розділів, зокрема, у першому розділі – три підрозділи, у другому – три підрозділи, висновків та списку використаних джерел (106 позицій). Обсяг роботи – сторінок, основна частина дипломної роботи – сторінок.

У Вступі обґрунтовані актуальність теми дослідження, ступінь її наукової розробки, визначені об’єкт і предмет, мета й завдання дипломної роботи, її теоретичне і практичне значення, апробація результатів.

Першому розділ – “Теоретико-методологічні аспекти дослідження політичної культури молоді” – що складається з трьох підрозділів, присвячений розкриттю теоретичного розгляду аналізу дитячого дозвілля, розгляду гри як феномену дитячого дозвілля та його еволюції.

У першому підрозділі “Політична культура в українському суспільстві: стан та перспективи її демократизації” подається концептуальний аналіз основних визначень політичної культури. Розмаїття типологій політичної культури дає уявлення про її якісний характер.

У другому підрозділі “Формування політичної культури молоді на сучасному етапі та її психологічні аспекти ” розглядаються різноманітні судження, точки зору, аргументи з приводу феномена „молодь”, перш за все, вікових меж молоді. Окрема увага приділяється з’ясуванню такого важливого поняття, як молодіжні проблеми.

Третій підрозділ “Національна ідея та її значення у формуванні політичної культури молодих громадян”

У другому розділі – “Процес соціалізації української молоді як об’єкт політологічного аналізу” – визначає сутнісні особливості політичної соціалізації молоді, зокрема намагається з’ясувати специфіку соціалізаційного процесу, визначившись, перш за все, із загальним трактуванням соціалізації в науці.

У першому підрозділі “Сутність та особливості соціалізації української молоді ” змістовим ядром дослідження є аналіз процесу політичної соціалізації молоді, однак оскільки він містить базові характеристики загальносоціалізаційного процесу, значна увага приділяється розгляду загального процесу соціалізації.

У другому підрозділі “Формування політичної культури молоді у навчально-виховному процесі” зазначається, що демократична політична освіта має бути спрямована на виховання громадянина, який цінує власні права, готовий відстоювати ідеали свободи, демократичні цінності, володіє відповідними практичними навичками.

У третьому підрозділі “Особливості формування політичної культури української молоді в умовах нестабільного суспільства та шляхи її реформування ”