Реалізація етапів експериментального дослідження процесу впливу організованих форм та методів роботи з нестандартними дітьми

Необхідно відзначити, що кожна родина є унікальною системою, і прояв перерахованих вище ознак може бути різним і різноманітної. Дитині потрібно тепло, людська участь, це нічим не заміниш. Справа не стільки в матеріальному добробуті батьків і їхньому високому положенні в суспільстві, скільки в тім, як вони виховують своїх дітей. Там, де дітям з раннього віку прищеплюються навички самостійності і відповідальності, де діти позбавляються можливості зловживати заробленими їхній родителями засобами, де є теплота й увага, там діти виростають нормальними. [7].

Акуальність спільної роботи. Однієї з ведучих форм виховно-профілактичної роботи є організація спільної діяльності учнів, вчителів, соціальних педагогів і батьків. Школа, як могутній інститут соціалізації неповнолітніх, повинна стати центром і правовою культурою, і соціалізації підлітків. Зі шкільних установ повинні піти байдужність, брутальність і хамство, жорстокість у звертанні з учнями, вимагання з батьків під різними приводами і навпаки розквітнути, розвинутися ті здібності, які одразу не помітні, або вдосконалити дійсно обдарованих дітей.

 У кожній школі необхідні  психолог і соціальний педагог. На наш погляд, соціальний педагог повинний починати свою роботу з дітьми та їх батьками з першого класу. Співробітництво школи з родиною, вивчення родини, необхідно, насамперед, тому, що особистість матері й особистість батька, їхній характер, темперамент, індивідуальні особливості, якість їхніх подружніх взаємин, повсякденне поводження в побуті, ступінь їхньої культурності, освіченості є вирішальним чинником виховання дітей. [9].

Соціальний педагог  в співробітництві з батьками і всіх зацікавлених організаціях повинні брати участь у створенні і впровадженні молодіжних програм здорового способу життя, що ґрунтуються на об'єктивної і зухвалої довіру інформації про алкоголізацію, наркотизацію і їхні наслідки. Метою цих програм повинне бути формування в підлітків "здорових" моделей способу життя, що надають можливості для реалізації особистісного потенціалу. Досягнення успіху в профілактиці і подоланні раннього формування залежностей можливо тільки при координації роботи всіх структур, що працюють з підлітками: правоохоронних, психолого-педагогічних, соціологічних, медичних. Варто визнати пріоритетну роль у боротьбі з поширенням наркотичних речовин серед соціальних педагогів. Результати дослідження показують, що не страх покарання здатний стримувати підлітків від вживання алкоголю і наркотиків, а пояснення наслідків їх зловживанням. На питання анкети "Якби Ви знали про шкоду алкоголю і наркотиків, чи стали б Ви їх приймати?" більшість підлітків (96,7%!) відповіли негативно. Для попередження алкоголізації і наркоманії серед підлітків у сферу діяльності соціального педагога входить виявлення груп ризику, аналіз кризових ситуацій у підлітковому середовищі і пропозиції по соціально прийнятних способах дозволу цих ситуацій. [13].

Співпраця по розвитку обдарованості повинна розпочинатися з пояснення батькам цього феномену, формуванні вмінь батьків забезпечувати комфортну атмосферу вдома, спільно розиватися з дитиною.

Ідеалом, до якого прагне родина, школа все наше суспільство, є всебічно розвита людина, утворена, здорова фізично і морально, що вміє і любить трудитися.

Про роль школи в організації процесу сімейного виховання дітей писав А.С.Макаренко: "Родини бувають гарні, і родини бувають погані. Доручитися за те, що родина виховує як випливає, не можна. Говорити, що родина може виховувати, як хоче, ми не можемо. Ми повинні організувати сімейне виховання, і організуючим початком повинна бути школа, як представниця державного виховання".[6].

З цих позицій і визначаються основні задачі роботи соціальних педагогів шкіл батьками «нестандартних дітей»:

• Систематична різнобічна педагогічна освіта батьків, тобто ознайомлення їх як з основами теоретичних знань, так і з практикою роботи з учнями.
• Залучення батьків до активної участі в навчально-виховному процесі.
• Формування в батьків потреби в самоосвіті.
• Ознайомлення батьків з різноманітними методами сімейного виховання, добір і узагальнення кращого досвіду.
• Соціально педагогічне дослідження родин, диференціація їх на визначені типи
• Робота з дітьми девіантного поводження.
• Забезпечення правового захисту дитини в родині і школі.

При проведенні цієї великої і відповідальної роботи враховуються проблеми, висунуті перед суспільством самим життям: нечисленність родини, виховання в ній однієї дитини; окреме проживання молодих чоловіків і звідси - утрачивание сімейних традицій, утрудненість передачі досвіду сімейного виховання, специфіка впливу неповної родини на дитину; дефіцит спілкування батьків з дітьми в зв'язку з великою зайнятістю батьків, продовженням навчання молодих батьків; поглинання духовних інтелектуальних запасів так називаним "вещизмом". Правильне педагогічне керівництво сімейним вихованням можливо за умови комплексного підходу до виховання, забезпечення координації зусиль в усіх напрямках виховання - ідейно-політичного, трудового, морального, естетического, фізичного. [12].

Робота педагогів шкіл з родителями здійснюється в двох напрямках: з колективом батьків і індивідуально.

У практиці по організації роботи з «нестандартними дітьми» ми базувалися на співпраці з батьками та застосовували найбільш раціональні її форми: загальні і класні збори батьків, колективні й індивідуальні консультації, бесіди, лекції, конференції, відвідування родин учнів, оформлення різних за формою і змістом текстових матеріалів, фотомонтажі, виставки робіт учнів. Батьки залучаються до участі в організації учбово-виховного процесу: керівництво кружками, виступу перед батьками і дітьми, підготовка й участь у проведенні позакласної і позашкільної роботи, господарська допомога. Велика соціальна значимість цілеспрямованого спілкування з родиною полягає в тім, що направляючи по потрібному руслу вплив батьків на дітей, педагог впливає і на перебудову внутрісімейних відносин, сприяє удосконалюванню особистості самих батьків, тим самим підвищує рівень загальної культури населення.

Індивідуальна робота з батьками й інших дорослих членах родини учня складна і різноманітна. Перевагою індивідуальної роботи є те, що знаходячись наодинці із соціальним педагогом, батьки відвертіше розповідають йому про свої проблеми внутрісімейних відносин, про які ніколи б ні сказали при сторонніх. При індивідуальних бесідах необхідно дотримувати головного правила: зміст індивідуальної бесіди повинний бути надбанням, воно не повинне розголошуватися. Дуже уважно випливає відноситься до прохань батьків. Не виконати прохання можна тільки в тому випадку, якщо її виконання може нанести шкода дитині. Індивідуальне спілкування не тільки дає можливість учителю вплинути на батьків, але й у свою чергу, багато в чому допомагає йому у виборі правильного підходу до дітей. [17].

Експеримент проводився на базі ЗОШ №,,,,,,,,,,,,,  з батьками дітей, які постійно порушують поведінку (серед дітей молодшої школи – 12 хлопчиків та 5 дівчат, та 2 хлопчики та 4 дівчат, яких можна віднести до категорії обдарованих.) Ми запропонували батькам заповнити анкету (Додаток 1), з метою отримання інформації про співпрацю батьків та дітей.

Отримані данні були вражаючими:

• Жоден з батьків не цікавиться друзями дитини 0%
• 2% приймають пасивну участь у заходах школи, а інші спираються на зайнятість.
• Вільний час 30% проводить при прогулянці з дитиною, 35% - при вечірньому спілкування, 15% - як прийдеться, 20% - стараються організовувати вихідні
• 40% - знає які дитина обирає ігри, останні загубилися
• Індивідуальні особливості, які необхідно враховувати – вік, стать, інтерес до спорту ( те, що вони визначили)
• Домашні обовязки на дытей не полагають

Такі відповіді спонукали нас до негайного початку організованої роботи.

2. Результативність проведеного експерименту

Метою нашої роботи було налагодження взаємодії батьків та дітей для ефективної роботи з «нестандартною дитиною».

Наша робота полягала у залучення батьків та активній їх участі разом дітьми у різноманітних заходах.

Такими заходами були.

1. Організоване свято.

Свято означає таку організацію дозвілля учнів, яка грунтується не лише на сприйнятті, а й на активній дії: свято пов'язане з найрізноманітнішими формами самовираження, які включають позитивне ставлення до тих чи інших дат, подій, традицій. Бути присутнім на святі — означає брати участь у ньому, в тих масових діях, які базуються на співпереживанні, спільній дії всього колективу. Свято обов'язково має передбачати активну дію і видовище, що й визначає його комплексний характер. Педагогічна цінність свята визначається тим, що це гнучка динамічна виховна система, яка дає змогу одночасно задовольнити кілька різних рівнів дозвілля дітей та дорослих. Свято стимулює дитину, сприяє нагромадженню її досвіду суспільно цінної поведінки, прояву ініціативи і самодіяльності. Воно цілісно впливає на моральний розвиток особистості молодшого школяра та прищепленню навичок. У ході свята виховується свідоме ставлення до здоров’я, розвивається пізнавальна активність, стимулюється прагнення до самостійного набуття навичок. Шкільне свято має всі необхідні соціальні умови для формування навичок здорового способу життя учнів.

Для співпраці роботи з «нестандартною дитиною» та їх батьками ми пропонуємо  організацію наступного шкільного свята:

• Свято присвячене Дню захисника Вітчизни та 8 Березня.
• З метою формування навичок здорового способу життя проводиться конкурс « Містер молодших класів» та « Міс спорт».  Сценарій див. Дод 2. Такі заходи сприятимуть вдосконаленню фізичного та психологічного здоров’я, налагодженню стосунків, розвитку творчих здібностей.

          2. Постановка казок

 Ми пропонуємо сценарій знайомої усім дітям казки «Колобок», яку можна обігрувати в театралізованій діяльності. Її зміст дещо змінений, вирішує завдання фізичного, естетичного та соціального виховання. Сценарій див у Дод 3.

         3. Проведення сюжетно-рольової гри.

Сюжетно-рольова гра «Відважні козаки та милі дівчата». Дана гра привчає не лише до правил поводження з електроприладами, а й до правильної поведінки у суспільстві, як запоруки психічного здоров’я. Сценарій див. у Дод 4.

         4. Проведення вечора-диспуту.

Формування навичок здорового способу життя в першу чергу грунтється на викорененні бажання до шкідливих звичок. « Шкідливість паління» - диспут, який направлен на роз’яснення наслідків для здоров’я куріння. Сценарій див. у Дод.5

      5. Спортивні змагання

Організація «Козаціких забав» сприятиме:

• Формування фізичної культури в учнів на основі традицій українського
• козацтва.
• Прищеплювання навичок здорового способу життя, інтересу до колективної роботи
• Навчити налагоджувати контакти
• Навчити почуття колективізму, швидко орієнтуватися, приймати рішення в неординарних ситуаціях.

 

       6. Бесіди в ігровій формі

Мета. Продовжувати  формувати у дітей розуміння необхідності колективної роботи;  дати їм корисні поради про збереження і зміцнення здоров’я. Розвивати увагу, самоконтроль, мовлення; розвивати вміння давати оцінку  поведінці та вчинкам. Виховувати дбайливе ставлення до свого здоров’я , виховувати старанність у виконанні основних правил збереження здоров’я.

      7. Проведення конкурсів

Організація конкурсів малюнків « Я особистість?», «Як я з батьками проводжу вихідні»

8. Масові фізкультурно-оздоровчі і спортивні заходи

Ними передбачається:

а) організація систематичних занять з різних видів спорту за інтересами учнів;

б) проведення масових спортивних змагань з різних видів спорту, туризму.

в) проведення спільних з батьками змагань та конкурсів

Головна мета позакласної роботи полягає в тому, щоб залучити кожну дитину  до самостійності, розуміння норм суспільства, розвитку та вдосконаленню своїх здібностей, але все це обов’язково з допомогою батьків.

Після запропонованих позакласних заходів зацікавленість батьків розвитком та вихованням своєї дитини зросла, бажання приймати участь у заходах також.

• Цікавляться колом друзів дитини – 80%
• 60% приймають активну участь у заходах школи,
• 55% організовують спільні вихідні
• 70% знають які дитина обирає ігри та якими кружками цікавиться
• 55% чітко розуміють індивідуальні особливості дитини свого віку
• 60% назначили такі домашні обов’язки, які зацікавлюють та стимулюють.
• 45% почали систематично займатися вдома додатково від школи

Такі результати підтверджують ефективність обраних нами форм роботи та цікавлять не лише соціальних педагогів а учителів разом з дітьми та їх батьками.

2.4  Висновки до 2 розділу

 

Як свідчать дані, викладені і даному розділі, організація процесу……………

Виходячи з теоретичних положень з проблеми …………….. проаналізованої на основі наукових джерел [9,14,15,20,26,30,33,37,41,44,52,62,66,80,91,93,95,102], робимо висновок, що……………… має стати пріоритетним напрямком…………

Здійснене нами експериментальне дослідження, яке було проведено на базі………. дає змогу утвердитись в переконані доцільності використання запропонованих…………………..

Отже, можна зробити висновок, що………….

 

 

 

 

 

 

Загальні висновки

Теоретичний аналіз наукових джерел з досліджуваної теми дав підстави стверджувати, що проблема………………….

Аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду розробки та впровадження……….. дозволив обґрунтувати  висновок про те, що вони…………..

Аналіз результатів дослідження……….. підтвердив ефективність впровадження даної системи…………

Перспективою видається подальша робота над даною проблематикою в напрямках розробки…………….

1. Аналіз літературних джерел показав, що за останні роки проблема роботи з «нестандартною» дитиною є предметом фундаментальних наукових досліджень.
2. Принцип всебічної і гармонійної роботи з даною категорією дітей передбачає забезпечення планомірного й цілеспрямованого розвитку всіх здібностей. Формування навичок здорового способу життя великою мірою сприяє повноцінному психічному розвиткові дитини та зменшенню девіантності
3. Позакласна робота, повинна активно сприяти успішному формуванню в учнів інтересу і звички до самоконтролю, співпраці батьків та дітей.
4. Родина - першорядний осередок суспільства, що здійснює базисну соціалізацію дітей завдяки зусиль усіх її функцій - виховної, рекреативний (сюди входить фізична, матеріальна, моральна, психологічна підтримка, організація дозвілля), коммукативной (спілкування і через нього - соціалізація), регулятивної, фемецитологической (відчуття щастя в родині)
5. У житті кожної родини виникають свої об'єктивні і суб'єктивні труднощі у вихованні. Особливої уваги заслуговують проблеми неповних родин і питання виховання дітей у них, сімей де діти схильні до девіацій та обдаровані діти. Рішенням цих питань і проблем необхідно починати вже з першого класу загальноосвітньої школи.
6. Запропоновані педагогічні позакласні заходи сприятимуть формуванню здорового способу життя, тому що основною їх метою є сформувати здорового способу життя для покращення якості життя, попередження негативних залежностей, розвиток творчості та налагодження взаємодії з батьками, з метою формування зацікавленості з боку батьків та розуміння проблем їх дітей.