Вплив засобів масової інформації на формування суспільної свідомості в Україні

ЗМІСТ

 

ВСТУП................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ  МЕХАНІЗМІВ ВПЛИВУ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ  ІНФОРМАЦІЇ НА СУСПІЛЬНУ СВІДОМІСТЬ:

1.1 Уточнення основних понять роботи: «вплив», «засоби масової інформації», «суспільна свідомість».........................................................................5

1.2 Історія вивчення впливу ЗМІ  на суспільну свідомість..........................11

1.3 Методи вивчення механізмів впливу ЗМІ на суспільну свідомість.....17

РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ВПЛИВУ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ НА СУСПІЛЬНУ СВІДОМІСТЬ:

2.1 Негативні аксіологічні функції ЗМІ у сучасному суспільстві..............19

2.2 Методи впливу засобів масової інформації на свідомість людини......23

2.3 Вплив засобів масової інформації на формування суспільної свідомості в Україні………………………………………………………………..29

ВИСНОВКИ.....................................................................................................34

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.................................................37

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Характерною особливістю  рубежу XIX та XX століть є бурний процес інформатизації усіх сфер сучасного суспільства. У зв’язку з цим спостерігається зростання значущості нових інформаційних технологій, особливо в галузі ЗМІ, або мас-медіа.

Актуальність даної теми пов’язана з тим, що зараз відбувається революція в інформаційних технологіях, яка увібрала у себе значні досягнення електроніки, математики, філософії, психології, економіки та інших наук. В результаті перед нами кардинальний перелом у розвитку інформаційних технологій, які з’являлися і вдосконалювалися разом з еволюцією людського суспільства.

Динамічна соціокультурна реальність, нова інформаційна культура не можуть не впливати на систему ЗМІ та її впливу на суспільство, який носить як позитивний, так і негативний характер.

Актуальність даної  проблеми має особливе значення для  України, в якій формується інформаційне суспільство і в якій, подібно до розвинутих країн Заходу, розгортається інформаційна війна. Адже сучасні глобальні тенденції в галузі комунікацій показують наявність досить відмінних від минулого нових результатів, які отримані завдяки використанню сучасних телекомунікаційних та комп’ютерних технологій. Зараз йде так звана четверта світова війна, яка представляє собою інформаційно-інтелектуальну війну, чиї операції відбуваються на фінансових, культурних, цивілізаційних, етнічних, релігійних та іншого роду фронтах.

Проблемна ситуація: засоби масової інформації являють собою значну загрозу для кожної індивідуальної свідомості, а також для суспільства в цілому, вони дають можливість глибокої та достатньо довільної перебудови масової та індивідуальної свідомості.

Об’єкт вивчення – засоби масової інформації.

Предмет – механізми впливу засобів масової інформації на суспільну свідомість.

Мета: проаналізувати механізми та фактори впливу засобів масової інформації на суспільну свідомість.

Для реалізації поставленої мети необхідно виконати низку завдань:

1. Дати визначення  поняттям: «вплив», «засоби масової  інформації», «суспільна свідомість».

2. Розглянути історію  вивчення впливу ЗМІ на суспільну  свідомість.

3. Зазначити методи  вивчення механізмів впливу ЗМІ  на суспільну свідомість.

4. Дослідити негативні аксіологічні функції засобів масової інформації у сучасному суспільстві.

5. Проаналізувати методи  впливу засобів масової інформації  на свідомість людини.

6. З’ясувати  вплив  засобів масової інформації на  формування суспільної свідомості в Україні.

Структура курсової роботи: робота складається з 38 сторінок, передбачає наявність вступу, двох розділів, кожен з яких включає по три пункти та списку використаної літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ  ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ВПЛИВУ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ НА СУСПІЛЬНУ СВІДОМІСТЬ

1.1 Уточнення  основних понять роботи

В даній роботі основними  термінами, які необхідно розтлумачити являються «вплив», «засоби масової  інформації», «суспільна свідомість». Це обумовлено тим, що ці поняття є найменш зрозумілими з-поміж усіх інших, які розглядаються в роботі, а також являються дуже важливими при розкритті пунктів даної роботи.

Першим терміном, якому  необхідно дати визначення, є «вплив». В «Азбуці соціального психолога-практика» дається наступне визначення впливу.

Вплив - в логіці соціально-психологічної науки це і процес, і результат (в рамках ряду підходів вплив не підпадає під категорію процесів, а розглядається лише як результат процесу дії) істотної зміни смислових утворень, установок, систем цінностей і т. д., а також поведінкової активності людини при взаємодії в умовах спільної діяльності і спілкування [19].

Як правило, розрізняють  направлений і ненаправлений  вплив. У першому випадку суб'єкт  впливу чітко усвідомлює мету своєї дії на особу іншого, хоча останній далеко не завжди її усвідомлює і тим більше адекватно оцінює. Одним з найбільш яскравих прикладів подібної ситуації є результат маніпулятивної дії. Що стосується ненаправленого впливу, то його суб'єкт нерідко не тільки не ставить перед собою мети яким-небудь чином змінити соціальну ситуацію розвитку об'єкту дії і добитися якої-небудь особистісної або конкретно-поведінкової динаміки останнього, але і може взагалі не підозрювати, що своєю активністю або просто самим фактом своєї присутності якимось чином впливає на інших. Це випадки, як правило, неусвідомлюваного і вже тим більше нецілеспрямованого впливу однієї особи на інше або на інших. Як правило, механізмами направленого впливу виявляються переконання і навіювання, а механізмами ненаправленого - зараження і наслідування.

Традиційно розрізняють  також прямий і непрямий вплив. В  даному випадку йдеться про те, виявляється дія направлено, що називається, «в лоб», безпосередньо на того індивіда, особистісних чи поведінкових змін якого і чекає суб'єкт впливу, або дія побудована і реалізована таким чином, що прямим його об'єктом є не сам індивід або індивіди на кого й направлені зусилля особи, що впливає, а соціальне оточення і тим самим соціальна і міжособова ситуації розвитку, якісна динаміка яких в кінцевому рахунку змінює в потрібному плані особові прояви об'єкту дії, оскільки виступає в ролі каналу трансляції потреб і вимог суб'єкта [19].

Принципово важливим для розуміння соціально-психологічної суті феномена впливу є і його «розведення» на індивідуально-специфічне і функціонально-рольове. Індивідуально-специфічний вплив є однією з можливих форм персоналізації, яка здійснюється шляхом трансляції одним індивідом іншому якихось неосвоєних ним зразків активності. Одним з прикладів цього виду впливу є, зокрема, трансляція творчих і креативних варіантів вирішення задачі. Відбувається це, як правило, у тому випадку, коли у об'єкту подібного впливу актуалізується образ того, хто, можливо, і не здогадуючись про це, залишив в свідомості об'єкту впливу особистісний «слід» і здійснив свого роду особовий «внесок». Що стосується функціонально-рольового впливу, то це вид впливу, характер, інтенсивність і спрямованість якого визначаються не особовими особливостями партнерів по взаємодії, а їх рольовими позиціями. На відміну від індивідуально-специфічного впливу, вплив функціонально-рольовий здійснюється завдяки трансляції зразків активності, регламентованих ролевою розстановкою сил, і демонстрації певного набору способів дії, що не виходять за межі ролевих розпоряджень.

У словнику ж соціального  психолога наводиться таке визначення даного феномену:

Вплив  - процес і результат  зміни індивідом поведінки іншої  людини, його установок, намірів, уявлень, оцінок і т. п. в ході взаємодії з ним. Розрізняють направлений і ненаправлений вплив. Механізмом першого є переконання і навіювання. В цьому випадку суб'єкт ставить перед собою завдання добитися певного результату від об'єкту впливу. На відміну від направленого впливу, ненаправлений вплив подібного спеціального завдання не має, хоча ефект дії виникає, виявляючись нерідко у дії механізмів зараження і наслідування. Розрізняють також прямий вплив, коли суб'єкт відкрито пред'являє об'єкту дії свої домагання і вимоги, і непрямий вплив, безпосередньо направлений не на об'єкт, а на навколишнє його середовище. Об'єктивними критеріями корисності впливу служать загальнолюдські цінності та інтереси суспільства. За способами трансляції вплив підрозділяється на вербальний (мовний) і невербальний, заснований на немовних засобах передачі інформації (жести, міміка і т. д.) [20].

Як бачимо, обидва ці визначення визначають вплив, як певну взаємодію об’єктів, де один об’єкт впливає на інший з певною метою та завданням.

Наступним терміном, якому  слід приділити увагу у даному пункті роботи є «засоби масової інформації».

«Великий юридичний  словник» визначає ЗМІ наступним  чином:

Засіб масової інформації (ЗМІ) - періодичне друковане видання, радіо-, теле-, відеопрограма, кінохронікальна програма, інша форма періодичного розповсюдження масової інформації. Засновником (співзасновником) ЗМІ може бути громадянин, юридична особа, державний орган. Засновник затверджує статут редакції і (або) укладає договір з редакцією ЗМІ (головним редактором) [21].

Словник з економіки та фінансів «Глоссарий» так визначає ЗМІ: засіб масової інформації - засіб розповсюдження інформації, що характеризується: зверненістю до масової аудиторії, загальнодоступністю, корпоративним характером виробництва та розповсюдження інформації. До ЗМІ відносяться:

• преса, радіо, телебачення;
• кінематограф, звукозаписи, відеозаписи;
• відеотекст, телетекст, рекламні щити та панелі;
• домашні відеоцентри, телевізійні, телефонні, комп’ютерні та інші лінії зв’язку.

ЗМІ – це організаційно-технічні комплекси, які забезпечують швидку передачу та масове тиражування мовної, образної та музикальної інформації та мають при цьому наступні ознаки: масовість, періодичність, примусовість.

ЗМІ – це сукупність таких  суб’єктів журналістської діяльності, як:

• Друковані видання: газети, журнали, альманахи, збірники, бюлетені;
• Телерадіомовлення: радіо, телебачення, кінопрограми, відеопрограми;
• Цифрові видання: видання на компакт-дисках;
• Інформаційні агентства;
• Масові (1000 та більше конкретних адресатів) періодичні розсилки з використанням телекомунікаційних мереж (як телефонної, так і мереж ЕОМ, в тому числі й SMS-розсилки) [22].

Кожен з цих засобів  інформації має свої особливості  в сфері виробництва та подачі даних.

Отже, ЗМІ стали невід’ємною  частиною життя суспільства і  з кожним роком все більш розширюють свої межі, а значить и свою сферу впливу на суспільну свідомість.

І нарешті, заключним  важливим для даної роботи поняттям є «суспільна свідомість».

Поняття «суспільна свідомість»  трактується досить широко і найчастіше синтезує в собі духовні утворення, породжені окремими людьми, групами, колективами. Воно являє собою сукупність ідей, поглядів, суджень, що існують у суспільстві в даний період. Але це не означає, що суспільна свідомість є якась арифметична сума духовних надбань безлічі особистостей. Вона виступає як цілісна духовна система, що виражає найбільш істотні риси, властиві конкретній соціальній формації. При цьому вона формується і моделюється за допомогою безлічі факторів, серед яких на сьогоднішній день немає більш впливового інституту, ніж засоби масової інформації.

Інформаційна сфера, змінюючи традиційні парадигми, установки, стереотипи діяльності, не тільки відображає глобальну  політику по формуванню розвиненого  суспільства, але і якісно трансформує  її.

Зовнішнім вираженням суспільної свідомості, на думку деяких дослідників, є суспільна думка, під якою розуміється спосіб формування масової свідомості і відношення (прихованого або явного) різних груп людей до подій і процесів суспільного життя, що зачіпає їхні інтереси і потреби. Формування і розвиток суспільної думки відбувається або цілеспрямовано, під впливом на масову свідомість політичних інститутів і соціальних установ (політичних партій, засобів масової інформації і т. д.), або стихійно – під безпосереднім впливом життєвих обставин, конкретного досвіду й традицій.

Суспільна свідомість представляє собою багатогранний динамічний процес, який підтримується активністю індивідуальних свідомостей. В суспільній свідомості містяться сталі уявлення, пов’язані з системою норм та принципів, теорії, які намагаються узагальнити особливості різних сторін суспільного життя. Коли говорять власне про суспільну свідомість мають на увазі, насамперед, те, чим свідомість людей, об’єднаних в певні групи відрізняється від чисто індивідуальної свідомості людини, яка спрямована, скажімо, на вирішення його особистих проблем, на організацію індивідуального життя. В цьому сенсі суспільна свідомість – це свідомість, завжди спрямована на вирішення спільних проблем устрою суспільного життя в цілому та на вивчення таких властивостей оточуючого світу, які мають спільне значення.

Завдяки наявності у  людей спільної свідомості і закріпленню  у свідомості сталих образів лише таких ідей, які виявляються перспективними в практичному сенсі, суспільство  функціонує як цілісний організм, тобто воно представляє не лише стихійно сформовані в процесі виробництва відносини, а містить свідомо впорядковані людьми зв’язки.

Ідеї, які отримали закріплення  у суспільній свідомості – це не просто відображення дійсності, це ще й реорганізація дійсності, практичне пристосування людини до світу. Таке пристосування відбувається за рахунок того, що виробляються нові форми соціального зв’язку, затверджуються нові соціальні норми й ті ідеї, які виявляються необхідними для їх відтворення.