Методичні основи використання принципу наочності при вивченні української літератури

Це опис одного з барельєфів на пам’ятнику Котляревському в Полтаві. Скульптор М. Позен цією картиною відобразив факт з історії українського театру (вчитель демонструє картину, звертаючи увагу учнів), бо саме такий живопис побачила в 1819 р. публіка на виставці «Наталка Полтавка».  
Глядачі були вражені: замість давно обридлих палаців та альтанок вони побачили милі їхньому серцю краєвиди рідної Надворсклянщини, а замість фальшивої мелодрами чи пустого фарсу — глибоку драму серця простої дівчини-селянки.

Тож і ми сьогодні будемо насолоджуватися цим твором мистецтва  слова.

2. Інсценізація  учнями улюбленого уривку з твору І. Котляревського «Наталка Полтавка».

3. Робота  над твором І. Котляревського  «Наталка Полтавка». 

3.1. Історія  написання, джерела.

3.2. Тема: показ життя сільської бідноти в епоху розкладу феодально-кріпосницького ладу (ХІХ ст.).

 3.3. Ідея: втілення народного ідеалу української жінки, її моральної краси; засудження лицемірства, крутійства, хижацтва сільської верхівки в образах виборного і возного.

3.4. Основна  думка: офіційна мораль тогочасного суспільства суперечить гуманістичним принципам.

3.5. Жанр: сам автор визначав свій твір як «малоросійську оперу». Насправді, «Наталка...» має ознаки одразу декількох жанрів драматургії: є театрально-драматична й музична форми. Музику до цієї п’єси написав М. Лисенко. Тому вважають комічну оперу І. Котляревського синтетичною (змішаність елементів) п’єсою (драматично-музичним твором, близьким до драми) (прослуховування фрагментів творів М. Лисенка).

3.6. Особливості  твору. 

3.7. Композиція.

Зав’язка: подальші сцени, з яких довідуємося про намір  возного одружитися з Наталкою, в цьому йому має допомогти виборний Макогоненко (ява 3 дії І).

Розвиток дії: старшина села вмовляє Наталку погодитися на шлюб з паном возним і діє  через матір, а другий посередник, Микола, влаштовує побачення Наталки  з Петром, який оце повертається із заробітків, куди погнали його лиха доля і Наталчин батько, що не погодився віддати дочку за наймита. Та й стара Терпилиха мріє про багатого зятя. Отже, на шляху до щастя закоханих — майнова нерівність.

 Кульмінація: категорична відмова Наталки стати дружиною озного (ява 9 дії ІІ).

Розв’язка: благословення  матері Наталки і Петра на одруження, оскільки возний зазначив: «Я отказуюсь  од Наталки і уступаю Петру  во вічноє і потомственноє владєніє з тим, щобзробив її благополучною».

Таким чином, композиція п’єси «Наталка Полтавка» досить майстерна, напруженість розвитку дії весь час тримає читачів у пильній увазі, в неослабленому інтересі до кожної сцени, до кожної дійової особи і її поведінки, хвилює її.

3.8. Дійові  особи твору. 

3.9. Вплив класицизму та сентименталізму на розвиток дії у п’єсі.

3.10. Обряди  у творі.

 У п’єсі яскраво відтворено народні обряди, пов’язані зі сватанням, весіллям. Згідно з обрядом сватання в ньому повинні брати участь жених і два свати. Проте, щоб не вводити ще одного персонажа, І. Котляревський «залишив» другого свата (Бориса) в хаті Терпилихи. Той так набрався «окаянної варенухи», що й не тримався на ногах. Цим сюжетним ходом автор дотримав правдивого зображення народного обряду й уникнув ускладненості тексту п’єси, бо для Бориса (по суті зайвої дійової особи) потрібно було розробляти окрему роль (перегляд відеоматеріалу українського сватання на селі).

3.11. Мова «Наталки  Полтавки».

 Мова дійових осіб п’єси виразно індивідуалізована відповідно до їх соціального становища і характерів. Говорять ці персонажі в основному побутовою мовою, але в Наталки, Петра і частково Терпилихи вона позначена ліризмом, а у виборного і Миколи — гумором. Крім того, Петро і Микола, що побували в світах, вживають слова, взяті з міської лексики. В мові дійових осіб нерідко зустрічаються народні приказки і прислів’я («Знайся кінь з конем, а віл з волом», «Живемо, як горох при дорозі: хто не схоче, той не скубне», «На похиле дерево і кози скачуть» тощо), а також народні вирази («Шануючи бога і вас», «Од твого розуму цього не ждав», «Взятись за розум», «Буцім і не знаєш» та ін.), а такожблизькі до пісенних («З кінця світа прилинув би», «Трудно, мамо, викинути Петра з голови, а ще трудніше з серця», «І для того тільки побачились, щоб навіки розлучитися» тощо).

3.12.  Характеристика образів твору.

• Хто такий возний Тетерваковський у п’єсі?

• Що вплинуло на формування рис характеру героя, його поглядів?

• Яким у творі зображено  Тетерваковського? Як його характеризує Микола?

• У чому, на думку  возного, полягав основний закон співжиття людей?

• Як герой розповідає про складність своєї професійної  діяльності виборному?

• З яким проханням  возний звертається до виборного? Чим  він намагається йому віддячити?

• Який факт свідчить про  те, що возний не оминав можливості збагатитися і за казенні гроші?

• Що свідчить про надмірне вихваляння Тетерваковського своїм  чином, коли він захищав таких, як він сам?

• Як освіченість, мова возного  відповідають його соціальному становищу?

• Що намагається висміяти І. Котляревський, описуючи залицяння свого героя до Наталки

• Яким чином письменник висміює пристрасть возного до горілки, критикує самодурство героя?

• Що позитивного притаманно возному, герою цілком нереалістичному?

• Чи змінилося ставлення  читача до цього героя наприкінці твору?

3.12.2. Виборний  Макогоненко. 

• Чим образ Макогоненка  близький до трактування героя Тетерваковського?

• У чому виявляється  показна доброта виборного?

• Як поводить себе виборний у хаті Терпилихи, виконуючи прохання возного? Що свідчить про його хитрість і підступність?

• У чому виявляється  крутійство Макогоненка у стосунках  з іншими панами і чиновниками?

• За яких обставин І. Котляревський  зображує героя таким, яким він є  насправді?

• Чим добрий вчинок Петра  до сліз розчулив підпилого Макогоненка?

• Як ви вважаєте, чи є  виборний щирою, доброю людиною? Чому для  нього першооснова — гроші, а  не почуття?

 • Що у його розумінні щастя? Свої міркування доведіть, посилаючись на факти з твору.

3.12.3. Горпина  Терпилиха. 

• Яким вбачає щастя для своєї дочки Терпилиха?

• У чому вбачає свій материнський обов’язок Горпина  для Наталки?

• Як мати реагує на намір дочки вийти заміж за возного?

• Що свідчить про лякливість Терпилихи?

• Чим пояснити двоїсте  ставлення Терпилихи до Петра?

• Як ви вважаєте, Терпилиха — позитивна чи негативна героїня твору?

3.13. Ідейно-художній  аналіз дії І п’єси. Бесіда за питаннями:

• Де відбуватимуться події у творі?

• Про що співала Наталка? Чим викликаний її сум?

• У чому звинувачує себе героїня, згадуючи Петра?

• Якою була думка возного, коли він зустрів самотню Наталку?

• Через що возний висловив незадоволення своєю професійною  діяльністю?

• Як зреагувала Наталка  на пропозицію Тетерваковського одружитися з нею?

• Чим вмотивував закоханий  правочинець на дорікання дівчини про їх соціальну нерівність?

• У чому виявилась  мудрість Наталки відмовити возному  в його щирих почуттях до неї?

• Яким чином краса  Полтавки вразила Тетерваковського?

• Що свідчить про намагання  возного заволодіти дівчиною, наче річчю?

• Як Наталка характеризує сама себе?

• Як Тетерваковський  назвав те, що наслідував? Чим він  це пояснив?

• У чому виявилася  гостинність виборного, воли він  приймав у себе вдома засідателя Щипавку?

• Про які труднощі у службі розповів засідатель виборному?

• Як возний охарактеризував  останні зміни, які відбулися  в повітовому суді? Про що це свідчить?

• Яким чином І. Котляревський  намагається висміяти судочинство?

• На що звернув увагу  виборний, характеризуючи головну героїню  п’єси?

• Про яких женихів Наталки розповів возний виборному? Для чого він це зробив?

• Якого, на думку Тетерваковського, потрібно мати жениха Наталці?

• Як возний зізнався виборному  про своє кохання до Наталки?

• За яких обставин Терпилиха  з дочкою залишилися бідними?

• Чому Наталка з матір’ю після смерті старого Терпила вимушені були переїхати жити з Полтави в село?

• Як виборний умотивував необхідність вийти заміж Наталці?

• З яким проханням  Тетерваковський звернувся до Макогоненка?

• Чим намагався віддячити  возний виборному за умови успіху у доведенні цієї справи?

• Якої характеристики надала Терпилиха тим, хто залицявся  до Наталки?

• Чим мотивує мати вибір дочки вигідно вийти  заміж?

• Що ж для Наталки  є цінним у шлюбі?

• Чому Терпилиха намагається  якнайшвидше віддати заміж свою дочку?

• Що допомагає Наталці  в очікуванні на повернення Петра?

• У чому виявилася  покірність героїні своїй матері проти своїх прагнень?

• Через що Терпилиха  з недовірою ставиться до Петра, на прихід якого очікує Наталка?

• Як Горпина охарактеризувала своє бідне життя?

• Яку, на думку виборного, «примху принесла з собою» Наталка  з міста?

• Як Наталка ставиться  до праці і чесного життя?

• У зв’язку з чим  Терпилиха хоче якомога швидше видати свою дочку заміж?

• Для чого, на думку  Наталки, одружуються люди?

• Через що Терпилиха  звинувачує дочку у примхливості?

• Від чого застерігав виборний Наталку, коли до неї приїдуть старости?

• З яким проханням  Полтавка звертається до добрих людей, Бога? Чим це пояснити?

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Проведення  тестового опитування.

VІІ. Оголошення  результатів навчальної діяльності  учнів.

VІІІ. Домашнє  завдання.

Виписати цитати, скласти  план, питання до характеристики образів  Наталки, Петра, Миколи, підготувати  міні-доповідь: «Роль і функція пісень у п’єсі І. Котляревського «Наталка Полтавка».

 

 

 

 

Тема:  І. Карпенко-Карий. Короткі відомості про життя і творчість видатного українського драматурга ХІХ ст.. Про театр «корифеїв». Трагікомедія «Сто тисяч».

Мета:   ознайомити школярів з життєвим і творчим шляхом І. Карпенка-Карого; з’ясувати особливості створення і функціонування театру «корифеїв»; розпочати ідейнохудожній аналіз твору «Сто тисяч»; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, увагу, пам’ять, спостережливість, вміння робити висновки, узагальнення; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати почуття пошани до письменницької та театральної діяльності митця, засудження бездуховності як прояву зла у житті людини.

Методи і  прийоми: слово вчителя, бесіда, тестування, робота з текстом, робота з фото- та відео-матеріалами.

Міжпредметні  зв'язки: світова література («Скупий» Мольєра).

Мистецький  контекст: кіномистецтво (фільм «Сто тися», реж. В. Іванов,

 Гнат Юра).

Тип уроку:    засвоєння нових знань (за В. Онищуком).

Обладнання:  портрет І. Карпенка-Карого, бібліотечка його творів; відеоматеріали, фотоматеріали про І. Карпенка-Карого — митця й актора; дидактичний матеріал (тестові завдання).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Бесіда за питаннями

1. Що таке театр? З якою метою його відвідують люди? Чим цей вид мистецтва відрізняється від інших?
2. Які видатні українські драматурги вам відомі?
3. Яким повинен бути справжній актор?
4. Чому театр — це дзеркало життя? Наведіть переконливі приклади.
5. Порівняйте театр минулого і теперішнього. Що їх єднає і водночас розмежовує?
6. Висловіть свої враження від щойно переглянутих театральних вистав.

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

IV. Сприйняття  й засвоєння учнями навчального  матеріалу.

1. Іван Карпенко-Карий (Іван Карпович Тобілевич). Життя і творчість видатного українського драматурга ХІХ ст

Повідомлення № 1. Батьківщина  І. Карпенка-Карого, його батьки.

Повідомлення  № 2. Роки навчання