Автор работы: Пользователь скрыл имя, 16 Мая 2013 в 01:18, курсовая работа
Метою дослідження є вивчення і визначення, наукового обгрунтування використання видів наочності на уроках української літератури, у розробці ефективної методики формування інтересу до предмету.
ВСТУП......................................................................................................................3
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОБЛЕМИ НАОЧНОСТІ НА УРОКАХ
ЛІТЕРАТУРИ.........................................................................................7
1.1. Загальне понятття наочності.................................................................7
1.2. Психолого-педагогічні осонови використання наочності................14
РОЗДІЛ ІІ. РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИНЦИПУ НАОЧНОСТІ НА УРОКАХ
УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ..........................................................18
2.1. Методичні основи використання принципу наочності при вивченні української літератури..........................................................................................18
2.2. Практичне використання принципу наочності на уроках української літератури..........................................................................................26
ВИСНОВКИ.............................................................................................................
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................................
Повідомлення № 3. Служба в урядових установах
Повідомлення № 4. Любов до театру
Повідомлення № 5. Під наглядом поліції
Повідомлення № 6. Останні роки життя, смерть І. К. Карпенка-Карого (під час повідомлень вчитель демонструє фотографії з життя І. Карпенка-Карого).
2. Теорія літератури.
3.1. Драматичний твір (від грецького слова драма — дія), або п’єса — художній твір, в якому показано життя в дії і який написано у формі розмови дійових осіб (діалоги, монологи).
3.2. Комедія — такий
драматичний твір, у якому в
комічних образах викриваються
негативні суспільні або
3.3. Трагікомедія —
драматичний твір, у якому об’єднані
риси трагедії й елементи
4. Опрацювання твору І. К. Карпенка-Карого «Сто тисяч».
4.1. Виразне
читання цікавих уривків з
твору в ролях або переказ
окремих епізодів з
4.2. Історичні події, відтворені в комедії.
4.3. Тема: зображення життя селянства в пореформені часи, суспільні явища, що мали місце в 80–90 роках XIX століття.
4.4. Ідея: викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи, духовної обмеженості, а також згубного впливу грошей на вихідців із народу (Бонавентура, Савка).
4.5. Основна думка: автор бичує сатирою страшною всіх і сміхом крізь сльози сміється над пороками і змушує людей, мимо їх волі, соромитись своїх лихих учинків. «Буде здоров’я, будуть і гроші...»
4.6. Жанр: комедія.
4.7. Композиція — драматичний твір складається з чотирьох частин, кожна з яких поділена на яви.
Експозиція: знайомство автором читача (глядача) з місцем дії та дійовими особами — Герасимом Калиткою, Бонавентурою, Савкою, Невідомим, сином Герасима Романом і наймичкою Мотрею, показує обставини, в яких живуть дійові особи, їх стосунки і прагнення.
Зав’язка: восьма ява першої дії твору, коли Невідомий домовляється з Калиткою про те, що у визначений час він передасть йому на вокзалі за 5 тисяч справжніх грошей 100 тисяч фальшивих.
Розвиток дії: гонитва Калитки за наживою, за грошима. У другій та третій діях комедії показано, що кожний вчинок Калитки, кожна його думка підпорядковані безглуздій жадобі збагачення, накопичення грошей і землі. Він нещадно експлуатує наймитів, підганяє до роботи сина і дружину, в одруженні сина шукає засобів збагачення.
Кульмінація: четверта дія комедії, коли Малофес попереджає Калитку, щоб він не барився з купівлею землі у Смоквинова, бо її поспішає придбати Жолудь. Калитка з Савкою їдуть на вокзал, привозять мішок «грошей» і починають ділитися. Настає найвищий момент напруження дії: в мішку замість фальшивих грошей були пакунки чистого паперу.
Невідомий виявився спритнішим шахраєм, ніж Калитка, і обдурив його, продавши за 5 тисяч карбованців мішок чистого паперу.
Розв’язка: п’єса «Сто тисяч» закінчується тим, що обдурений Герасим у розпачі вішається, його врятовує Бонавентура. Драматург показав всю потворність моралі Калитки, висміяв його мрії, поведінку, дії.
4.8. Проблематика твору:
- батьки і діти;
- прагнення збагатитися
заради задоволення власних
- бідність і багатство;
- добро і зло;
- моральність і аморальність.
4.9. Новаторство І. Карпенка-Карого в п’єсі «Сто тисяч».
Нове полягає у творі у тому, що в ньому виникають елементи авантюрної драми — жанру, давно відомого в західноєвропейській драматургії, але нового для української. До того ж проблеми, порушені у цій п’єсі, є актуальними, «болючими» і в нашій сьогоднішній дійсності.
4.10. Особливості назви твору.
4.11. Обговорення
ідейно-художнього змісту І
- Про що свідчить той факт, що твір починається з появи Невідомого?
- Яким чином Невідомий впливає на хід подій п’єси, хоча у ІІ та ІІІ діях цього героя на сцені немає?
- Що таке гроші? У чому їх призначення?
- Як ви вважаєте, чи все можна придбати за гроші? Відповідь обґрунтуйте.
- Чим пояснює Невідомий складність життя на світі?
- Чому суд на думку Копача є гласним?
- Як Копач охарактеризував Невідомого?
- Що засуджував Роман у Бонавентурі?
- Для чого Роман розірвав рукав на сорочці?
- Чим саме Герасим заздрив Жолудю
- Які думки були
у Калитки щодо майна
- Що змусило Калитку скористатися послугою Невідомого?
- У чому полягала підступна справа Невідомого?
- Які стосунки склалися між Романом і Мотрею? Чи є реальним те, що вони можуть одружитись? Відповідь вмотивуйте.
- Що сталося із Савкою на Івана Купайла?
- Якою була умова між Савкою і Жолудьом стосовно ліквідації боргу кумом Герасима?
- За яких умов Герасим пообіцяв дати Савці гроші?
- Що свідчить про те, що Калитка обізнаний у законах?
- Як сприймав Калитка
фальшиві гроші, що
- Що розповів Невідомий Калитці про особливості фальшивих грошей?
- Яким чином Невідомий
представив Герасиму свій
- З яким провокаційним питанням звернувся Калитка до Невідомого?
- Як Невідомий охарактеризував фірму, яка постачає фальшиві гроші?
- Де умовились зустрітися герої твору, щоб влаштувати махінацію?
- З якою метою Калитка, вирушаючи до казначейства, хоче взяти із собою Савку?
- Що порадив Копач Калитці зробити із парканом?
- Як Копач порівняв умови життя Калитки та інших куркулів?
- Якого прикладу навів Копач Герасиму? Чи є він доречним?
- Які знахідки запропонував Копач подивитися Калітці?
- Як Калитка ставиться до освіти свого сина?
- Хто ж був переможцем у битві? (деякі діалоги героїв вчитель демонструє на прикладі фільму «Сто тисяч», реж. Віктор Іванов, Гнат Юра).
V. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Проведення тестового опитування.
VI. Підсумок уроку.
VII. Оголошення
результатів навчальної
VIII. Домашнє завдання.
Підготувати до твору малюнки: «Якими я уявляю героїв п’єси»; опрацювати ідейно-художній зміст ІІ дії твору.