Наука інтерлінгвістіка

З початком другої світової війни лінгвістичні дослідження ІАЛА були перенесені в Нью-Йорк, де їх послідовно очолювали Е. Стілман (1939-1942), А. Гоуд (1942-1946), А. Мартіне (1946-1948) і на завершальній стадії знову Гоуд (1948 - 1953). Весь цей період проходить під знаком рішучого повороту ІАЛА у бік натуралізму. У 1945-1947 рр.. ІАЛА опублікувала ряд розроблених нею експериментальних моделей штучної мови (натуралістичного і схематичного типів і в 1946-1947 рр.. Провела по них міжнародне анкетування, результати якого були інтерпретовані на користь натуралізму.

У 1951 р. ІАЛА під керівництвом Гоуда опублікувала остаточну версію своєї мови, заснованого на засадах послідовного натуралізму. Словник цієї мови являє собою досить докладну реєстрацію елементів міжнародного корнеслова, відібраних шляхом порівняння восьми контрольних мов. З публікацією цього словника і граматики інтерлінгва ІАЛА порахувала свою лінгвістичну програму завершеною і в 1953 р. припинила існування.

Висновок

Чи потрібен міжнародний  мову? Велика частина інтелігентного світу вже зараз знайде це питання зайвим; однак щоб бути послідовними, ми ставимо це питання, завдяки тому, що існує ще багато людей, які відповідають на це питання "ні".Єдиним мотивом, що деякі з цих людей призводять, є наступний: "міжнародна мова зруйнує національні мови і нації".

Міжнародна мова хоче тільки дати людям різних народів, які стоять один перед одним як німі, можливість розуміти одне одного, але він ніяк не має наміру втручатися у внутрішнє  життя цих народів. "Міжнародна мова" і "всесвітня мова" - два абсолютно різних поняття, змішувати які ніяк не можна. Якщо припустити, що коли-небудь відбудеться об'єднання людей в один народ, в цьому "несчастии" буде винен не міжнародна мова, а прийняті переконання і думки людей. Тоді дійсно міжнародна мова полегшить людям досягнення того, що спочатку було вирішено в принципі як бажане, але якщо прагнення до об'єднання не народиться у людей незалежно, міжнародна мова сам по собі, звичайно, не буде нав'язувати людям це об'єднання.

Сам по собі міжнародна мова не тільки не може послабити мови національні, але, навпаки, він, безперечно, має привести до великого їх посилення і повного  розквіту: завдяки необхідності вивчати  різні іноземні мови, зараз рідко  можна зустрітилюдину, яка досконало володіє своєю рідною мовою, і самі мови, постійно стикаючись один з одним, все більш і більш приходять в безладдя, калічаться і втрачають своє природне багатство і чарівність, але, коли кожен з нас повинен буде вивчити тільки одну іноземну мову (та ще такий легкий), кожен з нас отримає можливість вивчити свою мову грунтовно, і кожна мова, звільнившись від тиску безлічі сусідів і зберігши повністю для себе самого всі сили свого народу, розвинеться незабаром потужно і яскраво.

Другий аргумент, який висувають  противники міжнародної мови, - боязнь, що в якості міжнародного буде обраний  будь-якої з мов національних, і  що тоді люди не будуть зближатися взаємно, а просто який-небудь один народ  розчавить і поглине всі інші народи, завдяки величезному переваги, яку він отримає над іншими. Цей аргумент зовсім не безпідставний, але він може бути висунутий тільки проти тієї чи іншої непродуманої чи невірної форми міжнародної мови. Цей мотив, зрозуміло, втрачає своє значення, якщо ми звернемо увагу, що міжнародною мовою може бути і буде тільки який-небудь нейтральна мова.

Серйозним недоліком всіх до цих пір створених міжнародних  мов є те, що в їх основі всіх лежить один з європейських мов і латинсько-романська  або ж англійська лексика. Тому для населення Азії, Африки, Океанії і навіть значних частин Європи оволодіння яким-небудь з них рівносильно вивченню нової мови: якщо фонетика та граматика засвоюються досить легко, то лексика залишається чужий. Незважаючи на це, досвід показав, що штучні мови можуть з успіхом використовуватися в якості міжнаціонального засоби комунікації і що більшість з них значно простіше, ніж будь-який національну мову.

Існування міжнародної мови, за допомогою якого могли б спілкуватися між собою люди всіх країн і народів, принесло б людству величезну користь.

Список л ітератури

Бодуен де Куртене. І. А. Вибрані праці з загального мовознавства. Т. II. - М.: 1963;

Дуліченко А. Д. З історії інтерлінгвістіческой думки в Росії / / Проблеми міжнародної допоміжної мови. - М.: Наука, 1991;

Кузнєцов С.М. Міжнародні мови; Штучні мови. - Лінгвістичний енциклопедичний словник. - М.: 1990;

Кузнєцов C. Н. Короткий словник інтерлінгвістіческіх термінів http://miresperanto.narod.ru/esperantologio/interlingv_vortaro-1.htm

Кузнєцов C. М. Напрями сучасної інтерлінгвістікі. - М.: Університет дружби народів, 1984;

Кузнєцов C. М. Основні поняття і терміни інтерлінгвістікі. - М.: Університет дружби народів, 1982;

Кузнєцов C. М. Теоретичні основи інтерлінгвістікі. - М.: Університет дружби народів, 1987

http://loglan.euro.ru

http://wikipedia.ru

Посилання (links):  

·  http://miresperanto.narod.ru/esperantologio/interlingv_vortaro-1.htm

·  http://loglan.euro.ru/

·  http://wikipedia.ru/