Срібне століття

V. Підведення підсумків.

1.   Оцінювання  роботи кожної групи.

2. Самооцінювання  «Літературного диктанту» (на  екрані демонструються правильні  відповіді, учні звіряють їх  зі своїми та виставляють оцінки: 1 правильна відповідь – один  бал).

VI.  Домашнє завдання. Характеристика "срібного століття" російської поезії. Стаття підручника. Виразне читання віршів поетів «срібного століття».

 

 

 

 

 

              Конспект уроку

            з зарубіжної літератури

                            (11 клас) 

     

Творчість Олександра Блока – вершина  російського  символізму

 

        (урок засвоєння нових знань,

                урок-презентація)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема:  Творчість Олександра Блока – вершина  російського     

            символізму

 Мета: ознайомити учнів із життям та творчістю О.Блока як одного з найталановитіших представників російського символізму, поглибити знання про символізм; визначити  головні та провідні символи блоківської лірики; вчити аналізувати лірику О.Блока;   розвивати  навики виразного читання; виховувати любов до поезії, художнього слова.

Обладнання: виставка книг О.Блока, портрети, збірки віршів, мультимедійна презентація.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

                                                       ХІД УРОКУ

I.  Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда з учнями.

1.  Чому період  розвитку російської культури на межі ХІХ-ХХ ст. називається «Срібною добою»?

2.  Назвіть  провідні напрями та течії  у російській поезії на початку XX ст. Які з них вам відомі з історії західної літератури?

3.  Схарактеризуйте  основні тенденції у російському  символізмі та етапи його розвитку. Розкрийте найсуттєвіші особливості естетики російських символістів.

4.  Схарактеризуйте  естетичні засади акмеїзму. Що  саме заперечували представники  цієї течії у літературній  практиці символістів?

5. Розкрийте  головні ідеї російського футуризму. Порівняйте їх з творчою програмою італійських футуристів.

6.  Як ви  гадаєте, чому футуристський рух  набув у Росії широкого розмаху?

7.  Як склалася  доля російської культури після  жовтня 1917 р.?

 ІІ. Оголошення теми, мети уроку.

      Лекція учителя,  презентація  ( життя та творчість О.Блока)

     О.  Блок - одна з найяскравіших зірок  на небосхилі поезії «Срібної  доби». Для багатьох своїх сучасників - майстрів слова, критиків, величезної  аудиторії читачів - він був  культовою постаттю. У ньому бачили обраного долею спадкоємця російської лірики XIX ст. і відкривача шляхів поезії століття XX, лицаря Прекрасної Дами і митця, зачарованого «музикою революції», уособлення поезії та медіума, який відтворював у своїх художніх картинах «нетутешній» світ. Деякі твердження у цьому хвалебному хорі, здавалося, заперечували одне одне. Скажімо, якщо талановитий критик Ю. Тинянов висував тезу: «Блок - найбільша тема Блока», по суті зводячи творчість митця до літопису його власного внутрішнього життя, то поетеса А. Ахматова називала автора «Віршів про Прекрасну Даму» «трагічним тенором епохи», наголошуючи на тому, що мистецтво Блока насамперед увиразнювало «дух часу». Втім, жодного протиріччя тут немає. Принаймні сам Блок був переконаний, що повнота творчості досягається лише тоді, коли «особистісний» і «епохальний» її зміст збігаються: «...розквіт поезії: поет знайшов себе і разом з тим влучив у свою епоху. Відтак моменти його особистого життя перебігають синхронно з моментами його століття, які, у свою чергу, є одночасними з моментами творчості. Тут така легкість і плавність, наче в ідеальній системі зубчатих колес». Саме таким поетом був О. Блок.

    Він  став для сучасників уособленням  найкращих здобутків «срібного  віку» російської поезії, визнаним главою російського символізму і одним з найвизначніших представників російської поезії загалом. 

     Життя  Блока небагате на зовнішні  події.  Він народився в Петербурзі, у сім'ї, що належала до кола  старої російської інтелігенції (батько— професор-юрист, дід О. Бекетов — знаменитий біолог, ректор Петербурзького університету, мати, бабуся, тітки — письменниці й перекладачки). У гостинному домі Бекетових хлопчик був загальним улюбленцем. Атмосфера високоосвіченої дворянської родини, «оранжерейне» домашнє виховання, тривалі прогулянки з дідом поблизу підмосковного маєтку Шахматове, спілкування з рідними, захопленими літературою, створили сприятливі умови для вільного розвитку поетичної душі Саші. Найбільший вплив на нього справила мати, для якої він був єдиною розрадою, центром і сенсом життя. Вона долучила сина до свого внутрішнього світу, творів вітчизняної культури та кола своїх читацьких уподобань.

Виховувався в  родині діда, закінчив гімназію (1891-1989), а потім юридичний факультет  Петербурзького університету (1898-1901). Змалку почав писати вірші, а справжній поштовх до творчості відчув після знайомства влітку 1898 р. з донькою знаменитого хіміка Д. Менделєєва Любов'ю Дмитрівною. Згодом вона стане його дружиною, а її образ знайде відображення в понад 800 поезіях Блока.

     Літературний  дебют Блока відбувся в 1903 р.  в журналі «Новий шлях», де  був опублікований цикл із 10-ти  віршів поета. Уже першими збірками  Блок здобув надзвичайну популярність і одразу висунувся в число провідних поетів сучасності. Постійно поет живе в Петербурзі, улітку найчастіше — у родовому маєтку в Шахматово. У 1909, 1911 і в 1913 рр. здійснює закордонні мандрівки (Італія, Франція, Німеччина). Улітку 1916 р. Блок був призваний у діючу армію і служив в інженерно-будівельній дружині, яка зводила фортифікаційні укріплення у прифронтовій смузі, у районі Пінська. Після революції 1917 р. Блок деякий час працював у Надзвичайній слідчій комісії, яка розслідувала діяльність царського уряду. Ставлення до обох російських революцій у Блока було неоднозначним. З одного боку, він симпатизував декларованим ними прагненням до демократичних перетворень, але, з іншого боку, симпатії Блока були значною мірою ідеалізовані: революцію він сприймав крізь призму своїх містичних теорій про загибель старого світу і народження нової ери — гуманізму, «братского пира труда й мира» («Скіфи»).

      В останні роки життя Блок  займається культурно-просвітницькою  діяльністю, працює в Державній  комісії у справах видання  класиків, у видавництві «Всесвітня  література», у Великому драматичному театрі, у Спілці поетів. Твереза оцінка революційної дійсності, її трагічна розбіжність з уявленнями Блока про «новий світ» викликають у ньому глибоку душевну депресію. У квітні 1921 р. Блок важко захворює (запалення серцевих клапанів, яке супроводжується психічним розладом), а 7 серпня того ж року помирає. Його смерть сучасники сприйняли як кінець епохи, етапний і трагічний злам культурного розвитку Росії.

     Поезія  Блока становить вершину російського  символізму. Вона значна за обсягом і різноманітна за тематикою та ліричним пафосом. Три книги своїх віршів (кн. 1 — «Вірші про Прекрасну Даму», кн. 2 — «Несподівана радість», кн. З — «Снігова ніч») сам Блок розглядає як своєрідну автобіографічну трилогію. У загальній еволюції власної поетичної біографії Блок відповідно виділяє три хронологічні етапи: містична «теза» (1900-1903), скептична «антитеза» (1904-1907) і «синтеза» (творчість після 1907 р., в якій центральне місце відводиться віршам про Росію).

     Символічна  перспектива образу Прекрасної Дами має на увазі божественне, вічно жіноче начало, яке проникає в наш світ і відроджує його. Блок наслідує вчення В. Соловйова з його містичними пророцтвами. У циклі ім'я Прекрасної Дами асоціюється для поета і з багатьма іншими символічно значимими образами: Вічною Весною, Вічною Надією, Вічною Жоною, Вічно Юною, Недосяжною, Незрозумілою, Незрівнянною, Володаркою, Царівною, Берегинею, Сутінковою Потаємною Дівою.

      Друга книга, що увібрала в  себе вірші 1904-1908 рр., складається із 7-ми поетичних циклів «Бульбашки землі», «Нічна фіалка», «Різні вірші», «Місто», «Снігова маска», «Фаїна», «Вільні думки». Головний пафос книги, викликаний душевною кризою, сумнівом поета щодо здійсненності тих ідеалів, які він пов'язував з образом Прекрасної Дами. Причиною кризи стали також і події першої російської революції, які не підтвердили пророцтва щодо близької вселенської катастрофи та очікуваного приходу Небесної Царівни, й ідейні непорозуміння із дружиною. У вірші Блока вривається демонічне, темне начало, втілене в образах болота та його фантастичних мешканців (кудлаті тролі, чортенята, чаклуни тощо), а також снігового вихору (образи циклу «Снігова маска»). Прекрасної Дами більше нема, вона «в поля ушла без возврата», себе ж ліричний герой цього часу називає «невоскресшим Христом». Образи «храмів», в яких він найчастіше перебував, витісняється образами «трактирів». Прекрасна Дама перетворюється на Незнайому. Смислова наповненість цього образу подвійна. З одного боку, він зберігає в собі колишні елементи обоготворення і поклоніння, а з іншого — додає до них риси іронії, роздратування, відчуття невиправданих сподівань.

     Третя  книга, що вбирає вірші 1907-1916 рр., складається з циклів «Страшний  світ», «Помста», «Ямби», «Італійські вірші», «Різні вірші», «Арфи і скрипки», «Кармен», «Солов'їний сад», «Батьківщина», «Про що співає вітер». Провідним мотивом нової книги стає напружена внутрішня боротьба, яка точиться між світлими і темними силами в душі поета і, зрештою верх отримують світлі сили, у поета з'являється зацікавленість життям, його злободенними потребами і проблемами. Пафос рішучого повернення до життя домінує і у подальшій творчості Блока, однією з провідних тем якої стає тема батьківщини, Росії, її історичної долі та майбутніх перспектив («На полі Куликовому», «Скіфи», «Дванадцять» тощо). Росія стала для О. Блока новим поетичним міфом і новою духовною святинею, яку він втратив в образі Прекрасної Дами.

   III. Засвоєння нових знань.

Робота в групах . Робота з посібниками та хрестоматіями.  

(Виразне читання  та історія створення найвідоміших  віршів поета) 

І група.      «Незнайома» (1906). Вірш увійшов до збірки «Несподівана Радість» (1907), яку сам Блок оцінював як «перехідну книгу», тобто таку, в якій поряд із містичними настроями очікування вселенського оновлення і приходу Прекрасної Дами починають звучати й настрої розчарування і зневіри в декларованих ідеалах. «Незнайома» була написана 24 квітня 1906 року і відразу ж стала одним із найбільш знаменитих віршів Блока. «Незнайома» вразила не лише шанувальників і знайомих поета. Сам Блок також довгий час, за свідченням сучасників, перебував під своєрідною «магією» її впливу. Тематично «Незнайома» Блока розпадається на дві частини. У першій частині (перша — шоста строфи) описується реальний світ, у другій частині (сьома — тринадцята строфи) — світ ілюзій, виявлений через образ таємничої Незнайомої. Ситуативне тло, на якому розгортається сюжет твору, — це уявна зустріч у заміському ресторанчику ліричного героя з таємничою жінкою, образ якої він у своїй уяві наділяє романтичними і містичними рисами.

    Виразне читання вірша «Незнайома».

ІІ  група.  «Про доблесті, про подвиги, про славу...» (1908). За формою вірш є монологом, з яким ліричний герой звертається до уявної співрозмовниці, коханої, яка пішла від нього, залишивши про себе лише спогади, матеріалізовані в образі «лиця в оправі», що його зберігає на своєму столі герой. Основна тема вірша — муки кохання, що зринають у спогадах ліричного героя, при цьому локалізовані в межах цієї теми образи виразно інтертекстуальні, тобто явно спрямовані на смислове співставлення з іншим твором на тему кохання, а саме знаменитим пушкінським віршем «Я пам'ятаю мить чудову». Утім, є й суттєва відмінність між обома творами. Якщо у творі Пушкіна драма, яку переживає герой — це інтимна «серцева» травма з оптимістичним, світлим фіналом, то у Блока вона символічно співвідноситься із драмою цілого поетичного покоління символістів, містичні очікування яких на прихід Прекрасної Дами не виправдались. Тому фінал твору звучить песимістично: ліричний герой Блока усвідомлює неможливість нової «чудової миті».

      Виразне читання вірша  «Про доблесті, про подвиги, про славу...».

ІІІ група.   «Весно, весно, без меж і без краю...»(1907). Вірш відкриває цикл «Заклятгя вогнем і темрявою» і становить одну із провідних його тем. Вірш побудований у формі ліричного монологу, адресованого через риторичне звертання до весни. Весна — центральний образ блоківського вірша, який виявляє кілька символічних значень. Передусім з образом весни асоціативно співвіднесене кохання ліричного героя до жінки, постать якої з'являється у вірші лише епізодично, але забарвлює своїм образом його схвильовану емоційну атмосферу, мотивує п'янкість почуттів і поривань героя. Але крізь образ кохання у вірші проступає й інше, більш глибоке символічне значення весни, її образ символізує життя і одночасно ставлення до нього з боку поета.

     Виразне читання вірша «Весно, весно, без меж і без краю...»

V.  Підведення підсумків. Оцінювання.

• Які збірки були написані О.Блоком?
• Назвіть вірші поета.
• Хто з українських поетів перекладав поезії О.Блока?

VІ.  Домашнє завдання. Опрацювати статтю підручника про життя та творчість  О.Блока.

Виразне читання віршів поета. Вивчити напам’ять та навчитися аналізувати вірші «Незнайома» (І група),    «Про доблесті, про подвиги, про славу...»  (ІІ група),   «Весно, весно, без меж і без краю...» (ІІІ група).

 

 

 

 

                    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

               

 

                     Конспект уроку

            з зарубіжної літератури

                            (11 клас) 

     

Провідні  мотиви та  символи блоківської  лірики.

«Незнайомка», «Про доблесть,

про подвиг, про славу…»,    «Весна, весна, без меж і краю…»

 

        (урок аналізу поетичних творів)

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Провідні  мотиви та  символи блоківської лірики.     

          «Незнайомка», «Про доблесть, про подвиг, про  славу…», 

          «Весна, весна, без меж і краю…»

Тип уроку: урок аналізу поетичних творів.

Мета:  повторити з учнями  творчий шлях яскравого представника російського символізму О. Блока; розкрити провідні мотиви та символи віршів; аналізувати його поезії, виховувати мистецький смак учнів; розвивати навики виразного читання.

Обладнання: портрет О.Блока, комп’ютерна презентація, тексти

віршів О.Блока  в оригіналі та в перекладах українських  поетів.

                                                     Хід уроку 

І. Актуалізація опорних знань. Слово вчителя.  О.Блок – одна із найяскравіших зірок на небосхилі поезії «срібної доби». Він був культовою постаттю. У ньому бачили обраного долею спадкоємця російської лірики ХІХ ст. і  «відкривача» шляхів поезії століття ХХ, лицаря Прекрасної Дами і митця, зачарованого «музикою революції». Що запам’ятали ви про його життя та творчий шлях? 

Усне опитування.

1. Де і коли народився поет? В якій родині?
2. Хто мав найбільший вплив на хлопця?
3. Де навчався майбутній поет?
4. Коли почав писати, літературний дебют поета?
5. До якої течії літературної належав О.Блок?
6. Яка подія в особистому житті юного Блока надихнула його на створення циклу «Вірші про Прекрасну Даму»?
7. Перша світова війна і Блок. Що ви можете сказати про цей час?
8. Як О.Блок  ставився до революції?
9. Чим займався поет після 1917 року?
10. Що ви можете сказати про останні роки життя поета?
11. Які збірки поета ви запам’ятали? Які його головні твори?
12. Які мотиви звучать у віршах О.Блока?