Організація круїзних подорожей в Україні

 Відвідування  фітнес-центру на кораблі входить  у вартість круїзу. На морських лайнерах є навіть баскетбольні, волейбольні і тенісні майданчики (часто три в одному) і навіть поля для міні-гольфу.

 На кожному  круїзному лайнері є магазини duty free і бутіки, де продаються  найрізноманітніші безмитні товари. На всіх кораблях є бібліотеки, а ось з книгами російською мовою зазвичай виникають проблеми.

РОЗДІЛ 3: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ КРУЇЗНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ

3.1.   Проблеми розвитку круїзного  туризму в Україні

В Україні питанням ефективного розвитку та функціонування круїзів, як сектора економіки, до теперішнього часу приділялось досить мало уваги. Зазначений напрям досліджувався в наукових працях О. О. Бакаєва, В. С. Михалевича, В. С. Пєтухова, М. А. Славова, П. П. Підлісного, М. І. Котлубая, І. О. Лапкіної та ін. Разом з тим подальший розвиток індустрії туризму та, зокрема, круїзного судноплавства вимагає розробки рекомендацій щодо виведення даної сфери з кризового стану.

Чорне море за своїм  географічним положенням не є транзитним, отже, для того, щоб виділитися у самостійний напрям для масового круїзного туризму не менше 5 портів повинні мати інфраструктуру, здатну обслуговувати судна довжиною понад 300 м. Сьогодні таку інфраструктуру мають два чорноморські порти – Одеса (Україна) та Констанца (Румунія).

Для обслуговування міжнародних суден підходять 6 портів Чорного моря: Одеса, Євпаторія, Ялта, Севастополь, Феодосія, Керч.

До конкурентних переваг Чорноморського регіону  з позицій круїзного судноплавства  належать:

- можливість  відвідати протягом одного круїзу декілька країн;

- рівновіддаленість  портів, що дозволяє здійснювати  комфортабельні нічні переходи;

- розташування  пасажирських портів у безпосередній  близькості від центра міста  у більшості портів Чорного  моря;

- наявність  на території міст відвідання  значної кількості пам’яток архітектури та містобудування (зокрема, на території Одеської області та Автономної Республіки Крим);

- розгалужена  транспортна мережа;

- розвинена  індустрія розваг та дозвілля;

- наявність місць для пляжного відпочинку та рекреації туристів круїзних маршрутів.

Проте стримуючими факторами розвиту в’їзного круїзного туризму в регіоні є наступні:

- географічне  розташування, зокрема, «нетранзитність»  Чорного моря, що ставить чорноморський  круїзний туризм у залежність  від круїзного туризму Середземного моря з його чітко визначеною сезонністю: «піками» активності навесні та восени, та майже повною відсутністю потоку туристів у червні та серпні;

- короткий сезон  круїзного туризму, який триває 7 місяців (квітень – серпень)  внаслідок несприятливих погодних умов в осінньо-зимовий період (штормів, ожеледі);

- існуючі обмеження  для проходження суден через  пролив Босфор, що дозволяє проходити  суднам довжиною не більше 300 м.

На даний  момент у Чорному морі розвивається, переважно, в’їзний круїзний туризм, темпи розвитку якого значно поступаються темпам розвитку Середземноморського круїзного напрямку, на якому за 2010-2011 роки обсяг круїзних перевезень збільшився на 17,6 %. Обсяг круїзних перевезень у Чорному морі за підсумками 2010 р. склав лише 1 % від круїзних перевезень у Середземному морі.

За 15 років існування круїзної лінії від Пасау (Німеччина) до української частини дельти Дунаю в порти Ізмаїл та Вилково було здійснено 597 суднозаходів круїзних суден Українського Дунайського пароплавства, іноземних фрахтувальників та судновласників. 76933 туристів взяли участь у берегових та водних екскурсійних програмах, включаючи відвідання Дунайського біосферного заповідника з виходом до Чорного моря та нульового кілометра, піших екскурсіях по Вилковому та автобусних – по Ізмаїлу. За цей період отримано 1 257 380 євро доходів. У 2013 р. заплановано 114 суднозаходів.

Разом з тим, розвиток круїзної індустрії в Чорноморському регіоні, і, зокрема, в приморських  регіонах України стримується через  низку факторів:

- відсутність  державної політики у галузі  круїзної індустрії;

- недостатність кооперації між країнами чорноморського регіону, зокрема відсутність єдиних правил щодо пасажирського мореплавства у чорноморському регіоні;

- відсутність  співробітництва органів державної  влади та місцевого самоврядування з комерційними структурами у просуванні туристичного продукту регіону;

- недостатня  розвиненість портової та туристичної  інфраструктури в більшості чорноморських  портів, необхідної для прийому  великих круїзних суден (у т.ч. недостатня довжина причальної лінії, відсутність місць для паркування туристичних автобусів тощо). Зокрема, для розвитку в’їзного круїзного туризму приморських регіонів, потрібні сучасні міжнародні аеропорти, які б дали можливість портам Одеса та Ялта стати базовими для туристів з країн СНД.

- значна присутність  іноземних туроператорських компаній  на внутрішньому ринку туроператорів  України, що негативно впливає  на інтенсивність розвитку вітчизняного  туристичного продукту. Політика  штучного заниження цін на туристичний продукт, яку проводять глобально інтегровані туристичні компанії, призводить до витіснення з ринку вітчизняних туристичних компаній, у першу чергу, малих підприємств;

- завищені вимоги  щодо страхування діяльності (видання  страхових полісів) з боку іноземних круїзних компаній, що практично унеможливлює безпосередню співпрацю місцевих туроператорів з операторами круїзних ліній. Стандартна вимога щодо одноразової сплати за страховий випадок складає 1 млн дол. США і може сягати 5 млн дол. США. Українські страхові компанії не можуть забезпечити такого покриття, що змушує туроператорів звертатися по допомогу до іноземних компаній, що потребує розвитку в Україні системи перестрахування ризиків круїзного судноплавства.

- недосконалість  системи оподаткування туристичної діяльності. Робота з іноземними туроператорами на території України не відноситься до експорту послуг. Більшість вітчизняних туроператорів є платниками податку на додану вартість, у той час як більшість субпідрядників, таких як автотранспортні підприємства, ресторани, музеї, театри та екскурсоводи – є платниками фіксованого єдиного податку, що збільшує односторонні витрати туроператора щонайменше на 20 %.

3.2.   Шляхи вирішення проблем організації  круїзних подорожей в Україні

Проаналізувавши дані проблеми розвитку круїзного туризму  в Україні потрібно здійснити  низку наступних кроків:

1. Сприяння кооперації  між портами Чорноморського регіону  з метою розвитку круїзного  судноплавства шляхом розробки  Україною в ініціативному порядку та винесення для ухвалення країнами Чорноморського регіону Конвенції щодо пасажирського судноплавства на Чорному морі.

2. Сприяння формуванню  інтегрованих туристичних продуктів  в рамках Співдружності незалежних  держав, орієнтованих на використання  внутрішніх водних шляхів (річок Дніпро, Дон, Волга, Дунай) та комбінованих (ріка-море) круїзних маршрутів, для чого слід:

• підготувати відповідні пропозиції до проекту єдиної стратегії в рамках СНД;
• вжити заходи щодо стандартизації орієнтуючої туристичної інформації, впровадження стандартів високої якості обслуговування;
• скоординувати зусилля щодо представлення туристичних можливостей країн СНД, на міжнародному туристичному ринку;
• сприяти розвитку міжрегіонального та транскордонного співробітництва приморських регіонів України та Росії.

3. Сприяння відродженню  в Україні власного круїзного  флоту шляхом запровадження податкових  стимулів придбання пасажирських  суден українського виробництва,  а також звільнення від мита  імпорту суден круїзного призначення.

4. Створення розвиненої транспортної інфраструктури у круїзних портових містах, для чого необхідно:

• провести реконструкцію аеропортів Одеси та Сімферополя (у т. ч. з метою створення сприятливих умов для розвитку транзитних пасажирських перевезень);
• провести реконструкцію причальної лінії порту Севастополь з метою збільшення її довжини та збільшення обсягів пасажиропотоків;
• розглянути питання щодо побудови круїзного терміналу на території морського торговельного порту Ялта, а у перспективі – щодо переорієнтації порту на прискорений розвиток круїзного туризму;
• здійснити днопоглиблювальні роботи в районі пасажирського порту Євпаторія.

5. Покращення  туристичного обслуговування, надання  конкурентних туристичних послуг, розвиток інфраструктури круїзних  портових міст, у т.ч.:

• створення мережі туристичних центрів, інформаційних кіосків щодо надання туристичних послуг тощо;
• забезпечення достатньої кількості вказівників англійською та іншими іноземними мовами;
• створення місць для паркування туристичного ав<span class="dash0