Організація турів з активним відпочинком

 

Згідно з прийнятим визначенням  регіону, отримані властивості можуть бути одним із критеріїв його виокремлення з множини аналогічних елементів. Без сумніву, для цього можна  використовувати матеріальні, реальні  елементи. На практиці значно складніше (хоча й можливо) класифікувати регіони  за їх однорідністю з погляду людського  сприйняття. Саме такий характер мають  історичні, етнографічні або етнічні  регіони, які базуються на відповідній  спадщині. Однак чи можна створити туристичний регіон на основі єдиного  туристичного продукту-місця, сформулювати його ідею з використанням символічних  елементів, які цілеспрямовано просувають люди?

Без сумніву, туристичний продукт-місце  може бути дуже важливим фактором, який забезпечує формування і розвиток туристичного регіону. Головний результат реалізації ідеї, яка висувається, полягає у  формуванні множини додаткових функціональних зв'язків між окремими елементами системи. Крім того, такі заходи значною  мірою об'єднують частину мешканців  регіону. Туристичний продукт-місце, який часто ґрунтується на певній духовній єдності (також створеній  маркетологами), зміцнює локальний  патріотизм. Завдяки демонстрації очевидних  відмінностей від оточення, яке не входить до складу туристичного продукту-місця, формується своєрідна "регіональна  місцевість". Це набуває особливого значення для продуктів локального і регіонального масштабу в процесі  формування так званої малої батьківщини.

Крім того, іноді посилено підкреслюється, що регіон виникає тільки тоді, коли у ментальності населення він  сприймається таким. Відповідно регіональна  ментальність вважається необхідною умовою його функціонування.

Допоміжна роль туристичного продукту-місця  для зміцнення вже наявного туристичного регіону очевидна. В межах будь-якого  регіону може існувати один або декілька продуктів, які вважаються його візитною карткою, фірмовим знаком. Однак залишається  відкритим питання про можливості існування зворотної ситуації, в  якій туристичний продукт-місце  формує і визначає сферу просторового охоплення туристичного регіону.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.1 Алгоритм проектування маршруту

 

У зв'язку з підготовкою до проведення в Україні фінальної частини  чемпіонату Євро-2012 Державна служба туризму  та курортів визначила перелік найцікавіших туристичних маршрутів України. Був укладений список із 105 туристичних  маршрутів, до яких увійшли найцінніші в історичному та культурному  плані пам'ятники. Зазначимо, що раніше в Україні не існувало єдиної системи  туристичних маршрутів. До цього  переліку були включені одноденні туристичні поїздки тривалістю від 3 до 12 годин  і дводенні тури (до 200 км), що відповідно пов'язано зі специфікою чемпіонату. Розроблені екскурсійні маршрути пролягають уздовж головних транспортних магістралей  між містами, у яких відбудуться  ігри чемпіонату, або мають радіальний характер з початком і кінцем в одному місці. Так на Донеччині, наприклад, туристам запропонують відвідати Святогорський історико-культурний заповідник, Кам'яні могили, ландшафтний парк "Мєотида", розкажуть про творчість Василя Стуса та Сергія Прокоф'єва, проведуть екскурсії на тему: "Юзівка-Донецьк, ХVІІІ-ХХІ ст.", "Історія української залізниці", "Донецьк спортивний", "Хомутовський степ", "Соляне царство Соледару", "Великоанадольський ліс", "Артемівський завод шампанських вин". Нажаль до цих списків не потрапив жодний маршрут, який би репрезентував туристичні ресурси Луганщини. 

Таким чином, Луганська область  знов не реалізувала свій туристичний  по тенціал, не дивлячись на наяв ність  таких ун ікальн их пам 'яток як Айдарська  тераса, Баранячі Лоби, Королівські  скелі, Луганський природний заповідник, Деркульський кінний завод, будинок-музей  В. Даля. Така ситуація пов'язана з  багатьма факторами, серед яких можна  виділити недостатній рівень розвитку туристичної інфраструктури, нестача  відповідної категорії закладів розміщення, низький загальний рівень збереженості туристичних об'єктів, відсутність розробленого туристичного продукту регіону, а також низький  рівень професійної підготовки фахівців з регіонального туризму. Останній фактор вбачається особливо загрозливим, оскільки зараз, на наш погляд, спеціалісти у галузі туризму недоотримують інформації щодо найголовніших складових розвитку туризму свого регіону. Внаслідок чого знижується можливість збереження та передачі етнокультурологічних знань, ціннісного відношення до надбання народної культури засобами туризму. Фахівець сфери туризму будь-якої кваліфікації є носієм та ретранслятором культурних знань, і те, яке відношення до національної культури буде складено у вітчизняного чи іноземного покупця туристичного продукту залежить від його особистісних та професійних якостей. Використання народних обрядів та звичаїв у туризмі – це не просто додаткові послуги. Це засіб патріотичного виховання населення, задо волення духо вних потреб сучасного суспільства. Таким чином у про цесі розвитку туризму на Луганщині повинна враховуватися національна самобутність народу, що мешкає на цій території, а при проектуванн і регіональних маршрутів вкрай необхідно спиратися на національні та етнологічні особливості регіону. Використовуючи ці принципи, можливо підготувати фахівців туристичної галузі, які здатні на високому професійному та етичному рівні вирішувати проблеми відродження та збереження засобами туризму національної самобутньої культури будь-якого регіону країни. 

Провідну роль у такій підготовці повинен відігравати сам механізм проектування регіональних маршрутів, оскільки, як зазначив у своїй статті В. Федорченко, "при підготовці бакалавра  головним є розвиток проектувально-технологічних умінь фахівця". У роботах вітчизняних та іноземних науковців В. Кифяк, О. Любіцевої, Г. Михайліченко, B. McKercher, T. Ratz, L. Puczko, E. Chiaf, M. Pezzagno, присвячених проектуванню туристичного продукту, немає механізму проектування регіональний туристичних маршрутів.

Так В.Кифяк детально розглядає  поняття, структуру та складові туристичного продукту, Г. Михайліченко визначила основні етапи розробки нового турпродукту та перелік робіт по створенню туристичної пропозиції.

О. Любіцева досліджує механізм розробки туру, який складається з наступних  етапів: розробка схеми маршруту, оптимізація  маршруту, програмне забезпечення туру, організаційно-технічні заходи з забезпечення туру, розрахунок вартості туру, заповнення документації, заходи з організації подорожі.

Окремо слід звернути увагу на дослідження, що присвячені проектуванню екскурсій, оскільки деякі етапи їх розробки можуть перекликатися з етапами розробки туристичних маршрутів, або бути аналогічними, наприклад: визначення мети та завдання екскурсії/маршруту, вибір теми, відбір об'єктів туристичного показу, складання траси екскурсії/маршруту. Уперше визначення "етапи підготовки екскурсії" було введено у обіг у 1976 році, тоді ж було названо 15 таких етапів. На сьогоднішній день теоретики екскурсознавства пропонують три основні етапи розробки екскурсії, які включають підготовчу роботу, процес створення екскурсії та завершальний етап.

Тож необхідно створити універсальний  алгоритм проектування регіональних

туристичних маршрутів, вивчення та застосування якого гарантувало б високий  рівень засвоєння необхідної інформації, розвиток творчих здібностей студентів  та оволодіння навичками розробки аналогічних  маршрутів. 

Представлення розробленого алгоритму проектування регіональних маршрутів. Саме поняття алгоритм визначає порядок, чітку послідовність виконання конкретних дій для досягнення чіткої мети – навчити студентів розробляти регіональні туристичні маршрути. Створений нами алгоритм проектування регіональних маршрутів складається з десяти етапів (табл.3.3.).

Таблиця 3.3.

Алгоритм проектування регіональних туристичних маршрутів 

Збір та вивчення матеріалів щодо рекреаційних можливостей регіону

- збір та аналіз джерел з історії регіону;     - дослідження природно-рекреаціного потенціалу місцевості: вивченя та огляд пам’яток природи (заповідники, урочища, ботанічні сади) та культури (пам’ятники, церкви, музеї), встановлення можливості їх використання з туристичною метою;      - визначення основних  напрямків розвитку туризму в  регіоні.

- архівні джерела,  книги, газети та журнали, туристичні  каталоги, туристичні прорами, проспекти,  буклети, книги-гіди, путівники.

 

Продовження табл.3.3.

Дослідження інфраструктури регіону

- збір даних про стан транспортної мережі в регіоні (аеропорт, залізничні та втовокзали, дороги);    - дослідження переліку послу основних готульних підприємств,  ресторанів, оздоровчих комплексів, розважальгих закладів;

-  карти, довідники готелів, розклади рейсів.

Дослідження існуючих на туристичному ринку пропозицій

- дослідження основних туристичних продуктів та ціни на них на ринку регіонального туризму;

- туристичні каталоги пропозицій, туристичні програми, проспекти, буклети, прайси, аудіо, відеоматеріали.

Поява ідеї розробки нового туристичного маршруту та доцільність його проектування

- розробка анкет для оцінки маркетингового середовища на ринку турпослуг та проведення дослідження (серед потенційних покупців);     - аналіз обсягів попиту на потенційний маршрут;

- маркетингові дослідження аналогічних продуктів.

Проектування туристичного маршруту

- визначення мети та змісту туристичного маршруту (визначення форми організації маршруту, клієнтури на цей маршрут, його типізація, визначення розміру груп, сезонності, тривалості);    - розробка траси маршруту та вибір варіанту його побудови;    - відбір об’єктів для включення у програму перебування на маршруті;    - пошук партнерів та вибір   оптимальних закладів розміщення  та харчування на маршруті, транспортих  перевізників, страховиків;    - підбір переліку додаткових послуг  на маршруті;    - повне комплектування пакету  пропозицій за обраний маршрутом.

 

Продовження табл.3.3.

- карти, довідники готелів, туристичні каталоги, туристичні програми, проспекти, розклади рейсів, графіки заїзду.

Складання технологічної документації

- складання програми  перебування на маршруті;     - складання технологічної карти  маршруту;     - складання паспорту траси маршруту  та іншої документації.

- ЗУ "Про туризм", наказ від 11.09.2007 № 1123/14390 "Ліцензійні умови провадження туроператорської та турагентської діяльності", ГОСТ 28681.1-95 "Туристическо-экскурсионное обслуживание. Проектирование туристских услуг".

Складання кошторису туристичного маршруту

- калькуляція вартості  туристичного маршруту;

- прайси, оферти.

Пробний заїзд на маршруті та усунення виявлених недоліків

- апробація туристичного маршруту та внесення коректив за необхідністю;      - усунення недоліків, виявлених при складанні маршруту.

Реклама нового тур маршруту

- оформлення інформаційного листа маршруту, проспектів, буклетів, включення інформації про новий маршрут до каталогу пропозицій;      - інші заходи щодо поширення нової пропозиції.

Реалізація нової туристичної пропозиції та контроль за обслуговуванням туристів

- обслуговування туристів на маршруті;     - розгляд рекламацій та внесення  необхідних коректив;     - удосконалення маршруту.

 

 

 

 

3.2 Зарубіжний досвід організації активного відпочинку

 

Порівнюючи український досвід із закордонним, хотілося б зазначити, що

в країнах зарубіжжя відбувається перехід від кількісних акцентів до якісного

вдосконалення молодіжної політики у  сфері вільного часу, яка дозволяє залучати учнівську молодь до активної комунікативної, просвітницької, художньо-творчої  діяльності та сприяє реалізації її інтелектуального, морального, фізичного потенціалу. Молодіжна політика зарубіжних країн при всьому своєму різноманітті має свої загальні риси, обумовлені приблизно однаковим рівнем розвитку і схожістю проблем у сфері організації вільного часу.

Так, у Німеччині створюється низка програм для професійної орієнтації

молоді, у формуванні й реалізації яких беруть участь державні організації, заклади клубного типу, представники ділових культурно-мистецьких і  наукових кіл. У місті Оберхаузен з ініціативи місцевих органів влади  створено мережу центрів для підготовки й працевлаштування молоді, метою  яких є: надання послуг для поглиблення професійної підготовки, набуття професійних необхідних знань, умінь, навичок для пошуку роботи.

           Проблему зайнятості учнівської молоді у вільний час у Франції вирішують шляхом створення центрів канікул і дозвілля, що забезпечує повноцінний відпочинок і виховання учнів у їх вільний час. Центрами організовуються турпоходи з ночівлями з відвідинами історичних місць. Основна мета Центрів – фізичний, етичний і культурний розвиток дитини.

У Великобританії працюють клуби, у  яких знаходить ідея втілення в практичній діяльності популярних серед молоді кібер-клубів системи віртуальної  реальності "Cyberseed" (м. Лондон), які  анонсують програму "катання на хвилях людської душі". Вона передбачає живе виконання японської музики стилю "нового століття", низку  атракціонів (зокрема, машини "Віртуальна реальність"), комп’ютерні ігри, зустрічі з ученими, акторами. Основною метою засновників таких клубів є демонстрація комерційних цінностей  систем віртуальної реальності.

 В Австрії для проведення  вільного часу,канікул на природі,  у горах діють соціальні молодіжні об'єднання, які організовують відпочинок своїх однолітків, організовуючи цікаві екскурсії, захоплюючі турпоходи й різні заходи розважального характеру. Незвичайний загальнонаціональний музичний союз для молоді (з акціями в різних містах) створений в Австрії. За незначну платню організовується до 300 концертів за участю молодих дарувань (музикантів, композиторів). Студентське самоврядування Австрії вирішує соціальні питання студентства та проблему працевлаштування, також існує Соціальний Фонд, який займається проблемами житла студентів, а саме зниження орендної плати, пропонує інформацію про вартість навчання, гранти, стипендії, допомоги, страхові, боргової консультації та ін.

         Отже, проведений аналіз розвитку дозвілля у країнах Європи свідчить про те, що тут створена багатогранна система організації активного відпочинку для молоді, тоді як в Україні цьому питанню приділяється не досить належна увага, організація змістовного відпочинку молоді відзначається одноманітністю форм роботи та проведених заходів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОКИ