Системі бронирования

Зміст

ВСТУП……………………………………………………………………….….2

РОЗДІЛ 1 СУЧАСНІ СИСТЕМИ БРОНЮВАННЯ……………………….….4

1. Історія розвитку систем бронювання……………………………….…. .4
2. Глобальні системи бронювання…………………………………………11
3. Перспективи й проблеми розвитку систем бронювання……………..18

РОЗДІЛ 2 ВІТЧИЗНЯНІ ТУРИСТИЧНІ ФІРМИ ТА ЇХ СПІВПРЯЦЯ ІЗ СИСТЕМАМИ РЕЗЕРВУВАННЯ………………………………..……………21

2.1 Проблеми  використання сучасних інформаційних  технологій бронювання в туристичній  галузі України………………………………………….……..21

2.2.Ефективність застосування комп`ютерних систем бронювання у діяльності вітчизняних туристичних фірм……………………………….…28

ВИСНОВОК…………………………………………………………………….31

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………….…………..33

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Дана тема є  актуальною в цей час, тому що системи  бронювання підвищують ефективність діяльності підприємства й полегшують роботу менеджерам із продажу тих або інших послуг.

Глобальний  розвиток систем бронювання пов'язан з  ростом попиту на туристичні послуги. У системах бронювання в цей час  можна забронювати, як номер у  готелі, залізничні й авіаквитки, так і доставка квитків у театр, замовлення трансферу, таксі, квітів і інших додаткових послуг.

Бронювання  авіаквитка - це процес закріплення  за конкретним пасажиром місця на потрібний рейс, по певному класі  обслуговування. Бронювання робиться безкоштовно й не зобов'язує викуповувати квиток до моменту його виписки на бланку відповідного авіаперевізника. Результатом процедури бронювання є можливість закріпити місце на одному або двох рейсах різних авіакомпаній і потім протягом декількох днів визначитися у виборі.

Питаннями теорії та практики формування, впровадження та розвитку в туристичному бізнесі  систем бронювання туристичних послуг присвячені праці таких вчених, як: Г. Антонова, Л. Басовського, І. Будищева, В. Версана, А. Гличева, В. Окрепилова, та інших, а серед вітчизняних дослідників слід відзначити В. Антілогова, В. Беседіна, Г. Бондаренка, І. Гресьєву, П. Каліту, Т. Кісельову, К. Коляду, С. Мельниченка, К. Мішенкову, Г. Михайліченко, М. Новак, В. Пилу, Д. Стеченка, О. Чмир, О. Чубукову, Н. Чуніхіну, М. Шаповала та ін. Цими авторами досліджено питання функціонування спеціальних економічних зон; розкрито сутність принципів побудови інформаційного суспільства; розроблено механізм регулювання ринку інформаційних продуктів та сфери послуг; висвітлені теоретичні аспекти розвитку комп'ютерних систем бронювання туристичних послуг, передусім, у сфері готельних послуг тощо. Науково-теоретичні питання розглядаються переважно в загальному аспекті без урахування специфічних умов діяльності туристичних підприємств (організацій, фірм) як визначної частини сфери послуг.

Метою нашої  роботи є вивчити сучасної міжнародної  системи бронювання, як фактор підвищення ефективності діяльності підприємства соціально - культурного сервісу  й туризму.

До основних завдань можна віднести:

Визначення  поняття систем бронювання

Вивчити історію  впровадження систем бронювання

Виявити перспективи  розвитку систем бронювання

Об’єктом дослідження  є міжнародні системи бронювання у сфері туризму.

Предметом дослідження  є – сукупність теоретико-методологічних, методичних та практичних питань, щодо формування системи бронювання туристичних послуг в Україні.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1 СУЧАСНІ СИСТЕМИ БРОНЮВАННЯ

1.1 Історія розвитку  систем бронювання

Сучасне суспільство  характеризується швидким розповсюдженням нових інформаційних технологій і радикальними змінами соціально-економічного життя під впливом цих процесів. Останнє десятиріччя ознаменувалося стійкою тенденцією розвитку інформатизації процесів управління підприємствами туристичної сфери. Туризм сьогодні – це глобальний комп’ютеризований бізнес, у якому беруть участь великі авіакомпанії, готелі та туристичні корпорації всього світу. Активне впровадження сучасних інформаційних технологій у діяльність туристичних підприємств є необхідною умовою їх успішної роботи, оскільки точність, надійність, оперативність і висока швидкість обробки та передачі інформації визначає ефективність операційних та управлінських рішень у цій сфері. Великі капітальні вкладення в нові технології приведуть до вертикальної, горизонтальної та діагональної інтеграції туристичних підприємств. Інформаційні технології забезпечують значне зростання продуктивності у сфері послуг, а також у туризмі. Туризм у Криму – одна з найбільш перспективних індустрій. Гальмівним фактором для розвитку туризму в Криму є низька інформаційна грамотність та слабкі комунікації. Саме тому питання розвитку інформаційних технологій у туризмі актуальне для кримських туристичних фірм в умовах глобалізації економіки.

Проблемам ефективного  використання інформаційних технологій у туризмі присвячені наукові розробки вітчизняних та закордонних вчених: Г. П. Галузинського, М. В. Єфремова, М. Желєні, В. А. Квартальнова, А. В. Левкова, С. В. Мельниченко, Г. А. Папирян, М. М. Скопень, Т. І. Ткаченко, Ф. Уллаха, М. Хаммера та ін.

Наприклад, у  монографії С. В. Мельниченко висвітлено теоретико-методологічні основи та практичний інструментарій застосування інформаційних технологій у туристичному бізнесі. Також визначено роль і  місце інформаційних технологій у менеджменті й маркетингу туристичних підприємств. Надані практичні рекомендації щодо модифікації організаційних структур управління туристичними підприємствами та системи менеджменту в цілому під впливом інформаційних технологій [9;189].

М. Желєні розглядає  аспект розвитку технологій у туризмі, акцентуючи увагу на тому, що зростання ролі інформації в туризмі супроводжувалося появою різноманітних технологій. Метою сучасних туристичних фірм є зберігання та захист мереж підтримки технологій, забезпечення їх стабільності .

За визначенням  В. А. Квартальнова, нові інформаційні технології та ефективні комунікації  забезпечують стрімкий розвиток ринку  міжнародного туризму. Великого значення в туризмі набувають глобальні  комп’ютерні мережі. Завдяки інформаційним  технологіям зросте ефективність маркетингу в туризмі, споживач зможе швидко отримувати необхідну якісну інформацію про туристичний продукт [5;300-305].

У праці М. М. Скопеня акцентована увага на процесі автоматизації фірми  за допомогою офісних програм  комп’ютерної техніки, що застосовується в роботі туристичної фірми, на створенні ефективних сайтів та серверів туристичної фірми в Інтернеті, а також на аналізі стану та перспектив використання Інтернету в туристичному бізнесі [18;89-120].

У цей час  у сфері реалізацій туристичних послуг активно використовується комп'ютерна техніка. Зараз уже важко представити, як могло провадитися бронювання готелів, залізничних або авіаквитків різними тур агентами й компаніями з урахуванням усіляких знижок при відсутності систем комп'ютерного бронювання.

У Північній  Америці і Європі пануюче положення  займають трохи найбільш великих  систем комп'ютерного бронювання. АСУ  в області бронювання місць на авіарейси стали впроваджуватися  в 60-х роках авіакомпаніями США, які  бачили в цих системах кошти прискорення процесу реалізації й підвищення обсягу продажів. Із прийняттям закону про дерегулировании в області авіації в 1978 р. у США почався бурхливий розвиток систем комп'ютерного бронювання, тому що відповідно до нових умов туристські агентства одержали право підключатися до АСУ авіакомпаній.

Процес завоювання туристичних агентств системами  комп'ютерного бронювання авіакомпаній проходив швидкими темпами й до 1982 р. майже 82% тур агентств США були підключені до основних комп'ютерних  систем бронювання. Провідними системами із самого початку були Sabre, що належить до "Американ ейрлайнз" і Apollo, що належить "Юнайтед ейрлайнз", на частку яких на початку 80-х років доводилося 41% і 39% ринку відповідно. Висока економічна ефективність використання систем комп'ютерного бронювання спонукала їхніх власників боротися за вплив на ринку туристичних послуг. Для того щоб залучити тур агентів, компанії розширили сферу застосування систем бронювання, включивши в їхню програму широке коло послуг (бронювання готельних місць, прокат автомобілів, страхування авіапасажирів, оформлення квитків, закордонних паспортів і навіть замовлень на квіти). Крім того, програми надають тур агентам можливість комп'ютерної обробки документації й бухгалтерського обліку.

Подібна комп'ютеризація діяльності туристичних агентств істотно підвищила їхню продуктивність. У цей час переважна більшість авіаквитків на регулярні рейси, що продаються в Західній Європі й Північній Америці, реалізується через тур агентства, підключені до великої комп'ютерної системи бронювання.

Глобальні комп'ютерні мережі зливаються, або одна приєднує іншу. Частково цей процес викликаний необхідністю скорочення величезних операційних  видатків по втримуванню сучасних гігантських  систем бронювання, а частково - політикою національних урядів, що накладають на діяльність електронний комп'ютерних систем обмеження, пов'язані із захистом прав споживачів. Бронювання місць тільки на авіатранспорті не заповнює ємність систем по цьому виді послуг. Вільні потужності заповнюються операціями по бронюванню місць у готелях і оренді автомашин. Деякі глобальні комп'ютерні мережі досягли в цьому більших успіхів.

Готелю, що підключилися до глобальних мереж бронювання, мають  можливість внести в їхній банк даних  інформацію про самий готель, види номерів, їхній опис і ціни. Це дозволяє використовувати інформацію десяткам тисяч тур агентів по усьому світі. Тур агентства підключаються до банку даних глобальних мереж через власні фірмові термінали.

США це перша  країна, у якій стали впроваджуватися комп'ютерні системи бронювання, і саме в США ці системи досягли найвищого на сьогоднішній день розвитку. Слідом за США системи комп'ютерного бронювання стали виникати в інших країнах. В 1987 р. були створені два консорціуми Galileo і Amadeus . [20;44-76].

Система Galileo поєднує  системи бронювання наступних авіакомпаній: " Аліталія", "Брітіш ейруейз", КЛМ, "Свіссер", "Ейр Лижус", "Остриен ейрлайнс", "Сабена", "Олімпик ейруейз" і ТАП.

Система Amadeus включає  фірми: "Ер Франс", "Зйр інтер", "Іберія", "Люфтганза", " Адрія ейруейз", "ДЕАТ", "Братенс сейф", " Фіннейр", "Айсландер", "Ліньефлай".

Слід зазначити  тісний зв'язок європейських систем бронювання з американськими. Американські компанії є головними постачальниками  програмного забезпечення для європейських систем. Так, компанія "Систем уан" надає програми для системи Amadeus, а " Ковиа" - для системи Galileo. Серед власників акцій компанії "Ковиа" є авіакомпанії, що входять до складу системи Галілео. У такий спосіб відбувається взаємопроникнення національних систем США і Європи. Число туристичних агентств, підключених до системи Галілео, становить близько 12.000 у різних країнах. До системи Амадеус, центр якої перебуває в Мадриді, мають доступ 17.500 туристичних агентств.

В Азіатсько-тихоокеанському  регіоні функціонує система Абакус, заснована наприкінці 1987 р. на основі програмного забезпечення системи Парс. Система Абакус поєднує системи наступних авіакомпаній: "Кесей паси ік ейруейз", "Чайна ейрлайнз", "Малайзіа ейрлайнз", "Філіппін ейрлайнз", " Ройал Бруней" і "Сингапор ейрлайнз".

Регіон Африки характеризується щодо невисоким ступенем розвитку комп'ютерних систем бронювання, що пояснюється відсутністю великих  національних авіакомпаній в Африці. Кілька авіакомпаній приєднані до французької  національної системи комп'ютерного бронювання Сита.

У розвитку системи  комп'ютерного бронювання в регіоні  Латинської Америки активна участь приймає IATA.

Розвиток системи  комп'ютерного бронювання впливає на сферу туристичних агентств, у  якій спостерігається процес концентрації централізації капіталу. Так, у США відбулося злиття двох великих туристичних агентств: " Кримсон-Херитедж тревел" і "Томас Кук Нью-Йорка", які створили нову компанію в союзі з "Америкою експрес", "Аск містер Фотер" і "ЮС тревел". Процес злиття компаній одержує міжнародний розмах. Це є слідством розвитку систем комп'ютерного бронювання.

Найбільші американські системи прагнуть проникнути на європейський ринок, розглядаючи його як найбільш перспективний. Однак донедавна  експансія американських компаній натрапляла на опір європейських авіакомпаній, що намагалися зберегти й установити свій вплив і вплив своїх консорціумів. Проте, процес завоювання американськими компаніями європейського ринку розвивається нестримно. Так, з 1 липня 1991 р. набула чинності угода про кооперацію діяльності між " Sabre" і "Amadeus".

Компанія "WorldSpan" відкрила частину своїх офісів у  Європі (в Амстердамі, Брюсселі, Копенгагені, Парижу, Франкфурті); центральний офіс розташовується в лондонському аеропорті  Хітроу. Співробітництво з комп'ютерними системами розглянемо на прикладі компанії WorldSpan, що відкрила в 1994 р. свої представництва в Москві й Санкт-Петербурзі Через "WorldSpan" можна бронювати авіаквитки, місця в готелях, а також орендувати автомобілі.По статистиці, основна частина броні в CRS сегментів доводиться на частку авіаквитків. "WorldSpan" дозволяє бронювати місця на рейси 327 авіакомпаній миру. Всі авіакомпанії, що входять в "WorldSpan", розбиті на два класи, що визначають різні види бронювання: access plus, standart access.

Якщо перший клас (access plus), куди входять, наприклад, авіакомпанії "Delta, KLM, "Continental Airlines" і інші, крім комп'ютерного бронювання, не вимагає інших видів підтвердження  й висвічує до 24 полів інформації про політ (аж до схеми розташування крісел у літаку), то другий (standart access.) вимагає додаткового підтвердження бронювання по телефоні або факсу й надає користувачам набагато менше даних про рейс. З українських авіакомпаній в " WorldSpan" є інформація тільки про два: "Аерофлоти" і "Трансаеро", які входять в 3-й рівень доступу direct access.