Туристична-країнознавча характеристика Монголії

У пустелі дуже суворі кліматичні умови: влітку нестерпна спека, взимку тут пронизливий холод і температура  повітря може опускатися до -40°С, а  навесні переважають сильні піщані бурі. З дощовою погодою тут  велика проблема, такий вид довгоочікуваних і так необхідних опадів випадає раз на 2-3 роки. Це одна з багатьох причин, по якій щільність населення дуже низька, але, незважаючи на всі суворі умови життя в пустелі, влітку можна побачити велику кількість монголів, які проживають в юрті. Юрта – це древній вид переносного житла в основному призначеного для кочового способу життя (див.дод Г). Жителі цієї країни дуже шанують свою природу і відносяться до неї з повагою і великою чемністю. Але щоб жити кочовим життям, мало любити і поважати природу, треба ще знати звички тваринного світу. Пустеля Гобі має багатий тваринний світ, тут знаходяться не лише дикі види тварин, але й 90 різновидів птахів, 14 видів рептилій і близько 50 видів ссавців (а саме: хом'яки, гризуни, полівки тощо). Більшість її мешканців знаходяться на межі зникнення: це двогорбий верблюд (у світі їх залишилося не більше ста), дикий гірський баран (архар), кам'яний козел, персидська газель і сніжний барс, за яким постійно ведуть полювання браконьєри. Тому щоб зберегти чудову та унікальну фауну і флору значна частина пустелі ще з 1778 р. стала національним парком, площа якого більше 5 млн. га, що робить його найбільшим в Азії.

В пустелі багато тушканчиків. Самі тушканчики люблять комах і  жирних пустельних коників-кобил. Не можна  сказати, що в Гобі кипить життя, але  воно тут існує, не дивлячись на приголомшливі  кліматичні контрасти, що роблять цю пустелю однією з найсуворіших в  світі. Гобі протягом століть перетинали каравани верблюдів, що йшли з Китаю, з шовком, через неї проходили  загони Пржевальського і Козлова. Пустеля  Гобі і зараз виглядає так само, як сто і двісті років тому, –  дика пустеля, що протягнулася із заходу на схід на дві тисячі кілометрів, з  розкиданими по ній піщинками  юрт, верблюжих стад і рідкісних  сомонів – монгольських сіл. Ні шосейних доріг, ні міст. Величезний природний  заповідник.

Це загадкова територія  привертає увагу не тільки туристів, але і палеонтологів, які здійснюють сюди експедиції і виявляють цікаві знахідки, наприклад: на початку ХХ століття були знайдені скам'янілі  яйця динозаврів, останки великих ящерів, також були виявлені цілі скупчення скам'янілих стовбурів хвойних дерев і сліди проживання первісної людини, що в свою чергу стало причиною народження гіпотези про орієнтовне місце зародження людської раси. Такі знахідки принесли пустелі чималу популярність. З кожним роком це місце своєю історією привертає все більше і більше мандрівників.

Каньйон Хермін-цав –  один з найбільш вражаючих в Гобі. Вітри і могутні весняні водотоки протягом сотень років прорізали  борт плато більш ніж на двадцять кілометрів углиб, залишивши на днищі  промитого ними каньйону багатоярусне місто з малинового, червоного  і сірого пісковика, де «будівлі»  прикрашені рядами виточених водою  і вітром барельєфів. На «балконах» обривистих стін каньйону в пустелі  Гобі – невеликі гнізда соколів-балобанів  і величезні – чорних грифів.

За Хермін-цавом на захід  – безводна Заалтайська Гобі, де нечасто зустрінеш юрту або верблюда, а далі, за нею – випалені сонцем до чорноти плаци Джунгарськой Гобі, де за три дні автомобільного шляху  не побачиш ні людини, ні звіра [1;93].

Варто знати, що це одна з  найсуворіших пустель в світі, проте, людина, що потрапила сюди, побачить безкраї простори і безхмарне  небо, і зможе з легкістю відчути  душевну свободу, яка часом так  необхідна нам усім.

3.3. Перспективи та проблеми розвитку туризму на прикладі даного туристичного об’єкту та країни

Формування національного  ринку туристичних послуг може відбуватися  під дією як внутрішніх, так і  зовнішніх потреб. Стабільність національного  ринку гарантується перш за все потребами  внутрішніми, тобто потребами населення  країни в відпочинку і змістовному  проведенні дозвілля в подорожі. Обсяг  цих потреб, їх структура, ритміка  визначаються сукупною дією об'єктивних умов та суб'єктивних чинників, які саме й характеризують умови та стиль життя населення. Наявність мотивації залежить не тільки від демографічних характеристик споживача, зокрема рівня освіти та рівня життя, що впливають на поінформованість і формують попит, а й від можливостей національного ринку країни не тільки задовольнити цей попит, а й сприяти виникненню мотивації, формувати та підтримувати її. Задоволення туристичних потреб, які створюються на зовнішніх ринках, також залежить від стабільності національного туристичного ринку, від його здатності створювати різноманітний туристичний продукт, стимулюючи попит. Таким чином, національний туристичний ринок створюється внутрішнім та зовнішнім попитом і внутрішньою пропозицією, просторово-часова збалансованість між якими забезпечується національною індустрією туризму [16; 64].

В Монголії туризм розвивається дуже повільними темпами, що зумовлено  проблемами в економіці країни.

Головною причиною  всіх проблем в країні, на нашу думку, є тривалий комуністичний режим  в минулому. В цей період було зруйновано більшу частину монастирів та інших архітектурних об’єктів, пригнічено культурний розвиток країни.

Що ж стосується стану  унікального туристичного об’єкту – пустелі Гобі, то комуністичне минуле практично ніяк не відобразилось на його стані сьогодні, проблеми тут відрізняються від проблем країни.

Умови подорожей туристів і роботи палеонтологів у пустелі  Гобі в останні роки стали більш  небезпечними, ніж у середині XX століття. Зрозуміло, що в пустелі головна  біда – відсутність води. Раніше в загонах бувало по дві машини і експедиції возили за собою бочку  на колесах. До найближчого сомона більше ста п'ятдесяти кілометрів по пустелі, так що часто за водою не поїздиш, а якщо щось трапиться з машиною, без води – катастрофа. Тому час  подорожей в каньйоні повинен  визначатися числом фляг. Залишатися довше – надто ризиковано.

Інша і зовсім нова проблема – браконьєри. Зараз в пустелі  Гобі всюди варварські розкопки –  великі квадратні ями в твердому пісковику, що складають стіни останців і обривів. З кожного такого розкопу  був вилучений і вже втрачений  для науки скелет або череп  динозавра. Браконьєри – не місцеві  жителі, це люди добре інформовані  і організовані. Вони беруть найцікавіше, відвозять в Улан-Батор і Даландзадагад  і потім намагаються переправити  через Китай на Захід, в приватні руки. «Чорні палеонтологи» не потребують гласності, і зустріч з ними в  пустелі, особливо якщо застати їх за роботою, може бути небезпечна. Тому кожного  разу потрібно обстежувати в'їзд  в каньйон на предмет наявності  свіжих автомобільних слідів. Хто  там - браконьєри, туристи або палеонтологи? Відповідь ніколи не можна дати наперед.   

Негативно на природі пустелі  відображається і антропогенний  вплив людини. Умови в пустелі  погіршуються, в першу чергу, через  погіршення екологічної ситуації в  світі загалом.

Монголії потрібно максимально  популяризувати свої туристичні продукти за допомогою реклами, максимального  спрощення візового режиму, відновлення  зруйнованих або пошкоджених  пам'яток культури та історії, відродження  національних традицій, збереження природи  від негативного впливу людини та співпраці з міжнародними туристичними організаціями та товариствами.

Висновки

У сучасній світовій економіці  безперечно значну роль відіграє така її галузь, як туризм. Він є сферою реалізації ринкових механізмів, джерелом поповнення національного та місцевих бюджетів, виконуючи при цьому  економічну, соціально-культурну, політичну, рекреаційну, виховну та екологічну функції. Але на сьогоднішній день розвиток цієї галузі економіки пов'язаний з  рядом екологічних проблем, які  потребують негайної уваги та пошуку шляхів їх вирішення. Одним з шляхів їх вирішення є стійкий напрямок розвитку туристичної діяльності. Саме цей напрямок обрала Всесвітня туристична організація за підтримки ООН. Існує  велика кількість досліджень, які  розкривають зміст поняття «стійкий розвиток». На їх основі необхідно сформулювати принципи формування такого розвитку туристичної галузі, який би підпорядковувався  принципам саме такого розвитку та збігався із загальними програмами всесвітніх організацій, які спрямовані саме на цей напрямок.

Ми розглядали стан туристичної  галузі в Монголії. У Монголії не розвинений туризм: готелів та інших необхідних споруд практично немає. Туристи приїжджають тільки для участі в полюванні чи експедиціях по пустелі, які стартують в Улан-Баторі. Нечисленні культурно-історичні пам'ятки є в столиці країни, що до них можна віднести і руїни міста Каракорум, заснованого в XIII ст.

Головне завдання уряду Монголії – сприяння розвитку приватного сектора в туризмі і залучення закордонних туристів і інвестицій. Координує всю діяльність Національний центр туризму, створений при Міністерстві розвитку інфраструктури. Поки в Монголії вдається розвивати лише природний і культурно-історичний туризм.

На сьогодні туристична галузь є однією з характерних рис конкурентоспроможності, сучасна людина, обираючи місце для відпочинку, намагається залишити урбанізоване навколишнє середовище.

Тому завданням стійкого туризму є забезпечення цієї потреби  на принципах екологічної, соціальної та економічної стійкості регіону, де організовується туристична послуга. Як бачимо, Монголія втрачає величезні прибутки, не розвиваючи туристичну галузь.

В процесі даного дослідження ми ознайомились із призначенням туристичного країнознавства та підходами до формування «образу країни», а також, із економічною, соціальною та політичною ситуацією в Монголії. Ми дослідили ступінь розвитку туризму в країні та її місце в світовому туристичному процесі.

Як показало дослідження, в Монголії туризм розвивається дуже повільно, без вливання інвестицій. Відповідно, країна не має особливої популярності серед туристів.

Найцікавішим туристичним  об’єктом на наш погляд пустеля Гобі.

У перекладі з монгольської Гобі означає «покрита камінням рівнина». А китайці називали цю пустелю – безмежне море. Ця рівнина – найбільша пустеля Азії, п'ята у світі за величиною, вона охоплює північ Китаю й південь Монголії. Гобі – одна з найбільш помітних пустель в історії – вона була частиною великих імперій, через її територію пролягав Шовковий шлях.

Якщо говорити про проблеми, які перешкоджають розвитку туризму  в країні, то сюди насамперед потрібно віднести віддаленість країни від головних туристичних споживчих ринків і відсутність виходу до моря. Різко континентальний клімат формує на більшій території країни зони суб'єктивно негативних тепловідчуттів протягом тривалого періоду часу, що призводить до формування відносно короткого туристичного сезону.

Згубно, на розвиток туризму  впливає браконьєрство, особливо у  пустелі Гобі.

Тому ми пропонуємо владі Монголії більш жорстко  контролювати продаж і вивіз історичних пам’яток та кісток динозаврів, за якими приїжджають браконьєри в пустелю Гобі.

Перший розділ курсової роботи присвячений дослідженню країнознавства як науки, де розглянуто основні підходи  та методи оцінки туристично-країнознавчої  характеристики.

Другий розділ – вивчення основних факторів, що впливають на розвиток туризму в країні – економіки, соціальної та політичної ситуації, ознайомлення з туристичними пам’ятками країни.

Третій розділ – характеристика туристичного об’єкту, в даному випадку  атолу Альдабра. Його позиційна характеристика та перспективи і проблеми розвитку туризму на прикладі даного туристичного об’єкту.

Список використаних джерел

1. Атлас древностей Монголии, в. 1, СПБ, 1899;
2. Дахно І.І. Країни світу: Енциклопедичний довідник - К.: Мапа, 2004. - 606 с.
3. Дахно І.І. Міжнародна торгівля. - К.: МАУП, 2004. - 309 с.
4. Древнемонгольские города. М., 1965;
5. Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. - Л.: Ліга-прес, 2005. - 819 с.
6. Киселев С. В., Мерперт Н. Я.. Из истории Кара-Корума, в сборнике: Древнемонгольские города, М., 1965.
7. Масляк П.О., Дахно 1.1. Економічна і соціальна географія світу. - К.: Вежа, 2004. - 279 с.
8. Монголия. сост. Волков С. - М., Авангард, 2005. — c. 110
9. Олійник Я.Б., Шищенко П.Г., Степаненко А.В., Масляк П.О. Географія для старшокласників та абітурієнтів. - К.: Знання, 2006. - 455 с.
10. Позднеев А., Монголия и монголы, т. 1—2, СПБ. 1896—98;
11. Світова економіка. К.: Либідь, 2001. - 582 с.
12. Соколенке С.І. Глобалізація і економіка країни. - К.:Логос,1999.-566 с.
13. Ткачёв В. Н. Каракорум в XIII веке // Mongolica: Памяти академика Б. Я. Владимирцова (1884—1931). — М.: ГРВЛ издательства «Наука»,, 1986. — С. 219—231.
14. Юрківський В.М. Країни світу. - К.: Либідь, 2001. -366 с.
15. Ядринцев Н. М. Путешествие на верховья Орхона к развалинам Каракорума // «Известия русского географического общества», 1890, т. 26, в. 4;
16. Яценко Б.Л. Політична географія. - К.: НАНУ, 2005.- 132 с.
17. http://ru.wikipedia.org/wiki/Монголия