Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Февраля 2013 в 10:26, дипломная работа
На спеціальну (вільну) економічну зону поширюються положення конвенцій Міжнародної організації праці, ратифіковані Україною. Підприємства, що діють у спеціальній (вільній) економічній зоні, повинні дотримувати принципів тристоронньої декларації Міжнародної організації праці про багатонаціональні підприємства і соціальну політику. Законодавчі ати про створення кожної спеціальної (вільної) економічної зони визначають конкретні вимоги, що випливають з положень зазначених конвенцій і принципів згаданої декларації.
Вступ............….…........……………...............................…………...........................................…2
Розділ 1. Аналіз історії створення і функціонування спеціальних (вільних)
економічних зон в Україні………………………………………………..………...4
1.1. Сутність, об`єктивна необхідність створення, загальні риси та класифікація
спеціальних (вільних) економічних зон....……….…………………...……………..….....7
1.2. Вимоги по розміщенню спеціальних (вільних) економічних зон…………...………….13
1.3. Історія організації і функціонування спеціальних (вільних) економічних
зон в Україні……………………………...……………………….….…….……………....14
1.4. Світовий досвід і можливості його використання в Україні…………….……….……..19
Розділ 2. Сучасне становище та проблеми розвитку вітчизняних спеціальних
(вільних) економічних зон…….……………………….…………………………..23
2.1. Типи спеціальних (вільних) економічних зон, створених в Україні…………...………25
2.2. Нормативно-правове забезпечення процесів створення та функціонування
спеціальних (вільних) економічних зон………………………….………...…………….35
2.2.1. Порядок створення та ліквідації……………………………………………...…..37
2.2.2. Управління спеціальними (вільними) економічними зонами………….……….40
2.3. Спеціальні (вільні) економічні зони в Україні: сучасне становище………..…………..43
2.3.1. Порівняльний аналіз можливостей для суб`єктів господарювання…………..47
2.3.2. Деякі проблеми формування спеціальних (вільних) економічних
зон в Україні…......………………………………………………………….…….56
Таблиця 1……………………………………………………………………………………….67
Таблиця 2…………………………………………………………………………………….…71
Розділ 3. Правове регулювання інвестиційної діяльності в спеціальних (вільних)
економічних зонах в Україні..………………………………………...………..…72
3.1. Стратегія розвитку спеціальних (вільних) економічних зон.................……...…………73
3.2. Правове регулювання інвестиційної діяльності в окремих спеціальних
(вільних) економічних зонах.................…………………………………..……...……….76
Висновок..……………………………………………………………………………………..103
Література………………………………………………………………………...…………..109
Створення на території СЕЗ "Курортополіс Трускавець" комерційних банків, їх філій, аудиторських фірм, страхових, інших фінансових організацій, учасників фондового ринку, діяльність яких підлягає ліцензуванню, здійснюється у встановленому законодавством порядку після попереднього погодження з виконавчим комітетом Трускавецької міської ради. Суб'єкти зони, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи (філії, відділення, відокремлені підрозділи тощо), за результатами роботи складають відокремлений фінансово-господарський баланс у порядку, встановленому Державною податковою адміністрацією України.
Надання дозволів на спеціальне використання
мінеральних вод у
На території СЕЗ "Курортополіс Трускавець" справляється курортний збір з осіб, які прибули за путівками та курсівками в санаторії, будинки відпочинку, пансіонати та інші санаторно-курортні установи, в розмірах, встановлених законодавчими актами України.
2.3.2. Деякі проблеми формування
спеціальних (вільних)
Процес формування вільних економічних зон у різних країн світу зовсім не є безхмарним. Як показує світовий досвід, лише близько трьох десятків промислово-експортних зон у країнах, що розвиваються, можна вважати успішно діючими, у той час як решта або тільки розпочали свою діяльність або зіткнулися з певними проблемами. До останніх зокрема належать недосконалий менеджмент, погане географічне розміщення, недостатнє фінансування, відсутність належної системи стимулювання, недостатня забезпеченість інфраструктурою, відсутність відповідного інвестиційного клімату, нечіткість законів і правил або труднощі у вільному функціонуванні у рамках глобальної виробничої діяльності [12].
Становлення та розвиток ВЕЗ на теренах колишнього СРСР і зокрема в Україні також супроводжується численними проблемами, серед яких безпосередньо можна виділити наступні:
1. Основна проблема і
2. Законодавство про ВЕЗ не по всіх параметрах відповідає міжнародним нормам, які обумовлюються в нормативних документах Євросоюзу та Світової організації торгівлі (СОТ). На думку західних експертів, податкові пільги у ВЕЗ не повинні розповсюджуватися на ті компанії, які експортують до країн ЄС до 80% виробленої продукції. Згідно з директивами ЄС пільги таким компаніям з боку держави вважаються незаконними субсидіями.
3. Відповідно до положень
4. ВЕЗ діють у середовищі, що
постійно змінюється, але всередині
ВЕЗ це середовище повинно
гарантовано залишатися
5. Часто відчувається часовий
розрив між появою потенційних
інвесторів і розробкою
6. Бувають випадки нецільового використання бюджетних коштів, спрямованих на розвиток ВЕЗ. Скажімо, кілька років тому з отриманих адміністрацією російської ВЕЗ “Нахідка” коштів на розвиток зони за прямим призначенням було витрачено лише третину. 24 жовтня 1990 року територія, що включає Нахідку і Партизанський район, постановою Верховної Ради РРФСР і Ради Міністрів першою в Росії отримала статус вільної економічної зони. Якщо вірити проголошеним програмам, то в Нахідці вже повинні були б постати два технопарки — південнокорейський та американський, свій цивільний аеродром, нафтотермінал, університетське містечко і навіть канадський коледж, гірськолижна траса та розвинена інфраструктура міста. Проте зазначені проекти здебільшого залишилися прожектами. Гроші, які отримала ВЕЗ за ці роки у вигляді бюджетних коштів, спрямовувалися на видачу пільгових кредитів різним підприємствам під їх програми. Адміністрація ВЕЗ стала головним засновником банку “Нахідка”, який сьогодні збанкрутував, причому залишившись винним приватним вкладникам значні суми. Частина отриманих адміністрацією коштів пішла на внески до статутних фондів підприємств, створених за участі ВЕЗ. Більшість цих підприємств загрузли в неплатежах і ледве тримаються на плаву.
7. Як свідчить досвід створення
і функціонування ВЕЗ у Росії,
залучення інвестицій за наявно
8. Необхідно своєчасно приймати рішення про подовження строку експериментів, що проводяться. Так, наприклад, якщо подовжити строк експерименту в СЕЕЗ “Сиваш” не тепер, а за півроку до закінчення його нинішнього терміну, то, за експертними оцінками, у найближчі два роки нових вкладень у територію не надійде, оскільки на реєстрацію інвестиційного проекту в СЕЕЗ витрачається приблизно сім місяців.
9. Матеріали щодо створення ВЕЗ,
що надаються регіонами
Проте створення ВЕЗ заради досягнення
одноразових цілей окремих
Аналіз документів, що надаються, наочно свідчить про недостатній досвід фахівців, які беруть участь у їх розробці, з одного боку, а з іншого – і про недосконалість базового Закону України “Про загальні принципи створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон”. До загальних недоліків цього закону експерти відносять:
З огляду на вищезазначене вдосконалення чинного законодавства має відбуватися з урахуванням можливостей досягнення оптимального поєднання економічних інтересів усіх ділових партнерів, що будуть забезпечувати ефективне функціонування ВЕЗ.
Ефективність же законодавчого забезпечення процесів створення і функціонування ВЕЗ, дієвість уже розроблених правових документів і тих, які ще формуються, значною мірою залежатиме від додержання їх розробниками концептуальної єдності підходів до мети, умов і результатів створення сприятливого клімату у ВЕЗ, від взаємної узгодженості всіх законопроектів, спрямованих на врегулювання питань, пов’язаних з ВЕЗ. Тому експертами пропонується, щоб Кабінет міністрів України підготував і вніс на розгляд Верховної Ради України відповідний пакет законопроектів [11].
Проте слід мати на увазі, що навіть найідеальніший пакет документів по створенню будь-якої ВЕЗ на практиці не збігатиметься з фактичним процесом його реалізації. Ось чому при обгрунтуванні конкретного проекту передусім необхідно враховувати такі чинники: логічність задуму, послідовність його реалізації, а також його ресурсну забезпеченість.
10. В Україні зазвичай
11. На думку фахівців, незважаючи
на те, що уряд дуже важко,
але все ж іде на надання
пільг потенційним інвесторам, їх
може виявитися недостатньо
Окрім того, як відомо, не лише розмір прибутку є фактором залучення капіталу. Іншою основною складовою є ступінь ризику.
Як свідчить світовий досвід, страх перед загрозою “експропріації” може виявитися сильнішим за найщедріші пільги. Тим більше, що сумний досвід ВЕЗ “Нахідка” нагадує, що пільги, про які красиво говорили в адміністративному комітеті цієї ВЕЗ, виявилися липовими. Іноземців примусили компенсувати їх “заднім числом”. Компанії з іноземним капіталом стали розвалюватися, представництва закриватися.
12. Для успішного функціонування
ВЕЗ необхідна досконала
Окрім того, проблемою залишається
і недостатня прозорість управління
в українських спеціальних
13. Здебільшого у ВЕЗ не
14. Заснування ВЕЗ по суті
означає запровадження
15. Якщо не вирішені