Діагностика банкрутства підприємства на прикладі ТОВ ВКФ «РОТЕКС»

 

Таким чином, як свідчать дані таблиця 2.5, у 2012 р. тип фінансової стійкості підприємства визначено як кризовий. .

Розглянемо  докладніше показники фінансової стійкості підприємства ТОВ  ВКФ «Ротекс»(таблиця 2.6).

 

Таблиця 2.6 - Показники фінансової стійкості підприємства

№ п/п	Показник	Формула для  розрахунку	Джерела інформації	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4	5	6
1	Маневреність  робочого капіталу	Запаси / Робочий  капітал		2,7	-1,4
2	Коефіцієнт  фінансової незалежності (автономії)	Власний капітал / Пасиви		0,24	0,21
4	Коефіцієнт  фінансової стійкості	Власний капітал + довгострокові зобов’язання / Пасиви		0,49	0,45

 

Розглянемо  докладніше кожен з показників, що наведені у таблиці 2.6. Показник маневреності робочого капіталу характеризує частку запасів у власних обігових коштах. Напрямок позитивних змін даного показника – зменшення, що ми і спостерігаємо у аналізованого підприємства.

Коефіцієнт  фінансової незалежності характеризує можливість підприємства виконувати зовнішні зобов’язання за рахунок власних активів. Його нормативне значення повинно бути більше або дорівнювати 0,5. Як бачимо протягом аналізованого періоду цей показник є практично незмінним і його значення суттєво менше нормативного, що свідчить про недостачу у підприємства власних активів для покриття зовнішніх зобов’язань.

Коефіцієнт  фінансової стійкості характеризує частку стабільних джерел фінансування у їх загальному обсязі. Він має  бути в межах 0,85-0,90. У аналізованого підприємства його значення не відповідає нормативному.

Таким чином, провівши аналіз фінансового стану підприємства ТОВ  ВКФ «Ротекс»можна зробити наступні висновки:

- основні засоби є сильно зношеними і оновлення фондів практично не відбувається;

- фінансова стійкість підприємства є незадовільною, хоча і спостерігається тенденція до його покращення;

- показники ліквідності підприємства свідчать про неліквідний баланс підприємства;

-показники ділової активності зменшились в порівнянні з початком звітного періоду. Зменшення показників ділової активності – негативний фактор, так як зменшується обіговість, а отже і зменшується прибуток підприємства. Загальна обіговість усіх засобів складається з часткових показників обіговості окремих елементів цих засобів.

Отже, для покращення свого фінансового стану та збільшення об’єму  виробництва та реалізації продукції, підприємство ТОВ  ВКФ «Ротекс» потребує значних капіталовкладень з боку зовнішніх інвесторів, інакше, йому може загрожувати банкрутство.

 

2.2 Показники для визнання підприємства ТОВ  ВКФ «Ротекс» неплатоспроможним

 

Державний підхід до діагностики банкрутства представлений  Методичними рекомендаціями щодо виявлення  ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, розроблених Вищим арбітражним судом України. У відповідності з Методичними рекомендаціями встановлюється ступінь неплатоспроможності підприємства і момент відновлення платоспроможності. Методичними рекомендаціями визначено три види неплатоспроможності (або рівня платоспроможності):[10]

- поточна;

- критична;

- надкритична.

Економічним показником ознак поточної платоспроможності (П_п) при наявності простроченої кредиторської заборгованості є різниця між сумою наявних у підприємства грошових коштів, їх еквівалентів та інших високоліквідних активів і його поточних зобов'язань, що визначається за формулою:

 

П_П = А₀₄₀ + А₀₄₅ + А₂₂₀ + А₂₃₀ + А₂₄₀– П620                                (2.1)

 

де, А₀₄₀, А₀₄₅, А₂₂₀, А₂₃₀, А₂₄₀ — відповідні рядки активу балансу,

П₆₂₀ — підсумок 4 розділу пасиву балансу.

Якщо підприємство має позитивне значення П_П, то воно вважається повністю платоспроможним. Від'ємне ж значення свідчить про наявність поточної неплатоспроможності. Якщо підприємство на початок або кінець кварталу, що аналізується, має позитивне значення П_П воно не є боржником в розумінні Закону і, звичайно, не підпадає під його дію.

Підприємство ТОВ  ВКФ «Ротекс»у 2012 році має такі значення показників платоспроможності:

П_П^поч = 3282,3 + 50,0 + 4582,1 – 65333,2 = -57418,8

П_П^кін = 9891,2+1019,7 – 155951,3= - 145040,4

Таким чином, отримані результати свідчать про наявність  поточної неплатоспроможності на аналізованому  підприємстві протягом 2012 року, так як показник П_П має від’ємне значення.

Для визначення критичної та/або надкритичної неплатоспроможності  розраховують коефіцієнт покриття (К_п) і коефіцієнт забезпеченості власним капіталом (К₃):

 

     К_п= Поточні активи / Поточні пасиви                       (2.2)

 

    К₃= (Власний капітал - Необоротні активи) /Оборотніактиви        (2.3)

 

Аналізоване підприємство у 2012 році має такі значення коефіцієнту покриття і коефіцієнту забезпеченості власним капіталом:

К_п^поч= 78956,1 / 65333.2 = 1,2

К_пкін= 140182,9 / 155951,3 = 0,9

К_з^поч= (26234,5 – 47887,9) / 78956,1 = - 0,27

К_з^кін= (48620,5 – 142369,3) / 140182,9 = -0,67

Нормативне  значення коефіцієнта К_п встановлено в розмірі не менше 1,5; К₃ — не менше 0,1.

Якщо на кінець кварталу коефіцієнт К_п і К₃ менше нормативного значення, то при наявності на початок і кінець аналізованого періоду, ознак поточної неплатоспроможності фінансовий стан підприємства визначається як критична неплатоспроможність. Тому в цій ситуації є передумови до застосування санації. Але для того, щоб в якості відновлення платоспроможності застосувати санацію, необхідно, щоб один з коефіцієнтів (К_п або К₃) на кінець кварталу перевищував нормативне значення або протягом періоду, який досліджується, відбувалося їх зростання.

Таким чином, отримані значення коефіцієнтів покриття і забезпечення власним капіталом свідчать про те, що підприємство в 2012 році має критичну неплатоспроможність, так як К_п<1,5 і К₃<0,1.

Якщо за результатами року підприємство отримало збиток (бухгалтерський) і коефіцієнт покриття менше одиниці, то рівень неплатоспроможності такого підприємства буде розглядатися як надкритичний.

Відповідно  до методичних рекомендацій платоспроможність  боржника буде вважатися відновленою, якщо:

- буде забезпечене  позитивне значення поточної  ліквідності;

- коефіцієнт покриття перевищить нормативне значення при наявності тенденції до збільшення рентабельності.

Альтернативою методичним рекомендаціям Вищого арбітражного суду є Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій, розроблена Агентством з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 1997 року [10]. У методиці наведені дванадцять основних фінансово-економічних показників, що дозволяють спеціально створеній комісії встановити факт фінансової неспроможності підприємства і занести його до Реєстру неплатоспроможних підприємств і організацій, а саме: коефіцієнт забезпеченості власними коштами; коефіцієнт абсолютної ліквідності; коефіцієнт автономії; коефіцієнт фінансової стабільності; показник фінансового левериджу; робочий капітал; маневреності робочого капіталу; коефіцієнт оборотності оборотних засобів; час обороту оборотних засобів; коефіцієнт оборотності запасів; тривалість обороту запасів; фондовіддача.

 

2.3 Методи діагностики банкрутства підприємства ТОВ  ВКФ «Ротекс»

 

Невід'ємною  рисою підприємництва в ринковій економіці є ризик, пов'язаний з  можливістю банкрутства підприємства. Ризик поширюється не тільки на особу чи фірму, що понесли збитки як результат своєї господарської діяльності, але і на осіб, що надали їм засоби в тій чи іншій формі (через купівлю акцій, комерційний чи грошовий кредит і т.п.).

Очевидно, не викликає сумнівів той факт, що, чим раніш  буде виявлена тенденція, що веде підприємство до банкрутства, і, відповідно, чим раніш будуть початі визначені процедури по порятунку підприємства, тим більше імовірність виходу группї з кризи. Отже, виникає питання про визначення показників, здатних прогнозувати розвиток подій на ранніх стадіях.

Таким чином, на нинішньому етапі розвитку української  економіки виявлення несприятливих  тенденцій розвитку підприємства, прогнозування  банкрутства здобувають першорядне значення. Так, в Україні розроблена і діє Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможності підприємств та організацій, затверджена наказом Агентства з питань запобіганні банкрутству підприємств та організацій від 27 червня 1997 [9].

Основним завданням  аналізу є оцінка результатів господарської діяльності за попередній та поточний роки, виявлення факторів, які позитивно чи негативно вплинули на кінцеві показники роботи підприємства, прийняття рішення про визначення підприємства платоспроможним 9неплатоспроможним) та подання пропозиції щодо доцільності внесення цього підприємства до Реєстру неплатоспроможних підприємств і організацій.

Дослідження методами мультиплікативного дискримінантного аналізу зв’язку між значеннями показників фінансового стану і  подальшої долі (розквіту чи занепаду) підприємств дали змогу отримати регресивні рівняння для прогнозування ймовірності банкрутства.

Найпоширенішими нині методи діагностики банкрутства  запропонував у 1968 р. відомий західний економіст Е. Альтман – Z – моделі. За двофакторною моделлю ймовірність банкрутства (індекс Z) визначається коефіцієнтом покриття К_п і коефіцієнтом автономії (фінансової незалежності) К_авт за формулою:

 

            Z = - 0,3877 – 1,0736 * К_п + 0,0579 * К_авт             (2.4)

 

Для підприємств, у яких Z = 0, імовірність банкрутства становить 50%. Від’ємні значення Z свідчать про зменшення ймовірності банкрутства. Якщо Z>0, то ймовірність банкрутства перевищує 50% і підвищується зі збільшенням Z.

Ця модель проста, не потребує великого обсягу вихідної інформації, але недостатньо точно прогнозує ймовірність банкрутства. Похибка ∆ Z = 0,65.

За даними фінансової звітності підприємстваТОВ  ВКФ «Ротекс» розрахуємо індекс Z для аналізованого підприємства станом на кінець 2012 року:

Z = -0,3877 – 1,0736 * 0,9 + 0,0579 * 0,21 = -0,3877 – 0,96624 + 0,0,012159 = -1,341781

Отже, ймовірність  банкрутства для підприємства не перевищує 50%.

Для того щоб  прогноз був точніший, у західній практиці фінансового аналізу застосовують п’ятифакторну модель визначення індексу Z:

 

            Z = 3,3*К₁ + 1,0*К₂ + 0,6*К₃ + 1,4*К₄ + 1,2*К5                  (2.5)

 

де,

К₁ = ;

К₂ = ;

К₃ = ;

К₄=

К₅ = .

Критичне значення Z = 2,675. Із цим значенням порівнюється розрахункове значення Z для конкретного підприємства. Якщо Z< 2,675, підприємству в найближчі два-три роки загрожує банкрутство; якщо Z> 2,675, це свідчить про сталий фінансовий стан підприємства.

Незважаючи на привабливість методики, за допомогою якої можна просто отримати кількісну характеристику такого складного поняття, як банкрутство, застосування індексу істотно обмежується вимогою мати ринкову оцінку власного капіталу К₃. Це можливо лише для великих корпорацій, акції яких вільно котируються на фондових біржах. Враховуючи недостатню розвиненість фондового ринку в Україні, звертання переважної більшості українських підприємств до індексу Альтмана буде некоректним.

Українські  підприємства можуть застосовувати тест, запропонований Е.Альтманом у 1983р.

 

      Z₈₃ = 3,107*К₁ + 0,995*К₂ + 0,42*К¹₃ + 0,847*К₄ + 0,717*К₅              (2.6)

 

де, К¹₃ = .

Граничне значення індексу Z₈₃ дорівнюватиме 1,23. Якщо Z₈₃< 1,23, підприємству в найближчі два-три роки загрожує банкрутство; якщо Z₈₃> 1,23, це свідчить про сталий фінансовий стан підприємства.

Розрахуємо  індекс Z₈₃ для підприємства ТОВ  ВКФ «Ротекс» за 2012 рік:

Z₈₃ = 3,107* 0,01191 + 0,995* 0,74733 + 0,42* 0,20772 + 0,847* 0,01003 + 0,717* 001359 = 0,88607

Як бачимо індекс свідчить про ймовірність загрози банкрутства пыдприємству ТОВ  ВКФ «Ротекс»в найближчі 2-3 роки.

Широке застосування моделі Альтмана в зарубіжній практиці обумовлено наступними її позитивними  якостями:

• модель включає невелику кількість показників, що забезпечує
• низьку трудомісткість її використання при достатньо високій точності результатів;
• передбачає інтегральну оцінку і дає можливість порівняння стану різних об’єктів;
• інформація для розрахунку всіх показників доступна і міститься в основних формах звітності;
• існує можливість не тільки прогнозування банкротства, але і оцінка зони ризику[16,c.269].