Діагностика банкрутства підприємства на прикладі ТОВ ВКФ «РОТЕКС»

Усе це робить модель Альтмана привабливим інструментом прогнозування  банкрутства і пояснює неодноразові спроби вітчизняних вчених адаптувати її і використовувати для українських  підприємств. При цьому, моделі вітчизняних  науковців, у спробі адаптації моделі Альтмана, містять показники звітності схожі за значеннями з американськими показниками. Проте більшість авторів наводять моделі Альтмана з досить різними за вагомістю показниками, що обумовлено розходженнями в обліку окремих показників, впливом інфляції на їх формування, невідповідністю балансової та ринкової вартості окремих активів, та інших об'єктивних причин. Також, при використанні моделі Альтмана виникають труднощі, які пов’язані з тим, що Альтман не врахував галузеві особливості господарювання і різноманітність конкурентного середовища, в якому діють підприємства. Це робить проблемним адекватне використання Z - моделі для прогнозування банкрутства підприємств в Україні.

Отже, у вітчизняній  практиці вже існує багато методів  визначення ймовірності настання банкрутства підприємства, як окремі показники, так і моделі факторів з ваговими коефіцієнтами. Проте факторні моделі, що пропонуються науковцями інших країн, не завжди придатні для використання в економічних умовах України, через надмірний податковий важіль; більший вплив на господарсько-фінансовий стан підприємств внутрішніх факторів, а ніж зовнішніх; відмінність в бухгалтерському обліку та звітності та ін.

У зарубіжній практиці фінансового аналізу відомі також  тести на ймовірність банкрутства  Лису (Z_л) та Таффлера (Z_Т).

Модель Лису:

 

            Z_л = 0,063х₁ + 0,092х₂ + 0,057х₃ + 0,001х₄,                       (2.7) 

 

де, х₁ = ;

х₂ = ;

х₃ =

х₄ = .

Граничне значення Z_л = 0,037. При Z_л> 0,037– підприємство має добрі довгострокові перспективи, при Z_л< 0,037– є ймовірність банкрутства.

Розрахуємо  показник Лису для підприємства ТОВ  ВКФ «Ротекс»за 2012 рік:

Z_л = 0,063* 0,49589 + 0,092* 0,01003 + 0,057* 0,08346 + 0,001* 0,20772 = 0,037131

Таким чином, показник Лису відповідаює граничному значенню 0,037 . Це говорить про невизначеність у подальшій діяльності підприємства ТОВ  ВКФ «Ротекс».

Модель Таффлера:

 

                      Z_Т = 0,03х₁ + 0,13х₂ + 0,18х₃ + 0,16х₄,                                 (2.8)

 

де,

х₁ = ;

х₂ = ;

х₃ = ;

х₄ = .

Якщо Z_Т> 0,3 – підприємство має добрі довгострокові перспективи, при Z_Т< 0,2 – є ймовірність банкрутства.

Розрахуємо показник Таффлера для підприємства ТОВ  ВКФ «Ротекс»за 2012 рік:

Z_Т = 0,03* 0,19434 + 0,13* 0,59889 + 0,18* 0,05159 + 0,16* 0,74733 = 0,21254

Тест Таффлера також свідчить про невизначеність фінансового стану підприємства ТОВ  ВКФ «Ротекс».

 

 

 

 

 

 

3 Пропозиції щодо фінансового  оздоровлення та запобігання  банкрутства підприємства ТОВ  ВКФ «Ротекс»

 

Система захисних фінансових механізмів при загрозі  банкрутства залежить від масштабів  кризової ситуації. При легкій фінансовій кризі досить нормалізувати поточну фінансову ситуацію, збалансувати й синхронізувати приплив і відтік коштів.

Глибока фінансова  криза вимагає повного використання всіх внутрішніх і зовнішніх механізмів фінансової стабілізації. Повна фінансова  катастрофа припускає пошук ефективних форм санації, у противному випадку — ліквідація підприємства. Внутрішні механізми фінансової стабілізації підприємства в першу чергу повинні бути спрямовані на відновлення поточної платоспроможності підприємства щоб уникнути процедури банкрутства. Для усунення поточної неплатоспроможності проводять оперативні заходи щодо стабілізації фінансової ситуації, які основані на принципі «відсікання зайвого», а саме скороченні поточних витрат з метою попередження росту фінансових зобов'язань і реалізації окремих видів активів з метою збільшення позитивного грошового потоку. Після цього повинні бути проведені тактичні міри, спрямовані на досягнення фінансової рівноваги підприємства в майбутньому періоді, засновані на принципі «стиснення підприємства», тобто перевищення обсягу генерування над обсягом споживання власних фінансових ресурсів. Повна фінансова стабілізація досягається за умови, якщо підприємство забезпечило тривалу фінансову рівновагу. Тому стратегічний механізм захисних заходів повинен бути спрямований на підтримку фінансової стабільності підприємства в тривалому періоді.

Основні шляхи  фінансового оздоровлення та запобігання  банкрутства підприємства ТОВ  ВКФ «Ротекс»:

1. Відновлення матеріально-технічної бази підприємства ТОВ  ВКФ «Ротекс»за допомогою лізингу, що не вимагає повної одноразової оплати орендованого майна й служить одним з видів інвестування, а, в свою чергу, використання прискореної амортизації по лізингових операціях дозволяє оперативно обновляти встаткування й вести технічне переозброєння виробництва;

2. Залучення кредитів та інвестицій під прибуткові проекти, здатні принести підприємству ТОВ  ВКФ «Ротекс» високий дохід;

3. Зменшення дефіциту власного капіталу за рахунок прискорення його оборотності шляхом скорочення строків будівництва, виробничо-комерційного циклу, наднормативних залишків запасів, незавершеного виробництва і т.д.

4. З метою скорочення витрат і підвищення ефективності основного виробництва в окремих випадках доцільно відмовитися від деяких видів діяльності, що обслуговують основне виробництво (будівництво, ремонт, транспорт і т.п.), і перейти до послуг спеціалізованих організацій;

5. Збільшити обсяг власних фінансових ресурсів шляхом:

а) скорочення суми постійних витрат на забезпечення управлінського персоналу, ремонт основних коштів і т.д.;

б)  зниження рівня змінних витрат за рахунок  скорочення чисельності виробничого  персоналу й росту продуктивності праці;

в) прискореної  амортизації машин і устаткування;

г) реалізації не використовуваного майна;

д) відмови від  зовнішніх соціальних і інших програм, зниження інвестиційної активності підприємства ТОВ  ВКФ «Ротекс»й т.д.

6. Пошук внутрішніх резервів по збільшенню прибутковості виробництва й досягненню беззбиткової роботи за рахунок більш повного використання виробничої потужності підприємства, підвищення якості й конкурентноздатності продукції, зниження її собівартості, раціонального використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, скорочення непродуктивних витрат і втрат;

7. Ресурсозбереження: впровадження прогресивних норм, нормативів і ресурсозберігаючих технологій, використання вторинної сировини, організація діючого обліку й контролю за використанням ресурсів, вивчення й впровадження передового досвіду в здійсненні режиму економії, матеріального й морального стимулювання працівників за економію ресурсів;

8. Зниження трудоємності продукції, що виготовляється, зростання продуктивності праці, зростання продуктивності праці;

9. Механізація та автоматизація виробництва, розробка та застосування прогресивних, високопродуктивних технологій, заміна та модернізація застарілого обладнання та ін.;

10. Постійне обновлення асортименту продукції, яка пропонується споживачами.

Для виведення  підприємства ТОВ  ВКФ «Ротекс» із кризової ситуації розробляють бізнес-план фінансового оздоровлення підприємства шляхом комплексного використання всіх внутрішніх і зовнішніх механізмів фінансової стабілізації.

 

 

 

Висновки

 

Таким чином,  у даній курсовій роботі було розглянуто тему «Діагностика банкрутства підприємства та її методи». За результатами проведоного дослідження можна зробити наступні висновки.

В першому розділі  курсової роботи було розглянуто теоретичні основи діагностики банкрутства підприємства. Сам процес діагностики банкрутства потрібно розглядати як систему досліджень, які в сукупності дають можливість сформувати необхідні висновки стосовно стану, в якому опинилось підприємство, та можливі шляхи виходу з кризи.

Діагностика представляє  собою систему регулярної оцінки кризових параметрів фінансового розвитку підприємства, і здійснюється на базі даних його фінансової звітності, за стандартними алгоритмами аналізу.

 Основною  метою оцінки ймовірності банкрутства  є раннє виявлення ознак кризового  розвитку підприємства і попередня  оцінка маштабів кризи.

Існує значна кількість  методів діагностики, розроблених зарубіжними авторами: двофакторна модель Е. Альтмана, дискримінантна модель Р. Ліса, дискримінантна модель Дж. Таффлера, показник діагностики платоспроможності Ж. Конана і М. Гольдера, коефіцієнт У. Бівера, модель Г. Спрінгейта [3].

Будь-яка з наведених моделей даватиме надійні результати лише за конкретних умов функціонування об’єктів, котрі досліджуються, які не характерні для підприємств України.

Враховуючі  обмеження зарубіжних моделей прогнозування  банкрутства, вітчизняними науковцями були розроблені методики, що адаптовані для вітчизняної економіки. У вітчизняній практиці значного поширення набули методики аналізу фінансового стану та діагностики загрози фінансової кризи підприємства, які ґрунтуються на однофакторному аналізі показників фінансової звітності або засновані на бальній системі оцінювання з визначенням індексу (класу) ризикованості фінансового стану підприємства.

У другому розділі  курсової роботи була проведена діагностика банкрутства підприємства на прикладі  ТОВ ВКФ «Ротекс».

ТОВ виробничо-комерційна фірма «Ротекс» є господарчим товариством й у своїй діяльності керується чинним законодавством, законом України "Про товариства з обмеженою відповідальністю", Уставом.

Предметом діяльності ТОВ ВКФ «Ротекс» є виробництво й реалізація фанери, брусів строганих, ДСП, ремонтно-будівельні, монтажні, оздоблювальні й пусконалагоджувальні роботи.

Провівши аналіз фінансового стану підприємства ТОВ  ВКФ «Ротекс» можна зробити наступні висновки:

- основні засоби є сильно зношеними і оновлення фондів практично не відбувається;

- фінансова стійкість підприємства є незадовільною, хоча і спостерігається тенденція до його покращення;

- показники ліквідності підприємства свідчать про неліквідний баланс підприємства;

-показники ділової активності зменшились в порівнянні з початком звітного періоду. Зменшення показників ділової активності – негативний фактор, так як зменшується обіговість, а отже і зменшується прибуток підприємства.

Було розраховано показники щодо виявлення неплатоспроможності підприємства ТОВ  ВКФ «Ротекс» у 2012 році. Отримані результати свідчать про наявність поточної неплатоспроможності на аналізованому підприємстві протягом 2012 року, так як показник П_П має від’ємне значення.

У другому розділі  проведена діагностика банкрутства підприємства ТОВ  ВКФ «Ротекс» за наступними методами: діагностика банкрутства підприємства за моделлю Альтмана,  тести на ймовірність банкрутства Лісу та Таффлера.

Індекс Z – моделі Альтмана свідчить про ймовірність загрози банкрутства підприємству ТОВ  ВКФ «Ротекс»в найближчі 2-3 роки.

Показник Лісу відповідає граничному значенню 0,037 . Це говорить про невизначеність у подальшій  діяльності підприємства ТОВ  ВКФ «Ротекс». Тест Таффлера також показав невизначеність фінансового стану підприємства ТОВ  ВКФ «Ротекс».

У третьому розділі курсової роботи наведено пропозиції щодо фінансового оздоровлення та запобігання банкрутства підприємства ТОВ  ВКФ «Ротекс».

Рекомендується  відновлення матеріально-технічної бази підприємства ТОВ  ВКФ «Ротекс»за допомогою лізингу, що не вимагає повної одноразової оплати орендованого майна й служить одним з видів інвестування, а, в свою чергу, використання прискореної амортизації по лізингових операціях дозволяє оперативно обновляти встаткування й вести технічне переозброєння виробництва; залучення кредитів та інвестицій під прибуткові проекти, здатні принести підприємству ТОВ  ВКФ «Ротекс» високий дохід;

Є необхідність збільшити обсяг власних фінансових ресурсів шляхом:

а) скорочення суми постійних витрат на забезпечення управлінського персоналу, ремонт основних коштів і  т.д.;

б)  зниження рівня змінних витрат за рахунок  скорочення чисельності виробничого  персоналу й росту продуктивності праці;

в) відмови від зовнішніх соціальних і інших програм, зниження інвестиційної активності підприємства ТОВ  ВКФ «Ротекс» й т.д.