Фондові біржі

 

 

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………..….....……………..……….		3
РОЗДІЛ І	Теоретико-методологічні основи вивчення сутності, видів, функцій та еволюції фондової біржі ……………………………	5
1.1	Економічний зміст та типи фондової біржі……………….	5
1.2                 1.3	Функції і задачі фондової біржі………………………………… Еволюція фондової біржі………………………………………..	8 10
РОЗДІЛ ІІ	Аналіз особливостей функціонування фондових бірж в Україні …………………………………………………………….	17
2.1	Аналіз діяльності фондових бірж в Україні…………………..	17
2.2	Оцінка діяльності фондових бірж протягом 2011 та 2012 років………………………………………………………………	22
2.3	Дослідження діяльності Української фондової біржі………..	26
РОЗДІЛ ІІІ	Дослідження та пошук основних шляхів покращення стану та налагодження діяльності фондових бірж в Україні …………..	31
3.1	Проблеми та тенденції ефективного функціонування Українських фондових бірж.....................................................	31
3.2	Методи розв’язання проблем функціонування українських фондових бірж……………………………………………………	35
ВИСНОВКИ……...………………………………………………………...…		39
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………….....………………...		42
ДОДАТКИ……………………………………………………...…………......		44

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Подальший розвиток економіки є неможливим без розвинутого, стабільного, надійного та ефективного фінансового ринку нашої держави. Таким чином, однією з найважливіших цілей нинішнього етапу розвитку економіки країни є втілення обґрунтованих та системних реформ у фінансовому секторі для забезпечення додаткових джерел фінансування економічного зростання. Важливою ланкою фондового ринку, без якої неможливе його існування є фондова біржа. Фондові біржі  відіграють вирішальне значення при формуванні основних ринкових цін і курсів. Саме фондова біржа в силу технологічної розвиненості, чіткої регламентації операцій купівлі-продажу, наявності необхідної інфраструктури виступає тим елементом де формується ринкова ціна на активи, гарантується виконання укладених угод у визначений термін та на визначених умовах. Варто зазначити, що провідну роль на ринку цінних паперів відіграє саме біржовий ринок де як правило здійснюється торгівля високоліквідними цінними паперами, які характеризуються високим рівнем попиту. Сьогоднішній стан економіки в Україні потребує розвитку підприємств та виходу національного товаровиробника на світові ринки. Для реалізації цих завдань необхідно залучити значні фінансові активи та спрямувати їх на розвиток виробничого потенціалу, потрібно освоювати нові конкурентоспроможні технології.  Залучення фінансових активів може здійснюватися, зокрема шляхом підвищення ринкової (інвестиційної) привабливості цінних паперів підприємства. Це можна зробити, виставляючи акції підприємства на котирування на біржовому та позабіржовому ринках. Котирування акцій підприємства є оцінкою його діяльності, сприяють формуванню справедливої ціни на акції і як наслідок захищають саме підприємство від раптових інтервенцій на його цінні папери, особливо актуально в кризовий період. Тому тема: «Українська фондова біржа-шлях економічного розвитку» є досить актуальною

Багато наукових праць присвячено діяльності фондових бірж. У вітчизняній науковій літературі різні аспекти функціонування фондових бірж висвітлено упрацях А.І. Берлача, А.Г.Загороднього, А.Б.Кондрашихіна, Ю.Я. Кравченк, О.М. Мозгового,О.М.Роїна та інших вчених.

Об’єктом дослідження в курсовій роботі є Українська фондова біржа.

Предметом дослідження є українська фондова біржа як шлях економічного розвитку.

Метою написання курсової роботи є дослідження стану Української фондової біржі.

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати завдання такі як: -

• розкрити зміст фондової біржі;
• розглянути основні функції та типи фондових бірж;
• розглянути еволюцію фондової біржі;
• провести аналіз стану фондових бірж в України;
• дослідити діяльність Української фондової біржі на сучасному етапі розвитку;
• виявити основні проблеми  та напрямки розвитку фондової біржі.

Методологічною основою написання курсової роботи стали статті з журналів економічного напрямку, закони України, дані державної служби статистики та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Основними методами дослідження є діалектичний метод пізнання, історичний та порівняльно-правовий метод, інституціонального аналізу, абстрагування та узагальнення.

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ СУТНОСТІ, ВИДІВ, ФУНКЦІЙ ТА ЕВОЛЮЦІЇ ФОНДОВОЇ БІРЖІ

 

 

1.1 Економічний зміст та типи фондової біржі

Дослідженню поняття «фондова біржа» приділяють увагу багато вчених-економістів, але жоден з авторів не дав повне та змістовне визначення цьому поняттю. Немає такого визначення в Законі України «Про цінні папери та фондовий ринок».

Проаналізувавши існуючі точки зори авторів щодо поняття «фондова біржа» можна зробити наступні висновки. Лоєвецький Д.А у своєму визначенні фондової біржі використовує таке поняття як «ринок грошових капіталів» та не уточнює, що саме він відносить до «грошового капіталу

Визначення фондової біржі, яке дає Бортник М.Юне зовсім відповідає поняттю саме «фондової біржі», тому що у його визначенні поєднуються ознаки і товарної біржі. Альохін Б.І і Алексєєв М.Ю у своєму понятті «фондова біржа» акцентують увагу на тому, як саме здійснюється торгівля, але не розкривають чим саме торгують і як функціонують ці організації.[2]

Маслова С.О дає загальне визначення поняттю «фондова біржа», що не розкриває особливостей функціонування даного виду біржі.

Зі всіх авторів найбільш близькі визначення поняття «фондова біржа» дали Петраков Н.Я та Грязнова А.Г, які розкривають у своїх поняттях найголовніші ознаки функціонування фондової біржі.

Таким чином, аналізуючи усі вище перелічені визначення фондової біржі, можна дати таке визначення, яке, на думку автора, найбільш повно розкриває сутність поняття. Фондова біржа – це організаційно оформлений, регулярно функціонуючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами та іншими фінансовими інструментами, ціни на які визначаються попитом та пропозицією. Існує широка класифікація бірж за різними ознаками.

Так, біржі класифікують за видами біржових товарів, принципами організації, правовим статусом, формою участі торговців у біржових торгах, асортиментом товарів, роллю та місцем у світовій торгівлі, сферою діяльності та іншими ознаками

Фондові біржі - це спеціалізовані установи, які створюють умови для постійно діючої централізованої торгівлі цінними паперами шляхом об'єднання попиту, пропозицій на них, надання місця, системи і засобів як для первинного розміщення, так і для вторинного обігу цінних паперів. Вони мають працювати за єдиними правилами та за єдиною технологією електронного обігу цінних паперів, визначеними Національною фондовою біржею.

В історичному значенні поняття «фондова біржа» трактувалось по-різному. На перших порах фондовими біржами називали спеціальні місця, де збиралися продавці та покупці цінних паперів і здійснювалися угоди щодо їх купівлі-продажу. Таке місце було вигідним для обох сторін, так як передбачало можливість знайти партнерів по угоді. Надалі фондові біржі стали перетворюватися в заклади, що спеціалізувалися на наданні послуг і матеріальному забезпеченні торгівлі цінними паперами. Угоди купівлі-продажу стали укладатися в конкретні дати і час, стали більш чітко визначатися коло учасників біржової торгівлі та перелік цінних паперів, щодо яких укладалися угоди.

За правовим статусом у світі виділяють три типи фондових бірж: публічно-правова організація - це фондова біржа, що перебуває під постійним державним контролем. Переважає у Німеччині і Франції, де держава бере участь у розробці Правил біржової торгівлі, контролює їх виконання, забезпечує підтримку правопорядку на біржі під час проведення торгів, призначає біржових маклерів тощо; приватні фондові біржі - приватні компанії, що створюються у формі акціонерних товариств і є абсолютно самостійними в організації біржової торгівлі. Всі угоди на таких біржах укладаються відповідно до чинного в країні законодавства. Держава не дає ніяких гарантій і не бере на себе ніякої відповідальності по забезпеченню стабільності біржової торгівлі та зниженню ризику торговельних угод. Такий тип поширений в Англії і США; змішані фондові біржі - створюються як акціонерні товариства, але при цьому не менше 50 % їх капіталу належить державі. Керівництво такими біржами здійснюється на виборній основі, але нагляд за біржовою діяльністю здійснюється біржовим комісаром, який проводить офіційну реєстрацію біржових курсів. Цей тип бірж характерний для Австрії, Швеції та Швейцарії.

За станом розвитку у світовій практиці виділяють біржі: - найбільш розвинені - посідають провідне місце серед усіх бірж за торговим оборотом цінних паперів і застосовують 100 %-і комп'ютерні засоби. До цієї групи відносять Нью-Йоркську, Паризьку, Лондонську, Франкфуртську, Копенгагенську біржі; розвинені - характеризуються високим оборотом цінних паперів, мають довгу історію, досягли високого рівня розвитку (Амстердамська, Американська, Австралійська, Міланська); перспективні - це ті, що розвиваються і створені кілька десятиліть тому, але ще не досягли належного рівня торговельних оборотів, характерних для розвинених бірж. В їх обігу переважають цінні папери місцевого значення (Сеульська, Гонконгівська, Сингапурська, Бангкокська); новостворені - основною формою торгівлі є аукціони, які проводяться в операційній залі біржі. З'явились кілька років тому (Українська, Польська, Чеська).

Окрім цієї класифікації, фондові біржі умовно поділяють також на «банківські» і «брокерські». У фондових бірж «банківського» типу (Німеччина, Франція) найважливішими суб'єктами біржової торгівлі цінними паперами є банки. «Брокерський» тип фондових бірж характерний для США; на таких біржах торгівлею цінними паперами займаються лише брокери, а комерційним банкам «вхід» на біржу заборонено. В Україні під час створення першої фондової біржі існувала розвинута система комерційних банків, інших же різновидів інвестиційних посередників і мережі брокерських контор ще не було. Тому саме комерційні банки взяли участь у створенні першої Української фондової біржі. У день реєстрації УФБ із 29 засновників 21 були комерційні банки.

Фондові біржі також  поділяються на міжнародні, національні та регіональні, в залежності від ролі та місця бірж у світовій, національній і регіональній торгівлі. Міжнародні біржі зосереджені у таких трьох країнах, як США, Англія та Японія, де створено умови вільного переміщення прибутку, отриманого від біржової діяльності. Національні біржі діють в межах однієї країн. До національних відносяться більшість товарних бірж країн Європи. Регіональні діють в межах регіону, наприклад, Тернопільська товарна біржа обслуговує західний регіон України тощо . [17]

Наступна класифікація: центральні, міжрегіональні та регіональні. До центральних відносяться біржі Києва та Харкова, до міжрегіональних - Одеська, Львівська товарні біржі.

 

 

1.2 Функції і задачі фондової біржі

Розглянемо основні функції, що здійсню. Фондова біржа в різних сферах. Отже в економічній сфері її функціями є: прискорення обігу надлишкового капіталу у вигляді ЦП, його акумуляція для інвестицій у виробничу та соціальну сфери; переміщення капіталу із однієї галузі в інші, що сприяє структурній перебудові економіки; акумуляція вільних грошових коштів населення, їх зв’язування та вилучення із вільного обігу, що стримує інфляційні процеси, сприяє фінансовій стабілізації; відтворення дійсної вартості основних виробничих фондів та рентабельності підприємства шляхом встановлення ринкової ціни його акцій; регулювання обігу цінних паперів шляхом їх котирування, зміни їх курсу, ринкової вартості. Реалізація цієї функції виступає як регулятор ринкових відносин та економіки в цілому; відтворення суспільного багатства. Фондова біржа – це дзеркало економіки. Показники тут – біржові фондові індекси та ступінь капіталізації ринку.

У політичній сфері: сприяння становленню економічної самостійності, яка виступає головною підвалиною політичної незалежності держави в той же час економічна суверенність не повинна означати економічної самоізоляції; сприяння створенню дійсної ринкової економічної системи, що є необхідною передумовою для розбудови демократичного суспільства; прискорення інтеграційних процесів, входження України до європейського та світового співтовариства. А воно прийме до себе лише країну по-справжньому політично незалежну, з розвинутою демократією; вихід через фондову біржу національного капіталу на світові ринки, що має не тільки економічне, а й політичне значення; розвиток взаємовигідних зв’язків із зарубіжними національними та міжнародними фінансовими і біржовими структурами, вступ до міжнародних організацій, що утверджує Україну як незалежну державу.[10]