Фондові біржі

Ще одним цікавим питанням, яке стосується інтересів фондового ринку, є оподаткування. Проблема оподаткування на ринку цінних паперів є досить складною. Розмови щодо оподаткування ведуться регулярно, проте практично нічого не робиться. Зусилля у цьому напрямі робляться лише членами Української асоціації інвестиційного бізнесу, які надавали письмові пропозиції щодо законодавчого врегулювання на ринку цінних паперів і були зацікавлені у консультаціях працівників комітету.

Зараз досить помітним є тенденції до спрямування ринку цінних паперів у бік зміцнення банківського сектора. Через це питання визначення концептуальних напрямів розвитку фондового ринку на сьогодні є найбільш важливим.

Також на даному етапі трансформації економіки України має бути мобілізація тимчасово вільних коштів населення та господарюючих суб’єктів, перерозподіл цих коштів у ті сектори економіки, що потребують додаткового фінансування для подальшого розвитку. Необхідно переорієнтувати фондовий ринок з функції перерозподілу прав власності під час приватизаційних процесів на акумулювання та перерозподіл інвестиційних ресурсів. На відміну від акумулювання та перерозподілу грошових коштів через банківську систему, фондовий ринок орієнтується на перерозподіл довготермінових грошових ресурсів, які спроможні забезпечити процес розширеного відтворення. Крім того, ресурси, залучені за допомогою фондового ринку, є дешевшими, ніж банківські. Фондовий ринок має бути альтернативним джерелом інвестиційних ресурсів і конкурувати з банківською сферою, забезпечуючи економіку відносно дешевими та довгостроковими фінансовими ресурсами

Від початку створення фондового ринку в Україні постало питання ефективності його функціонування. Сьогодні фондовий ринок ще не виконує покладених на нього функцій, тобто частково сприяє залученню інвестицій та перерозподілу капіталу. Крім цього потребує вирішення проблем, а саме:  відсутність відкритого доступу до інформації; · недосконалість нормативно-правової та законодавчої бази; високий ступінь ризиків;  низький рівень капіталізації; нестача кваліфікованого персоналу;  порушення прав інвесторів;  відсутність гарантій по операціях з цінними паперами, недовіра населення, його психологічна непідготовленість до операцій на фондовому ринку; відсутність гарантій держави щодо захисту грошових заощаджень населення.

Загальновідомо, що наше законодавство є застарілим й не дає нормально розвиватися фондовому ринку, а його прогалини закриваються за допомогою прийняття різних нормативно-правових актів, що, як правило, не приносить успіху.

Як наслідок, робота, проведена Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, а у подальшому Кабінетом Міністрів, іноді не має того позитивного результату, на який очікували. Йдеться не лише про професійних учасників ринку цінних паперів, а й про пересічних громадян України.

Для того щоб покращити стан фінансового ринку України, а також підтримати його фінансову безпеку потрібно підвищити роль держави на фондовому ринку.

Серед основних елементів державного регулювання фондового ринку виділяють контроль за діяльністю емітентів професійних учасників ринку, фондових бірж та самоврядних організацій спрямованих на виявлення та своєчасне запобігання порушення законодавства на фондовому ринку.

Не вирішені проблемні питання функціонування фондових бірж можна згрупувати в 5 основних груп:  відсутність єдиної налагодженої моделі діяльності фондових бірж;  відсутність ефективної національної депозитарної системи;   обмеженість фінансових інструментів, що використовуються фінансовими посередниками та низький ступінь використання похідних цінних паперів;  низький рівень інформованості населення з питань функціонування фондового ринку;  високий ступінь тіньової економічної діяльності та політичного втручання тощо.  

До головних напрямів розвитку фондового ринку в найближчій перспективі на нашу думку можна віднести: запровадження механізмів захисту прав інвесторів; поліпшення системи розкриття інформації на ринку цінних паперів; розширення інструментів ринку цінних паперів; удосконалення законодавства про цінні папери та фондовий ринок; розвиток інвестиційної інфраструктури; налагодження тісного співробітництва національної економіки з глобальною в рамках міжнародних організацій з метою створення позитивного іміджу фондового ринку України серед іноземних і вітчизняних інвесторів; узгодження вітчизняного законодавства з міжнародними нормами і сучасними вимогами розвитку фінансових відносин; підвищення вимог до корпоративного управління; чітке визначення прав і обов'язків емітентів та інвесторів; створення єдиного клірингового і депозитарного центру на принципах незалежності, прозорості, некомерційного характеру діяльності, державної підтримки; запровадження доступних та рівних умов і тарифів для всіх користувачів; мінімізація витрат; завершення процесу приватизації, перш за все шляхом корпоратизації та акціонування державної власності; удосконалити механізму продажу акцій підприємств, які перебувають у державній власності, з метою справедливої оцінки реальної ринкової вартості підприємства та створення умов для зростання його капіталізації; формування механізму активного залучення широких верств населення до участі в діяльності ринку цінних паперів через становлення на ньому рейтингової інфраструктури та випуску державних всеукраїнських та муніципальних цінних паперів; на державному рівні вирішити комплекс питань щодо вільного обігу в Україні цінних паперів іноземних компаній, купівлі українських цінних паперів іноземними інвесторами; більш ефективно використовувати наявні можливості структур, що вже працюють на національному ринку цінних паперів.[9]

3.2 Методи розв’язання проблем  функціонування українських фондових  бірж

Для вирішення існуючих проблем необхідно здійснити низку завдань і визначити механізм їх виконання: збільшення капіталізації, ліквідності та прозорості фондового ринку шляхом: суттєвого розширення пропозиції цінних паперів з високими інвестиційними характеристиками; удосконалення засад функціонування боргового ринку та запровадження нових видів інструментів; покращення інформаційної прозорості фондового ринку України.

Удосконалення ринкової інфраструктури та забезпечення її надійного й ефективного функціонування шляхом:  консолідації інформаційної та технологічної біржової системи фондового ринку;  модернізації депозитарної системи України; підвищення вимог до професійних учасників фондового ринку.

Удосконалення механізмів державного регулювання, нагляду на фондовому ринку та захисту прав інвесторів шляхом: підвищення ефективності державного регулювання фондового ринку;  збільшення можливостей регулятора; удосконалення саморегулювання на ринку цінних паперів; популяризації фондового ринку.

 Податкове та валютне стимулювання  подальшого розвитку фондового  ринку України шляхом: формування  сприятливого податкового клімату для учасників фондового ринку; удосконалення та оптимізації режиму валютного регулювання операцій із цінними паперами в Україні.

Враховуючи досвід зарубіжних країн і накопичений вітчизняний досвід, проблеми розвитку фондової біржі України можуть вирішуватися шляхом реалізації наступних завдань: рівень ліквідності фондового ринку може бути підвищений шляхом розвитку, як інтернет-трейдингу, так і активної участі держави; розвитку інтернет-трейдингу – це важіль залучення дрібних і середніх інвесторів на ринок і популяризація торгівлі на ринку як доходного, цікавого і модного виду діяльності.

Активна участь держави у розвитку фондових бірж дозволить створити ефективний механізм контролю і управління, а також умов для інвестицій коштів недержавних пенсійних фондів та інших організацій. Державні гроші так само можуть бути інвестовані в акції вітчизняних підприємств. Слід зазначити, що Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку схвалила програму розвитку фондового ринку до 2015 року.

Проект цього документа пропонує механізми вирішення проблеми низької ліквідності ринку, поліпшення його інфраструктури і спрощення валютного регулювання. Але його учасники чекають від регулятора виконання головних завдань захисту прав акціонерів і розширення списку емітентів акцій.

У програмі міститься більше ніж 120 заходів по вирішенню проблем. У короткостроковій перспективі (до кінця 2012 року) планується дозволити звернення концесійних корпоративних облігацій, знизити вимоги до лістингових паперів, дозволити включення в лістинг біржі акції, які вже пройшли процедуру лістингу на інший фондовому майданчику. Потенціал місцевого ринку в найближчі два роки державна комісія з цінних паперів та фондового ринку буде розкривати шляхом стимулювання первинних розміщень цінних паперів (IPO).Пробудити інтерес емітентів до IPO планується через спрощення умов випуску та розміщення паперів, також очікується зміна вимог до андерайтерам і введення – до маркет-мейкера. Серед валютних інновацій програми розвитку фондового ринку – спрощення порядку здійснення операцій з іноземною валютою для резидентів,з тим щоб українські інвестори могли активніше купувати цінні папери емітентів інших країн. Планується врегулювати випуск та обіг валютних деривативів. Документ також декларує необхідність обов'язкового створення Центрального депозитарію.

Довгострокова перспектива (до кінця 2015 року) розвитку фондового ринку передбачає скасування торгівлі з відстрочкою платежу – всі операції повинні будуть здійснюватися тільки в режимі  миттєвої поставки проти платежу. Результатом виконання програми має стати більша публічність компаній, що працюють на фондовому ринку, в частині розкриття інформації про кінцевих власників.

З  метою забезпечення конкурентоспроможності фондових бірж України політика держави має бути зосереджена на наступному: налагодження тісного співробітництва в рамках міжнародних організацій та роз’яснення потенційних можливостей з метою створення позитивного іміджу українського фондового ринку серед зарубіжних та вітчизняних інвесторів; підвищення вимог до корпоративного управління; чітке визначення прав та обов’язків емітентів та інвесторів; спрощення доступу до внутрішнього ринку зарубіжних інвесторів та запровадження менш жорстких методів валютного регулювання з метою доступу вітчизняних підприємств до міжнародних ринків капіталу; розширення кількості фінансових інструментів, доступних для інвесторів; повноцінне впровадження в обіг похідних цінних паперів, зокрема створення забезпечення хеджування (страхування) інвесторів на вторинному ринку цінних паперів; введення в дію міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, погодження нормативної бази ринку фінансових послуг відповідно до світових стандартів.

Доступ на вітчизняні фондові біржі обмежує також його слабка технічна оснащеність. Така послуга як інтернет-трейдинг існує всього кілька років. Він дуже поширений в усьому світі і дозволяє фізичній особі власноруч, через комп'ютерну програму, торгувати на фондових ринках, сплачуючи комісійні брокерові за скоєні угоди. Це економить час, кошти і дає клієнтові можливість бачити свої операції в реальному часі. В Україні кількість користувачів цієї послуги поки вимірюється сотнями, в світі ж таких користувачів вже мільйони.

Таким чином, фондова біржа України є важливим елементом ефективно функціонуючої ринкової економіки. Його ключовим завданням є залучення інвестицій, які визначають можливості довготермінового економічного розвитку. Існує низка проблем (недосконалість законодавчої бази у сфері регулювання фондового ринку, асиметричність інформації, низька ліквідність і капіталізація), які виникли в процесі поступового розвитку та становлення конкурентоспроможного фондового ринку. Вони вимагають негайного вирішення задля ефективності економіки України.[11]

Отже, можна стверджувати, що проблема забезпечення високого розвитку фондових бірж України є особливо актуальною. Її вирішення потребує розроблення програми державної підтримки фондового ринку з урахуванням зарубіжного досвіду та національних особливостей. Основою даної програми повинно бути забезпечення інформаційної відкритості, прозорості та забезпеченості  біржової діяльності. Водночас, необхідно запровадити моніторинг та контроль за реалізацією даної програми. Адже надійність, міцність та ефективність фондових ринків залежить від системи державного регулювання цієї сфери та її інфраструктури.

ВИСНОВКИ

Дослідивши тему курсової роботи: «Українська фондова біржа шлях економічного розвитку» було розкрито зміст фондової біржі, розглянуті її види, еволюція, проведений аналіз діяльності фондових бірж та української фондової біржі зокрема, виявлено основні проблеми функціонування та методи їх вирішення. На основі проведених досліджень можна зробити висновки.

Отже проведене дослідження різних визначень щодо поняття «фондова біржа» дозволило дати наступне найбільш повне, на думку автора. Визначення поняття фондової біржі. а саме: фондова біржа – це організаційно оформлений, регулярно функціонуючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами та іншими фінансовими інструментами, ціни на які визначаються попитом та пропозицією. Крім того була розглянута повна класифікація бірж за різними ознаками. В подальших дослідження

Отже, фондовий ринок знаходиться у постійному розвитку, разом зі зростанням світової економіки. Його поява була пов’язана з потребами товарного виробництва, оскільки без залучення приватних капіталів та їх об’єднання з допомогою випуску, передусім, акцій та облігацій, було б неможливим створення та розвиток нових підприємств і галузей господарства. Тому розвиток фондового ринку став важливою умовою прогресу економіки всіх передових країн. Можна стверджувати, що тенденції розвитку світового ринку є одночасно тенденціями розвитку цінних паперів (і навпаки).