Малий бізнес: суть і характерні риси, зарубіжний досвід і проблеми становлення в Україні

У порівнянні з іншими країнами перехідного періоду підприємства та підприємці в Україні витрачають багато часу на вирішення питань регулярного характеру. Сьогодні надмірні регулятивні вимоги, а також часті зміни в цих вимогах призводять до величезних витрат з боку українського приватного підприємництва. Спрощення регулятивних актів дозволило б знизити рівень корупції.

Українські та іноземні інвестори вважають, що фінансові звіти, які існують зараз, не дають чітке уявлення про фінансовий стан підприємства. Така невизначеність утримує інвесторів від вкладань капіталу, які б за інших обставин були доцільними і прибутковими. В україні треба запровадити загальновживані бухгалтерські засади, які б дозволили підприємствам одержати доступ і вільно використовувати засоби від амортизації основних засобів підприємств.

Економіка України має великий потенціал економічного росту. Аби вивільнити його, дуже важливо, щоб ресурси, ризик та ініціатива були тісніше пов’язані між собою. Такого росту можна набути, перш за все, надавши більше свободи підприємцям, і надавши їм можливість отримувати адекватну винагороду за ії зусилля.

Аналіз стану та проблем розвитку малого бізнесу в Україні свідчить про те, що подальший розвиток ситуації без активного та позитивного втручання держави може привести до згортання (в основному - через подальшу тінізацію) даного сектора економіки з відповідним загостренням економічних проблем та посиленням соціальної напруги. Тому виникає необхідність дієвої державної політики підтримки малого бізнесу. Завдання полягає у тому, щоб суттєво розширити його роль і місце в економічному процесі. Мається на увазі забезпечення протягом найближчих років у структурах зазначеного сектора зайнятості на рівні 25-30% дієздатного населення та виробництва до 25% ВВП.

Вирішення цього завдання має зосереджуватися на таких основних напрямах:

• створення відповідної нормативно-правової бази;

• впровадження спрощеної системи бухгалтерського обліку та звітності малих підприємств;

• внесення відповідних змін та доповнень до законів України "Про підприємництво", "Про підприємства в Україні", "Про власність" тощо;

• вирішення питань щодо організаційного забезпечення малого підприємництва, насамперед: розробити та прийняти цільові і регіональні програми розвитку та підтримки малого підприємництва з відповідним фінансовим та організаційним забезпеченням;

• впровадити єдину вертикальну систему органів виконавчої влади з питань малого підприємництва від Кабінету Міністрів України до обласних, районних державних адміністрацій;

• розробити єдину систему реєстрації та легалізації суб'єктів підприємництва;

• удосконалити мережу та підвищити дієвість роботи громадських об'єднань малого підприємництва;

• формування та розвиток системи фінансової підтримки малого підприємництва, для чого в першу чергу необхідно: внести зміни та доповнення до Закону України "Про систему оподаткування" та інші закони, в яких передбачити скорочення кількості зборів та відрахувань, перехід на єдиний сукупний податок, введення системи патентів для громадян-підприємців (фізичних осіб), звільнення від оподаткування частини прибутку (доходу), що спрямовується на рефінансування суб'єктів малого підприємництва;

• передбачити використання державних кредитних ліній для підтримки малого підприємництва із зазначенням середнього розміру позики, процентної ставки та секторів кредитування при умові створення нових робочих місць;

• створити спеціалізовану банківську установу або установи з кредитування малого підприємництва;

• розробити механізм цільового використання коштів Фонду сприяння зайнятості населення на розвиток малого підприємництва;

• впровадити порядок кредитування малого підприємництва комерційними банками під гарантії бюджетних коштів;

• забезпечити надання малим підприємствам, що підпадають під державні цільові програми підтримки малого підприємництва, державних гарантій, у тому числі у вигляді високо ліквідних державних боргових зобов'язань;

• впровадити віднесений на собівартість витрат, пов'язаних з формуванням страхового фонду (резерву на покриття можливих витрат) при кредитуванні малих підприємств;

• ввести пільгове оподаткування прибутку комерційних банків, одержаного за рахунок кредитування малих підприємств;

• впровадити механізм використання незв'язних іноземних кредитних ліній та гарантій для фінансування цільових програм;

• визначити чіткий порядок участі донорів і реципієнтів у процесі здійснення міжнародної технічної допомоги;

• організувати інформаційне, консультативне та кадрове забезпечення, насамперед: відновити щоквартальну статистичну звітність про діяльність суб'єктів малого підприємництва;

• розробити методику прогнозування розвитку малого підприємництва;

• створити мережу інформаційно-аналітичних центрів малого підприємництва;

• проводити необхідну пропагандистську роботу, спрямовану на формування сприятливої громадської думки щодо підприємницької діяльності;

• організувати підготовку та перепідготовку кадрів через систему бізнес-центрів, інкубаторів та технопарків;

• запровадити в учбові програми навчальних закладів основи підприємницької діяльності та організації малого підприємництва.

Дані пропозиції перегукуються з рекомендаціями МФК, основні з яких:

• спростити процедури реєстрації нових підприємств;

• пояснити та обмежити процедури ліцензування;

• знизити рівень податків;

• обмежити кількість податків;

• обмежити та спростити урядові нормативні акти;

• перейти до загальних міжнародних засад бухгалтерського обліку.

Формування державної політики щодо підтримки малого підприємництва, визначення шляхів її реалізації повинно бути не лише "об'єктивною необхідністю" переходу до ринку, а й невід'ємною частиною загальнодержавної доктрини соціально-екомічних перетворень в Україні. Це сприятиме формуванню чисельного середнього класу суспільства, який є основою ринкових перетворень та гарантом незворотності економічних процесів.

Безумовно, суб'єкти малого підприємництва можуть розраховувати перш за все на власні сили, свої матеріальні та фінансові ресурси. У такому випадку державна підтримка не матиме характеру заохочення утриманства та розглядатиметься як щось постійне, та як основне джерело підвищення конкурентоспроможності і рентабельності.

Формування державної політики розвитку малого підприємництва, створення цілісної системи його державно-громадської підтримки - складний і тривалий процес, однак вже сьогодні можливо і необхідно закласти організаційно-правові та економічні засади відповідної державної політики.

Міністерством економіки, відповідно з положенням Концепції державної політики розвитку малого підприємництва розроблена і затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 086 від 29 січня 1997р. державна Програма розвитку малого підприємництва в Україні на 1997-1998 роки.

 

 

Головними завданнями Програми визначені:

• створення правових, економічних і організаційних умов для сталого розвитку малого підприємництва як важливого чинника розвитку і структурної перебудови економіки;

• цілеспрямоване формування системи державної і суспільної підтримки малого підприємництва;

• розвиток малих підприємств у виробничій, інноваційній та соціальних сферах, створення нових робочих місць, підтримка ділової та інвестиційної діяльності, розвиток конкуренції на ринку товарів та послуг;

• ініціювання фінансово-кредитних та інвестиційних механізмів, а також нових джерел фінансування підприємницької діяльності, у першу чергу за рахунок власних можливостей малих підприємств, які ефективно розвиваються;

• формування розвинутої інфраструктури малого підприємництва на загальнодержавному, регіональному і місцевому рівнях;

• створення широкого прошарку підприємців-власників;

• формування стимулів для саморозвитку малого підприємництва.

Система програмних заходів включає:

• Формування правової бази з питань малого підприємництва.

• Фінансово-кредитну підтримку малого підприємництва.

• Матеріально-технічну та інноваційну підтримку малих підприємств.

• Кадрове і науково-методичне забезпечення розвитку малого підприємництва.

• Організаційне забезпечення, міжнародну фінансову та технічну допомогу у сфері малого підприємництва.

З метою формування правової бази розвитку малого підприємництва Програмою передбачена підготовка низки проектів законів та інших правових актів які відображають специфіку регулювання розвитку підтримки малого підприємництва. Важливим напрямом у реалізації державної підтримки розвитку малого підприємництва є формування стабільної податкової системи. На це, зокрема, направлений Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва". Така система оподаткування сприятиме росту чисельності малих підприємств та активізації їх діяльності.

Особливу увагу приділено розвитку та вдосконаленню фінансово-кредитної підтримки малого підприємництва, в тому числі створення механізму кредитування та страхування малого підприємництва.

Програмою передбачається створення державних та громадських структур для підтримки підприємництва, удосконалення організаційного забезпечення розвитку малого підприємництва, зниження адміністративних бар'єрів, удосконалення систем реєстрації суб'єктів підприємництва та ліцензування видів підприємницької діяльності, звітності та обліку.

У рамках програм міжнародної фінансової та технічної допомоги від міжнародних організацій та країн-донорів Програмою передбачається здійснити ряд організаційних заходів щодо:

• створення та підтримки регіональних бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів, технопарків тощо;

• формування мережі фінансово-кредитних установ, інвестиційних та інноваційних фондів;

• створення інформаційно-аналітичної мережі для суб'єктів малого підприємництва.

Для вирішення передінвестиційних проблем підприємців реалізовуватимуться проекти технічної допомоги за програмою ТАСІS Комісії Європейського Союзу та Консультативною програмою ТРАНСФОРМ уряду Німеччини.