Суть деятельности Государственного казначейства

безпосереднє  проведення  платежів  розпорядників  коштів  через  Розрахункові палати  органів  Державного  казначейства, складання щоденного балансу операційного дня Держказначейства та інших форм банківської звітності тощо.

     Запровадження  розрахунків  через  систему  електронних  платежів Національного  банку  України (СЕП  НБУ)  і  Єдиного  казначейського  рахунку (ЄКР)  дає широкі  можливості  значно  прискорити  розрахунки  та  виконання державного бюджету на всіх рівнях починаючи з рівня району, акумулювати на ЄКР  бюджетні  кошти  із  наступним  розподілом  та  перерозподілом  на регіональному  рівні,  а  також  дасть  змогу  вести  безпосередній  контроль  за проходженням розрахунків із бюджетом та здійснювати оперативне управління доходами  на  всіх  рівнях.  
     Процес  розвитку  системи  Державного  казначейства  продовжується.  І сьогодні  ще  існує  низка  важливих  питань,  які  потребують  прийняття виважених  рішень  та  впровадження  їх  у  життя.  Суттєвим  кроком  у  розвитку фінансової системи держави стало переведення з 1 січня 2002 року відповідно до  Бюджетного  кодексу  та “Основних  напрямів  бюджетної політики  на 2002 рік”  на  казначейське  обслуговування  місцеві  бюджети за  доходами.  А з 01.01.2003  року  передбачається  переведення на  казначейське  обслуговування місцевих  бюджетів  за  видатками.  Тому  перед  органами  Державного казначейства  виникають  проблеми,  пов’язані  з  матеріально-технічним забезпеченням  цього  процесу.  Нині  Державне  казначейство  України – повноправний  учасник бюджетного  процесу,  що  забезпечує  оперативне  управління  державними фінансами.  Органи  казначейства  мають  розв’язувати важливі проблеми  проведення державної бюджетної політики, які відповідали  б самій логіці  здійснюваних в Україні реформ. Результатом еволюційного розвитку Державного казначейства України є поступове формування повнофункціональної системи, що працює за міжнародними  стандартами  бухгалтерського  обліку  та  звітності,  яка  би достатньою  мірою  забезпечувала  прозорість виконання бюджету,  а також сприяла  прогресивній  формі  організації  збору  та  обробки  фінансової  та статистичної  звітності  на  основі  використання  сучасних  інформаційних технологій.  Це  вплине  на  організаційну  структуру  центрального  апарату  та територіальних органів Державного казначейства, а також призведе до зміни їх юридичного  статусу. [2] 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 
1.3. Основні завдання та функції Державної казначейської служби.

Сутність казначейства як і будь якого іншого поняття чи категорії  проявляється у виконуваних функціях, які характеризують прояв його суті в дії, а також завдання, права  та обов'язки, пов'язані з його діяльністю. 
    Відповідно до Положення про Державне казначейство за № 1232 від 21 грудня 2005 р. (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 676 від 26.04.2007) основними завданнями Казначейства є:

 1) забезпечення казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, що передбачає: 
- розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів;

 - контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів за цими зобов'язаннями; 
- в межах своїх повноважень контроль за дотриманням учасниками бюджетного процесу бюджетного законодавства;

 - ведення бухгалтерського обліку і складення звітності про виконання державного та місцевих бюджетів;

 2) управління наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються; 
3) визначення механізму казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів, установлення єдиних правил бухгалтерського обліку і звітності про виконання державного та місцевих бюджетів. 
     Відповідно до покладених на нього завдань Державне казначейство в Україні виконує такі функції:

 1) здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів.

 2) управляє наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються, тому числі в іноземній валюті.

 3) відкриває, веде та закриває рахунки в органах Казначейства;

 4) повертає кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету. 
         5) нараховує штрафи за неповне або несвоєчасне повернення суми надмірно сплачених податків відповідно до законодавства; 
        6) здійснює розподіл коштів між державним бюджетом, бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя, а також між рівнями місцевих бюджетів відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і перерахування розподілених коштів за належністю;

 7) подає розпорядникам і одержувачам бюджетних коштів витяг з розпису державного бюджету та зміни до нього; 
        8) веде бухгалтерський облік операцій з виконання державного та місцевих бюджетів, складає звітність про виконання державного, місцевих і зведеного бюджетів та подає звітність органам законодавчої і виконавчої влади у обсязі та у строки, визначені бюджетним законодавством; 
       9) здійснює за дорученням Мінфіну погашення та обслуговування державного боргу в національній та іноземній валюті;

 10) забезпечує функціонування багаторівневої інформаційно-обчислювальної системи, внутрішньої платіжної системи, вживає заходів до захисту інформації;

 11) у межах своїх повноважень виконує контрольні функції, пов'язані із: 
- здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень; 
- відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису державного та місцевих бюджетів;

 - відповідністю платежів узятим зобов'язанням та бюджетним асигнуванням; 
- витрачанням бюджетних коштів у процесі проведення перевірки відповідності підтвердних первинних документів розпорядників бюджетних коштів бюджетним асигнуванням та вимогам бюджетного законодавства; 
- дотриманням єдиних правил ведення бухгалтерського обліку, складенням звітності про виконання бюджетів та кошторисів бюджетних установ; 
12) виконує інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
1.4. Організаційна структура та основні напрями діяльності Державної казначейської служби.

  Державне казначейство - це самостійна організаційна одиниця, яка формує власну кадрову, господарську та інформаційно-технічну політику розвитку казначейської системи.

Державне казначейство України  є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства фінансів України і йому підпорядковується. 
     Державне казначейство утримується за рахунок коштів Державного бюджету України. Державне казначейство та його територіальні органи мають самостійні кошториси, реєстраційні та інші бюджетні рахунки і в самому Держказначействі, і в установах банків.

Відповідно, казначейська система  України має трирівневу структуру і складається з:

 а) Державного казначейства України (ДКУ), яке розташовується у столиці держави і представляє його центральний рівень; 
б) Головних управлінь Державного казначейства (ГУДКУ) обласного значення, розміщених таким чином:

 1. Головне управління - в Автономній Республіці Крим; 
2. Головних управління - у містах Києві та Севастополі; 24 Головних управління функціонують в областях.

 в) районних (міських, районних у містах) управлінь (відділень) Державного казначейства (УДК), зосереджених у найважливіших місцевих адміністративних центрах.

 Трирівнева структура Державного казначейства України, максимально наближена до адміністративно-територіального поділу, дає змогу здійснювати казначейське обслуговування місцевих бюджетів відповідно до вимог Бюджетного кодексу (рис. 1.4.1)

   
Рис. 1.4.1  Територіальна структура Державного казначейства України. 
 
     Державне казначейство України очолює голова, який в установленому порядку призначається на посаду і звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра фінансів. Державне казначейство України та його територіальні органи є юридичними особами, мають самостійні баланси, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.[3]

Голова Державного казначейства здійснює загальне його керівництво, персонально  відповідає за стан справ у сфері  діяльності Держказначеиства, визначає повноваження та розподіляє обов'язки між своїми заступниками. Голова Державного казначейства також затверджує структуру Державного казначейства та управлінь Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, призначає на посади та звільняє з посад керівників територіальних органів Держказначейства. Структура центрального апарату Державного казначейства України наведена на (рис. 1.4.2.)

 
Рис. 1.4.2. «Структура центрального апарату  державної казначейської служби України»

Управління (відділення) ДКУ розташовані  по всій території держави. Середня чисельність персоналу районних управліннях (відділеннях) Державного казначейства становить 12 одиниць. Усі начальники казначейських управлінь (відділень) звітують безпосередньо начальникові головного обласного управління Державного казначейства. 
      Кожне управління (відділення) ДКУ очолює начальник, який відповідає за роботу, покладену на нього відповідно до функцій. 
  Управління (відділення) районного казначейства несуть відповідальність за:

1. Впровадження та дотримання  законодавчих та нормативних  документів щодо виконання бюджету.

2. Касове виконання державного бюджету за видатками в межах асигнувань, передбачених Державним бюджетом, забезпечення виконання загального та спеціального фондів Державного бюджету за доходами, зокрема.

За необхідності відділи можуть об'єднуватись з виділенням певних функцій. 
Типову структуру управлінь (відділень) Державного казначейства зображено на (рис. 1.4.3)  
Рис. 1.4.3. Типову структуру управлінь (відділень) Державного казначейства Донецької області складається з (рис. 1.4.4) [4]:

 - керівництва;

 - спеціалістів з діловодства;

 - юридичного сектору;

 - відділу бюждетних надходжень;

 - відділу видатків та обслуговування розпорядників коштів та інших клієнтів держбюджету;

 - відділу видатків та обслуговування розпорядників коштів та інших клієнтів місцевих бюджетів.

 - відділу звітності та бухгалтерського обліку операцій з виконання бюджетів; 
- сектору інформаційних технологій та захисту інформації; 
- обслуговуючого персоналу.

 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рис. 1.4.4. Внутрішня типова структура  Управління Держказначейської служби України у м.Макіївці

Єдина централізована система, що об'єднує Державне казначейство України та його територіальні органи, створена з метою ефективного  управління доходами та видатками в  процесі виконання бюджетів усіх рівнів, підвищення оперативності проведення видатків при виконанні державних програм, посилення контролю за надходженням та цільовим спрямуванням бюджетних коштів, підвищення дієвості бюджетної політики держави.

     У процесі  касового виконання державного  та місцевих бюджетів органи  казначейства здійснюють облік  надходжень податків, зборів, інших  обов'язкових платежів та проведення  видатків розпорядників бюджетних  коштів через оплату рахунків  установ і організацій, які  виконали роботи, надали послуги  відповідним розпорядникам коштів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
II.Нормативне регулювання діяльності казначейської системи України

Основними нормативними документами, що регулюють діяльність органів  Державної казначейської служби є такі документи: 
- Указ Президента України « Про Держане казначейство України» від 27 квітня 1995 року, який установив організаційну структуру державної казначейської служби в Україні, в якому описані його функції та основні завдання.

- Бюджетний кодекс України.  Закон України від 21.06.2001 р.  №2542-ІІІ

- Бюджетний кодекс України.  Закон України від 08.07ю2010 р.  № 2457-VI

-Закон України « Про  місцеве самоврядування» згідно  з ст.69 «Місцеві бюджети» цього  закону, Органи місцевого самоврядування  самостійно розробляють,затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з цим Законом та бюджетним законодавством.

-Зміни до Положення  затверджені наказом ДКУ від  30.11.2011 р. №449, зареєстрованим у  Мінюсті України за № 1262/18557 до положення про єдиний казначейський рахунок №122 від 26.06.2002 р. В якому розкривається структура єдиного казначейського рахунку.