Теоретичні засади дослідження організаційної культури

Визначивши показник середньооблікової чисельності працівників, можна розрахувати коефіцієнти руху персоналу в ГК „Братислава” (табл.2.8).

Таблиця 2.8.

Показники руху персоналу в ГК „Братислава” за 2008-2010 рр.

	Показник	Формула розрахунку	2008	2009	2010
1	Коефіцієнт прийому	Кп =	0,12	0,12	0,08
2	Коефіцієнт звільнення	Кз =	0,05	0,05	0,05
3	Коефіцієнт загального обігу робочої  сили	Ко =	0,17	0,16	0,13
4	Коефіцієнт плинності	КПЛИН =	0,04	0,03	0,02

Динаміку  основних показників руху персоналу  проілюстровано рис.2.4.

Рис.2.4. Основні показники  руху трудових ресурсів в ГК „Братислава”

 за 2008-2010 рр.

Динаміку  показників руху трудових ресурсів в  ГК „Братислава” характеризують дані наступної таблиці.

Таблиця 2.9.

Динаміка зміни показників руху трудових ресурсів в ГК „Братислава”

 у 2008-2010 рр.

	Показник	Абс.відх, +/-		Відн.відх., %
		2009 до 2008	2010 до 2009	2009 до 2008	2010 до 2009
1	Коефіцієнт прийому	0	-0,04	0	-33
2	Коефіцієнт звільнення	0	0	0	0
3	Коефіцієнт загального обігу робочої  сили	-0,01	-0,03	-6	-19
4	Коефіцієнт плинності	-0,01	-0,01	-25	-33

 

Як  видно з даних табл.2.12, 2.13 та рис.2.4, коефіцієнт прийому характеризується незмінністю у 2009 р., а в 2010 р. порівняно  з 2009 р. зменшився на 33%.

Коефіцієнт  звільнення характеризується незмінністю  і не виявляє тенденцій змін

Коефіцієнт  загального обігу робочої сили за досліджуваний період постійно був  більшим за коефіцієнт прийому (на 0,05; 0,04 та 0,05 за 2008-2010 рр. відповідно). Як бачимо, за досліджуваний період різниця  між показниками  майже не змінюється.

Коефіцієнт  плинності мав динаміку до зменшення: 0,04 – у 2008 р., 0,03 – у 2009 р. (зменшення  на 25%), 0,02 – 2010 р. (зменшення на 33%).

Розглянемо  продуктивність праці у порівняних цінах, що дозволяє нейтралізувати вплив  фактору зміни цін на значення показника продуктивності праці  (табл.2.10).

Таблиця 2.10.

Продуктивність праці  у порівняних цінах в ГК „Братислава” у 2008-2010 рр.

	Показник	2008	2009	2010	Абс.відх, +/-		Відн.відх., %
					2009 до 2008	2010 до 2009	2009 до 2008	2010 до 2009
1	Індекс цін відносно 2009 року, %	1	1,082	1,223	0,082	0,143	8,2	13
2	Продуктивність праці у порівняних цінах	234,6	256,6	231,5	22	-25,1	9,4	-9,8

 

Як  бачимо, при прийнятті цін 2009 року у якості порівняльних, продуктивність праці не виявляє чітко позитивну  динаміку. Це свідчить про те, що значне зростання продуктивності праці, відмічене  вище, базується лише на зростанні споживчих цін. Реальна ж продуктивність праці на підприємстві „Братислава” зросла лише у 2009 році (+9,4%), у 2010 р. її значення зменшилося (-9,8%), як це показано на рис.2.5.

                                                                                                              Таблиця 2.11.

Темпи росту  показників діяльності ГК „Братислава” у 2008-2010 рр., тис.грн.

	Показник	2008	2009	2010	Відн.відх., %
					2009 до 2008	2010 до 2009
1	Фонд оплати праці	3978,8	5120,9	6172	128,7	120,5
2	Середня заробітна плата	980	1150	1205	117,3	104,8
3	Товарооборот	5983	6385,7	6097,3	106,7	95,5
4	Валовий прибуток	532,9	815,6	645,8	153	79,2
5	Продуктивність праці	234,6	277,6	283,6	118,3	102,2
6	Чистий прибуток	478,5	754	575,9	157,6	76,4

Рис.2.5. Динаміка показників діяльності ГК „Братислава” у 2008-2010 рр.

Коефіцієнти співвідношення темпів росту даних  показників в табл.2.12.

 

Таблиця 2.12.

Коефіцієнти співвідношення темпів росту показників діяльності в ГК „Братислава” у 2008-2010 рр.

	Показник	2009 до 2008	2010 до 2009	Динаміка
				Абс. відх., +/-	Відн. відх., %
1	Товарообороту	1,06	0,94	-0,12	-11,3
2	Валового прибутку	0,74	1,14	0,4	54,1
3	Продуктивності праці	0,96	0,88	-0,08	-8,3
4	Чистого прибутку	0,72	1,18	0,46	63,9

 

Як видно  з даних табл.2.16, у 2009 р. фонд оплати праці зростав швидше за товарообіг, що свідчить про невисоку ефективність матеріального стимулювання персоналу. У 2010 р. даний коефіцієнт становив менше 1, а, отже, підвищилася ефективність матеріального стимулювання персоналу.

Стосовно  коефіцієнту співвідношення темпів росту фонду оплати праці та валового прибутку, то тут динаміка протилежна. У 2009 р. темпи росту чистого прибутку суттєво перевищували темпи росту  фонду оплати праці, а у 2010 р. –  були нижчими. Це свідчить про те, що зростання оплати праці не було „зароблено” зростанням прибутку підприємства.

Чистий  прибуток у 2009 р. зростав швидше з  товарообіг, а у 2010 р. – повільнішими темпами.

Що стосується продуктивності праці, то її темпи росту  постійно перевищували темпи росту  оплати праці, що свідчить про ефективність матеріального стимулювання працівників. Слід також відзначити, що розрив між  зазначеними темпами росту має  тенденцію до зростання, тобто, ефективність матеріального стимулювання підвищується.

2.2. Оцінка кадрової стратегії  підприємства

Для розробки напрямків вдосконалення діяльності готельного підприємства доцільно провести поглиблене порівняння ГК „Братислава” з його головним конкурентом – ГК „Турист”

Було  проведене анкетування серед  відпочиваючих даних готелів. Для  розрахунку індексу споживчої задоволеності  споживачам було запропоновано оцінити: важливість десяти запропонованих дослідником  складових роботи готелю за п’ятибальною системою; якість цих складових за п’ятибальною системою.

У додатку В,  наведені результати опитування споживачів послуг ГК „Братислава” про важливість готельних послуг для задоволення запитів і потреб споживачів.

Найбільш  важливою складовою готельної послуги  є привітний прийом, тому всі опитувані  поставили цьому компоненту дерева оцінку 5.

Практично таку ж важливість в очах споживача  мають такі компоненти дерева якості, як чистота в номері, організація  харчування та географічне розташування готелю (рис. 3.1).

Треба відмітити, що з кожним роком важливість надання  якісного доступу в Інтернет зростає  й буде зростати. Стає очевидним  той факт, що цей напрямок готелю варто розвивати.

Для порівняння ступеня задоволеності споживачем якості надаваних готельних послуг було проведене дослідження споживчої  задоволеності в готелі (додаток В).

Рис.3.1. Важливість для споживачів ГК „Братислава” ” компонентів задоволеності готельними послугами

 

Головним  же достоїнством готелю ГК „Братислава” є його зручне географічне розташування, що дозволяє потенційним споживачам, що вибирають готель залежно від його віддаленості від ділового й культурного центра міста.

Незадовільне  володіння обслуговуючим персоналом іноземними мовами в ТОВ ГК „Братислава” також приводить до відставання показників якості від рівня аналогічних показників у конкурентів. Дана проблема може бути вирішена шляхом більш ретельного підбора персоналу на ключові позиції покоївок і адміністраторів.

У наш  час готель ГК „Братислава” може запропонувати доступ в Інтернет тільки при наявності переносного персонального комп’ютера. Дана послуга не користується активним попитом. Необхідно вишукати можливість надання комп’ютерних послуг високої якості.

 З  метою забезпечення стратегічної  переваги перед конкурентами  ГК „Братислава” ” необхідно проводити аудит якості. Аналіз якості готельних послуг дозволить створити передумови для наступного управління якістю. У наш час у компанії проводиться тільки аналіз якості прибирання готельних приміщень. Необхідно рекомендувати ГК „Братислава” ” проводити комплексні перевірки якості щоквартально.

На підставі результатів перевірок за рік  розробити й впровадити програму контролю якості. При проведенні аналізу  якості необхідно керуватися принципом, що думка клієнта про якість наданих  готельних послуг є основною. Виходячи із цього, основним методом збору  даних, необхідних для проведення аналізу  якості, повинен стати анкетний метод. Необхідний ретельний підхід до розробки опитувального аркуша.

У першу  чергу, питання анкети повинні наголошувати на переліку істотних властивостей готельного обслуговування, на зацікавлене сприйняття яких гостем розраховує готельне підприємство й орієнтує свою діяльність. Приклад  такої анкети наведений в додатку Г. Анкетне опитування дозволить зробити фокус на споживача, тому що саме споживач виступає головним аудитором рівня якості представлених послуг.

Його  функція якості повинна виступати  головним джерелом інформації для прийняття  управлінських рішень.

Глибоко пророблена коректна система анкетного  опитування споживачів дозволить налагодити ефективний зворотний зв’язок від  учасників і споживачів обслуговування за результатами проведених інновацій. Під інноваціями в цьому випадку  розуміються всі нововведення в  обслуговуванні - як нові послуги, так  і поліпшення, впроваджувані в  існуючі процеси обслуговування. З метою підвищення показників якості готельних послуг варто також  систематично проводити самооцінку обслуговування - анкетування персоналу  із приводу їхньої взаємодії зі споживачами  обслуговування. Нагромадження й  обробка статистики анкетних опитувань  споживачів готельних послуг і персоналу  дозволить керівництву підприємства сформувати й документально оформити політику в області якості.

Разом із проведенням анкетних опитувань, необхідно  проводити індексацію ступеня задоволеності  споживача якістю готельних послуг. Варто проводити індексацію окремо для готелю й окремо для ресторану.

Так як ресторан належить готелю, індексація ступеня  задоволеності якістю послуг харчування, надаваних рестораном, має першорядну значимість у визначенні відповідності послуг харчування загальновизнаним стандартам. Приклад анкети для опитування відвідувачів ресторану наведений в Додаток Д.

За зрозумілими  причинами постійний клієнт, що не вперше проживає в готелі, становить  великий інтерес для встановлення зворотного зв’язку, ніж гість, що оселився на один день.

Для з’ясування потреб цільових споживачів кілька разів  на місяць  доцільно запрошувати  таких гостей на чашку кави в ресторан для з’ясування проблем якості готельних  послуг. Дана процедура могла б  встановити більш довірчі відносини  між вищим менеджментом підприємства й постійними клієнтами. Гість, якому  приділяється  увага вищого менеджменту, може почувати себе не просто рядовим  споживачем послуг поселення, а постійним  гостем, з думкою якого рахуються  й вважають важливою.

Постійним клієнтам готелю також можна організувати розсилання анкет поштою, тому що при  реєстрації в готелі вони залишають  адресу прописки. Для гостей, що прожили  три й більше днів,  варто розробити  більш детальну анкету у порівнянні зі стандартною анкетою.