ТНК в системі міжнародного інвестування: особливості та новітні тенденції для України

національний  економічний університет

Кафедра міжнародної економіки

 

 

 

 

           Курсова робота

 

з  Міжнародної економіки

                   

на тему     «ТНК в системі міжнародного  інвестування: особливості та новітні тенденції для України»

                       

                                Студентки IV курсу                       

                                            групи МЕЄЕ з-41                            

                                                  напряму підготовки:

                                                      європейська економіка

                                                           спеціальності :міжнародна

                                економіка

                                                              Галини    

 

                                       Керівник курсової роботи:                                                                     

                                                                   к.е.н., доцент 

 

        Національна шкала_______________                                    

К-сть балів:______Оцінка:ECTS______

 

                                                 Члени комісії   _______       _________

                

______________      ____________

 

______________     ____________                                                                            

 

 

Тернопіль 2013

 

План

 

Вступ

 

1. Сутність та значення іноземного інвестування для економічного розвитку країни

 

1.1. Іноземні інвестиції : сутність та класифікація

1.2. Значення інвестицій для економічного розвитку країни

1.3. Вплив глобалізації на рух капіталу транснаціональних корпорацій

 

2. Аналіз сучасного стану  транснаціональних корпорацій в системі  міжнародного інвестування

 

2.1.Світовий досвід залучення іноземних інвестицій транснаціональних компаній

2.2. Стан та проблемні аспекти  залучення іноземних інвестицій в Україну

2.3 Аналіз впливу інвестицій ТНК на економічний розвиток України

 

3. Напрямки посилення залучення іноземних інвестицій транснаціональних корпорацій в Україну

 

Висновки

 

Список  використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

          На рубежі ХХ – XXI століть у світовій економіці спостерігається інтенсивна глобалізація виробничої та інвестиційної діяльності, що призводить до поступового об’єднання історично відособлених і різних економік у єдине ринкове господарство. У ході цього процесу відбувається утворення нової економічної системи, у якій бар’єри на шляху міжнародної інвестиційної, виробничої і торговельної діяльності або цілком відсутні, або зведені до мінімуму. Основою глобалізації та її головною рушійною силою є транснаціональні корпорації (ТНК), які завдяки прямим закордонним інвестиціям (ПЗІ) постійно посилюють свій вплив як на розвиток міжнародних економічних відносин, так і на конкурентноздатність національних економік.

           Масштаби операцій та могутність сучасних транснаціональних корпорацій обумовили інтерес суспільства до них, що сприяло появі значної кількості поглядів на діяльність ТНК та її наслідків для економіки України. При цьому більшість існуючих поглядів все ж є досить однобічними, бо майже апріорно вважається, що прямі закордонні інвестиції ТНК є безсумнівним благом, та від їх залучення залежить структурна перебудова економіки України, технічна і технологічна модернізація як самого виробництва, так і всієї економічної та соціальної інфраструктури.

           Актуальність даної теми полягає втому, що на сучасному етапі розвитку саме від стратегій транснаціональних корпорацій залежить подальший розвиток міжнародних економічних відносин, співпраця між країнами, кооперація виробництва і розвиток та запровадження нових технологій у міжнародному бізнесі.  Також вважається, що залучений в Україну обсяг ПЗІ в декілька разів менший, ніж його можна отримати, виходячи з економічного потенціалу країни, і, безперечно, значно менший за необхідний. Більшість вчених пропонують використовувати в Україні відносно вдалий досвід країн Південно-Східної Азії та Східної і Центральної Європи, які залучили значні обсяги закордонних інвестицій ТНК та у цілому досить успішно інтегрувалися у світове господарство.

           Однак, слід зазначити, що за останні роки у світовій економіці відбулися знакові події (насамперед, валютно-фінансові кризи у Південно-Східної Азії, країнах Латинської Америки і СНД, довгострокова економічна стагнація в Японії, значні коливання курсів провідних світових валют), які свідчать про появу в епоху глобалізації нових чинників, що вже почали суттєво впливати на стійкість як окремих національних фінансових систем, так і міжнародних валютно-кредитних відносин.

            В останні роки істотні зміни відбулися також і в інвестиційних стратегіях ТНК: основні потоки ПЗІ тепер спрямовуються на фінансування операцій по злиттям і поглинанням (ЗіП). Така стратегія дозволяє ТНК у найкоротший термін і в деяких випадках при відносно невеликих витратах вийти на ринок приймаючої країни. Однак, нова стратегія ТНК нівелює основні позитивні наслідки залучення прямих закордонних інвестицій для приймаючої країни, тому що купівля ТНК місцевої компанії може і не супроводжуватися передачею новітніх технологій, значним збільшенням робочих місць і зростанням експортних постачань.

            Отже, можна констатувати, що на початку ХХІ сторіччя у світі, завдяки глобалізації виробничої та інвестиційної діяльності й значного підсилення ролі ТНК, сформулювалась дійсно нова міжнародна економічна система. Нові реалії обумовлюють переосмислення багатьох аспектів розвитку міжнародного господарства, спонукають дослідників по-новому подивитися на наслідки інвестиційної діяльності транснаціональних корпорацій та на причини нерівномірного розподілу доходу у світовій економіці.

 

 

1. Сутність та значення іноземного інвестування  для економічного розвитку країни

 

1.1. Іноземні інвестиції : сутність та класифікація.

        Розвитку процесів іноземного інвестування сприяло виникненню другій половині ХІХ ст. такого явища як міграція капіталів між країнами. Якщо до вказаного часу міжнародні господарські зв’язки в основному полягали у зовнішній торгівлі, то починаючи з другої половини ХІХ ст. інвестування стає одним з найважливіших форм міжнародних господарських зв’язків.

Іноземні інвестиції – це всі види майнових та інтелектуальних  цінностей, що вкладаються іноземними суб’єктами господарської діяльності в об’єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства країни з метою отримання прибутку або досягнення іншого економічного ефекту. Для організації обліку й аналізу іноземних інвестицій необхідна науково обґрунтована, детальна класифікація, побудована на розумінні їхнього економічного змісту.

Вітчизняне податкове  законодавство класифікує інвестиції за об‘єктами інвестування:

капітальні інвестиції - придбання будинків, споруд, інших  об’єктів нерухомої власності, інших  основних фондів і нематеріальних активів, які підлягають амортизації;

фінансові інвестиції - придбання  корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів.

У свою чергу, фінансові  інвестиції поділяються на прямі  та портфельні.

• Пряма інвестиція - господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.
• Портфельна інвестиція – господарська операція, яка передбачає придбання цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за кошти на фондовому ринку (крім операцій зі скупівлі акцій як безпосередньо платником податку, так і пов’язаними з ним особами, в обсягах, що перевищують 50% загальної суми акцій, емітованих іншою юридичною особою, які належать до прямих інвестицій).

Поділ на прямі та портфельні інвестиції, вважає О. Данілов, залежить від ступеня контролю над компаніями. Прямі інвестиції надають право  безпосереднього розпорядження  закордонною компанією. Вони спрямовуються  приймаючі країни двома шляхами: перший – організація нових підприємств; другий – купівля або поглинання вже діючих компаній. Портфельні інвестиції - капітальні вкладення, частка яких у капіталі нижче межі, визначеної для прямих інвестицій. Портфельні інвестиції не забезпечують контролю за закордонними компаніями, обмежуючи прерогативи інвестора отриманням частки прибутку (дивідендів).

На думку Д. Федорчука, прямі іноземні інвестиції – це матеріальні та нематеріальні цінності, що вкладаються в економіку країни іншої, ніж країна походження інвестора, з метою встановлення повного чи часткового тривалого контролю та здійснення істотного впливу на підприємство в приймаючій економіці для отримання прибутку або досягнення іншого економічного ефекту. Портфельні інвестиції розміщуються через фондові ринки з єдиною метою отримання прибутку (приросту капіталу у формі дивіденду), без намірів справляти вплив на загальне управління та контроль над компанією. основним способом здійснення портфельних і прямих інвестицій є придбання цінних паперів [ 1 c.75-76 ]

Таким чином, розглянувши  думку різних науковців і зафіксувавши системний характер іноземних інвестицій, можна запропонувати їхню класифікацію, що задовольняє вимоги зовнішніх  і внутрішніх користувачів обліково-аналітичної  інформації у вигляді таблиці:

 

 

 

Класифікація іноземних  інвестицій                                    Таблиця. 1.1.

 

Ознака класифікації	Види іноземних інвестицій
За формою власності  інвестора	Міждержавні; недержавні; Державні організації тощо.
За періодом інвестування	Довгострокові; короткострокові.
За метою інвестування	Досягнення фінансової мети; встановлення контролю; санація  міждержавних економічних зв’язків.
За ступенем контролю над компанією	Прямі; портфельні.
За видами вкладень	Грошові кошти в валюті України; грошові кошти в іноземній валюті; грошові вимоги; рухоме та нерухоме майно; майнові права тощо.
За об’єктами інвестування	Капітальні; фінансові.
За видами інвестиційної  діяльності	Участь у підприємствах  України; придбання діючих підприємств; створення підприємств, які повністю належать іноземним інвесторам; придбання рухомого чи нерухомого майна тощо.
За зіставленням часу інвестування і часу отримання прибутку	Послідовне; паралельне; інтервальне; протікання.
За об’єктами інвестиції (що отримує інвестор)	Корпоративні права; цінні папери; рухоме та нерухоме майно; нематеріальні активи, інші основні фонди тощо.

 

 

          В Україні ставлення до іноземних інвестицій неоднозначне. З одного боку, для піднесення вітчизняної економіки іноземні інвестиції вкрай необхідні. З іншого — існує певна «фобія», лунають гучні голоси про те, що «державу розпродають, а всі ми станемо рабами зарубіжних капіталістів». Проте у світовій практиці можна знайти приклади як позитивного, так і негативного досвіду залучення іноземних інвестицій. Загальновідомі такі потенційні вигоди від іноземних інвестицій: передавання новітніх технологій; створення нових робочих місць; розвиток експортного потенціалу країни. Водночас закритість для іноземних інвесторів несе в собі певну загрозу для розвитку вітчизняної економіки. Наприклад, уряд Бразилії у 1979 році прийняв програму розвитку вітчизняної комп’ютерної індустрії та зв’язку, заборонивши участь у цій галузі іноземних фірм. Внаслідок цього було створено комп’ютерну промисловість, але вона була неефективною, виробляла товари нижчої якості та з вищою собівартістю, ніж ті, які можна було отримати на міжнародному ринку. Крім того, підприємства інших галузей мали використовувати лише комп’ютери вітчизняного виробництва, внаслідок чого їхня продукція теж стала неконкурентоспроможною.

 

1.2. Значення  інвестицій для економічного розвитку країни.          

           В системі відтворення, безвідносно до його суспільної форми, інвестиціям належить найважливіша роль в справі відновлення і збільшення виробничих ресурсів, а, відповідно, і забезпечення відповідних темпів економічного росту. Якщо уявити суспільне відтворення як систему виробництва, розподілу, обміну та споживання, то інвестиції, головним чином, стосуються першої ланки - виробництва, і, можна сказати, складають матеріальну основу його розвитку.

        Інвестиції відіграють центральну роль в економічному процесі, вони визначають загальний ріст економіки. В результаті інвестування засобів в економіку збільшуються обсяги виробництва, росте національний прибуток, розвиваються та йдуть вперед в економічній конкуренції галузі та підприємства, що в найбільшому степені задовольняють попит на ті чи інші товари та послуги. Отриманий приріст національного прибутку частково знову накопляється, проходить подальше збільшення виробництва, процес повторюється безперервно. Таким чином інвестиції, що утворюються за рахунок національного прибутку, в результаті його розподілу, самі обумовлюють його ріст, розширене відтворення. При чому, чим ефективніші інвестиції, тим більше ріст національного прибутку, тим значніші абсолютні розміри накопичення (при даній його частці), які можуть бути знову вкладеними в виробництво. При достатньо високій ефективності інвестицій приріст національного прибутку може забезпечити підвищення частки накопичення при абсолютному рості споживання.