ТНК в системі міжнародного інвестування: особливості та новітні тенденції для України

 Російським ТНК та компаніям, які зареєстровані в офшорних зонах, властиві інші пріоритети в інвестуванні: паливно-енергетичний комплекс, хімічна промисловість та металургія. Ця ситуація пояснюється тим, що саме в перелічених галузях російські ТНК мають конкурентні переваги на світовому ринку і фінансові можливості для закордонного інвестування та розширення своєї ринкової влади за рахунок придбання виробничих потужностей у постсоціалістичних країнах.

При цьому, найбільше  російського капіталу вкладено в Полтавську (67% всіх іноземних інвестицій в регіон), Рівненську області, АР Крим, міста Київ та Севастополь, а також індустріальні регіони (Донецьку, Дніпропетровську, Запорізьку і Харківську області).

Окремо треба  виділити функціонування транснаціональних корпорацій в нафтогазовій сфері України. Паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) в економіці України має виняткове значення, оскільки визначається істотною бюджетоформуючою роллю нафтогазової сфери та великою потребою в енергоносіях через значну концентрацію енергоємних виробництв. Найбільшими компаніями, що нині працюють в Україні, є: у сфері нафтопереробки – російські «ЛУКОЙЛ», «ТНК», «Татнефть», «Славнефть», «Группа Альянс», «ЮКОС» та казахстанська «Казахойл» («КазМунайГаз»); в сфері транспортування нафти – російські «Сургутнефтегаз», «Роснефть», «Транснефть», «Сибнефть»; у сфері поставок та транспортування газу – російські «Газпром» та «Ітера».

Поряд з названими, у нафтопереробній сфері України  з'явилися нові російські гравці – «Сиданко», «Уралнефть», «Арчнефтегеология», «Удмуртская ННК», «Ритек», «Полярное сияние», «Чишманефть» та ін.

 3.Напрямки посилення залучення іноземних інвестицій транснаціональних корпорацій в Україну

У світовій практиці застосовується декілька механізмів залучення іноземних інвестицій. Будь-який із механізмів міжнародного інвестиційного співробітництва в Україні, за умови високого рівня його ефективності, надає країні та її суб'єктам господарювання ряд поточних і перспективних переваг. Світовий досвід залучення іноземних інвестицій є придатним для умов України. Як свідчить практика функціонування спільних підприємств в Україні, іноземні партнери намагаються вкладати свої кошти в ті сфери економіки, де потрібні мінімальні вкладення, відбувається їх швидка окупність, може бути досягнута висока норма прибутку і більш-менш гарантована валютна виручка.

• одним із найбільш розповсюджених механізмів залучення прямих інвестицій є створення спільних підприємств (СП), у діяльності яких проявляються процеси кооперації, об'єднання знань, зусиль, засобів та набутого досвіду.

Минуле десятиліття  ознаменувалося зростанням кількості  спільних підприємств і інших  стратегічних альянсів. Під утворенням спільного підприємства розуміється  створення нової компанії за рахунок  внесків активів бізнесу двох чи більшого числа окремих фірм. Нова організація веде свій бізнес окремо від корпорації-власника, але в його інтересах. Стратегічні ж альянси зв'язують дві чи більше компанії, що об'єдналися з метою розподілу ризику і винагороди заради досягнення конкретних, але, можливо, різних цілей.

Однією із цілей діяльності спільних підприємств є імпортозаміщення. Воно використовує вітчизняну сировину і переважно західне обладнання та комплектуючі, у яких персонал виготовляє готову продукцію для реалізації більшої її частини на внутрішньому ринку [15. c.56-62 ]

• з метою запобігання кризових явищ у розвитку економіки України Верховна Рада прийняла рішення про роздержавлення власності. Це призвело до появи великої кількості акціонерних товариств (AT), які в певній мірі також можна розглядати як один із механізм залучення інвестицій, в тому числі і іноземних. До головних переваг акціонерних товариств належать:

•    можливість залучення додаткових засобів через випуск акцій і обмеження ризику вкладника в статутний капітал;

•    кількість засновників і їхній склад суттєво не впливають на діяльність підприємства;

•    організаційний розподіл функції контролю між органами акціонерних товариств, що сприяє поглибленню професіоналізації процесу прийняття рішень;

• також виділяють організацію венчурних підприємств як один із механізмів залучення іноземних інвестицій. Венчурна фірма – це дрібна чи середня інвестиційна фірма, зайнята науковими дослідженнями, інженерними розробками і їхнім кредитуванням. Уловлюючи і фінансуючи нові ідеї, венчурна фірма допомагає крупним компаніям розробляти новітні напрямки науково-технічного прогресу.

Виділяють внутрішні "венчури" – малі фірми, які займаються розвитком  передових технологій, що включаються  в сферу діяльності великих корпорацій шляхом надання їм фінансових засобів, консультацій, експериментальної бази і т. д. Операції, проведені такими фірмами, характеризуються підвищеним ступенем ризику. [16. c.131-137]

• важливим механізмом залучення іноземних інвестицій є лізинг. Під лізингом вважається довгострокова оренда машин, обладнання і устаткування при збереженні права власності на них за орендодавцем, яка регулюється Законом України "Про лізинг".

Лізинг не вимагає  від підприємства великих витрат власних або залучених засобів. Спеціалізована лізингова компанія не надає підприємству кредит, а сама фінансує і здобуває для нього устаткування. Це устаткування передається підприємству в тимчасове користування.

В економічній літературі виділяють фінансовий, операційний  та імпортний лізинг. Фінансовий лізинг передбачає виплату протягом періоду своєї дії сум, що покривають повну вартість амортизації устаткування або більшу її частину, а також прибуток орендодавця. Після закінчення терміну дії такої угоди орендо-отримувач може: повернути об'єкт лізингу орендодавцю; укласти нову угоду на оренду даного устаткування; купити об'єкт лізингу по залишковій вартості.

На нашу думку, для  сучасного етапу розвитку економіки  України варто розглядати лізинг як самостійний вид підприємницької  діяльності спрямованої на інвестування тимчасово вільних чи залучених фінансових ресурсів.

• особливою формою міжнародного економічного співробітництва є концесія, яка також може розглядатися як механізм залучення іноземних інвестицій. Концесія являє собою договір на здачу в експлуатацію на визначених умовах землі, природних ресурсів, підприємств і інших господарських об'єктів, що належать державі. Концесійні договори укладаються на тривалі терміни, що є особливо сприятливим з точки зору розвитку виробничого сектора економіки країни. Плата за користування концесією розраховується у  вигляді  відсотка на капітал, що вкладається у майно його власників, а також ренти. Конкретний розмір платні визначається в ході переговорів сторін, виходячи з міжнародної практики концесійного співробітництва та використовуваних ставок. В Україні укладання і дія концесійних договорів регулюється Законом "Про концесії"", прийнятим Верховною Радою 16 липня 1999 року.
• на території вільних економічних зон запроваджуються пільгові митні, валютно-фінансові, податкові та інші умови економічної діяльності національних та іноземних юридичних і фізичних осіб. Метою створення ВЕЗ є залучення іноземних інвестицій та сприяння їм, активізація спільно з іноземними інвесторами підприємницької діяльності для нарощування експорту товарів і послуг, поставок на внутрішній ринок високоякісної продукції та послуг, залучення і впровадження нових технологій, ринкових методів господарювання, розвитку інфраструктури ринку, поліпшення використання природних і трудових ресурсів, прискорення соціально-економічного розвитку України [ 17. c.67-70 ]

Створення вільних економічних  зон, вільних міст та інших подібних районів стало одним з основних механізмів залучення іноземного капіталу у більшості країн світу.

• одним із важливих механізмів залучення прямих іноземних інвестицій є відкриття підприємств - філій транснаціональних компаній.

Транснаціональні корпорації (ТНК), на думку експертів ООН, є "двигунами  світової економіки". Саме так була названа одна з доповідей по транснаціональних  корпораціях. На сьогоднішній день ТНК є такими ж рівноправними суб'єктами міжнародних економічних відносин, як і власне держави, а деякі найбільші ТНК, навіть, значно сильніші в економічному плані, ніж декілька держав світу. Добробут країни, її участь у міжнародному поділі праці, ступінь інтегрованості у світове господарство і її міжнародна конкурентноздатність у більшій мірі залежать від того, наскільки успішна діяльність ТНК, що базуються на її території. Це досягається за рахунок того, що, з одного боку, за кордоном створюються нові ринки, а з іншого боку, частина експорту ТНК припадає на їх закордонні філії. Інвестиції, розміщені у межах території іноземної держави, дозволяють національній фірмі обійти тарифні і нетарифні бар'єри. Таким чином, для материнської країни відкривається доступ до нових ємких ринків, які колись були для неї недоступними.

Усі перераховані вище механізми  залучення іноземних інвестицій можуть активно використовуватися  в практиці. Проте особлива увага  уряду повинна спрямовуватися на визначення пріоритетності застосування тих механізмів, що найбільшою мірою сприятимуть розвитку галузей та регіонів, які потребують значних надходжень і визначають розвиток економіки загалом [ 18. 89-95 ]

Висновки

 Таким чином,  проведене дослідження дало змогу оцінити роль інвестицій ТНК у світовій економіці і констатувати той факт,  що в сучасних умовах розвитку міжнародного бізнесу вони відіграють одну із вирішальних ролей при формуванні якісно нових міжнародних економічних відносин. Разом з тим, особливістю функціонування ТНК є те, що в основу своєї діяльності вони обирають не принцип сприяння економічному розвитку приймаючої країни,  а максимізація прибутку від інвестованого капіталу,  нав’язуючи країнам свою політику.  Проте результати все таки залежать від інвестиційної стратегії ТНК,  виду інвестицій,  політики розміщення філіалів та зайнятості. Саме тому у світі присутня така асиметрія розміщення базової та приймаючої країн ТНК.  За таких умов потрібна узгоджена політика країн щодо приймання капіталу ТНК та вироблення спільних правил їх поведінки у цих країнах, що не лише прискорить процес активізації їх діяльності, але й сприятиме захисту національної безпеки та врахуванню територіальних переваг.

      Зусилля України як молодої незалежної держави інтегруватися у світове співтовариство відбувається в умовах реформування відносин власності і структурної перебудови економіки всередині країни. Велике значення як стимулятора розвитку ринкових відносин за цих умов набуває залучення і оптимальне використання інвестицій, в т. ч. іноземних.

Переваги іноземних  інвестицій над іншими видами економічної  допомоги незаперечні. Вони виступають додатковим джерелом інвестування у  вітчизняне виробництво, його модернізацію, розробку та запровадження нових  технологій (не збільшуючи при цьому зовнішнього боргу країни, а навіть сприяючи отриманню коштів для його погашення), а також завдяки виробничій та науково-технічній кооперації забезпечують інтеграцію вітчизняної економіки у світову

Економіка України має  гостру потребу у прямих іноземних інвестиціях. У більшості країн світу (США, Німеччині, Франції, Великобританії, Південній Кореї, Тайвані) каталізатором інвестиційної активності став саме іноземний капітал, який відігравав активну роль у розвитку й перебудові їхніх економік.

Таким чином, хоча правова  система України знаходиться  на стадії активної законодавчої діяльності, а правовий інвестиційний процес в Україні регулюється більш  ніж десятьма спеціалізованими інвестиційними законами, активної зарубіжної інвестиційної  діяльності в Україні не спостерігається. Така тенденція пов'язана не тільки із законодавчою діяльністю, але й з економічними, політичними і соціальними тенденціями. Незважаючи на це, іноземні інвестори часто вважають, що законодавство має не таке вирішальне значення порівняно з іншими, більш практичними проблемами, які постають перед ними у зв'язку з інвестуванням. Бюрократія, свавільне запровадження законів, які часто змінювалися та мали зворотну дію, а також дії посадових осіб на місцях, зумовлені особистими інтересами замість професійних, створювали основні проблеми, які були гальмом у залученні інвестицій. Це призводить до великих зайвих витрат часу для розв'язання штучних проблем і значних поточних витрат, які роблять багато інвестиційних проектів нерентабельними. Економічні процеси в Україні мають кримінальну направленість, а тіньовий характер розподільчих і перерозподільних відносин підриває всю систему зацікавленості, надійності і перспективності розвитку інвестиційної діяльності. Крім того, закони про інвестиційну діяльність ні формально, ні змістовно не відповідають вимогам і потребам потенційних інвесторів в ринковій економіці. Надто велика лібералізація економіки в умовах нерозвиненості державного регулювання, низької виконавчої дисципліни і відповідальності призвела до появи анархії і невизначеності в економіці. Низький рівень державного управління призводить до надмірного втручання в процес інвестування державних службовців з метою задоволення власних потреб.