Вплив зовнішнього середовища на підприємство

 

 

ЗМІСТ
ВСТУП	4
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ, СУТНІСТЬ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА	6
1.1. Поняття зовнішнього  середовища підприємства	6
1.2. Сутність і характеристики  зовнішнього середовища	10
1.3. Фактори зовнішнього  середовища підприємства	13
РОЗДІЛ 2 ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ  ВИЗНАЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ТОВ  «ЧЕРКАСЬКА ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ»	23
2.1. Організаційно-економічна  характеристика підприємства	23
2.2. Оцінка фінансового  стану ТОВ «Черкаська продовольча  компанія»	28
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ ВПЛИВУ ФАКТОРІВ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТОВ «ЧЕРКАСЬКА ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ»	39
3.1. Шляхи оптимізації  впливу факторів зовнішнього  середовища	39
3.2. Вдосконалення формування  зовнішнього середовища ТОВ «ЧПК»	43
ВИСНОВКИ	51
ЛІТЕРАТУРА	54

 

ВСТУП

 

 

 

Підприємство є відкритою  системою, його розвиток залежить не тільки від внутрішніх змінних, але і  від зовнішнього середовища. За даними зарубіжних джерел тільки 80% невдач в бізнесі викликані слабким управлінням фірмою, інші ж 20% зривів зумовлені саме зовнішніми причинами.

Середовище функціонування підприємства – це сукупність факторів, умов, які визначають його здатність  до довгострокового успішного функціонування. Фактори зовнішнього середовища можна розглядати як можливості та загрози для підприємства, їх позитивний чи негативний вплив на підприємство буде залежати від ефективності управління та його адаптивності (гнучкості). Особливістю зовнішнього середовища підприємства є його складність (взаємопов’язаність всіх факторів) та слабкий рівень реакції на управлінські дії. Як зазначає Дж. Гелберейт [1] ще однією особливістю підприємницького середовища є те, що  «межі зовнішнього та внутрішнього середовищ дещо розмиті внаслідок взаємопроникнення елементів підприємства та середовища». Тому головним завданням кожного підприємства є ретельне дослідження впливу зовнішніх факторів на життєздатність економічної одиниці, своєчасне визначення найсуттєвіших за впливом зовнішніх факторів та оптимізація їх впливу на підприємство.

Тому, метою курсової роботи є дослідження сучасних наукових положень щодо сутності зовнішнього середовища, його складових та аналіз ступеню впливу факторів зовнішнього середовища на діяльність підприємства, а також визначення основних шляхів підвищення ефективності діяльності підприємства за рахунок оптимізації дії цих факторів. На основі поставленої мети можна сформувати наступні завдання роботи:

1. З’ясувати сутність  та природу зовнішнього середовища підприємства, охарактеризувати його та визначити фактори.

2. Проаналізувати діяльність ТОВ «Черкаська продовольча компанія» та оцінити його фінансовий стан.

3. Визначити основні  шляхи оптимізації впливу факторів зовнішнього середовища направлені на підвищення ефективності діяльності ТОВ «ЧПК».

Об’єктом дослідження курсової роботи є ТОВ «Черкаська продовольча компанія».

Предметом дослідження виступає зовнішнє середовище підприємства та фактори, що впливають на діяльність підприємства.

Теоретичною базою курсової роботи є праці вітчизняних та зарубіжних авторів з проблем зовнішнього середовища, сформовані такими науковцями як Мескон М., Мінцберг Г., Портер М., Котлер Ф., Гріффін Г., що визначали зовнішнє середовище як один з факторів стратегічного процесу та сформували поняття зовнішнього середовища прямого та непрямого, побічного, впливу. Кожен з цих науковців визначив перелік факторів зовнішнього середовища та проаналізував їх вплив на діяльність підприємства. Але питання ефективного управління даними факторами, аналіз шляхів оптимізації їх дії, які б сприяли підвищенню ефективності діяльності підприємства залишились невирішеними.

В даній курсовій роботі використовувались літературні  джерела також таких авторів, як В.В. Стадник, М.А. Йохна, Б.М. Андрушків, О.Б. Кузьмін, М. Мєскон, М. Альберт, Ф. Хедоурі, Ф.І. Хміль, А.В. Шегда та інших.

 

 

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ, СУТНІСТЬ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

 

 

 

1.1. Поняття  зовнішнього середовища підприємства

 

Зовнішнє середовище – це унікальна комбінація факторів, що впливають на діяльність підприємства та перебувають у постійному русі.

Ієрархічна концепція  отримала розвиток у багатьох працях. Найвідомішою концепцією опису зовнішньго середовища є її ієрархічна модель, запропонована У. Діллом та розвинена A. Томпсоном [2].

Автори доводять, що існують  три рівні середовища: внутрішнє, що перебуває під впливом і контролем об’єкта, «середовище завдань», до якого входять об’єкти, що безпосередньо пов’язані із визначенням і втіленням цілей; загальне середовище, де формуються загальні умови, тенденції, соціальні та політичні норми і т.ін. Межі між «середовищем завдань» і загальним середовищем досить розмиті.

Найсуттєвіший вплив  справляє «середовище завдань», яке  ще в різних джерелах має назву  «безпосереднє оточення», «проміжне  середовище» тощо. Перелік елементів  цього середовища досить різноманітний, однак є загальні принципи, які дають змогу виокремити цей елемент оточення в особливу підсистему. До них можна віднести:

• по-перше, безпосередній зв’язок з об’єктом у вигляді довгострокових договорів, комунікаційних зв’язків тощо;
• по-друге, можливість впливу (в певних межах) на елементи цього оточення з боку підприємства.

Сьогодні не існує  єдиного, інтегрованого підходу  до побудови загальної концепції  зовнішнього середовища, яка б  усебічно поєднувала економічні, технологічні, соціальні та політичні впливи на підприємство, особливості його взаємодії з партнерами, конкурентами, споживачами та ін.

Щоб успішно функціонувати  на ринку, підприємство повинне чітко  визначити параметри дослідження  зовнішнього середовища і вибрати  чинники, які найістотніше впливають на діяльність підприємств.

Розглянемо зовнішнє середовище в різних трактуваннях. За визначенням доктора економічних наук, професора Примак Т.О. зовнішнє середовище підприємства – сукупність суб'єктів господарювання, економічних, суспільних і природних умов, що діють у глобальному оточенні. Залежно від характеру впливу різноманітних факторів зовнішнє середовище поділяють на макро- і мікросередовище [3].

Макросередовище охоплює матеріально-технічні й економічні умови, суспільні відносини та інші чинники, що впливають на діяльність підприємства опосередковано. До них належать демографічні, економічні, політичні та інші чинники, що постійно змінюються і є джерелом постійного занепокоєння для підприємства.

Мікросередовище – середовище прямого впливу на підприємство. До нього належать постачальники, посередники, конкуренти, споживачі тощо.

Згідно з визначенням Л. Девісона та Д. Норта до зовнішнього середовища підприємства належить інституційне середовище, яке є сукупністю основоположних політичних, соціальних та юридичних правил, що утворюють базис для виробництва, обміну та розподілу [4].

Барі М. Стоу стверджував, що зовнішнє середовище – це ті чинники, які знаходяться за межами організації і можуть на неї впливати. Зовнішнє середовище, в якому доводиться працювати підприємству, знаходиться в безперервному русі, схильне до змін. Однією з найбільш важливих складових успіху підприємства є її здатність реагувати і справлятися з цими змінами зовнішнього середовища. Разом з тим ця здатність є умовою здійснення запланованих стратегічних змін. Змінюються смаки споживачів, ринковий курс гривні по відношенню до інших валют, вводяться нові закони і податки, змінюються ринкові структури, нові технології революціонізує процеси виробництва, діють ще й багато інших чинників [5].

За твердженням Геберта  та фон Розенштіля середовище існування підприємства ділиться на дві частини.

Перша частина – «близьке» оточення – безпосередньо впливає на підприємство, наближає або віддаляє досягнення його цілей, а також збільшує або зменшує ефективність його роботи. Зазвичай воно включає клієнтів, конкурентів, постачальників, профспілки та торгові асоціації, державне регулювання і вимоги муніципальної влади. Підприємство тісно взаємодіє з цією частиною свого середовища.

Друга частина – «далеке» оточення – включає ті фактори, які можуть впливати на підприємство. Цей вплив не прямий, а опосередкований. Наприклад, це зміни у державній або регіональної політики, макроекономічні чинники, вимоги законодавства, а також соціальні і культурні особливості. Підприємство не може вплинути на параметрами «далекого» оточення, але все ж таки воно повинно відслідковувати тенденції їх зміни і враховувати їх у своїх планах. Вплив цих факторів на підприємство важче виявляти і вивчати, але не можна ігнорувати, оскільки саме вони часто визначають тенденції, які з часом можуть вплинути на «близьке» оточення підприємства [6].

У сучасній економічній  літературі зовнішнє оточення підприємства розглядається як складна багаторівнева  структура, елементи кожного рівня якої формуються під впливом власних (специфічних) факторів та по-різному (за силою та напрямом) впливають на діяльність підприємства. Прийнято виокремлювати два рівні зовнішнього оточення.

1. Загальне оточення (макросередовище), яке включає до свого складу глобальні чинники, що віддзеркалюють соціально-економічні відносини у суспільстві.

2. Оперативне середовище (мікросередовище), яке охоплює чинники, які здійснюють  безпосередній вплив на конкретне  торговельне підприємство. Традиційно  прийнято розглядати такі групи чинників, як покупці, постачальники, конкуренти, наймані працівники, власники капіталу, контактні аудиторії, державні установи.

Здебільшого макросередовище не має  специфічного впливу на окремо взяте  підприємство, але ступінь впливовості на окремі підприємства різний, що обумовлюється відмінностями як у сферах діяльності, так і у внутрішньому стані (потенціалі) підприємств. Макросередовище визначає загальні умови підприємницької діяльності, атмосферу бізнесу, впливає на чинники мікросередовища та через них (опосередковано) – на розвиток підприємства.

На відміну від макрорівня чинники  оперативного середовища більш піддаються впливу з боку підприємства, причому  ступінь цього впливу залежить від  стабільності становища підприємства на ринку.

Варто наголосити, що методичне забезпечення дослідження стану зовнішнього середовища розроблено недостатньо. Практична значущість подальших розробок не викликає сумнівів, оскільки саме непідготовленість багатьох підприємств, у тому числі й великих державних, до взаємодії із зовнішнім середовищем, нехтування його вимогами та потребами – одна з причин розвитку кризових явищ, загрози банкрутства.

Необхідність дослідження проблеми взаємодії підприємства і зовнішнього  середовища обумовлена формуванням  нової концепції управління підприємством як відкритої системи, внутрішня стабільність якої залежить від умов зовнішнього середовища. Навіть, якщо в самому підприємстві не відбувається ніяких змін, постійні зміни навколишнього середовища чинять суттєвий вплив на результати його діяльності. Це викликає необхідність проведення постійного моніторингу стану зовнішнього середовища підприємства, який розглядається як невід'ємна складова частина стратегічного планування.

 

 

1.2. Сутність і характеристики  зовнішнього середовища

 

Успіх підприємства залежить не лише від досконалості його внутрішнього середовища, а й від зовнішніх щодо підприємства сил. Вони прямо чи опосередковано впливають на його діяльність, ускладнюючи його чи відкриваючи перед ним нові можливості. Тому необхідний всебічний і ретельний аналіз характеру впливу зовнішніх сил на організацію, що дасть змогу приймати такі рішення, які поліпшуватимуть конкурентні позиції підприємства, забезпечуватимуть його ефективне функціонування та розвиток.

Кожне підприємство є відкритою системою, яке перебуває у постійній взаємодії із зовнішнім середовищем.

Зовнішнє середовище — сукупність господарських суб'єктів, економічних, суспільних і природних  умов, національних та міждержавних інституційних  структур та інших зовнішніх щодо підприємства умов і чинників [7].

Зовнішнє середовище є складним, мінливим, взаємозалежним і, як правило, невизначеним:

1. Складність – велика кількість факторів, на які організація мусить реагувати, а також рівень варіативності кожного з них. Складнішою є робота того підприємства, на яке впливає більше факторів.
2. Мінливість – швидкість зміни оточення підприємства. У деяких з них зовнішнє середовище дуже рухливе (комп'ютерні технології, електронна, хімічна, фармацевтична промисловість, біотехнології). Менш рухливе воно у підприємств харчової, деревообробної промисловості тощо. Крім того, в межах одного підприємства більш рухливим є середовище для одних підрозділів, зокрема, науково-дослідних, маркетингових відділів, і менш рухливим – для інших, наприклад, виробничих.
3. Взаємозалежність факторів (зміна одного фактора спричиняє зміни інших). Наприклад, зростання цін на енергоносії зумовлює стрибок цін на всі види продукції, а особливо ті, при виробництві яких є велика частка енергозатрат. Це може призвести до ослаблення конкурентних позицій фірм, які виготовляють цю продукцію. Водночас таке становище змушує виробників шукати енергозберігаючі технології.
4. Невизначеність – необмежена кількість інформації про зовнішнє середовище і ймовірність її недостовірності. Підприємства, прагнучи знизити рівень невизначеності зовнішнього середовища, можуть застосовувати дві стратегії – пристосуватись до змін або впливати на середовище з метою зробити його сприятливішим для свого функціонування. Перша стратегія реалізується через створення гнучких організаційних структур із високим рівнем децентралізації влади. Керівники таких організацій повинні вміло використовувати сучасний інструментарій для прогнозування змін, володіти ринковою інтуїцією. Друга стратегія, як правило, доступна лише великим фірмам або таким, які об'єднуються з метою розширення своїх можливостей. Для впливу на зовнішнє середовище вони можуть використовувати потужну рекламу та засоби PR, політичну діяльність для лобіювання своїх інтересів, входження у торговельні асоціації. Вразливість малого бізнесу зумовлена саме тим, що серед підприємців-початківців мало хто досконало володіє мистецтвом передбачувати зміни у зовнішньому середовищі, а змінювати його на свою користь їм не під силу.
5. Динамічність зовнішнього середовища, його видозмінюваність, відсутність необхідного обсягу достовірної інформації перешкоджають урахуванню всіх можливих наслідків впливу на діяльність підприємства. Зважаючи на це, керівники підприємств мають обмежувати спектр зовнішніх чинників, віддавати перевагу тим, які найістотніше впливають на результати діяльності. Досягненню цієї мети сприяє, зокрема, аналіз мікросередовища підприємства і виділення тих його суб'єктів, чий вплив на нього є відчутним [8].