Вплив зовнішнього середовища на підприємство

9. Обчислимо значення показників матеріаломісткості, матеріаловіддачі та рентабельності оборотних засобів.

Показник матеріаломісткості (Mм) на рівні підприємства є вартісним і обчислюється як відношення поточних матеріальних витрат (MB) до обсягу виготовленої продукції (В) за формулою (2.12):

М_м=М_в/ОВП,  (2.12)

де Мв — кількість витрачених матеріальних ресурсів;

ОВП — обсяг випуску  товарної (реалізованої) продукції  на підприємстві (у натуральному або  вартісному вираженні).

Мм2010=68578,4/116856,6=0,59

Мм2011=82107,3/108515,3=0,76

Матеріаловіддача – показник, обернений до матеріаломісткості.

Мм2010=1/0,59=1,69

Мм2011=1/0,76=1,32

Для характеристики економічної  ефективності використання оборотних  коштів може бути використаний показник віддачі (рентабельності) оборотних  коштів, котрий являє собою відношення прибутку від реалізації продукції до середньорічної вартості оборотних коштів (2.13):

R_ок=П/В_ок  (2.13)

Де П – прибуток від реалізації продукції, грн;

Вок – середньорічна  вартість оборотних коштів.

Rок2010=15,5/20254,75*100=0,08%

Rок2011=57,4/26095,15*100=0,22%

10. Здійснимо оцінку фінансово-економічного стану підприємства, зокрема визначимо значення коефіцієнтів: автономії, фінансової стабільності, фінансової незалежності, фінансового важелю (левереджу), платоспроможності, абсолютної ліквідності, покриття, швидкої ліквідності.

Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) або платоспроможності (2.14):

(К_авт)=Власний капітал/Підсумок балансу (> 0,5)  (2.14)

Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) – Кавт , що показує, яку частину у загальних вкладеннях у підприємство складає власний капітал. Він характеризує фінансову незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування його діяльності.

Кавт2010=110,6/34634,5=0,003;

Кавт2011=102,6/32384,5=0,003;

В нашому випадку ми бачимо, цей коефіцієнт не відповідає нормі, тому наше підприємство фінонсово залежне. Чим нижче значення коефіцієнта, тим вище ризик неплатоспроможності. Низьке значення коефіцієнта говорить про можливість дефіциту грошових коштів.

Коефіцієнт фінансової стійкості (2.15):

Кф.с=Власний капітал/Загальна сума зобов’язань (> 1,0)  (2.15)

Коефіцієнт фінансової стійкості – Кф.с – що показує співвідношення власних і залучених засобів, вкладених в діяльність підприємства. Аналіз фінансової стійкості повинний показати наявність чи відсутність у підприємства можливостей по залученню додаткових позикових засобів, здатність погасити поточні зобов'язання за рахунок активів різного ступеня ліквідності.

Кф.с=110,6/34472,6=0,0032;

Кф.с=102,6/32275,5=0,0031;

Як ми бачимо цей показник також не відповідає нормам.

Коефіцієнт фінансового левериджу (плече фінансового важеля) визначається як відношення довгострокового позикового капіталу до власного капіталу. Коефіцієнт фінансового левериджу прямо пропорційний фінансовому ризику підприємства.

Кф.л=9763,3/110,6=88,28;

Кф.л=10100/102,6=98,44;

Показник фінансового  лівериджу характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов'язань.

Коефіцієнт покриття (загальний коефіцієнт ліквідності) (Ф. 1 (ряд. 260 ) / ряд. 620):

Кп2010=27094/24709,3=1,097;

Кп2011=25096,3/22175,5=1,132;

Нормативне (рекомендоване) значення більше 1.

Визначається співвідношенням  усіх поточних активів до короткострокових зобов’язань, характеризує достатність  оборотних засобів для покриття своїх боргів. В нашому випадку ми бачимо, що оборотних засобів достатньо для покриття своїх боргів, до того ж цей показник ще й збільшується.

Коефіцієнт швидкої  ліквідності (Ф. 1 (Σ ряд. 150, ряд. 160, ряд. 170–250)/ ф. 1 ряд. 620).

Кш.л.2010=9257,1+69,5–504,4/24709,3=0,36;

Кш.л.2011=8558,5+144,5–224,8/22175,5=0,38;

У літературі наводиться орієнтовне нижнє значення цього коефіцієнта, що дорівнює 1. Однак ця оцінка носить умовний характер. Якщо, наприклад, коефіцієнт швидкої ліквідності дорівнює 0,5 (менше 1), то це означає, що на кожну гривню поточної заборгованості підприємство має лише 50 коп. ліквідних активів. Це є низьким показником за мірками більшості галузей. Однак у роздрібній торгівлі цей коефіцієнт невисокий, оскільки велика частина грошових коштів вкладена в запаси.

Нормативне (рекомендоване) значення 0,6-0,8.

Призначення (опис): Показує, яка частина поточних зобов’язань може бути погашена не тільки за рахунок грошових коштів, але і за рахунок очікуваних фінансових надходжень.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Ф. 1 (ряд. 220 + ряд. 230 + ряд. 240) / ф. 1 ряд. 620):

Ка.л.2010=369,4+145,1/24709,3=0,02;

Ка.л.2011=546,8+145,2/22175,5=0,03;

Нормативне (рекомендоване) значення більше 0,2-0,35.

Призначення (опис): Характеризує негайну готовність підприємства ліквідувати короткострокову заборгованість і визначається як відношення суми грошових коштів підприємства та короткотермінових фінансових вкладень до суми короткотермінових зобов’язань

11. Визначимо рентабельність:

Рентабельність власного капіталу=(чистий прибуток/вл. капітал)*100 (2.16)

Рвк2010=15,5/110,6*100=14,01%;

Рвк2011=57,4/102,1*100=56,22%;

Рентабельність активів=(чистий прибуток/активи)*100  (2.17)

Ра2010=15,5/34634,5*100=0,044%;

Ра2011=57,4/32384,5*100=0,177%;

Коефіцієнт капіталізації=(активи/власний  капітал)  (2.18)

Кк2010=34634,5/110,6=313,15;

Кк2011=32384,5/102,1=317,18;

Рентабельність продажів=(чистий прибуток/виручка від реалізації)*100 (2.19)

Рп2010=15,5/115513,2*100=0,013%;

Рп2011=57,4/108476,6*100=0,053%;

Оборотність активів=(виручка  від реалізації/активи)  (2.20)

Коб.а2010=115513,2/34634,5=3,34;

Роб.а2011=108476,6/32384,5=3,34;

 

Отже, проаналізувавши  фінансово-економічну діяльність TOB «Черкаська продовольча компанія» ми можемо сказати про зменшення власного капіталу, незначні збільшення обсягів довгострокових зобов'язань, зменшення чисельності працюючих, але водночас збільшення заробітної плати; зростання чистого доходу, хоч і зменшилися обсяги виробленої продукції, збільшення ліквідності та рентабельності. Загалом можна сказати про непоганий фінансово-економічний стан TOB «Черкаська продовольча компанія». Для покращення її діяльності необхідно знизити собівартість продукції та покращити використання виробничих фондів.

 

 

 

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ  ВПЛИВУ ФАКТОРІВ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТОВ  «ЧЕРКАСЬКА ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ»

 

3.1. Шляхи оптимізації  впливу факторів зовнішнього  середовища

 

Як ми вже зазначали  на фактори зовнішнього середовища непрямої дії підприємство не може впливати, тому ми зупинимо свою увагу  на факторах прямої дії.

Постачальники матеріалів, комплектуючих виробів, енергетичних та інформаційних ресурсів, фінансів тощо, якщо вони володіють великою конкурентною силою, можуть поставити підприємство у велику залежність від себе. Тому при виборі постачальників для TOB «Черкаська продовольча компанія» важливо глибоко та всебічно вивчати їх діяльність та потенціал, для того щоб зуміти побудувати такі відносини з ними, які забезпечили б підприємству максимум сили у взаємодії з постачальниками. Конкурентна сила постачальників залежить від таких факторів:

• рівень спеціалізованності постачальників;
• величина вартості для постачальника переключення на інших клієнтів;
• ступінь спеціалізованності покупця в купівлі певних ресурсів;
• концентрація постачальників на роботі з конкретними клієнтами;
• важливість для постачальника обсягу виробництва.

Як ми розуміємо в  ТОВ «ЧПК» звичайно вже налагоджені  зв’язки з постійними постачальниками  сировини, Але як ми розуміємо в  такому конкурентному середовищі можуть статися різні непередбачувані  події. Тому ТОВ «ЧПК» на нашу думку потрібно приділити велику увагу пошуку нових (резервних) постачальників якісної сировини за вигідними цінами.

На стадії поза межами безпосереднього виробництва важливими  суб'єктами мікросередовища є посередники, тобто ті організації або окремі фізичні особи, які допомагають виробникам в реалізації їх товарів на відповідних ринках. До них відносяться торгові посередники, фірми-спеціалісти з організації товарообігу (включаючи транспортні підприємства, складську мережу), агентства з надання маркетингових послуг (спеціальних досліджень, консалтингових послуг, реклами тощо), а також кредитно-фінансові установи комерційної спрямованості (комерційні банки, страхові компанії) [15].

Необхідність дослідження  споживачів та їх впливу на діяльність організації у конкурентному  середовищі, визнання значущості споживачів на ринку як сили, що впливає на організацію виробництва і збуту не викликає сумніву, адже під ними розуміють тих осіб (фізичних чи юридичних), які регулярно купують товари або послуги. Бізнес залежить від споживачів і покупців, які звертаються до послуг ринку для покупок.

Споживач: арбітр, примхливий і прискіпливий господар становища, і переможе в боротьбі за його вибір той, хто здатний створити йому максимум зручностей і переваг, пов'язаних з придбанням та використанням товару. Щоб досягти бажаного результату у змаганні за споживача, ТОВ «ЧПК» необхідно враховувати, передусім, два головні принципи маркетингу:

• постійно пристосовуватися до потреб і можливостей споживача,
• всі покупці мають різні потреби.

Перший напрям досліджень передбачає поділ ринку на окремі складові (сегменти) на підставі різних критеріїв – географічного, демографічного, соціологічного, параметрів продукції (ціна, якість, сервіс, технічний рівень та ін.), характеру конкуренції тощо.

Другий напрямок пов'язаний з аналізом інших сил, що впливають на умови конкуренції – владні структури, постачальники, інвестори, товари-замінники, потенційні учасники та ін.

Будь-яке підприємство існує для споживачів, і тільки клієнти, потреби яких задовольняються, дають підприємству можливість вижити в умовах ринку, а у випадку ефективної діяльності отримувати прибуток і розширювати виробництво. Керівництву ТОВ «ЧПК» слід постійно та ретельно досліджувати ринки, визначати, хто в даний момент реально є клієнтом фірми. Покупець придбає, у широкому розумінні, найдешевшу та найзручнішу можливість швидко та якісно задовольнити свої потреби. Отже, саме споживачі вирішують (встановлюють критерії) що саме (яку продукцію), слід випускати підприємству і за якими цінами їх реалізовувати (активно впливають на процес ціноутворення).

Ціна товару, хоча і  залишається основною характеристикою, що визначає попит, все ж таки не є єдиним критерієм, який цікавить покупця. Споживач завжди шукає найліпшої комбінації, як мінімум, трьох змінних величин: ціни, якості та сервісного обслуговування.

Тому керівництву ТОВ  «ЧПК» в першу чергу потрібно звернути увагу на якість своєї продукції. На ринку мясних виробів наш виробник хоч і має широкий асортимент товарів, але втрачає споживачів через недостатній рівень співвідношення ціна-якість. Ми не будемо брати до уваги ту продукцію, яка йде на експорт, а звертаємо увагу на потреби середнього споживача.

Виробники не можуть впливати на споживачів безпосередньо, а лише реагують на їх запити, які залежать від багатьох факторів (вік, дохід, сімейний стан, професія, освіта, місце проживання та інші). Разом з тим слід мати на увазі, що на продаж можна впливати через фактори, які формують культуру і суспільство. Враховуються також мотиви покупок, що домінують у різних груп населення. Між виробником і споживачем повинен відбуватись діалог через зв'язки з ними. З одного боку вивчається споживач і виробник передбачає зміну в мотивах покупок, а з іншої – споживач надає інформацію про товар (скарги, рекламації, негативне ставлення до фірми чи товару). Постачальники є власниками, фактичними володарями джерел ресурсів, що необхідні організації у її діяльності. З точки зору системного підходу, організація – це механізм перетворення входів у виходи.

ТОВ «ЧПК» постійно доводиться боротися за споживача та ресурси з конкурентами. Конкурентне середовище формується не тільки внутрішньогалузевими конкурентами, які виробляють аналогічну продукцію та реалізують її на тому ж ринку. Суб'єктами конкурентного середовища є фірми, які можуть увійти на ринок, а також ті, які виробляють товари-субститути.

Багато підприємств  не приділяють необхідної уваги можливій загрозі з боку нових фірм і  тому програють у конкурентній боротьбі саме їм. Про це дуже важливо пам'ятати  та завчасно створювати бар'єри на шляху  входження на ринок нових виробників. Такими бар'єрами можуть бути глибока спеціалізація у виробництві продукту, зниження витрат, контроль над каналами збуту продукції тощо.

Основними конкурентами TOB «Черкаська продовольча компанія» з виробництва продукції м'ясної промисловості на українському ринку є: М'ясокомбінат СТОВ «Дружба народів» (АР Крим, с. Петрівка), TOB «Тульчинм'ясо» (Вінницька обл., м. Тульчин); TOB «Жмеринський м'ясокомбінат» (Вінницька обл., м. Жмеринка), ЗАТ «Київський м'ясопереробний завод» (Київська обл., м. Вишневе), ВАТ «Ятрань» (Кіровоградська обл. м. Кіровоград), TOB «Глобинський м'ясокомбінат» (Полтавська обл., м. Глобино) та ВАТ «Кременчук м'ясо» (Полтавська обл., м. Кременчук).