Дослідження методів роботи соціального педагога з профілактики віл/сніду з неповнолітніми, які перебувають у притулках

3) соціальних: упевненої та гідної поведінки,  ефективного спілкування, протистояння  негативному впливу оточення, розв’язання  конфліктів.

Життєві навички доцільно спрямовувати як на себе, так і на інших, щоб змінити  оточуюче середовище на користь здоров’ю, окільки воно є ознакою фізично, розумово і соціально повноцінного життя. Життєві навички завжди поєднуються  з умінням робити правильний вибір. Вони залежать від здібності мислити, аналізувати й приймати рішення, причому підлітки можуть впливати не тільки на себе, але і на найближче  оточення, своїх однолітків. Дитина, яка в силу життєвих обставин опинилася  у притулку, має усвідомити, що саме вона —активний учасник побудови власного життя, що саме від неї, перш за все, залежить її здоров’я.

Етапи зміни  поведінки дитини та дії соціального педагога:

1) Дитина навіть не замислюється про те, що її звична поведінка може бути небезпечною.

Звернути  увагу на те, яких ризиків зазнає дитина, яка веде такий спосіб життя

2) Неповнолітній починає замислюватися над своїми вчинками.

Дати конкретну  інформацію про ступінь ризику, допомогти проаналізувати всі “за” та “проти” щодо зміни поведінки.

3) Дитина готова діяти, щоб змінити свою поведінку.

Навчити новим  навичкам поведінки, техніці самоконтролю, заохочувати успіхи, допомогти змінити звичне оточення, навчити уникати ризикованих ситуацій

4) Дитина працює над зміною своєї поведінки.

Забезпечити систему підтримки з боку оточуючих та фахівців, формувати впевненість в досягненні позитивного результату.

5) У дитини сформовані навички позитивної поведінки.

Стимулювати в дитини почуття гордощів за досягнутий результат:

Провідним методом профілактичної роботи з  неповнолітніми в притулку є групова робота. При організації групової роботи з неповнолітніми потрібно враховувати:

- комплектувати групи з осіб приблизно одного віку;

- при проведенні занять спиратися на наявні у дітей знання про ВІЛ/СНІД;

- використовувати під час занять інтерактивні методи та форми навчання;

- спиратися на життєвий досвід неповнолітніх.

Організація профілактичної роботи з дітьми певних вікових груп (молодших підлітків, старших підлітків) обумовлена психологічними особливостями певного вікового періоду та можливостями досвіду ризикованої поведінки. Це треба враховувати. Так, у дітей 9-12 років спостерігаються фізіологічні зміни в організмі; починається пробудження сексуальності. Діти цієї вікової групи схильні підпадати під вплив оточуючих, особливо однолітків. Враховуючи ці особливості під час профілактичних занять доцільно:

- будувати спілкування на інтересі підлітків до пізнання нового;

- викликати інтерес до дискусій;

- розповісти про роль сексуальних стосунків в житті людини та ризики, пов’язані з початком раннього статевого життя;

- створити атмосферу вільного спілкування, щоб діти не боялися задавати різні питання в межах теми, яка обговорюється;

- оскільки в більшості дітей цього віку ще не сформовано певний стереотип сексуальної поведінки, варто формувати мотивацію до збереження свого здоров’я шляхом відмови від вживання наркотиків та статевих контактів.

Під час занять з підлітками 9-12 років можна обговорювати такі питання:

- чому діти та підлітки знаходяться в групі ризику щодо інфікування ВІЛ;

- в чому небезпека ВІЛ/СНІДу для людини;

- як люди заражаються ВІЛ;

- який спосіб життя потрібно вести, щоб не піддавати себе ризику інфікування ВІЛ.

При підготовці та проведенні занять з підлітками 13-16 років потрібно зважати на наступні характеристики осіб цієї вікової групи: гормональні зміни пубертатного періоду; схильність до експериментування з наркотичними речовинами; інтерес до статевого життя; відданість референтній групі та елементам субкультури, які їй притаманні; досвід статевого життя з різними сексуальними партнерами та вживання наркотиків ін’єкційним шляхом в окремих підлітків.

Під час профілактичних занять з цією віковою групою доцільно звернути увагу на такі моменти:

- обговорити, чому дуже високий ризик зараження ВІЛ серед підлітків;

- визначити шляхи передачі ВІЛ та види небезпечної поведінка молодих людей, яка може призвести до інфікування;

- розвінчати хибні уявлення, міфи неповнолітніх щодо ВІЛ/СНІДу;

- поінформувати про шляхи зниження ризику зараження ВІЛ (відмова від сексуальних стосунків чи значне зменшення статевих контактів з випадковими партнерами; правильне використання презервативів; дотримання правил особистої гігієни; відмова від вживання наркотиків; використання індивідуальних голок для ін’єкцій, татуювання, проколювання вух);

- пояснити небезпеку позиції заперечення (“СНІД — це не наша проблема”);

- обговорити ставлення до ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД.

 

2.2 Методи профілактики віл/сніду у роботі соціального педагога з дітьми – вихованцями притулку

 

Одним із важливих моментів у профілактичній роботі соціального педагога, є виявлення рівня поінформованості дітей щодо ВІЛ/СНІДу. Це можна зробити у формі бліц-опитування за допомогою анкети (додаток 5), яка містить 5-8 запитань.

Проблема  ВІЛ/СНІДу та його профілактики розглядалася різними науками досить потужно  у тому числі і дослідниками соціальної педагогіки. Тому соціальний педагог має вже достатній арсенал методів, який може з успіхом застосовуватись. Серед них:

1. Лекція — цілісний виклад спеціально підготовленою особою інформації стосовно певної проблеми .

Переваги:

- дозволяють надати цілісну систематизовану інформацію;

- не потребують значного технічного обладнання та організаційних витрат;

- швидко організовується й охоплює досить велику кількість людей.

Недоліки:

- інформація може спричинити когнітивний дисонанс, не бути почутою, сприйнятою, її можуть швидко забути;

- має обмежені можливості емоційного впливу, формування емоційного ставлення;

- не впливає на поведінку, не дає досвіду практичних дій;

- аудиторія займає пасивну позицію, швидко втрачає увагу.

Умови використання:

- лекції використовуються з метою поширення знань з приводу тієї чи іншої проблеми серед досвідченої, підготовленої аудиторії, що позитивно ставиться до профілактичної роботи. Використовувати лекції можна, починаючи зі старшого підліткового віку.

2. Кіно-, відеолекторій — цикл лекцій з використанням кіно-  і відеоматеріалів.

Переваги:

- мають значний емоційний вплив на аудиторію, можуть сформувати емоційне ставлення.

Недоліки:

- вимагають технічного обладнання;

- можуть викликати когнітивний дисонанс;

- не формують позитивної поведінки;

- аудиторія займає пасивну позицію.

Умови використання:

- використовуються для формування емоційного ставлення щодо проблеми в поєднанні з бесідами і дискусіями; ефективні при роботі з дітьми.

3. Бесіда (як метод профілактики) — обговорення з групою певної проблеми з метою виявлення, формування або корекції позиції членів групи щодо неї (Додаток А).

Переваги:

- дає можливість активізувати аудиторію, підвищити її зацікавленість в інформації щодо проблеми;

- дозволяє обговорити власний досвід людей, сформувати переконання.

Недоліки:

- залишається суто інформаційним методом, не формує позитивної поведінки;

- вимагає певного рівня попередньої обізнаності аудиторії щодо проблеми.

Умови використання:

- як основний метод інформаційної інтервенції використовується для корекції поглядів і формування переконань щодо проблеми при роботі з групами, в яких існують різні точки зору щодо проблеми.

4. Диспут, дискусія

Дискусія — спеціально організоване обговорення проблеми, що передбачає наявність (зіткнення) різних точок зору (Додаток Б).

Дискусія  театралізована — дискусія, учасники якої виступають не від свого імені, а від імені певних персонажів, соціальних типів, представників соціальних груп.

Диспут — формалізована і заздалегідь підготовлена дискусія з елементами змагання.

Переваги:

- викликають жваві емоції, інтерес, стимулюють активний пошук інформації щодо проблеми;

- сприяють глибокому засвоєнню інформації;

- формують переконання.

Недоліки:

- учасники поділяються на активних і пасивних; вплив на останніх незначний;

- у дискусії людина може прагнути лише відстояти свою позицію, а не досягнути істини;

- перемога у диспуті, конкурсі може стати самоціллю;

- не дають досвіду позитивної поведінки, не формують вміння подолання проблеми

Умови використання:

- використовуються з метою підвищення активності й формування переконань після проведення інформаційних методів; ефективні при ґрунтовній підготовці.

5. Гра (як метод профілактики) — емоціонально забарвлена діяльність, що в умовних обставинах моделює ті чи інші пов’язані із проблемою аспекти життєдіяльності людини або розвиває якості, необхідні для подолання проблеми. У профілактичній роботі використовуються рольові і розвиваючі (спортивні, творчі, інтелектуальні) ігри. Рольова гра — відтворення умовних обставинах проблемних ситуацій. У профілактичній роботі може бути окремим профілактичним заходом сабо кладовим елементом тренінгів, театралізованих дискусій, свят, масових акцій, проводитись у формі вистав, змагань, концертів (Додаток В;Д).

Переваги:

- викликає жваві емоції, інтерес, підвищує активність;

- дає можливість у безпечних умовах відчути на собі проблему та спробувати знайти шляхи її вирішення;

- надає досвід поведінки.

Недоліки:

- мало можливостей для засвоєння інформації;

- включення в гру потребує певної внутрішньої свободи і позитивного емоційного стану;

- умовність, нереальність гри знижує її ефективність.

Умови використання:

- ефективна при роботі з дітьми і підлітками; використовуються як допоміжний метод разом з інформаційними.

6. Тренінг (соціально-психологічний, груповий) — групова робота, спрямована на отримання знань, розвиток вмінь і формування навичок подолання проблем та соціальної поведінки. В профілактичній роботі використовуються тренінги комунікативних вмінь, психотерапевтичні тренінги, тренінги особистісного зростання та комплексні навчальні тренінги (інтерактивні семінари) Як правило, включає психогімнастичні вправи, психо- і соціодраму (моделювання і програвання ситуацій спілкування), інформаційні повідомлення групові обговорення, рольові та ділові ігри (Додаток Г).

Переваги:

- сприяє формуванню поглядів, емоційного ставлення, навичок поведінки;

- отриманий досвід учасники можуть поширювати серед інших у неформальному спілкуванні.

Недоліки:

- дозволяє охопити невелику кількість учасників;

- потребує значної мотивації учасників;

- вимагає значних витрат часу;

- потребує ґрунтовної підготовки тренера.

Умови використання:

- при роботі з людьми, які проявили особливий інтерес і зацікавленість; участь — добровільна.

7. Розміщення інформаційних профілактичних матеріалів у засобах масової інформації (ЗМІ) — статей, тематичних рубрик, програм радіо і телебачення тощо.

Переваги:

- дозволяє охопити велику аудиторію;

- інформація, поширена у ЗМІ, користується значною довірою.

Недоліки:

- у процесі поширення ЗМІ інформація може бути викривлена;

- інформація може викликати когнітивний дисонанс;

- пасивна позиція аудиторії;

- обмежена можливість зворотного зв’язку.

Умови використання:

- проводиться на початку профілактичних компаній з метою привернути увагу до проблеми, сформувати певну суспільну думку, залучити до участі.

 8. Публікація і поширення науково-популярних матеріалів (буклетів, брошур, книг тощо).

Переваги:

- дозволяє системно і цілісно викласти інформацію.

Недоліки:

- потребує значної мотивації й певних зусиль для засвоєння;

- може бути незрозумілою і неприйнятою;

- не дає досвіду поведінки, не формує навичок.

Умови використання:

- ефективна як допоміжне джерело інформації, матеріал для обговорення, що поширюється під час лекцій бесід, дискусій, тренінгів.