Емпіричне вивчення адаптації молодших підлітків до шкільного середовища

70. Довго не може прийняти рішення, а потім сумнівається в його правильності.

71. Перебуває в розгубленості; все сплуталося, все змішалося у нього.

72. Задоволений собою.

73. Невдачливий.

74. Людина приємна.

75. Зовнішньо, може, і  не гарний, але може подобатися як людина, як особа.

76. Зневажає осіб протилежної статі і не зв’язується з ними.

77. Коли потрібне щось зробити, охоплює страх; а раптом – не справлюся, а раптом – не вийде.

78. Легко, спокійно на душі, немає нічого, що сильно б турбувало.

79. Уміє наполегливо працювати.

80. Відчуває, що росте, дорослішає: міняється сам і ставлення до навколишнього світу.

81. Трапляється, що говорить про те, в чому зовсім не розбирається.

82. Завжди говорить тільки правду.

83. Стривожений, стурбований, напружений.

84. Щоб змусити хоч щось зробити, потрібно як слід наполягти, і тоді він поступиться.

85. Відчуває невпевненість в собі.

86. Обставини часто вимушують захищати себе, виправдовуватися і обґрунтовувати свої вчинки.

87. Людина поступлива, податлива, м’яка у стосунках з іншими.

88. Людина любить роздуми.

89. Людина хвалькувата.

90. Приймає рішення  і одразу їх міняє; зневажає себе за безвілля, а зробити з собою нічого не може.

91. Прагне покладатися на свої сили, не розраховує на чиюсь допомогу.

92. Ніколи не спізнюється.

93. Переживає відчуття скутості, внутрішньої несвободи.

94. Виділяється серед інших.

95. Не дуже надійний товариш.

96. Добре розуміє себе.

97. Товариська, відкрита людина; легко сходиться з людьми.

98. Сили і здібності цілком відповідають тим завданням, які доводиться вирішувати; зі всім може справитися.

99. Себе не цінує: ніхто його серйозно не сприймає; в кращому разі до нього поблажливі, просто терплять.

100. Турбується, про те, що занадто багато думає про осіб протилежної статі.

101. Всі свої звички вважає хорошими.

Бланк для відповідей:

 

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
11	12	13	14	15	16	17	18	19	20
21	22	23	24	25	26	27	28	29	30
31	32	33	34	35	36	37	38	39	40
41	42	43	44	45	46	47	48	49	50
51	52	53	54	55	56	57	58	59	60
61	62	63	64	65	66	67	68	69	70
71	72	73	74	75	76	77	78	79	80
81	82	83	84	85	86	87	88	89	90
91	92	93	94	95	96	97	98	99	100
101

 

       Показники і ключі інтерпретації

Інтегральні показники

№		Показники	Номери висловів	Норми
1	а	Адаптованість	4,5,9,12,15,19,22,23,26,27, 29,33,35,37,41,44,47,51,53, 55,61,63,67,72,74,75,78,80, 88,91,94,96,97,98	(68-170) 68-136
	b	Дезадаптованість	2,6,7,13,16,18,25,28,32,36, 38,40,42,43,49,50,54,56,59, 60,62,64,69,71,73,76,77,83, 84, 86, 90, 95, 99, 100	(68-170) 68-136
2	а	Брехливість –	34,45,48,81,89	(18-45) 18-36
	b	+	8,82,92,101
3	а	Прийняття себе	33, 35, 55, 67, 72, 74, 75, 80, 88, 94,96	(22-52) 22-42
	b	Неприйняття себе	7,59,62,65,90,95,99	(14-35) 14-28
4	а	Прийняття інших	9,14,22,26,53,97	(12-30) 12-24
	b	Неприйняття інших	2,10,21,28,40,60,76	(14-35) 14-28
5	а	Емоційний комфорт	23,29,30,41,44,47,78	(14-35) 14-28
	b	Емоційний дискомфорт	6,42,43,49,50,83,85	(14-35) 14-28
6	а	Внутрішній контроль	4,5,11,12,19,27,37,51,63,68, 79i91l98J3	(26-65) 26-52
	b	Зовнішній контроль	25,36,52,57,70,71,73,77	(18-45) 18-36
7	а	Домінування	58,61,66	(6-15) 6-12
	b	Відомість	16, 32, 38, 69, 84, 87	(12-30) 12-24
8		Ескапізм (уникнення проблем)	17,18,54,64,86	(10-25) 10-20

 

Зона невизначеності в інтерпретації результатів  за кожною шкалою для підлітків приводиться  в дужках, для дорослих – без  дужок. Результати «до» зони невизначеності інтерпретуються як надзвичайно низькі, а «після» найвищого показника в зоні невизначеності – як високі.

2.2. Аналіз результатів  дослідження

У дослідженні взяли участь 19 учнів 6-го класу. З них сім дівчат і дванадцять хлопців. У класі два відмінника, шість дітей неуспішні, одинадцять мають середній рівень навчальних досягнень (додаток А).

Результати діагностики соціально-психологічної адаптації К. Роджерса і Р. Раймонда подано у таблиці 3.1*.

№	П.І.П	Соціально-психологічна адаптація К. Роджерса і Р. Раймонда (бали)
		Адаптованість	Прийняття інших	Внутрішній контроль	Прийняття себе	Емоцій-на комфор-тість	Праг- нення до домінування
1	В.С.А.	81 (н.р.)	14 (с.р.)	32 (с.р.)	18 (с.р.)	9 (н.р.)	2 (н.р.)
2	Г.І.П.	97 (с.р.)	14 (с.р.)	32 (с.р.)	25 (с.р.)	18 (с.р.)	7 (с.р.)
3	Г.Ю.А	92 (с.р.)	15 (с.р.)	34 (с.р)	25 (с.р.)	18 (н.р.)	75 (с.р.)
4	Г.В.Т.	84 (н.р.)	12 (н.р.)	25 (н.р.)	24 (с.р.)	14 (с.р.)	6 (с.р.)
5	Д.Б.П.	75(н.р.)	13 (н.р.)	34 (с.р.)	16 (с.р.)	6 (н.р.)	6 (с.р.)
6	Д.О.В.	92 (с.р.)	18 (с.р.)	31 9с.р.)	26 (с.р.)	9 (н.р.)	7 (с.р.)
7	З.О.В.	70 (н.р.)	11 (н.р.)	27 (н.р.)	20 (с.р.)	11 (н.р.)	5 (н.р.)
8	І.Н.Г.	79 (н.р.)	7 (н.р.)	29 (н.р.)	26 (с.р.)	9 (н.р.)	9 (с.р.)
9	Н.Г.С.	70 (н.р.)	12 (н.р.)	24 (н.р.)	16 (с.р.)	10 (н.р.)	6 (с.р.)
10	Н.С.П.	80 (н.р.)	10 (н.р.)	29 (н.р.)	23 (н.р.)	12 (с.р.)	7 (с.р.)
11	Н.П.Л.	84 (н.р.)	11 (н.р.)	32 (с.р.)	24 (с.р.)	12 (с.р.)	7 (с.р.)
12	Л.Д.О.	119 (с.р.)	29 (в.р.)	44 (в.р.)	20 (с.р.)	13 (с.р.)	4 (н.р.)
13	М.С.Т.	111 (с.р.)	18 (с.р.)	45 (в.р.)	24 (с.р.)	18 (с.р.)	6 (с.р.)
14	С.В.С.	81 (н.р.)	22 (с.р.)	28 (н.р.)	15 (с.р.)	11 (н.р.)	5 (н.р.)
15	Т.М.П	111 (с.р.)	18 (с.р.)	35 9с.р.)	32 (в.р.)	19 (с.р.)	8 (с.р.)
16	Ш.В.П	100 (с.р.)	15 (с.р.)	34 (с.р.)	34 (в.р.)	14 (с.р.)	10 (с.р.)
17	Ш.М.В	65 (н.р.)	13 (н.р.)	26 (н.р.)	15 9н.р.0	6 (н.р.)	5 (н.р.)
18	Ш.В.В.	96 (с.р.)	10 (н.р.)	27 (с.р.)	24 (с.р.)	14 (с.р.)	5 (н.р.)
19	Я.В.В	85 (н.р.)	15 (с.р.)	27 (н.р.)	22 9с.р.)	16 (с.р.)	8 (с.р.)

 

*Н.Р. – низький рівень

 С.Р. – середній  рівень

 В.Р. – високий рівень

 

 

Таблиця 3.2

Зведені показники дослідження соціально-психологічної адаптації учнів 6-го класу

Показник	Рівні %
	Високий	Середній	Низький
Адаптивність	4%	48%	48%
Прийняття інших	4%	48%	48%
Внутрішній контроль	2%	50%	48%
Прийняття себе	7%	54%	39%
Емоційна комфортність	4%	60%	36%
Прагнення до домінування	4%	48%	48%

 

Із таблиці бачимо, що у групі порівну дітей із низьким і середнім рівнем соціально-психологічної  адаптованості. Досліджувані, що мають середні та високі показники соціально-психологічної адаптованості, як правило, мають високі та середні результати навчання (додаток А), високий та середній рівень самооцінки (таблиця 3.2). Вони мотивовані на успіх, тоді як підлітки, що відзначаються низьким рівнем адаптивності, мотивовані на невдачу, або їх мотивація не виражена, вони мають низький рівень самооцінки.

Можна зробити висновок, що існує зв’язок між рівнем адаптованості  та емоційним комфортом. При цьому, за умови високого рівня адаптації  підлітка до свого соціального середовища, спостерігається високий рівень емоційного комфорту.

Підлітки, які мають  низький рівень адаптованості, як правило  мають низький рівень внутрішнього контролю. За результатами нашого дослідження, у досліджуваному середовищі рівень адаптованості не впливає на прагнення до домінування.

За результатами тесту «Знаходження кількісного вираження рівня самооцінки» за С. Будассі та тесту «мотивація успіху/невдачі» А. Реана складено складено таблицю 3.2.

 

 

Таблиця 3.2

Рівень самооцінки та мотивація успіху/невдачі учнів 6-го класу

№	П.І.П
		«Хто я» визначення самооцінки (бали)	Мотивація успіху-невдач (бали)
1	В.С.А.	0,21 (н.р.)	7 (мотивація на невдачу)
2	Г.І.П.	0,2 (н.р.)	8 (мотивація не виражена)
3	Г.Ю.А	0,1 (с.р.)	12 (мотивація на успіх)
4	Г.В.Т.	0,2 (н.р.)	8 (мотивація на невдачу)
5	Д.Б.П.	0,4 (с.р.)	12 (мотивація на успіх
6	Д.О.В.	0,2 (н.р.)	11 (мотивація не виражена)
7	З.О.В.	0,3 (с.р.)	9 (мотивація не виражена)
8	І.Н.Г.	9 (н.р.)	11 (мотивація не виражена)
9	Н.Г.С.	0 (н.р.)	8 (мотивація на невдачу)
10	Н.С.П.	0,2 (с.р.)	10 (мотивація не виражена)
11	Н.П.Л.	0,2 (с.р.)	8 (мотивація не виражена)
12	Л.Д.О.	0,31 (с. р.)	13 (мотивація успіху)
13	М.С.Т.	0,32 (с. р.)	12 (мотивація успіху)
14	С.В.С.	0,2 (н.р.)	8 (мотивація на невдачу)
15	Т.М.П	0,51 (с.р.)	8 (мотивація на невдачу
16	Ш.В.П	0,6 (с.р.)	10 (мотивація не виражена)
17	Ш.М.В	0,5 (с.р.)	12 (мотивація на успіх)
18	Ш.В.В.	0,2 (н.р.)	10 (мотивація не виражена)
19	Я.В.В	0,5 (с.р.)	13 (мотивація не виражена)

 

Із дітей першої групи (високий рівень показників адаптованості) 4% мають високий рівень самооцінки, із дітей другої групи – 47%, із низької – 47%, отже результати практично тотожні. Звідси модна зробити висновок, що рівень самооцінки особистості взаємопов’язаний із рівнем адаптованості до навчання. Чим вища самооцінка – тим легше відбувається процес адаптації.

Прямо пропорційно самооцінка пов’язана із мотиваційною спрямованістю  учня. Так, проаналізувавши, дані таблиці 3.2, ми бачимо, що у підлітків з  низьким рівнем самооцінки переважає  мотивація на невдачу, або мотивація не виражена. Учні з середнім та високим рівнем самооцінки переважно мають мотивацію на успіх.

Таким чином, 26% опитуваних мотивовані на невдачу. При даному типі мотивації активність людини пов’язана  з потребою уникнути зриву, невдачі і кари, як її наслідку. В основі цієї мотивації покладено ідею негативних очікувань. Розпочинаючи справу, людина вже заздалегідь побоюється гіпотетичної невдачі, а не думає про способи досягнення успіху.

15% опитуваних мотивовані  на успіх. Мотивація на успіх належить до позитивної мотивації. При цьому типі мотивації активність людина, розпочинаючи справу, прагне досягти чогось конструктивного, позитивного. В основі активності людини – надія на успіх і потреба в його досягненні. Такі люди впевнені у собі, своїх силах, відповідальні, ініціативні і активні. Учні, мотивовані на успіх, мають позитивні результати у навчанні (додаток А), адаптація у них проходить успішно. 59% опитуваних не мають яскраво вираженого мотиваційного полюсу.

Отже, можна зробити  висновок, що певна кількість підлітків з низьким рівнем соціально-психологічної адаптації у даній групі досліджуваних свідчить про наявність таких порушень розвитку, як неадекватне сприймання себе у світі та неможливість встановити соціальні зв’язки. Досліджувані, що мають високі та середні показники соціально-психологічної адаптації, розвиваються гармонійно, ефективно взаємодіють з дорослими та однолітками, успішно навчаються. Високі показники соціально-психологічної адаптації свідчать також про формування позитивних уявлень підлітка про себе, визначення свого місця в соціальному середовищі, виникнення самостійності у прийманні рішень, самоконтролю власної поведінки та самоповаги [11, с. 57].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Отже, упродовж усього життя нам (і дорослим, і дітям) доводиться адаптуватись до різних ситуацій. Переступаючи поріг школи, дитина також увесь час адаптується: до дітей, до вчителів, до уроків, до нового режиму дня. Одним зі складних адаптаційних періодів є навчання у 5-му класі.