Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Апреля 2013 в 13:21, курсовая работа
Об’єктом дослідження є адаптація. Предмет дослідження – адаптація молодших підлітків до навчання.
Мета дослідження – охарактеризувати процес адаптації до навчання у молодшому підлітковому віці.
Завдання дослідження:
визначити поняття, рівні та критерії адаптації;
охарактеризувати науковий підхід до проблеми шкільної дезадаптації;
дати психологічну характеристика підліткового віку;
провести емпіричне дослідження адаптації молодших підлітків до шкільного середовища.
ВСТУП……………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ І. Соціально-психологічна адаптація в дослідженнях психологів…...5
Поняття, рівні та критерії адаптації…………………………………………5
Науковий підхід до проблеми шкільної дезадаптації……………………...9
Психологічна характеристика підліткового віку………………………….15
РОЗДІЛ ІІ. Емпіричне вивчення адаптації молодших підлітків до шкільного середовища……………………………………………………………………….23
2.1. Організація і методи дослідження…………………………………………23
2.2. Аналіз результатів дослідження…………………………………………...34
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..38
ЛІТЕРАТУРА……………………………………………
Перехід із молодшої школи до основної пов’язаний із внесенням змін у динамічні стереотипи спілкування, діяльності, а також зі збереженням окремих компонентів попереднього соціального досвіду.
Адаптація дитини до навчання в середній школі відбувається не одразу. Це досить тривалий процес, пов’язаний зі значним навантаженням на всі системи організму.
Як свідчить аналіз, учителі, які викладають у 5-х класах, часто не бачать різниці між п’ятикласниками й іншими школярами основної школи. І як результат – завищені вимоги до цих учнів, зниження рівня навчальних досягнень, мотивації навчання. Такий підхід до навчання може ускладнити процес адаптації школярів
Адаптація – процес взаємодії живих організмів та оточуючого середовища, який призводить до їх оптимальної пристосованості до життя та діяльності. Соціально-психологічна адаптація – пристосування до суспільства, в якому ми живемо, процес придбання людиною визначеного соціально-психологічного статусу, оволодіння соціально-психологічними функціями.
Російський вчений О. Венгер так визначає рівні та критерії адаптації. Високий. Учень позитивно ставиться до школи; вимоги сприймає адекватно; навчальних матеріал засвоює легко, глибоко, повністю; розв’язує ускладнені задачі; старанний, уважно слухає вказівки, роз’яснення вчителя; виконує доручення без зайвого контролю; виявляє великий інтерес до самостійної роботи; готується до всіх уроків; має у класі позитивний статус. Середній. Учень позитивно ставиться до школи, її відвідування не викликає негативних переживань; розуміє навчальний матеріал, якщо вчитель викладає його детально і наочно; засвоює головний зміст навчальних програм; самостійно розв’язує типові задачі; буває зосереджений тільки тоді, коли зайнятий чимось для нього цікавим; громадські доручення виконує сумлінно; товаришує з багатьма однолітками; Низький. Учень негативно або індиферентно ставиться до школи; бувають скарги на погане самопочуття; домінує пригнічений настрій; спостерігається порушення дисципліни; матеріал, який пояснює вчитель, засвоює фрагментарно, самостійна робота з підручником ускладнена; при виконанні самостійних навчальних завдань не виявляє зацікавленості; до уроків готується нерегулярно, потребує постійного контролю, систематичного нагадування і спонукання з боку вчителів і батьків; зберігає працездатність і увагу за умови тривалих пауз для відпочинку; близьких друзів не має.
Соціально-педагогічна
дезадаптованість – це завжди заперечення
дієвого пристосування
О. Венгер виділяє такі основні причини дезадаптованості: стан здоров’я (хронічні захворювання); низький рівень мотивації до навчальної діяльності (її формує оцінка поведінки дитини в навчальному закладі педагогом); неприйняття колективом однолітків (завищена самооцінка, особливості виховання, вміння спілкуватися з однолітками); важке навчання (велике навантаження, навчання в другу зміну та ін.) проблеми в сім’ї (розлучення, стосунки з нерідними батьками); гіперактивність (швидке переключення уваги, підвищена активність дитини); високий рівень шкільної тривожності (конституційна особливість нервової системи (меланхоліки); компонент невротичного стану (острах ситуації, окремих людей, які спровокували психоемоційну травму дитини); несприйняття вчителями (важливе значення має ставлення вчителя до учня – це визначає психологічну адаптацію дитини до школи).
Дезадаптація дитини у школі особливо проявляється у класах, де учителям властивий пасивно-негативний або активно-негативний стиль ставлення до дітей. Однак не слід зводити прояви шкільної дезадаптації до проблеми «поганого» учителя. Адже відомо, наприклад, що сензитивність дітей до школи не однакова: компенсаційні та психозахисні можливості дітей дуже великі і багато в чому залежать від позашкільних впливів на них, від сімейної ситуації.
ЛІТЕРАТУРА:
Додаток А
Характеристика учнів 6-А класу СОШ с. Ветли Любешівського району Волинської області
№ |
П.І.П |
Вік, стать |
Успіхи у навчанні |
1 |
В.С.А |
12р., дівчина |
Погано |
2 |
Г.І.П. |
12 р., дівчина |
Середньо |
3 |
Г.Ю.А. |
12 р., дівчина |
Середньо |
4 |
Г.В.Т. |
12 р., хлопець |
Погано |
5 |
Д.Б.Т. |
11 р., хлопець |
Середньо |
6 |
Д.О.В. |
12 р., дівчина |
Середньо |
7 |
З.О.В. |
12 р., дівчина |
Середньо |
8 |
І.Н.Г. |
12 р., дівчина |
Погано |
9 |
Н.Г.С. |
12 р., хлопець |
Погано |
10 |
Н.С.П. |
12 р., хлопець |
Погано |
11 |
Н.П.Л. |
12 р., хлопець |
Середньо |
<span class="dash041e_0431_044b_ |
Информация о работе Емпіричне вивчення адаптації молодших підлітків до шкільного середовища