Емпіричне вивчення адаптації молодших підлітків до шкільного середовища

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Апреля 2013 в 13:21, курсовая работа

Описание работы

Об’єктом дослідження є адаптація. Предмет дослідження – адаптація молодших підлітків до навчання.
Мета дослідження – охарактеризувати процес адаптації до навчання у молодшому підлітковому віці.
Завдання дослідження:
визначити поняття, рівні та критерії адаптації;
охарактеризувати науковий підхід до проблеми шкільної дезадаптації;
дати психологічну характеристика підліткового віку;
провести емпіричне дослідження адаптації молодших підлітків до шкільного середовища.

Содержание работы

ВСТУП……………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ І. Соціально-психологічна адаптація в дослідженнях психологів…...5
Поняття, рівні та критерії адаптації…………………………………………5
Науковий підхід до проблеми шкільної дезадаптації……………………...9
Психологічна характеристика підліткового віку………………………….15
РОЗДІЛ ІІ. Емпіричне вивчення адаптації молодших підлітків до шкільного середовища……………………………………………………………………….23
2.1. Організація і методи дослідження…………………………………………23
2.2. Аналіз результатів дослідження…………………………………………...34
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..38
ЛІТЕРАТУРА……………………………………………

Файлы: 1 файл

адаптація курсова.doc

— 332.50 Кб (Скачать файл)

Перехід із молодшої школи  до основної пов’язаний із внесенням змін у динамічні стереотипи спілкування, діяльності, а також зі збереженням окремих компонентів попереднього соціального досвіду.

Адаптація дитини до навчання в середній школі відбувається не одразу. Це досить тривалий процес, пов’язаний зі значним навантаженням на всі системи організму.

Як свідчить аналіз, учителі, які викладають у 5-х класах, часто  не бачать різниці між п’ятикласниками  й іншими школярами основної школи. І як результат – завищені вимоги до цих учнів, зниження рівня навчальних досягнень, мотивації навчання. Такий підхід до навчання може ускладнити процес адаптації школярів

Адаптація – процес взаємодії  живих організмів та оточуючого середовища, який призводить до їх оптимальної  пристосованості до життя та діяльності. Соціально-психологічна адаптація –  пристосування до суспільства, в якому ми живемо, процес придбання людиною визначеного соціально-психологічного статусу, оволодіння соціально-психологічними функціями.

Російський вчений О. Венгер так визначає рівні та критерії адаптації. Високий. Учень позитивно ставиться до школи; вимоги сприймає адекватно; навчальних матеріал засвоює легко, глибоко, повністю; розв’язує ускладнені задачі; старанний, уважно слухає вказівки, роз’яснення вчителя; виконує доручення без зайвого контролю; виявляє великий інтерес до самостійної роботи; готується до всіх уроків; має у класі позитивний статус. Середній. Учень позитивно ставиться до школи, її відвідування не викликає негативних переживань; розуміє навчальний матеріал, якщо вчитель викладає його детально і наочно; засвоює головний зміст навчальних програм; самостійно розв’язує типові задачі; буває зосереджений тільки тоді, коли зайнятий чимось для нього цікавим; громадські доручення виконує сумлінно; товаришує з багатьма однолітками; Низький. Учень негативно або індиферентно ставиться до школи; бувають скарги на погане самопочуття; домінує пригнічений настрій; спостерігається порушення дисципліни; матеріал, який пояснює вчитель, засвоює фрагментарно, самостійна робота з підручником ускладнена; при виконанні самостійних навчальних завдань не виявляє зацікавленості; до уроків готується нерегулярно, потребує постійного контролю, систематичного нагадування і спонукання з боку вчителів і батьків; зберігає працездатність і увагу за умови тривалих пауз для відпочинку; близьких друзів не має.

Соціально-педагогічна  дезадаптованість – це завжди заперечення  дієвого пристосування особистості  до навколишнього світу, коли в неї  фактично перекриваються шляхи для  розгортання творчої активності, духовної врівноваженості, внутрішньої свободи і впевненості у собі, з’являються внутрішній дискомфорт і нестабільність перебігу психічних процесів (страх, депресія, фрустрація).

О. Венгер виділяє такі основні причини дезадаптованості: стан здоров’я (хронічні захворювання); низький рівень мотивації до навчальної діяльності (її формує оцінка поведінки дитини в навчальному закладі педагогом); неприйняття колективом однолітків (завищена самооцінка, особливості виховання, вміння спілкуватися з однолітками); важке навчання (велике навантаження, навчання в другу зміну та ін.) проблеми в сім’ї (розлучення, стосунки з нерідними батьками); гіперактивність (швидке переключення уваги, підвищена активність дитини); високий рівень шкільної тривожності (конституційна особливість нервової системи (меланхоліки); компонент невротичного стану (острах ситуації, окремих людей, які спровокували психоемоційну травму дитини); несприйняття вчителями (важливе значення має ставлення вчителя до учня – це визначає психологічну адаптацію дитини до школи).

Дезадаптація дитини у школі особливо проявляється у  класах, де учителям властивий пасивно-негативний або активно-негативний стиль ставлення  до дітей. Однак не слід зводити прояви шкільної дезадаптації до проблеми «поганого» учителя. Адже відомо, наприклад, що сензитивність дітей до школи не однакова: компенсаційні та психозахисні можливості дітей дуже великі і багато в чому залежать від позашкільних впливів на них, від сімейної ситуації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА:

  1. Абульханова-Славская К. Состояния психолоической дезадаптации и их компенсация / К. Абульханова-Славская. – М.: Наука, 1976. – 432 с.
  2. Бєляєва О. Поговоримо про шкільну дезадаптацію / О. Бєляєва // Психолог. – 2008. –  № 37. – С. 11 – 12.
  3. Бєляєва О. Як підтримати дитину в період адаптації до школи / О. Бєляєва // Психолог. – 2008. –  № 36. – С. 17 – 19.
  4. Божович Л. Этапы развития личности в онтогенезе / Л. Божович // Вопросы психологи. – 1996. – Т. 17. –  № 4. – С. 64 – 74.
  5. Бойчук В. Шкільна дезадаптація учнів 5-х класів / В. Бойчук // Психолог. – 2008. –  № 35. – С. 3 – 12.
  6. Борышевский М. Развитие саморегуляции поведения школьников / М. Борышевский // Вопросы психологи. – 2001. –  № 4. – С. 45 – 49.
  7. Венгер А. Психологическое консультирование и диагностика. В. 2 ч. Ч. 2. / А. Вегер. – М.: Генезис, 2004. – 128 с.
  8. Горбунов М. Функциональное состояние школьников в процессе адаптации к учебной деятельности / М. Горбунов // Педагогика. – 2003. –  № 8. – С. 9 – 13.
  9. Гуріна О. Адаптація першокласників: семінар для вчителів початкової школи / О. Гуріна // Психолог. – 2008. –  № 15. – С. 13 – 16.
  10. Живолуп Л. Психолого-педагогічний супровід учнів 5 класів / Л. Живолуп // Психолог. – 2008. –  № 16. – С. 10 – 14.
  11. Жук С. Вплив емоційних факторів на соціально-психологічну адаптацію підлітків / С. Жук // Практична психологія і соціальна робота. – 2007. – № 3. – С. 56 – 58.
  12. Запорожец А. Избранные психологические труды. В 2 т. Т. 1. Психологическое развитие ребенка. – М.: Педагогика, 1986. – 260 с.
  13. Залунина Л. Подросток: ответы для родителей и профессионалов / Л. Залунина. – СПб: Питер, 2004. – 144 с.
  14. Климко Л. Психолого-педагогічне забезпечення процесу адаптації учнів 5-х класів / Л. Климко // Директор школи. – 2006. – № 36. – С. 3 – 17.
  15. Ломакіна С. Особливості періоду адаптації: Адаптація учнів 5-х класів / С. Ломакіна // Завуч. – 2007. –  № 19. – С. 46 – 54.
  16. Лупаніна С. Чому «важка» дитина важка?: Шкільна дезадаптація / С. Лупаніна // Педагогіка і психологія. – 2006. – № 11. – С. 18 – 22.
  17. Мацегора Г. Емоційна стійкість як фактор соціально-психологічної адаптації / Г. Мацегора // Практична психологія та соціальна робота. – 2005. - № 12. – С. 87 – 91.
  18. Мирошенко В. Хрестоматия по психологии / В. Мирошенко. – М.: Мысль, 1977. – 452 с.
  19. Опанасюк Г. Перебіг адаптації в дітей 1, 5 класів / Г. Опанасюк // Психолог. – 2009. –  № 3 – 4. – С. 10 – 13.
  20. Петрюк І. Соціально-педагогічна робота з дезадаптованими піжлітками в загальноосвітній школі / І. Петрюк // Вісник психології і соціальної педагогіки. – 2007. – № 2. – С. 47 – 49.
  21. Психология: Учебник / Под ред. В. Дружинина. – СПб: Питер, 2001. – 656 с.
  22. Психические состояния / Под ред. Л. Куликова. – СПб: Питер, 2000. – 512 с.
  23. Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста / Ф. Райс. – СПб: Питер, 2000. – 624 с.
  24. Розов В. Методики оцінки і самооцінки адаптивних індивідуально-психологічних властивостей особистості / В. Розов // Практична психологія та соціальна робота. – 2007. –  № 7. – С. 14 – 17.
  25. Сачек Т. Наступність – умова успішної адаптації / Т. Сачек // Психолог. – 2006. – № 45. – С. 2 – 13.
  26. Сухомлинський В. Сто порад учителеві / В. Сухомлинський. – К.: Рад. школа, 1988. – 304 с.
  27. Удовенко М. Адаптація молодших школярів у основній школі / М. Удовенко // Психолог. – 2006. – № 18. – С. 12 – 18.
  28. Фурман А. Методика визначення особистісної адаптованості / А. Фурман // Освіта і управління. – 1998. –  № 2. – С. 105 – 125.
  29.   Шелестова Л. Соціальний портрет молодшого підлітка: Психологічний аспект / Л. Шелестова // Шкіл. Світ. – 2003. – № 18. – С. 12 – 13.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А

 

 

Характеристика учнів 6-А класу СОШ с. Ветли Любешівського  району Волинської області 

 

 

П.І.П

Вік, стать

Успіхи у навчанні

1

В.С.А

12р., дівчина

Погано

2

Г.І.П.

12 р., дівчина

Середньо

3

Г.Ю.А.

12 р., дівчина

Середньо

4

Г.В.Т.

12 р., хлопець

Погано

5

Д.Б.Т.

11 р., хлопець

Середньо

6

Д.О.В.

12 р., дівчина

Середньо

7

З.О.В.

12 р., дівчина

Середньо

8

І.Н.Г.

12 р., дівчина

Погано

9

Н.Г.С.

12 р., хлопець

Погано

10

Н.С.П.

12 р., хлопець

Погано

11

Н.П.Л.

12 р., хлопець

Середньо

<span class="dash041e_0431_044b_0447_043d_044b_0439__Char" style=" text-de



Информация о работе Емпіричне вивчення адаптації молодших підлітків до шкільного середовища