Корекція і компенсація порушень зору у дітей в умовах спецшколи

• якісне і кількісне полегшення структури дефекту;
• виправлення недоліків і перехід скоригованої вади до позитивних можливостей дитини;
• підвищення рівня актуального розвитку і, як наслідок, збільшення зони найближчого розвитку;
• свідоме користування дітьми набутим досвідом;
• накопичення і позитивна зміна властивостей особистості [18].

Користуючись цими критеріями, вихователь (учитель) може зробити висновки щодо правильності та якості корекційно-розвивальної роботи. Висвітлювати їх можна в індивідуальних картках розвитку дитини через певні проміжки часу (оптимальними можуть бути календарні навчальні терміни – чверть, півріччя, рік). Підставою для цього стануть результати роботи психолога, логопеда, інших спеціалістів, оцінка рівня сформованості знань, умінь і навичок учня, його поведінка, ставлення до інших людей тощо.

Отже, корекційно-розвивальна робота в закладах інтернатного типу має бути спрямована не тільки на усунення психофізіологічних вад дитини, а на її цілісний розвиток, формування в неї важливих соціальних та особистісних якостей, необхідних для життя в суспільстві.

2.2. Організація  корекційно-компенсаторної роботи  тифлопедагога

Проведення корекційних занять по розвитку зорового сприйняття, орієнтуванню в просторі, виправленню недоліків мовного розвитку та суспільно-побутовому орієнтуванню здійснюється з урахуванням особливостей розвитку дітей, що мають зорові вади.

Корекційні заняття проводяться дефектологом відповідно до навчального плану і програми в формі індивідуальних та підгрупових занять.

Нижче подані типи, основні принципи побудови та проведення корекційних занять тифлопедагога.

І. ТИПИ КОРЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ.

Формування предметних уявлень (ФПУ)	На занятті тифлопедагог знайомить дітей з об'єктом, його основними ознаками.
Формування сенсорних еталонів (ФСЕ)	Діти більш поглиблено знайомляться з основними ознаками предмета. Особлива увага приділяється формі, величині та кольору.
Орієнтування в просторі (ОВП)	На занятті формуються уміння дітей орієнтуватися у малому та великому просторі.
Сприйняття сюжетного зображення (ССЗ)	Діти вчаться послідовно розглядати сюжетне зображення, виділяти головне і другорядне. Формується уміння послідовного опису зображеного на картині.
Сприйняття глибини простору (СГП)	На занятті формуються різні способи сприйняття глибини простору (перспектива, перекриття, віддалення). Розвивається бінокулярний зір.
Сприйняття мімічних та пантомімічних дій (СМПД)	Діти знайомляться з мімікою та позою людини. Вчаться розрізняти настрої та відображати їх за допомогою виразу обличчя та рухів.
Узагальнююче заняття (УЗ)	На занятті закріплюються та узагальнюються всі отримані дітьми знання по темі, що вивчається. В процесі заняття можливе використання елементів всіх типів занять.
Виправлення мовних дефектів (ВМД)	Логопедичні заняття, що проводяться для розвитку фонематичного слуху дітей, формування правильної звуковимови, зв'язного мовлення та усунення мовних дефектів у дітей.
Формування предметно-практичних дій (ФППД)	На заняттях формуються предметно-практичні уміння та навички дітей
Індивідуальне заняття (ІЗ)	Проводиться для корекції загального розвитку та зорових функцій дитини.

 

Розпочинати вивчення лексичної теми рекомендовано на заняттях типу ФПУ (два-чотири об'єкти вивчення) , далі розширити отримані знання на заняттях по ФСЕ, та ОВП і закріпити на УЗ . У випадку вивчення великої кількості об'єктів в межах однієї лексичної теми, рекомендовано провести кілька комбінованих занять типу ФПУ з елементами ФСЕ та ОВП (вивчаючи одночасно не більше трьох-чотирьох об'єктів). Завершити вивчення лексичної теми рекомендовано на заняттях типу ССЗ або СГП, використовуючи отримані дітьми знання по темі, що вивчається.

Заняття типу СМПД проводиться при вивченні теми "Міміка і поза", а також на занятті ССЗ для кращого сприйняття емоційного настрою зображених на картині персонажів.

Заняття типу ВМД може проводитися окремо, або як компонент заняття по ССЗ.

Заняття типу ФППД проводяться з дітьми ясельного та молодшого дошкільного віку.

Індивідуальні заняття проводяться щоденно з дітьми, які потребують додаткових вправ для засвоєння, або корекції умінь, навичок, зорових функцій, мовних дефектів та інших відхилень у загальному розвитку.

Нижче наведені схеми деяких типів занять (етапи):

ФПУ

Називання.

Сприйняття об'єкта в цілому.

Виділення частин.

Виділення ознак.

Узагальнення в поняття.

Класифікація, диференціація.

Розвиток зорових функцій.

ФСЕ

Впізнавання і називання.

Закріплення основних ознак (частини тіла, призначення).

Робота з формою.

Робота з величиною.

Робота з кольором.

Розвиток зорових функцій згідно теми з елементами сенсорики.

ОВП

Впізнавання і називання.

Орієнтування в малому просторі.

Орієнтування в великому просторі.

Орієнтування по карті-схемі.

Орієнтування по клітинці.

Розвиток зорових функцій з елементами орієнтування.

ССЗ

Загальне сприйняття всієї картини (обведи очима всю картину).

Детальне розглядання:

а) що знаходиться на І, ІІ, ІІІ планах;

б) дійові особи (про кого ця картина?);

в) місце розташування персонажів (хто де знаходиться? Як взнав?);

г) час дії (в яку пору дня, року це відбувається? Як дізнався?);

д) визначення самої дії (що сталося? Чому так думаєш?);

настрої, жести, пози та інші ознаки.

Відтворення розглянутого (робота над послідовним описом або пам'яттю, увагою; мімікою, позою; сенсорикою, орієнтуванням з елементами розвитку зорових функцій.

СМПД

Виявлення рівня.

Знайомство з емоційними настроями та їх проявами.

Навчання правильному розумінню міміки, жесту, пози:

а) на рівні сприйняття;

б) імітація, моделювання;

в) використання сформованих умінь та прийомів на навчальному матеріалі або в грі;

г) використання прийомів та умінь в спілкуванні з іншими людьми.

Рекомендації по побудові корекційних занять. Починати заняття необхідно із зорової гімнастики на розслаблення. А також звернути увагу на поставу дітей (положення ніг, рук, голови, спини).

Будувати заняття потрібно поступово ускладнюючи завдання (від простого до складного).

Чергувати завдання так, щоб діти спрямовували погляд то в далину, то на близьку відстань (1 демонстраційне завдання, 1 індивідуальне; або 1 демонстраційне і 2 індивідуальних).

Закінчувати заняття бажано роботою на розвиток дрібної моторики та зорових функцій (ціле з частини, малювання по крапках, по пересічному контуру, обводки, трафарети, розфарбовування і т.д. ).

Після першої половини заняття необхідно провести фізкультхвилинку (бажано по темі, що вивчається) та зорову гімнастику.

Кількість завдань на колекційному занятті залежить від віку дітей:

молодша група – 3 – 4 завдання (10 – 15 хв.)

середня група – 4 – 5 завдань (15 – 20 хв.)

старша група – 5 – 6 завдань (20 – 25 хв.)

підготовча група – 6 – 7 завдань (25 – 30 хв.).

В кінці заняття необхідно провести підсумок (що сподобалось дітям), та оцінити діяльність дітей у старших групах (хто як працював).

Рекомендації по обладнанню та проведенню корекційних занять. Обладнання та освітлення кабінету дефектолога:

а) при обладнанні кабінету тифлопедагога особливу увагу слід звернути на розміщення робочих місць дітей. Робоче місце с/з дитини має бути розташоване на відстані 0,5 – 0,7 м. від вікна та 1,0-1,5 м. від дошки.

б) Крім природного освітлення робочих місць, необхідно використовувати також штучне освітлення:

для приміщень – люмінесцентні лампи типу "біле" світло (ЛБ), або лампи "денного" світла (ЛЕ) – не менше 500 люкс.

для дошки (фланелеграфа) – додаткове освітлення зверху лампою ЛЕ у вертикальній площині 500 люкс. Спеціальний козирок повинен спрямовувати світло вниз, на поверхню демонстраційного фланелеграфу.

в) На кожному робочому місці дитини повинен бути індивідуальний фланелеграф з контрастним фоном (темний фон рекомендується дітям з міопією, особливо високого ступеню; світлий фон рекомендується дітям з атрофією зорового нерва), розміром 20 х 30 см.

Крім того, дітям зі збіжною косоокістю необхідно мати на занятті фланелеграф з підставкою (вертикальне положення).

Для демонстраційної роботи використовують великий (70 ч 100 см) фланелеграф з контрастними фонами, що встановлюється на рівні очей дітей.

Принципи розміщення дітей на підгрупових заняттях:

а) Кількість дітей на підгруповому занятті не повинна перевищувати чотирьох чоловік.

б) Для корекційних занять формуються підгрупи, згідно з висновками ППО, по рівням розвитку:

І (високий) рівень,

ІІ (середній) рівень,

ІІІ (низький) рівень.

в) Бажано, щоб в підгрупу входило троє дітей з середнім ступенем зорового дефекту і одна дитина з важкою формою зорового дефекту.

Це полегшить роботу тифлопедагога при виготовленні індивідуальних посібників (3 комплекти мінімального розміру і один комплект – максимального).

г) При розміщенні дітей за столами необхідно звертати увагу на діагноз і гостроту зору, а також корекцію та оклюзію (наприклад: якщо у дитини збіжна косоокість і амбліопія правого ока (ОД), гострота зору 0.2, оклюзія лівого ока (OS), то такій дитині рекомендована 1-а парта, ліва сторона, що виключить можливість посилення дефекту, до того ж буде забезпечена корекція косоокості).

Обладнання робочих місць для проведення заняття та основні вимоги до його проведення:

а) Всі індивідуальні посібники потрібно розкласти на дитячих столах (у верхній частині) у порядку їх використання (зліва направо), зворотною стороною догори, щоб не відволікати уваги дітей передчасно. Фішки, дрібний роздатковий матеріал вкладається у індивідуальні коробочки з кришками, або у конверти.

б) При використанні індивідуальних посібників дітьми, дефектолог повинен давати чіткі установки (звідки взяти посібник, куди покласти, як з ним працювати). Вже використані посібники діти акуратно складають і повертають на попереднє місце.

Все це забезпечить порядок на робочих місцях дітей та чітке виконання завдань.

в) Щоб не створювати додаткового коливання погляду та не порушувати зорової уваги, всі відповіді на питання тифлопедагога діти дають, сидячи за столом (не встають). Крім випадків показу, або розповіді біля демонстраційного фланелеграфу.

г) Неприпустимо проводити демонстрацію об'єкта, тримаючи його у руках. Це викликає малопомітне тремтіння об'єкту, що спричиняє втомлюваність очей у дітей. Тому всі демонстраційні та індивідуальні об'єкти повинні бути фіксованими на великому або індивідуальних фланелеграфах.

д) При демонстраційному та індивідуальному показі дефектолог і діти обов'язково повинні використовувати указки.

є) Під час заняття тифлопедагог повинен знаходитися з правого боку демонстраційного фланелеграфу (при поясненні, показі). Дефектолог може стояти, якщо у підгрупі займаються діти зі збіжною косоокістю, або сидіти, якщо діти мають розбіжну косоокість.

ж) Одяг тифлопедагога має бути спокійних тонів. Неприпустимо проводити заняття в одязі червоного або оранжевого кольору, це спровокує несвідоме відволікання зорової уваги, і як наслідок – порушить все сприйняття.

Основні вимоги до спеціальних наочних посібників. Посібники, що їх використовує вчитель-дефектолог, мають відповідати педагогічним, лікувально-корекційним та гігієнічним вимогам.

Ілюстраційний матеріал повинен бути максимально наближеним до реальності. Неприпустимо використовувати стилізовані зображення.

Посібники повинні мати чіткі форми, контур, достатню насиченість кольорів та правильне їх поєднання:

а) бажано уникати поєднання червоного і зеленого; синього та зеленого. В окремих випадках, коли цього уникнути неможливо (квіти: пролісок, тюльпан), необхідно використати контрастні відтінки ( темний – світлий), та чіткий контур, що буде відділяти ці кольори.

б) оптимальне поєднання кольорів при амбліопії: червоний – жовтий; при міопії: синій – білий, жовтий – чорний, зелений – білий.

Демонстраційні посібники повинні мати оптимальний для сприйняття розмір – 8 х 12 см.

Розмір індивідуальних посібників залежить від гостроти зору дітей та діагнозу:

при амбліопії

Ступінь амбліопії	Гострота зору	Розмір окремих деталей	Загальний розмір об'єкту
Висока	0,1 і нижча	0,5-1,0 см.	3-4 см.
Середня	0,2-0,3	0,2-0,3 см.	2-2,5 см.
Низька	0,4 і вища	0,1-0,05 см.	0,5-1,5 см.

при міопії

Ступінь амбліопії	Гострота зору	Розмір окремих деталей	Загальний розмір об'єкту
Висока	0,01-0,4	0,7-1,0 см	3-4 см
Середня	0,4-0,7	0,5-0,7 см	1,5-2,5 см
Низька	0,7-0,9	0,1-0,4 см	0,5-1,0 см

 

Контур, що в посібниках повинен відділяти окремі деталі та окреслювати весь об'єкт, теж змінюється в залежності від діагнозу:

а) при міопії та амбліопії високого ступеню контур повинен бути чітким, насиченим, контрастним;

б) при амбліопії середнього ступеню контур може бути менш вираженим і вужчим;

в) при амбліопії низького ступеню деталі об'єкту можуть взагалі не відділятися контуром.

Для дітей з міопією та високим ступенем амбліопії не дозволяється використовувати посібники з блискучою поверхнею.

 

Висновки

Отже, в умовах реформування організаційних форм і змісту освіти дітей з глибокими порушеннями зору, що відбувається на сучасному етапі одночасно з реформуванням національної системи освіти в цілому, принципово змінюються методологічні підходи до структурування і добору змісту шкільного навчання цієї категорії дітей. Освіта осіб із зоровою депривацією має забезпечувати інвалідові за зором можливість брати участь у трудовому та соціальному житті, а також здобувати знання й уміння, необхідні для цього.