Новітні інформаційні технології та їх вплив на формування інтелектуальних якостей підлітків

Для формування і розвитку ключових компетенцій в контексті інформаційної культури вчителя початкових класів необхідно розробити послідовну, логічно завершену систему навчальних завдань, вибудувану відповідно до зростанням повноти, проблемності, новизни, життєвості, практичності, діяльність учнів у виборі інформації, її обробки, повинна контролюватися вчителем .

При розробці комп'ютерної  підтримки необхідно визначити:

1. які теми варто «підтримувати» комп'ютерними завданнями і для вирішення яких дидактичних завдань;
2. які програмні засоби доцільно використовувати для створення та виконання комп'ютерних завдань;
3. які попередні вміння роботи на комп'ютері повинні бути сформовані у дітей;
4. які уроки доцільно робити комп'ютерними;
5. як організувати комп'ютерні заняття [14; 16].

Підходи до створення  електронних навчальних матеріалів для школи:

1. структура кожного тематичного розділу повинна бути характерна для уроку в початкових касах: пояснення нового матеріалу, початкове закріплення і відпрацювання навичок, контроль засвоєння;
2. структура кожного тематичного розділу повинна бути характерна для уроку початкових і середніх класах: пояснення нового матеріалу, початкове закріплення та інформацією, виділяючи основні терміни і поняття кожної теми;
3. обсяг навчального матеріалу для тренувальних та контрольних завдань визначається з урахуванням санітарно-гігієнічних норм роботи учня класів за комп'ютером;
4. відбір навчального матеріалу проводиться з урахуванням основних дидактичних принципів;
5. засоби управління комп'ютерної навчальною системою з будь-якого навчального предмета мають бути максимально простими і не відволікаючими учня від виконання завдань [13; 17].

«Знакомство с числовыми  выражениями». Використання інформаційних  технологій на уроці математики в  початковій школі розглянемо на прикладі електронної презентації - Power Point «Знайомство з числовими виразами». Вона виконує навчальну функцію.

В основі створення слайдів  лежить зміст програми «Гармонія» Н.Б. Істоміної.

Метою даного уроку є  формування понять «числове вираження», «математичне вираження»; «значення числового вираження»; поняття «відповідності»; закріплення вміння знаходити значення будь-якого числового вираження; розвиток уваги, пам'яті, працьовитості; прищеплення інтересу до математики за допомогою використання інформаційних технологій .

Презентація «Знайомство  з числовими виразами» призначена для наочного представлення системи  завдань по темі даного уроку та їх колективного виконання.

Робота з даною презентацією розрахована на 12 хвилин уроку.

Перший слайд. Титульний  аркуш, на якому зазначаються найменування теми і клас.

Другий слайд. Учням  пропонується визначити, який з малюнків відповідає висловом 4 + 3 (вчитель може змінити вислів під час роботи для кращої роботи учнів). В якості малюнків вибрані зображення кінцевих множин, елементами яких є геометричні фігури.

Працюючи з числовими  виразами, учні спираються на кількісну  теорію цілого невід'ємного числа, на вміння співвідносити безліч предметів  цієї множини і встановлення відповідності між цією числовою вираженням і малюнком.

Виконавши завдання, учні переходять до більш складного завдання, зображеному на третьому слайді.

Виконання завдання вимагає  від учнів прояву таких якостей, як здатність бачення і перенесення знайомої ситуації (слайд 2) до нової проблеми.

Для виконання завдання учням необхідно встановити взаємно однозначну відповідність між множиною математичних (числових) виразів і безліччю малюнків, які є предметним відображенням відповідних числових виразів.

На четвертому слайді потрібно визначити, якому малюнку відповідає наведене числове рівність.

Виконання завдання вимагає  актуалізації засвоєних знань: уміння залучити раніше отримані знання для  встановлення відповідності між  запропонованим малюнком і числовим виразом. Крім того, виконуючи завдання, учні усвідомлюють склад числа в межах десяти на основі додавання по частинах.

П'ятий слайд. Представлені на ньому завдання ускладнюються: на малюнках зображені ряди об'єктів кінцевих множин, упорядкованих за збільшенням кількості елементів, що містяться в конкретному безлічі, і ряди числових виразів. Учні повинні визначити відповідність між низкою предметних множин і поруч числових виразів, встановивши правило і отримання кожного наступного предметної множини і відповідно числа.

Інші завдання аналогічні попереднім і спрямовані на закріплення  навичок перебування значень числового вираження, порівняння числових виразів і встановлення відповідності між елементами розглянутих множин і числом елементів кінцевого безлічі.

Слід зазначити, що математичне визначення числового вираження є складним і недоступним для розуміння молодшим школярам. Тому відповідно до дидактичними принципами формування понять робота з числовими виразами повинна будуватися послідовно, від етапу до етапу, з дотриманням логіки наступності математичної освіти [9].

Запропонована система  завдань спрямована на закріплення  умінь і навичок та створює  умови для виконання навчальних завдань на більш високому рівні  самостійності [1].

Ця розробка може бути використана на уроці математики у першому класі початкової школи по будь-якій з існуючих у даний час програм навчання.

Практика роботи в  школі показує, що за умови дидактично продуманого застосування інформаційних технологій у рамках традиційного уроку з'являються необмежені можливості для індивідуалізації та диференціації навчального процесу, гарантується розвиток у кожного школяра власної освітньої траєкторії в отриманні знань.

При використанні інформаційних  технологій створюються сприятливі умови для формування та розвитку в процесі навчальної діяльності особистісних якостей учнів.

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

Дослідно-експериментальна робота «Формування інтелектуальних якостей підлітків шляхом використання нових інформаційніх технологій»

 

2.1. Діагностика вихідного рівня мотивації

 

Теоретичне вивчення проблеми визначило  необхідність проведення аналізу даного питання в реальному навчальному процесі.

Дослідно-експериментальна робота проводилася протягом педагогічної практики  в 2012році у ЗОШ № 2 міста Теребовлі. У дослідженні були задіяні школярі 7 і 9 класів. Метою експерименту є виявлення рівня інтелектуальних якостей підлітків і їх конкретного прояву на уроках під впливом новітніх інформаційних технологій. На даному етапі були поставлені наступні задачі:

- Визначити, яким є рівень інтелектуальних якостей підлітків.

- Чим учні керуються при вивченні фізики, математики, що найкраще сприяє розумової праці учнів на даних уроках.

- Виявити умови, що сприяють виникненню і зміцненню мотивації навчання, а також умови, що сприяють підвищенню інтелектуальних якостей.

- Визначити ступінь готовності у роботі з комп’ютером, що  складає основу в нових інформаційних технологіях.

Для рішення поставлених  задач були використані наступні методи:

- педагогічне спостереження;

- аналіз ряду уроків фізики, математики;

- анкетування учнів і інтерв’ю вчителів.

На основному етапі  виявлявся реальний навчальний рівень знань і інтелектуальних якостей  учнів, а також визначалися умови, що підсилюють мотивацію і інтелектуальні можливості учнів.

На другому етапі визначався  рівень  готовності  учнів до сприйняття нових інформаційних технологій.

На першому етапі  було проаналізовано близько 12 уроків у 6 учителів. Для аналізу були виділені наступні критерії:

- Використання  на уроці різних педагогічних технологій.

- Психологічний клімат  уроку, стиль спілкування з  школярами.

- Прийоми підтримки  інтересу на уроці

Разом зі спостереженням використовувалося анкетування  і бесіда для того, щоб довідатися думку вчителів.

Для інтерв’ю було виділене наступне коло запитань:

1) Які педагогічні  технології Ви переважно використовуєте  на уроках?

2)Чи сприяє використання  названої технології повної реалізації  задач уроку?

3)Назвіть ведучий мотив  відвідування школярами Ваших  уроків?

4)Які засоби необхідно  застосовувати для зміцнення інтересу до фізики, математики?

5) Чи володієте Ви комп’ютером?

6)Як часто Ви використовуєте  комп’ютер на уроці?

На основі аналізу  результатів спостережень і відповідей учителів на перше питання можна  з упевненістю затверджувати, що традиційні педагогічні технології переважають, на що вказують 53% учителів, потім випливають ігрові технології-36%, і тільки 11% учителів використовують новітні інформаційні технології.

У результаті аналізу  відповідей на друге питання, виявилося, що 40% учителів незадоволені використовуваними звичайними педагогічними технологіями, вони відзначили, що використовувані технології не завжди сприяють реалізації задач уроку.

Відповіді вчителів на пропозицію проаналізувати мотиви відвідування  учнями уроків можна групувати в шість основних груп  по-перше, усі вчителі (100%) вважають, що на урок учні показують бажання одержати оцінку, по-друге, по 56,5 % одержали потреба в спілкуванні, в-третіх, думка друзів визначає потребу вивчення математики, фізики, креслення і інформатики так вважають 20% учителів, і, нарешті, в-четвертих 15,5% учителів вважають, що учні приходять на уроки фізики, математики в пошуках нових знань, негативні мотиви (наприклад, страх перед батьками, керівництвом школи і т.д.) були відзначені тільки 13% учителів.

При відповіді на четверте питання, думки вчителів розділилися  в такий спосіб 47,5% учителів вважає, що для зміцнення інтересу до фізики і математики необхідно використовувати різні ТСО (навчальні фільми, презентації, навчальні програми, Інтернет), 25% упевнені, що періодичне відновлення змісту приводить до підвищення інтересу до вивчення даних предметів, і 27,5 % учителів відзначили, що для досягнення вищезазначеної мети потрібно реорганізація процесу навчання.

Відповіді на п’яте питання  були необхідні для прояснення ситуації у відношенні саме використання нових  інформаційних технологій, тому, що комп’ютер лежить в основі даних  технологій, при цьому з’ясувалося, що більшість вчителів або не володіють  комп’ютером (50%),(як правило, це відноситься до сільських шкіл), або володіють комп’ютером, але дуже слабо і не здатні застосовувати його в навчальному процесі (30%),і тільки 20% учителів заявили, що володіють комп’ютером і можуть використовувати його в навчальному процесі.

При вивченні інтелектуальних  якостей та мотивації учнів  використовувалися  наступні методики «Спрямованість на оцінку», «Спрямованість на одержання  знань», розроблені Е. П. Ільїн і Н. А. Курдюковой, «Вивчення відносин до навчальних предметів», розроблена Г. Н. Казанцевой [6;7] (див. Додаток 1).

На підставі даних  методик,  була проведена бесіда та анкетування з учнями. Проаналізуємо  дані, отримані в результаті опитування школярів.

Виразність мотиву на оцінку в учнів з 5-го по 10-й клас була приблизно однакова, у той час як мотивація на одержання знань коливалася – вона значно зростала в 5-м і 9-м класах. Зростання в 5-м класі можна пояснити появою багатьох нових предметів, що могло підвищити інтерес до навчання, зростання ж мотивації до одержання знань у 9-м класі могло бути обумовлене, бажанням продовжити навчання в старших класах, куди набирають після здачі конкурсних іспитів. У 10-их класах, учні «розслаблюються», що позначається на зниженні  мотивації на одержання знань і взагалі до навчання. При збільшенні мотивації спостерігається і значне підвищення інтелектуальних якостей підлітків. Особливо це стосується 7-9 класів, де за результатами анкетування при використанні новітніх технологій, учні краще засвоюють матеріал і проявляють більшу активність до роботи.

Якщо звернути увагу  на мотиви навчання, що вибрали самі школярі і їх інтелектуальні якості, що були виявлені під час анкетування  і проведеного уроку і порівняти  їх з мотивами, відмічуваними вчителями, то можна помітити невелику різницю  в оцінках важливості тих самих критеріїв. Так, якщооцінці, як мотиву, надають великого значення і вчителі й учні, то такий фактор, як «думки друзів» чи «батьків» в інтерпретації учнів є більш вагомим, а завдання з НІТ більш цікавими ніж просте зачитування матеріалу з підручника. На підставі аналізу фактів, отриманих у ході констатуючого етапу можна зробити наступні висновки:

- вихідний рівень навчальної мотивації учнів є невисоким і вимагає

підвищення;

- мотиви одержання знань підмінюються мотивами одержання оцінки, що вимагає зсуву акцентів  оцінки на практичну цінність знань;