Новітні інформаційні технології та їх вплив на формування інтелектуальних якостей підлітків

- серед факторів, здатних змінити відношення до предмета ІМ учні назвали зміну змісту, застосування нових інформаційних технологій, зміна форм роботи на уроці. Ці дані дозволяють говорити про необхідність розробки моделі процесу навчання, метою якої буде підвищення зацікавленості учнів шляхом використання нових інформаційні технології;

- аналіз уроків учителів коломийських шкіл, а також аналіз інтерв’ю з учителями показали, що нові інформаційні технології використовуються недостатньо.

 

 

2.2. Застосування  інформаційних технологій  у навчальному  процесі.

 

Необхідність розробки системи уроків на основі інформаційних  технологій, що сприяють підвищенню і  зміцненню мотивації навчання, а  також підвещенню інтелектуальних якостей підлітків, обумовила проведення експерименту.

Метою експерименту є  використання  інформаційних технологій в освітньому процесі.

Основними задачами є:

- Розробка уроків фізики і математики з застосуванням нових інформаційних технологій

- Виявлення ефекту впливу застосування даних технологій на уроках

Для реалізації мети і  задач експерименту була розроблено декілька уроків, побудованих на застосуванні інформаційних технологій у навчальному процесі.

Експеримент складався з 2 етапів: підготовчого й основного.

Метою першого - підготовчого - етапу було створення сприятливих  умов для застосування інформаційних технологій. Необхідність проведення данного етапу обумовлена відсутністю у деяких учнів знань, по використанню комп’ютера. На даному етапі закладаються базові уміння і навички.

Складовим фундаментом  подальшої роботи була проведена  бесіда з вчителем інформатики для виявлення знань і умінь, учнів по інформатиці.

На основному етапі  був даний ряд уроків, що були розроблені для педагогічних умов сільської школи.

Так, у ході експерименту був проведений урок  з учнями 9, 10 класу по темі «Розвиток ядерної  енергетика». Урок проводився в комп’ютерному класі школи (див. Додаток 3).

Починає урок вчитель  вчитель - вітання і повідомлення задач уроку. Вступне слово вчителя інформатики про те, що фізика й інформатика як шкільні предмети дуже тісно зв’язані між собою. Після проведення уроку учням було роздано анкети, щоб перевірити рівень засвоєння навчального матеріалу з використанням новітніх інформаційних технологій.

По цій же темі було проведено урок у паралельному класі, але уже стандартного вигляду. Як і на попередньому уроці, в кінці  учням було роздано анкети.

 

 

2.3 Виявлення  результатів і їхня інтерпретація. 

 

Після завершення експерименту, виникла необхідність зробити підсумки, що обумовило перехід до наступної стадії дослідно-експериментальної роботи - підсумкової.

Метою підсумкового етапу  стало виявлення ефективності використання інформаційних технологій в освітньому процесі.

На підставі цього були висунуті наступні задачі:

- охарактеризувати зміни в мотивах та інтелектуальних якостях учнів вивченні фізики, математики;

- виявити особливості впливу інформаційних технологій на основі порівняння з діагностичним етапом.

Для рішення поставлених  задач застосовувалися методи аналогічні тим, що були задіяні на етапі, що констатує, педагогічне спостереження, аналіз занять, анкетування, a так самоопитування учнів, що відбувався у формі бесіди.

У порівнянні з етапом, що констатує, у класах відбулися  видимі зміни: учні прагнули прийти  на урок,  не хотіли іти, активно цікавилися, чи будуть ще проводитися заняття подібного роду, запитували про літературу і сайти, де можна більше дізнатися про фізику і математику.

В учнів відбулася зміна акцентів з мотиву одержання оцінки на мотив одержання знань і на мотив спілкування, а інтелектуальні якості  підвищилися і почали проявлятися навіть у найбільш пасивних учнів.

З результатів видно, що зацікавленість в одержанні знань  виросла на 15%, у спілкуванні - на 13%, інтерес до оцінки небагато зменшився 20%, активність розумова збільшилась на 35%.

Результати підсумкового експерименту дозволили зробити  наступні висновки:

- Відчутно зріс рівень  прояву  інтересу  до  змісту  процесу навчання, а інтерес до  оцінок знизився.

-  Зросла активність школярів на уроці.

-  В учнів з’явилося  почуття задоволення від проробленої  роботи.

-  Учні стали розв’язувати  складніші задачі.

- Продуктивнісь праці  збільшилася. Учні швидше почали  розв’язувати поставленні завдання.

- Більше учнів почали задіюватися в роботу на уроці, приймати участь у обговореннях поставлених завдань.

Нові інформаційні технології формують, і розвивають мотивацію  учнів, підвищують інтелектуальний  рівень учнів, тим самим сприяє кращому  засвоєнню вивченого матеріалу.

 

 

ВИСНОВКИ

Під час роботи над даною курсовою роботою була виконана поставлена ​​задача дослідження, яка полягала в тому, щоб показати можливості використання інформаційних технологій у професійній діяльності вчителя для збільшення інтелектуальних якостей учнів. Розглянули сутність новітніх інформаційних технологій, а також теоретично обґрунтували використання їх у навчальному процесі, зокрема на уроках фізики і математики.

Для того щоб досягти  поставленої мети були розглянуті інформаційні технології, їх роль в діяльності вчителя та учнів, а так само була проаналізована література, в якій розглядалася методика використання інформаційних технологій на уроках математики, фізики.

Були досягнуті поставлені завдання:

• аналіз науково-практичної та методичної літератури з питань використання інформаційних технологій у навчанні школярів;
• вивчення основи організації діяльності учнів на уроках математики, фізики з використанням інформаційних технологій;
• аналіз досвіду роботи вчителів шкіл м.Теребовлі і с.Вишнівчика з використання інформаційних технологій при навчанні математики, фізики учнів.

Використовуючи інформаційні технології можна зробити наступні висновки:

1. Якою б складною і нудною не була тема уроку, вона стане, цікава школяреві, якщо навчальний матеріал на екрані представлений у фарбах, зі звуком і іншими ефектами.
2. Презентація з теми уроку в процесі пояснення нового матеріалу дозволяє вчителю не робити записів на дошці, а значить залишається більше часу на закріплення.

Досвід показує, що використання інформаційних технологій на уроці  здатне перетворити навчальний процес, зробивши його більш ефективним і  привабливим для учнів. Навчання з використанням інформаційних технологій стає для дитини творчим пошуком, від якого можна отримати задоволення і завдяки якому можна самоствердитися.

Також застосування нових  інформаційних технологій у традиційному  навчанні дозволяє диференціювати процес навчання школярів з урахуванням їх індивідуальних особливостей, дає можливість творчо працювати вчителю розширити спектр способів пред'явлення навчальної інформації, дозволяє здійснювати гнучке управління навчальним процесом, є соціально значущим і актуальним.

Проаналізувавши досвід роботи з інформаційними технологіями вчителів, мною були зроблені наступні висновки:

• відбувається переорієнтація на розвиток мислення, уяви як основних процесів пізнання, необхідних для якісного навчання;
• забезпечується ефективна організація пізнавальної та самостійної діяльності учнів;
• виявляється здатність до співпраці.

Таким чином, з усього вище написаного можна зробити наступні висновки: в сучасний навчальний процес впроваджуються нові методи навчання, які відроджують досягнення експериментальної педагогіки минулого століття, які побудовані на принципі саморозвитку, активності особистості. До одного з найважливіших методів належить впровадження інформаційних технологій у навчанні школярів та використання їх на таких предметах, як математика та фізики, що призводить до підвищення інтелектуальних якостей підлітків.

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Баришнікова Г.Б.  Психолого-педагогічні теорії і  технології початкової освіти. - Я.: ЯГПУ, 2009. 74 – 75 с. 

2. Бобко І.М. - М.: Сіоти РАВ, 1997. – 77 - 81 с.

3. Величко С. П., Царенко О. М. Практикум з технічних засобів навчання. — Кіровоград: РВГ ІЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 1999. — 119 с.

4. Вільямс Р., Макли К. Комп’ютер у школі. – К., 2000. – 325 с.

5. Гороль П. К., Гуревич  Р. С., Коношевський Л. Л. Обчислювальна  техніка і технічні засоби  навчання. — Вінниця, 1999. — 324 с.

6. Ільїн Е.Л., Курдюкова Н.А. Спрямованість на оцінку. – К., 2001. – 174 с.

7. Інформаційні технології  в освіті, науці і техніці: матеріали V Всеукр. конф. молодих науковців. ІТОНТ-2006, 3-5 травня 2006 р. / Черкаський національний ун-т ім. Богдана Хмельницького; Черкаський держ. технологічний ун-т; Національний педагогічний ун-т ім. М.П. Драгоманова / Ю.В. Триус (відп.ред.). — Черкаси, 2006. —150 с.

8. Інформаційні технології  в освіті: метод. посібник / Т. Б.  Волобуєва (авт.-уклад.). — Донецьк: Каштан, 2007. — 138 c.

9. Леонтьєв О.М. Діяльність, свідомість, особистість. - М.: Політвидав, 1975 .- 304 с.

10. Молокова А.В. Про  перспективні напрямки в інформатизації  навчального процесу у середніх загальноосвітніх навчальних закладах / / Третій Сибір-ський Конгрес з прикладної та індустріальної математики: Тез. докл., частина V. - Новосибірськ: інстр. математики СВ РАН, 1998. – 146 - 147 с.

11. Новиков С.В. Принципи розробки Інтернет - підручників. – Х., 2001. –68с.

12. Носенко Е.  Л. Застосування ІТ в освіті. – К., 1995. – 235 с.

13. Носенко Е.  Л., Ломов Б.Т. Компютерні засоби  у навчальному процесі. - К., 1995. –  287 с. 

14. Орлов П.  І., Луганський О. М. Інформаційні  системи і технології в управлінні, освіті, бібліотечній справі. — Х.: ТОВ Прометей-Прес, 2003. — 292 с.

15. Руденко-Моргун  О. И. Комп’ютерні технології  як нова форма навчання. – Л., 2005. – 114 с. 

16. Сафонова  В.У., Соловова Е. С. Концепція  12-літньої школи. – К., 1998. – 421 с.

17. Фадєєв С.  В. Про питання застосування  комп’ютера в навчанні. – К., 2001. – 325 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

Урок на тему: «Ядерна енергетика. Розвиток ядерної  енергетики»

Мета: поглибити знання учнів про атом і атомне ядро; ознайомити учнів із

будовою ядерного реактора, розвитком енергетики України. Формувати  в учнів знання про методи і  засоби використання ядерної енергії. Показати успіхи і проблеми ядерної  енергетики та перспективи її розвитку. Розвивати політехнічне мислення. Вчити аналізувати графіки та діаграми. Формувати вміння працювати в групах, парах, самостійно та з підручником. Навчити використовувати сформовані знання для пояснення фізичних явищ та екологічних проблем ядерної енергетики. Виховувати учнів екологічно свідомими. Ознайомити із наслідками можливого застосування ядерної зброї.

Засоби навчання: електронний підручник «Фізика 11», ППЗ «Бібліотека віртуальних наочностей 10-11», відео ядерних вибухів, комп΄ютерна презентація в Power Point «Дзвін Чорнобиля», схема і фото ядерного реактора, фото атомних криголама та підводного човна, фото АЕС України та світу, карта розміщення АЕС України, підручник В. Сиротюка «Фізика 9», таблиця типів ядерних реакторів, графік залежності виробництва енергії на ГЕС, ТЕС, АЕС за період 1970-2005рр., діаграми джерел енергії та виробництва енергії у відсотках різними ЕС, задача-малюнок, мультимедійний проектор.

Тип уроку: комбінований з використанням ТЗН.

Міжпредметні  зв΄язки: географія, історія, екологія.

Очікувані результати: знання учнями про значення енергії в житті людини, її використання та екологічні наслідки; вміння розрізняти традиційні способи отримання енергії та альтернативні; в учнів частково сформовані знання про методи і засоби використання атомної енергії; учні ознайомлені з успіхами та проблемами, перспективами ядерної енергетики; учні вміють застосовувати сформовані раніше знання для пояснення фізичних явищ та екологічних проблем, вміють аналізувати графіки та діаграми; вміють вести обговорення, виділяти головне.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Вправа «Так-ні».

Кожен учень  піднімає картку зеленого кольору, коли вважає, що відповідь «так» або  червоного – «ні».

1. Резерфорд запропонував ядерну (планетарну) модель будови атому. так
2. У своїх дослідах Резерфорд використовував потік альфа-частинок. так
3. Альфа-випромінювання – це потік електронів. ні
4. Природну радіоактивність солей урану вперше відкрив Беккерель. так
5. Найбільшу руйнівну силу для живої клітини мають альфа-промені. ні
6. Бета-частинки відхиляються магнітним та електричним полями. так
7. До складу ядра входять електрони і протони. ні
8. Навколо ядра обертаються нуклони. ні
9. У порядку зростання проникаючої здатності компоненти випромінювання можна розташувати так: γ, β, α. ні
10. Шар бетону завтовшки кілька метрів затримує альфа-, бета- і гама-частинки. так

ІІІ. Основна  частина.

Бесіда (для мотивації навчальної діяльності учнів)