Особливості вживання прикметників розміру у романі Томаса Мора «Утопія»

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. ПРИРОДА ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ                

РОЗМІРУ В  СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ………………………………7                     

1.1. Реалізація категорії  розміру в сучасній англійській мові…………7

          1.2. Прикметники розміру як лексико-семантична група……………..11                                           

1.3. Сполучуваність прикметників  розміру з іменниками……………12

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ РОЗМІРУ У ТЕКСТАХ ЧАРЛЬЗА ДІККЕНСА «ПРИГОДИ ОЛІВЕРА ТВІСТА» ТА ТОМАСА МОРА «УТОПІЯ»…………………………………………………...14

2.1. Особливості вживання прикметників розміру у романі Чарльза Діккенса «Пригоди Олівера Твіста»……………………………………………14

2.2. Особливості вживання прикметників розміру у романі Томаса Мора «Утопія»…………………………………………………………………...26

ВИСНОВКИ………………………………………………………………37

ЛІТЕРАТУРА…………………………………………………………….39

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

В сучасній лінгвістиці  на даний момент вчені розглядають  дуже багато питань, одним з яких У нашій роботі прикметники розміру складають семіологічний підклас ознак імен, мають свої якісні відмінності, специфічну організацію своєї семантики та основні типи логіко-семантичного зв`язку між ЛСВ. Увагу вчених привертали різні аспекти дослідження прикметників  у різних мовах: синтагматичні властивості; синонімія та антонімія; компаративний аналіз; структурно-семантичні особливості; кількісні параметри; сполучуваність; граматика. Але, незважаючи на найрізноманітні аспекти вивчення полісемії прикметників, існує небагато досліджень узагальнюючого характеру про основні параметри саме прикметників розміру в сучасній англійській мові: частотні характеристики, синтагматичні та парадигматичні відношення, а також особливості вживання прикметників в авторському стилі. Недостатньо висвітлено питання про залежність між числом значень прикметників розміру в сучасній англійській мові, співвідношення між кількісними параметрами: широтою сполучуваності, частотою вживання, числом суттєвих синтагматичних і парадигматичних зв`язків у тексті, які отримано за допомогою спеціальних статистичних прийомів і методів.

Актуальність обраної  теми зумовлена потребою уточнення особливостей семантики прикметників розміру в мові та мовленні, відсутністю даних про основні параметри лексико-семантичної групи прикметників розміру в сучасній англійській мові, які були б отримані за допомогою об`єктивних методів аналізу.

Вивчення лексичної  семантики дає можливість спостерігати за компонентами лексичного значення та проводити дослідження їх сполучуваності. У сучасній лінгвістиці вважається, що парадигматичні відношення (відношення між мовними елементами, які утворюють систему) в мові тісно пов`язані з синтагматичними відношеннями (відношеннями між елементами у мовному ланцюжку), а тому і ті, і інші необхідно вивчати у загальному зв`язку. В дослідженнях лексико-семантичних груп (ЛСГ), елементи яких пов`язують та об`єднують перш за все внутрішньомовні відношення, все частіше можна знайти розділи, які розкривають властивості лексичних одиниць [5, с. 220].

Особливістю прикметників, які виражають властивості предметів, оцінки їх якостей людьми, є надзвичайно широкий смисловий об`єм і ледве помітні межі їх лексико-семантичного та семантико-стилістичного варіювання. Це цілком природно, тому що в оточуючих нас предметній, соціальній та духовній сферах існує набагато більше властивостей, якостей, прагматичних та емоційних оцінок, ніж самих предметів, подій, явищ та осіб, яким вони належать.

Розмір серед інших  значень прикметників є найбільш уживаним і, мабуть, найбільш значущим тому, що відображає одну з рис та ознак речей матеріального світу - їх існування у просторі. Поняття розміру грає в житті людини суттєву роль, а зміни в складі та семантиці лексичних одиниць, які розкривають це поняття в тій або іншій мові в процесі її розвитку, викликають безумовний інтерес.

Лексичне значення, як ніяка інша категорія мови, є предметом  тривалих наукових суперечок. Перш за все вченими дискутується проблема онтологічного статусу лексичного значення, оскільки його інтерпретація  безпосередньо пов`язана з розумінням самої природи людської мови, з моделюванням його в різних лінгвістичних напрямках.

Значення слова визначається не тільки його відповідністю тому поняттю, яке передається за допомогою  цього слова; воно залежить від властивостей тієї частини мови, тієї граматичної категорії, до якої належить слово, від контекстів його вживання, від конкретних лексичних зв`язків з іншими словами, зумовлених властивими даній мові законами сполучуваності мовних значень, від семантичного відношення з синонімами і взагалі з близькими за значенням словами, від стилістичного забарвлення слова. [4, с. 86].

У нашій роботі прикметники  розміру складають семіологічний  підклас ознак імен, мають свої якісні відмінності, специфічну організацію  своєї семантики та основні типи логіко-семантичного зв`язку між ЛСВ. Увагу вчених привертали різні аспекти дослідження прикметників у різних мовах: синтагматичні властивості, синонімія та антонімія, компаративний аналіз, структурно-семантичні особливості, кількісні параметри, сполучуваність, граматика [6, с. 150].

 Але, незважаючи на найрізноманітніші аспекти вивчення полісемії прикметників, існує небагато досліджень узагальнюючого характеру про основні параметри саме прикметників розміру в сучасній англійській мові: частотні характеристики, синтагматичні та парадигматичні відношення, а також особливості вживання прикметників в авторському стилі. Недостатньо висвітлено питання про залежність між числом значень прикметників розміру в сучасній англійській мові, співвідношення між кількісними параметрами: широтою сполучуваності, частотою вживання, числом суттєвих синтагматичних і парадигматичних зв`язків у тексті, які отримано за допомогою спеціальних статистичних прийомів і методів.

Мета, завдання і предмет дослідження зумовили використання таких методів лінгвістичного аналізу: елементи компонентного аналізу для виділення семантичних компонентів у значенні слів; описовий метод для спостереження, узагальнення і класифікації одиниць, що піддані аналізу; контекстний метод, що дозволив ураховувати текстове оточення прикметників; метод польового структурування ЛСГ, метою якого є виділення семантичного поля, його ядра і периферії; елементи етимологічного аналізу, що надає можливість розглянути зв'язок внутрішньої форми із сучасним значенням слова. Дана робота присвячена дослідженню семантики прикметників розміру в сучасній англійській мові.

Об’єкт – прикметники розміру в сучасній англійській мові.

Предмет – особливості вживання прикметників розміру у творах Чарльза Діккенса «Пригоди Олівера Твіста» та Томаса Мора «Утопія».

Мета дослідження – визначити особливості вживання прикметників розміру у творах Чарльза Діккенса «Пригоди Олівера Твіста» та Томаса Мора «Утопія».

Завдання дослідження:

- проаналізувати стан  розробленості проблеми в граматиці  англійської мови;

- з’ясувати сутність поняття прикметників розміру як лексико-семантичної групи;

- емпірично встановити  особливості сполучуваності прикметників  розміру з іменниками;

- дослідити особливості  вживання прикметників розміру у творах Чарльза Діккенса «Пригоди Олівера Твіста» та Томаса Мора «Утопія».

     Робота пов`язана з існуючими методами вивчення смислової структури слова: контекстуальним, структурним, дистрибутивно-статистичним. У дослідженнях застосовуються основні статистичні прийоми та поняття: кореляційний аналіз, критерій хі-квадрат, коефіцієнт взаємної спряженості, а також метод інвентаризації лексичних мікросистем з опорою на широке розуміння контекстологічного аналізу.

     Апробація результатів курсової роботи здійснена на науковій конференції.

    Структура роботи включає в себе вступ, два розділи з підрозділами, висновки та список використаних джерел.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ПРИРОДА ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ РОЗМІРУ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ.

 

1. Реалізація категорії розміру в сучасній англійській мові.

 

На сучасному рівні розвитку мовознавства, коли загальнотеоретичні основи семантичного аналізу вже  досить розроблені, необхідним є дослідження  окремих груп мовних одиниць з  використанням антропоцентричних  парадигм, що забезпечує більш глибоке  розуміння закономірностей мовної системи і відображення її в мовній картині світу. Сучасні дослідження багатоаспектні, вони розглядають і враховують взаємовідношення і взаємодії різних факторів, як власне мовних, так і екстралінгвальних, співвідношення концептуальної і мовної картин світу. Ці проблеми досліджували такі великі вчені-лінгвісти як Ю. Д. Апресян, С.        Г. Воркачов, О. А. Корнілов, О. С. Кубрякова, В. Я. Мізецька, В.                      І. Постовалова, Н. І. Сукаленко. У зв'язку з розробкою зазначених проблем у лінгвістиці виникла необхідність розгляду і вирішення питання про способи прояву дії “людського фактора” в мові, про вираження ним предметної і духовної сфер [7, с. 135].

Вибір англійських прикметників розміру  як об'єкта вивчення не є випадковим, оскільки ця група ще не зазнала спеціального дослідження, всебічного семантичного аналізу, спрямованого на виявлення їх системних властивостей, особливостей відображення дії “людського фактора” в мові. Вона становить значний інтерес і різноманітністю своєї семантики.

Прикметники неодноразово піддавалися  лінгвістичному аналізу в роботах  багатьох вітчизняних і зарубіжних дослідників, вони вивчалися як клас означальних слів, таких як наприклад М. І. Акодес, О. Д. і Д. І. Арбатські, О. В. Афанасьєва, О. М. Вольф, З. А. Харитончик, П. В. Царьов, Г.                  М. Шипіцина, А. М. Шрамм, Дж. ААртс,  Д. Болінгер, Р. М. Діксон, A.        A. Фарсі, Дж. А. Камп, В. Мотч, Ф. Неубавер, аналізувалися окремі групи прикметників такими вченими як В. В. Архелюк, Т. Венкель, Н.                    В. Вишивана, Р. І. Дудок, М. А. Кирилюк, Т. Б. Козак, Л. Ф. Когут, М. Ф. Лукін, Т. Г. Малік, Р. Мельник, Т. І. Нестерова, О. Д. Огуй та С. М. Бобрун, Л. А. Пашко, В. П. Полковський, С. В. Постникова, Н. О. Райхерт, О. М. Солоненко, Л. В. Цвяк [3, с. 28].

  Однак ще не вироблені єдині критерії для визначення складу класу прикметників, не існує і єдиної класифікації прикметників. Лінгвісти і лінгвістичні школи обирають різні критерії вибору основного принципу класифікації  прикметників. Результатом відсутності єдності у доборі критеріїв стало те, що межі цього класу лексики окреслені по-різному. Головна складність у вивченні класу прикметників, на думку З.                     А.  Харитончик, полягає в описі окремого значення, що припускає не стільки перерахування носіїв ознаки і тим самим кількість сполучень даного прикметника з зумовленими ним іменниками, скільки відволікання ознаки від його носіїв, тобто встановлення інваріанта ознаки [4, с.36].

Вивчення лексичної  семантики дає можливість спостерігати за компонентами лексичного значення та проводити дослідження їх сполучуваності. У сучасній лінгвістиці вважається, що парадигматичні відношення (відношення між мовними елементами, які утворюють систему) в мові тісно пов`язані з синтагматичними відношеннями (відношеннями між елементами у мовному ланцюжку), а тому і ті, і інші необхідно вивчати у загальному зв`язку. В дослідженнях лексико-семантичних груп (ЛСГ), елементи яких пов`язують та об`єднують перш за все внутрімовні відношення, все частіше можна знайти розділи, які розкривають властивості лексичних одиниць.

Особливістю прикметників, які виражають властивості предметів, оцінки їх якостей людьми, є надзвичайно  широкий смисловий об`єм і ледве  помітні межі їх лексико-семантичного та семантико-стилістичного варіювання. Це цілком природно, тому що в оточуючих нас предметній, соціальній та духовній сферах існує набагато більше властивостей, якостей, прагматичних та емоційних оцінок, ніж самих предметів, подій, явищ та осіб, яким вони належать [2, с. 42].

“Розмір” серед інших  значень прикметників є найбільш уживаним і, мабуть, найбільш значущим тому, що відображає одну з рис та ознак речей матеріального світу - їх існування у просторі. Поняття розміру грає в житті людини суттєву роль, а зміни в складі та семантиці лексичних одиниць, які розкривають це поняття в тій або іншій мові в процесі її розвитку, викликають безумовний інтерес [4, с. 116].

Картина світу, що відображена у  свідомості людини, закріплена і реалізована  у своєрідній матеріальній формі  – мові, яка виконує функцію об'єктивації індивідуальної людської свідомості і є її звуковою книгою (Г.В. Колшанський). Розвиваючи тезу В. Гумбольдта про те, що кожна мова є своєрідним баченням світу, і спираючись на дослідження Ю.Д. Апресяна, Н.Д. Арутюнової, А.Д. Бєлової, А.Е. Левицького, Л.М. Пелепейченко, Н.І. Сукаленко, С.Г. Тер-Мінасової, ми вважаємо, що відображення кожною конкретною мовою картини світу подібне дитячому калейдоскопу: набір складових фрагментів мозаїки той самий, а зображення залежить від того, в яку картинку склалися елементи іграшки.

Унаслідок розвитку суспільства й удосконалення  мовної системи для відображення навколишнього світу помітно  зросла кількість іменників, які  були детерміновані прикметниками  розміру. Так, більшість прикметників, що позначають якість конкретних предметів, використовуються метафорично для позначення якості абстрактних понять. Аналогічно розвиваються ЛСВ „розмір почуттів та емоцій”, „розмір вмінь та навичок”, „розмір соціального статусу”, „розмір щодо матеріальної цінності”. Синестезична метафора лежить в основі набуття прикметниками значень „розмір звучання”, „розмір освітлення”, „розмір запаху”. Значення „розмір за кількістю складників” виникає як результат метонімічного перенесення зі сфери розміру у сферу позначення кількості. Крім того, до утворених шляхом метонімічного перенесення значень входять поняття „розмір просторових понять”, „розмір зайнятої площі”, „розмір складників” [5, с. 78].