Особливості вживання прикметників розміру у романі Томаса Мора «Утопія»

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Апреля 2013 в 00:37, курсовая работа

Описание работы

Вивчення лексичної семантики дає можливість спостерігати за компонентами лексичного значення та проводити дослідження їх сполучуваності. У сучасній лінгвістиці вважається, що парадигматичні відношення (відношення між мовними елементами, які утворюють систему) в мові тісно пов`язані з синтагматичними відношеннями (відношеннями між елементами у мовному ланцюжку), а тому і ті, і інші необхідно вивчати у загальному зв`язку. В дослідженнях лексико-семантичних груп (ЛСГ), елементи яких пов`язують та об`єднують перш за все внутрішньомовні відношення, все частіше можна знайти розділи, які розкривають властивості лексичних одиниць [5, с. 220].

Содержание работы

ВСТУП……………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1. ПРИРОДА ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ
РОЗМІРУ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ………………………………7
1.1. Реалізація категорії розміру в сучасній англійській мові…………7
1.2. Прикметники розміру як лексико-семантична група……………..11
1.3. Сполучуваність прикметників розміру з іменниками……………12
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ РОЗМІРУ У ТЕКСТАХ ЧАРЛЬЗА ДІККЕНСА «ПРИГОДИ ОЛІВЕРА ТВІСТА» ТА ТОМАСА МОРА «УТОПІЯ»…………………………………………………...14
2.1. Особливості вживання прикметників розміру у романі Чарльза Діккенса «Пригоди Олівера Твіста»……………………………………………14
2.2. Особливості вживання прикметників розміру у романі Томаса Мора «Утопія»…………………………………………………………………...26
ВИСНОВКИ………………………………………………………………37
ЛІТЕРАТУРА…………………………………………………………….39

Файлы: 1 файл

прикметники розміру.doc

— 197.50 Кб (Скачать файл)

Синтагматичні зв`язки досліджуваних  прикметників з підкласами іменників  відображено в табл.1. На основі цієї таблиці нами складено (шляхом зменшення числа стовпців або рядків у багатопільній таблиці) так звані альтернативні (чотирипільні) таблиці для подальшої статистичної обробки і визначено стандартні синтагматичні зв`язки прикметників розміру з кожним підкласом іменників окремо. Для сполучень, які зустрілись менше, ніж 5 разів, таблиці не складались.

У роботі наведено лише статистичні  дані про зв`язки досліджуваних прикметників з підкласами іменників, для яких прийнята  в лінгвостатистиці сума c2 не менше 3,84 при df =1. Ці зв`язки слідом за іншими лінгвістами (Л.В. Бистрова) ми називаємо стандартними.

За допомогою критерію хі-квадрат та коефіцієнта взаємної спряженості ми встановили випадки  значного відхилення емпіричних величин  від тих, що теоретично очікуються, та виявили статистично значущі - “стабільні” зв`язки досліджуваних прикметників з іменниками. c2 та К є величинами відносними, такими, що залежать від деяких факторів, а саме: від частоти спільної зустріваності лексичних одиниць. Ми провели суцільний статистичний аналіз, що надало можливість уявити повну та чітку картину особливостей синтагматичних зв`язків прикметників і відмежувати статистично значущі зв`язки від інших.

Найбільшу кількість  синтагматичних зв`язків мають досліджувані прикметники great, big, large, little, high. Інші прикметники в наших дослідженнях утворили стандартні зв`язки лише з деякими підкласами іменників. Найбільшу кількість суттєвих синтагматичних відношень з прикметниками, за нашими результатами, має підклас іменників “зовнішність людини”.

Тому, вивчення синтагматичних зв`язків між словами не повинно  обмежуватися простим фіксуванням  частоти вживаності цих зв`язків  у тексті. Доцільно і необхідно, як показують результати, застосовувати  спеціальні статистичні прийоми, що дозволяють встановити ті зв`язки, частота яких істотно перевищує теоретично очікувані величини.

Визначивши кількість  спільних семантичних перетинів  досліджуваних прикметників, ми встановили ступінь їх семантичної зв`язаності. Врахувати всю сукупність подібностей  та різниць у сполучуваності одночасно можна лише використовуючи спеціальний статистичний метод, зокрема, кореляційний аналіз, який здійснено у роботі на основі даних табл. 1.

Отримані дані - це кількісне  відображення семантичних зв`язків  слів досліджуваної лексико-семантичної групи прикметників. Значення r коливається від +1 до -1. Коефіцієнт, що дорівнює чи наближається до 0, вказує на відсутність кореляційного відношення, коефіцієнт, близький до 1, вказує на те, що слова, які порівнюються, близькі в синтагматичному аспекті, а отже, і за значенням.

Зауважимо, що позитивне  кореляційне відношення характеризує як подібну сполучуваність, так і  подібну несполучуваність прикметників. З лінгвістичної точки зору ми інтерпретуємо лише випадки, де спостерігається  спільна зустріваність / незустріваність та сполучуваність / несполучуваність (лише позитивні коефіцієнти).

Нами проаналізовано 13 слів; число спостережень n для кожної пари прикметників дорівнює 19 (число синтагматичних зв`язків за табл.1). Число ступенів свободи для кореляційного аналізу складає 19–2=17. Мінімально значущий коефіцієнт при df=17 дорівнює 0,46 (Р=0,05), або 0,58 (Р=0,01). Таким чином, зв`язки слів з коефіцієнтом нижче 0,46 можна вважати слабкими, від 0,46 до 0,58 середніми, а більше 0,58 - сильними.

Отримані результати з такими коефіцієнтами кореляції мають статистичне значення і вказують на суттєвий зв`язок (прямий за характером) між сполученням досліджуваних прикметників, наприклад: high-narrow (0,95); small-narrow (0,87); little-high (0,86); tall-wide (0,86); tall-broad (0,86).

Високим ступенем кореляції (від 0,58 до 0,98) відзначено 65% позитивно  корелюючих пар прикметників. Найбільшу  силу зв`язку, а отже, і подібність дистрибуції виявили такі синонімічні пари слів: big-large (0,97); wide-broad (0,94); та антонімічні пари big-small (0,98); large-small (0,95).

Прикметники great, tall, long у своїх зв`язках виявили кореляцію зі знаком “мінус”. Це означає, що в дистрибуційних властивостях названих прикметників порівняно з іншими досліджуваними словами більше відмінностей, ніж подібності, що відповідає встановленій у лінгвістиці закономірності, згідно з якою слова з широкою семантикою мають незначні парадигматичні зв`язки при великій кількості синонімічних партнерів і високій частоті вживання.

Як показали результати вивчення парадигматичних відношень між досліджуваними прикметниками, слова, сполучувальні властивості яких збігаються, виявляються найбільш тісно зв`язаними семантично. В роботі розглянуто сильні та середні парадигматичні зв`язки для кожного прикметника окремо, наведено приклади їх позитивної (у числовому відображенні) сполучуваності.

Аналіз словникових  дефініцій прикметників у сучасній англійській мові, зокрема, great, big, large, little, small, high, tall, low, long, short, wide, broad, narrow показав, що слова відрізняються як порядком розташування ЛСВ, так і загальною кількістю значень.

У роботі порівняно статистично  отримані результати з даними, які  містять деякі синонімічні та двомовні словники сучасної англійської  мови, зокрема, Ю. Д. Апресяна, І. Р.  Гальперіна та В. К. Мюллєра.

При порівнянні кількості  значень прикметників за словниками ми звернули увагу на те, що в більшості  випадків число їх основних та вторинних  значень збігається, великих розбіжностей у тлумаченні досліджених слів немає. Зрозуміло, що неоднозначність лексикографічних рішень особливо помітна у великих словниках, її певною мірою можна виправдати складністю об`єкта опису, проте основною причиною таких розходжень варто все ж таки вважати відмінності авторських інтерпретаційних методів, зумовлених нерозробленістю багатьох проблем теоретичної лексикографії.

В роботі визначено середнє  число значень досліджуваних  прикметників у сучасній англійській  мові за даними словників та залежність кількості значень від:

1) широти сполучуваності прикметників;

2) частоти вживання  прикметників у текстах;

3) числа суттєвих синтагматичних  зв`язків;

4) числа парадигматичних  зв`язків.

Прямо пропорційної залежності між частотою слововживань, числом синтагматичних і парадигматичних  зв`язків за нашими даними не виявлено.

Отже, отримані дані можуть бути використані в лексикографії  при автоматичній обробці текстів (машинний переклад, інформаційний  пошук) та при складанні частотного словника англійської мови.

Все вищезазначене ми спостерігаємо  в уривку з роману Тома Мора «Утопія». «Henry VIII., the unconquered King of England, a prince adorned with allthe virtues that become a great monarch, having some differences of no small consequence with Charles the most serene Prince of Castile, sent me into Flanders, as his ambassador, for treating and composing matters between them.  I was colleague and companion to that incomparable man Cuthbert Tonstal, whom the King, with such universal applause, lately made Master of the Rolls; but of whom I will say nothing; not because I fear that the testimony of a friend will be suspected, but rather because his learning and virtues are too great for me to do them justice, and so well known, that they need not my commendations, unless I would, according to the proverb, "Show the sun with a lantern."  Those that were appointed by the Prince to treat with us, met us at Bruges, according to agreement; they were all worthy men.  The Margrave of Bruges was their head, and the chief man among them; but he that was esteemed the wisest, and that spoke for the rest, was George Temse, the Provost of Casselsee: both art and nature had concurred to make him eloquent: he was very learned in the law; and, as he had a great capacity, so, by a long practice in affairs, he was very dexterous at unravelling them.  After we had several times met, without coming to an agreement, they went to Brussels for some days, to know the Prince's pleasure; and, since our business would admit it, I went to Antwerp.  While I was there, among many that visited me, there was one that was more acceptable to me than any other, Peter Giles, born at Antwerp, who is a man of great honour, and of a good rank in his town, though less than he deserves; for I do not know if there be anywhere to be found a more learned and a better bred young man; for as he is both a very worthy and a very knowing person, so he is so civil to all men, so particularly kind to his friends, and so full of candour and affection, that there is not, perhaps, above one or two anywhere to be found, that is in all respects so perfect a friend: he is extraordinarily modest, there is no artifice in him, and yet no man has more of a prudent simplicity.  His conversation was so pleasant and so innocently cheerful, that his company in a great measure lessened any longings to go back to my country, and to my wife and children, which an absence of four months had quickened very much.  One day, as I was returning home from mass at St. Mary's, which is the chief church, and the most frequented of any in Antwerp, I saw him, by accident, talking with a stranger, who seemed past the flower of his age; his face was tanned, he had a long beard, and his cloak was hanging carelessly about him, so that, by his looks and habit, I concluded he was a seaman» [9, с.15].  («У непереможного короля Англії Генріха, восьмого з цим ім'ям, щедро прикрашеного всіма якостями видатного государя, були недавно немаловажні спірні справи з пресвітлий государем Кастилії Карлом. Для обговорення і улаженія їх він відправив мене послом у Фландрію в якості супутника і товариша незрівнянного чоловіка Кудберта Тунстанелла якого недавно, до загальної радості, король призначив начальником архівів. В похвалу йому я не скажу нічого, але не з боязні, що дружба з ним не буде вірною свідком моєї щирості, а тому, що його доблесть і вченість стоять вище всякої моєї оцінки; потім повсюдна слава і популярність його настільки виключають необхідність хвалити його, що, роблячи так, я, по прислів'ю, став би освещеть сонце лампою. Згідно з попереднім умові, в Бругга зустрілися з нами представники государя, всі видатні мужі. Серед них мав першість і був главою губернатор Бругга, а устами і серцем посольства був Георгій Темзіцій настоятель собору в Касселі красномовний не тільки в силу мистецтва, але і від природи. До того ж він був чудовим знавцем права і видатним майстром у веденні переговорів завдяки своєму розуму, так само як і постійному досвіду. Після кількох зустрічей ми не дійшли повної згоди за деякими пунктами, і тому вони, попрощавшись з нами, поїхали на кілька днів до Брюсселя, щоб дізнатися волю їх государя. А я на це час, за вимогою обставин, відправився в Автверпен. Одного разу я був на богослужінні в храмі діви Марії, який є і красивим будинком, і завжди переповнений народом. По закінченні Служби Божої я збирався повернутися в готель, як раптом випадково бачу Петра мовцем з іноземцем, близьким по літах до старості, з обпаленим від спеки особою, відпущеної бородою, з плащем, недбало звісивши з плеча; по зовнішності та одязі він здався мені моряком») [10, с.31].

Або на прикладі цього  уривку: «He that knows one of their towns knows them all – they are so like one another, except where the situation makes some difference.  I shall therefore describe one of them, and none is so proper as Amaurot; for as none is more eminent (all the rest yielding in precedence to this, because it is the seat of their supreme council), so there was none of them better known to me, I having lived five years all together in it. "It lies upon the side of a hill, or, rather, a rising ground.  Its figure is almost square, for from the one side of it, which shoots up almost to the top of the hill, it runs down, in a descent for two miles, to the river Anider; but it is a little broader the other way that runs along by the bank of that river. The Anider rises about eighty miles above Amaurot, in a small spring at first.  But other brooks falling into it, of which two are more considerable than the rest, as it runs by Amaurot it is grown half a mile broad; but, it still grows larger and larger, till, after sixty miles' course below it, it is lost in the ocean.  Between the town and the sea, and for some miles above the town, it ebbs and flows every six hours with a strong current.  The tide comes up about thirty miles so full that there is nothing but salt water in the river, the fresh water being driven back with its force; and above that, for some miles, the water is brackish; but a little higher, as it runs by the town, it is quite fresh; and when the tide ebbs, it continues fresh all along to the sea.  There is a bridge cast over the river, not of timber, but of fair stone, consisting of many stately arches; it lies at that part of the town which is farthest from the sea, so that the ships, without any hindrance, lie all along the side of the town.  There is, likewise, another river that runs by it, which, though it is not great, yet it runs pleasantly, for it rises out of the same hill on which the town stands, and so runs down through it and falls into the Anider.  The inhabitants have fortified the fountain-head of this river, which springs a little without the towns; that so, if they should happen to be besieged, the enemy might not be able to stop or divert the course of the water, nor poison it; from thence it is carried, in earthen pipes, to the lower streets» [9, с. 34]. («Хто дізнається хоча б одне місто, той дізнається всі міста Утопії: до такої міри сильно схожі всі вони один на одного, оскільки цьому не заважає природа місцевості. Тому я зображу один якийсь або місто (та й не дуже важливо, який саме). Але який же інший переважніше Амаурота? Жодне місто не представляється гідніше його, так як інші поступаються йому, як місцеперебуванню сенату; разом з тим ні одне місто не знайомий мені більше його, тому що я прожив в ньому п'ять років поспіль. Так от Амаурот розташований на пологому схилі гори і за формою представляє майже квадрат. Саме, починаючись трохи нижче вершини пагорба, він простягається в ширину на дві милі до річки Анідра, а вздовж берега її довжина міста дещо більше. Анідр починається у вісімдесяти миль вище Амаурота, з невеликого джерела; але, посилений від припливу інших річок, в числі їх двох навіть середньої величини, він перед самим містом розширюється до півмилі, а потім, збільшившись ще більше, він протікає шістдесят миль і впадає в океан. На всьому цьому протязі між містом і морем і навіть на кілька миль вище міста на швидкій річці кожні шість годин чергуються приплив і відлив. Під час припливу море відтісняє річку назад і заповнює всі русло Анідра своїми хвилями на тридцять миль у довжину. Тут і трохи далі воно псує солоною водою струменя річки; потім вона мало помалу стає прісною, протікає по місту незіпсованою і, будучи чистою і без домішок, майже біля самого гирла наздоганяє, в свою чергу, збуваються воду. З протилежним берегом річки місто з'єднаний мостом не на дерев'яних стовпах і палях, а на прекрасних кам'яних арках. Міст влаштований з тієї сторони, яка найдалі відстоїть від моря, так що кораблі можуть без шкоди проходити повз всій цій частині міста. Є там, крім того, і інша річка, правда, невелика, але дуже тиха і приваблива. Зароджуючись на тій же самій горі, на якій розташоване місто, вона протікає по схилах посередині його і з'єднується з Анідром. Так як вона починається недалеко за містом, жителі Амаурота з'єднали її з ним, охопивши укріпленнями, щоб у разі будь-якого ворожого навали воду можна було ні перехопити, ні відвести, ні зіпсувати. Звідси по цегляних трубах вода стікає в різних напрямках до нижніх частин міста») [10, с. 62].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Дослідження англійських прикметників розміру в парадигматичному і синтагматичному аспектах проведено із використанням антропоцентричних парадигм, враховувалися взаємовідношення і взаємодія як власне мовних, так і екстралінгвальних факторів, співвідношення концептуальної і мовної картин світу. У центрі вивчення знаходився фрагмент дійсності “англійські прикметники волевиявлення” і способи його відбиття в лексичній системі англійської мови.

Встановлено, що англійські прикметники  розміру являють собою фрагмент мовної картини світу, що є вторинною стосовно концептуальної картини світу. Поняття картини світу в цьому дослідженні трактується як комплексна взаємодія двох сторін єдиного цілого, що співвідносяться між собою. При цьому кожна конкретна мова відбиває картину світу особливим, тільки їй властивим способом, і елементи кожної мови вибудовуються в складну систему орієнтації у світі.

Усі лексичні одиниці розглянутого феномену належать до однієї частини мови – прикметника. Рамки класу слів на позначення ознаки чітко не окреслені, не існує єдиної класифікації ад'єктивної лексики. Фрагмент дійсності “англійські прикметники волевиявлення” являє собою структуроване лексико-семантичне поле, що об'єднане семою “ознака на позначення вольових якостей людини”. У складі структурованого фрагмента дійсності “англійські прикметники волевиявлення”  виділено лексико-семантичні мікрополя, що знаходяться між собою в синонімічних та/або антонімічних відношеннях.

Виділено групу ключових слів –  домінант, що безпосередньо належать до ядра ЛСП “англійські прикметники волевиявлення”. Особливістю цих слів є широта їхніх значень, у структурі яких представлено всі семи, властиві значенням ядерних слів мікрополів. Англійські прикметники волевиявлення виконують номінативну, номінативно-оцінну і конотативно-характеризуючу функції. Серед прикметників на позначення негативних вольових якостей переважають слова з номінативно-оцінною та конотативно-характеризуючою функціями.

Результати і висновки вивчення англійських прикметників волевиявлення  в парадигматичному і синтагматичному аспектах роблять внесок у лексикологію і лексичну семантику. На матеріалі цієї лексико-семантичної групи розкрито дериваційні особливості слів, виявлено специфіку дії “людського фактора” у мові, уточнено місце даної групи прикметників у мовній картині світу. Отримані дані сприяють поглибленню знань про дериваційні особливості, синонімічні відношення, синтагматичні кореляції, ступені образності усередині аналізованої групи, однак існують і перспективи подальших досліджень англійських прикметників волевиявлення, до яких належать особливості функціонування цієї лексико-семантичної групи у мовленні, способи передачі денотативно-сигніфікативного та конотативного макрокомпонентів значення прикметників волевиявлення при перекладі на інші, зокрема слов'янські мови.

Информация о работе Особливості вживання прикметників розміру у романі Томаса Мора «Утопія»