Особливості вживання прикметників розміру у романі Томаса Мора «Утопія»

При вивченні лексичного значення слова  за основу береться польова концепція, запропонована І.А. Стерніним, Є.М. Верещагіним та В.Г. Костомаровим, а також теорія  макрокомпонентної структури лексичного значення Л.М. Пелепейченко. Відповідно до цієї теорії значення слова містить у собі три блоки макрокомпонентів, які надають інформацію екстралінгвального плану (денотативно-сигніфікативний та конотативний макрокомпоненти), лінгвального плану (граматичний макрокомпонент)  і зв'язку між цими факторами (соціолінгвістичний макрокомпонент) [4, с.122].

Таким чином в нашій роботі ми намагаємося розглянути всі розбіжності думок різних вчених та лінгвістів, та знайти точки дотику їх теорії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Прикметники розміру  як лексико-семантична група.

 

Лексичне значення є предметом тривалих наукових суперечок. Перш за все вченими дискутується проблема онтологічного статусу лексичного значення, оскільки його інтерпретація безпосередньо пов`язана з розумінням самої природи людської мови, з моделюванням його в різних лінгвістичних напрямках.

Значення слова визначається не тільки його відповідністю тому поняттю, яке передається за допомогою цього слова; воно залежить від властивостей тієї частини мови, тієї граматичної категорії, до якої належить слово, від контекстів його вживання, від конкретних лексичних зв`язків з іншими словами, зумовлених властивими даній мові законами сполучуваності мовних значень, від семантичного відношення з синонімами і взагалі з близькими за значенням словами, від стилістичного забарвлення слова.

На структурну організацію  семантики багатозначного слова існують дві основні точки зору [1, с. 30] :

а) факти мови свідчать про те, що значення багатозначного слова (його ЛСВ) пов`язані ієрархічними відносинами і діляться на основні  та похідні, прямі та переносні;

б) значення багатозначного слова рівноправні, думка про ієрархічність відносин між елементами семантичної структури слова не підтверджується фактами мови.

Ми приєднуємося до першої точки зору і, вважаємо, що при ізольованому називанні слова одне з його значень (ЛСВ) частіше за інших першим “виникає” у свідомості. Між ЛСВ слова існує ієрархія, але, на нашу думку, найбільш важливе не те, чи є лексико-семантичні варіанти слова рівноправними, чи нерівноправними, а сам факт їх існування.

1.3 Сполучуваність прикметників розміру з іменниками.

 

  Лексична сполучуваність у широкому розумінні слова охоплює три основних типи: синтаксичну сполучуваність на рівні класу слів, семантичну сполучуваність на рівні підкласу слів і власне лексичну сполучуваність на рівні окремого слова. Оскільки синтаксична сполучуваність досліджуваних прикметників залишається незмінною та відповідає моделі A + N, основними типами сполучуваності є семантична та лексична сполучуваність у моделях А + підклас слів і А + окреме слово [2, с. 45].

   Для вивчення семантичної сполучуваності прикметників виокремлено 21 семантичний підклас, який охоплюює усі основні семантичні групи іменників, у сполученні з якими реалізують свої значення аналізовані прикметники. Основними параметрами сполучуваності є: широта, інтенсивність і селективність. Ці характеристики взаємопов’язані між собою, а також із частотою вживання слова та кількістю його значень. Найтісніше пов’язані між собою кількість значень слова та частота його вживання в тексті; кількість суттєвих синтагматичних зв’язків слова та частота його вживання; широта сполучуваності слова та кількість його значень; частота вживання слова та широта його сполучуваності. Обернену залежність спостерігаємо між селективністю сполучуваності з іншими сполучувальними параметрами.

  Усі сполучувальні параметри можна вивчати за допомогою квантитативних методів. Найбільшу широту сполучуваності репрезентують прикметники thick, thin, huge, great, big, large, little, small, high,. Ці слова мають найбільшу кількість значень. Найвищий ступінь селективності характерний для long, short, wide, tall, low. Найменьша широта сполучуваності притаманна прикметникам gigantic, colossal, titanic, microscopic, diminutive ; найменьший ступінь селективності спостерігаємо у broad, narrow.

  Кількість синтагматичних зв’язків приблизно однаковою мірою залежить від частоти вживання слова, широти його сполучуваності та середньої кількості його значень. Що більше значень набуває прикметник, а отже сфера його вживання стає ширшою, то більша його здатність вступати в синтагматичні зв’язки з різними підкласами іменників.

  Для того, щоб визначити силу (інтенсивність) зв’язку між двома елементами, потрібно виявити ті випадки, де спільне вживання цих елементів суттєво перевищує очікувану величину. Для виконання цього завдання в квантитативній лінгвістиці існують спеціальні прийоми. Ми скористалися найпростішим і найнадійнішим із цих прийомів – критерієм χ² і коефіцієнтом взаємної спряженості. Порівнявши одержані результати з матеріалами лексикографічних праць, ми виявили, що ці результати значною мірою збігаються зі словниковими тлумаченнями; у деяких випадках наші дані, отримані не на основі інтуїції, а на основі квантитативного аналізу, можна використовувати для уточнення порядку послідовності рубрик у словнику.

Важливим поняттям для вивчення семантики та сполучуваності слова є поняття „слово-супровідник“. У пропонованій курсовій роботі ми називаємо прикметники, які вживаються з досліджуваними прикметниками у одній синтагмі у сполученні з тим самим іменником, „словами-супровідниками“. Слово, що семантично реалізується, тобто досліджуваний прикметник, називаємо опорним, або центральним. Слова-супровідники згруповано в 15 семантичних підкласів. Семантичний зв’язок центрального слова зі словами-супровідниками можна вивчати в моделях [слово] + [слово] та [слово] + [підклас слів]. Для слів-домінант big і small найтісніші зв’язки виявлено з підкласом [прикметники розміру]; для інших прикметників установлено суттєві зв’язки з підкласами: [оцінка] (fair, sad, angry, sinister, threatening), [температура] (bright), [форма] (pale), [матеріал] (black) тощо. Загалом для прикметників розміру зафіксовано статистично суттєвий зв’язок з прикметниками кольору, та з прикметниками оцінки [7, с. 180].

     Тож, з  першої частини можемо зробити  висновок, що природа та функціонування прикметників розміру в сучасній англійській мові питання досить складне та багатошарове, яким займаються багато лінгвістів.

Розділ 2. ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ РОЗМІРУ У ТЕКСТАХ ЧАРЛЬЗА ДІККЕНСА «ПРИГОДИ ОЛІВЕРА ТВІСТА» ТА ТОМАСА МОРА «УТОПІЯ»

 

2.1. Особливості вживання  прикметників розміру у романі  Чарльза Діккенса «Пригоди Олівера Твіста».

 

          У нашій курсовій роботі запропонована процедура інвентаризації, яка основана на компонентному та статистичному аналізі і проводиться для більш чіткого визначення меж даної лексичної мікросистеми, а також для розкриття особливостей семантичних структур прикметників, об`єднаних поняттям “розмір”. За допомогою компонентного аналізу ми виявляємо загальні та диференційні ознаки членів мікросистеми.

Склад семантичних компонентів, встановлений за словниковим тлумаченням, дозволяє відібрати ряд слів, що мають семантичну спільність, яка  визначається наявністю у всіх слів якогось одного інваріантного компонента значення. Інваріантним компонентом для досліджуваного ряду слів обрано компонент [4, с.145].

Лексико-семантична група “англійські  прикметники розміру”, що виділяється  на основі спільності семантики,  є  фрагментом мовної картини світу  і побудована за принципом поля. Встановлено, що лексико-семантичне поле (ЛСП) “англійські прикметники розміру” являє собою розгалужену структуру, яка складається, у свою чергу, з 11 мікрополів, виділених на основі спільності  родової денотативно-сигніфікативної семи. Подальша градація в ЛСГ відбувається за спільністю видової денотативно-сигніфікативної семи, а також за спільністю раціональної оцінки. Значення, в яких основним є денотативно-сигніфікативний компонент, виконують номінативну функцію, значення, у яких переважає конотативний компонент, виконують експресивну, емоційну або образну функцію. Виділяється група ключових слів, що безпосередньо належать до ядра лексико-семантичного поля “англійські прикметники розміру”. Особливістю ядерних слів є широта їх значень. В структурі цих слів представлено всі семи, властиві значенням ядерних слів лексико-семантичної групи. Прикметники  групи, яка досліджується, виконують номінативну, номінативно-оцінну й конотативно-характеризуючу функції. Характерно, що серед слів, які позначають негативні вольові якості, переважають слова з номінативно-оцінною та конотативно-характеризуючою функціями.

Лексичний склад мови можна досліджувати за допомогою  статистичних методів і прийомів, що робить можливим встановлення певних закономірностей та надання тим  або іншим висновкам певної доказової сили.

Для статистичних обчислювань  та визначення надійності отриманих  результатів у роботі використовується кореляційний аналіз, який проведено  за допомогою формули:

де r - коефіцієнт лінійної кореляції; Σ - сума одержаних за результатом тієї або іншої операції величин; a, b - відхилення досліджуваних величин від середніх.

Крім кореляційного  аналізу ми використовували також  так званий критерій незалежності χ2 (хі-квадрат). За допомогою критерію χ2 можна визначити і наявність відповідностей, і наявність різниці між розподілом частот досліджуваних величин. Найбільш розповсюдженою формулою для обчислювання χ2 є: де 0 - фактично досліджувані величини; Е - теоретично очікувані, знак Σ - означає суму. Чим у більшому ступені емпіричні величини відхиляються від теоретичних, тим більшою в результаті виявляється сума χ2:

Сума χ2 дозволяє встановити лише наявність або відсутність  зв`язку між ознаками. Міру зв`язку між  величинами ми виявили за допомогою  коефіцієнта взаємної спряженості К, до формули якого входить результат χ2 та N – загальне число спостережень.

Такі статистичні методи ми використовували при дослідженні  семантичних і стилістичних характеристик  прикметників розміру у лексико семантичних групах  сучасної англійської мови.

Відомо, що інвентаризація семантичних полів відбувається на основі загальної семи, яка “задана” самою дійсністю. За допомогою цієї семи можна виділити таку групу прикметників, які позначатимуть або “загальний розмір” (наприклад, укр. великий, величезний, гігантський і т. ін.), або різні типи більш “конкретного розміру” (високий, низький, довгий і т. ін.). Всі ці прикметники утворюють досить велике “гіперполе”, яке самою дійсністю членується на такі складові частини: “мікрополе висоти”, “мікрополе довжини” і т. ін. Отже, склад досліджуваної нами мікросистеми детермінується перш за все дійсністю, а не мовою. На першому етапі нами була отримана вказаним чином лексична мікросистема, яка складалася з 40 прикметників (thick, thin, huge, gigantic, colossal, titanic, microscopic, diminutive etc.) Але наступний аналіз уживаності цих слів у текстах показав, що частота їх вживання різко відрізняється одна від одної. Тому при інвентаризації досліджуваної групи всередені кожного “мікрополя” [6, с.220], (довжина, висота, ширина) були відібрані найчастотніші прикметники. Список найуживаніших прикметників включає 13 слів, зокрема: great, big, large, little, small, high, tall, low, long, short, wide, broad, narrow. Вони і стали предметом нашого дослідження.

Проведений компонентний аналіз прикметників розміру дозволив встановити:

1. наявність семантичної суміжності значення слів;

    загальні та диференційні сполучувальні ознаки членів даної мікросистеми;

2. лексико-семантичні зв`язки між словами досліджуваної групи.

Подальший компаративний  аналіз слів проведено на основі частотних  характеристик досліджуваних прикметників за результатами вибірки з  творів великого англійського письменника Чарльза Діккенса. В роботі не ставиться за мету порівняння авторських стилів окремо в англійській літературі.

Ми взяли до уваги  розподіл прикметників розміру за текстами. Звичайно, показник частотності вживання слів залежить від обсягу твору, змісту, переважаючої форми викладення твору - монологічного чи діалогічного мовлення та індивідуального стилю автора.

Цікаво зазначити, що висока частотність вживання прикметників great та large big small low short характерна протягом майже всього роману «Пригоди Олівера Твіста».

Порівняння статистичних даних про вживання прикметників у творах різних письменників дає можливість зробити певні висновки щодо особливостей стилю кожного з авторів. Статистичне дослідження текстів дозволяє простежити певний добір ними прикметників розміру та встановити деякі індивідуальні риси авторської творчої манери. Отримавши статистичні дані вживання прикметників у творах кожного письменника, можна зіставити їх із характеристиками творів інших авторів. Це допомагає пізнати, в чому кожний письменник дотримується певної умовної “норми”, а в чому відходить від неї, пропонуючи щось своє, особисте.

Для встановлення статистичних параметрів авторських стилів, їх подібностей  і розбіжностей обчислено критерій хі-квадрат (c²), коефіцієнт взаємної спряженості (К) та виявлено значущі розходження при вживанні досліджуваних прикметників у творах різних авторів. Виявлено, що не завжди високочастотні прикметники мають значущі показники критерію c² та коефіцієнта взаємної спряженості, залежність між кількістю вживання прикметників та величиною К або c² не завжди прямо пропорційна.

На основі отриманих  статистичних даних можемо зробити  висновки про те, що індивідуалізуючими статистичними параметрами авторських стилів виступають:

1. найбільша частотність вживання прикметників little, long, great, high напротязі всього твору;
2. найбільша уживаність усіх досліджених прикметників у першій частині роману;
3. найменша частотність вживання прикметників tall, wide, broad, narrow у всьому творі;
4. найменша уживаність досліджених прикметників в останніх главах;
5. значущі показники c² та К для прикметників little, great, long, тобто ці прикметники сполучаються з певними підкласами іменників частіше, ніж цього можна статистично очікувати;
6. найвищий показник c² та К для прикметника great у середині тексту (c² = 220,94; К=0,19);
7. найменший показник c² та К - для прикметника little у кунці роману (c²=4,35; К=0,02);
8. наявність у всьому романі одного або двох суттєвих показників критерію c² та К досліджуваних прикметників;
9. найбільша кількість суттєвих показників c² та К для прикметників big, long, low протягом усього тексту;
10. відсутність суттєвих показників критерію c² та К, яка характерна як глав № 1, 5, 6.