Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Марта 2013 в 00:17, курсовая работа
Історія людства з давніх-давен до теперішнього часу показала, що конфлікти не минущі, існували завжди і будуть існувати до тих пір поки існує взаємодія людей між собою. Конфлікти в суспільстві є соціальною реальністю. Вони охоплюють усі стосунки людини з об'єктивною дійсністю. Освітні установи діють як суспільство в мініатюрі, тобто зростання конфліктності в суспільстві веде до росту конфліктності і у середині цієї системи. Культура поведінки в конфлікті, засвоєна зростаючим поколінням у процесі освіти, насамперед у період навчання в школі, переноситься на подальше життя. Її засвоєння складає частину процесу соціалізації учнів. Саме тому дослідження конфліктів у системі вчитель-учень має особливе значення.
Вступ........................................................................................................................3
Розділ I. Психолого- педагогічні засади педагогічного конфлікту.................................................................................................................6
Розділ II. Основні підходи до класифікації педагогічних конфліктів………..
Розділ III.Методика роботи вчителя в умовах виникнення конфліктів-діяльності в процесі вивчення курсу історії України в 8 класі…………….22
Висновки.............................................................................................................28
Список використаної літератури....................................................................31
Якунін В.А. виокремлює конфліктні педагогічні ситуації також за часом дії: постійні і тимчасові (дискретні, одноразові); по змісту спільної діяльності: навчальні, організаційні, трудові, міжособистісні й ін. та по сфері психологічного протікання: у діловому і неформальному спілкуванні
[48, 266].Непоодинокi випадки й виникнення конфлiктiв творчої нереалiзацiї. Вони назрiвають тодi, коли не збiгаються очiкування творчої дiяльностi з конкретним змiстом працi, наявним потенцiалом творчих здiбностей i їх використанням [9, 25]. Бадіна Є. та Амедлова К. пропонують розрізняти типи конфліктів залежно від перешкод, з якими стикається клас [5, 23].
Конфлікти у школі поділяють на прості
та складні.
Прості вирішуються вчителем без зустрічної
протидії учнів за допомогою організації
їх поведінки у школі (зупинення бійки,
сварки між учнями тощо). Серед складних
педагогічних конфліктів дослідниця Рибакова
М.М. виділяє наступні: ситуації (чи конфлікти)
діяльності, що виникають із приводу виконання
учнем навчальних завдань, успішності,
позаучбовій діяльності;
ситуації (конфлікти)
поводження вчинків, що виникає з
приводу порушення учнем правил
поведінки в школі, частіше на
уроках, поза школою; ситуації (конфлікти
відносин), що виникають у сфері
емоційних особистісних відносин учнів
і вчителів, у сфері їхнього
спілкування в процесі
Рибакова М. вказує, що в навчальному процесі достатньо часто виникають конфлікти діяльності. Рибакова М. трактує конфлікт діяльності як конфліктну ситуацію, що виникає з приводу необхідності виконання учнем навчальних завдань, успішності, позаурочної діяльності [33, 47]. У роботах Чорненького Ю. конфлікт діяльності розглядається як конфлікт, пов'язаний з неузгодженням співпраці учня та вчителя під час уроку [44, 6]. На увагу заслуговує також думка дослідника Земша М., який зазначає, що конфлікт діяльності – це результат неспівпадіння думок та оцінок, статусів та цінностей вчителя й учня на уроці [22,18]. Матвійчук В. пропонує класифікацію конфліктів діяльності за принципом їх доцільності – недоцільності: конфлікти неспівпадіння змісту підручника і вимог програми; необхідні; вимушені; функціонально невиправдані, що зустрічаються найбільш часто через нездатність до компромісів [27, 84].
Конфлікти поведінки, вчинків виникають з приводу порушення учнем правил поведінки у школі та поза нею. Вчителі часто квапляться вжити заходів, покарати учнів, не зважаючи на їхню позицію і самооцінку вчинку, у результаті ситуація утрачає свій виховний зміст, а іноді і переходить у конфлікт [33, 72].
Конфлікти взаємин виникають у сфері емоційно-особистісних стосунків учнів і вчителів. Вони найбільш тривалі та деструктивні [33, 74].
Аналіз психолого-педагогічної
літератури свідчить про те, що
існують різні підходи до
Розділ III. Методика роботи вчителя при виникненні конфліктів-діяльності в процесі вивчення історії в середніх класах
Проаналізувавши відповідну літературу, можемо зробити висновок, що досить поширеним різновидом педагогічних конфліктів є конфлікти діяльності. Про методику вирішення саме цього виду конфлікту, зокрема при вивченні курсу історії в середніх класах буде йти мова у цьому розділі.
У середніх класах навчаються діти підліткового періоду. Цей вік є особливо важливим та складним у становленні дитини. Конфлікти діяльності, саме в цей період розвитку дитини, можуть виникати через особливості розвитку дитини в підлітковому віці. Такі дослідники, як Журавльов В. та Драгунова Т.В. [21,19] підлітковий вік вважають важким і критичним, так як ускладнюється процес спілкування з підлітком, часто він втрачає зацікавленість у навчальній роботі, починає виявляти різні форми протесту та застосовувати грубощі до оточуючих. Дуже важливо позбавитися стереотипу, що підліток це маленька дитина, це зачіпає учня-підлітка, так як в його розумінні, він вже доросла людина [14, 75] .Ми можемо говорити про те, що підлітковий вік має комплекс особливостей, що характеризують процес становлення дитини як особистості. Прагнення до самовираження, самостійності, формування власних думок та життєвих позицій є невід’ємними складовими прояву особистості дитини в зазначений період його розвитку. Неврахування змін, що відбуваються в цьому віці, супроводжується частими педагогічними конфліктами.
Конфлікти діяльності можуть виникати на різних етапах ведення уроку. З'ясування сутності, структури та класифікації конфліктів дозволяє розробити методику роботи вчителя щодо усунення та запобігання виникнення конфліктів діяльності, зокрема у 8 класі в процесі викладання курсу історії України.
На етапі перевірки домашнього завдання в процесі вивчення теми «Українські землі в 16 ст.» [15, 6 - 21] конфліктна ситуація може виникнути через велику кількість фактологічного матеріалу, який необхідно запам'ятати учню. Тема містить в собі вісім параграфів, є дуже великою за обсягом і складною для засвоєння, так як насичена важливими подіями. Це може викликати в учня небажання вдома опрацьовувати дану тему. І не тільки через великий обсяг, а ще і тому, що багато речей будуть йому незрозумілими. Наприклад, одним із параграфів в даній темі є «Берестейська церковна унія» [15, 28-34], матеріал якого викладено досить не зрозуміло, до того ж параграф містить багато не пояснених термінів. Аби уникнути появи конфліктної ситуації вчителеві необхідно поцікавитися в учнів, які труднощі виникли у них при вивченні матеріалу та виконанні домашнього завдання, а також варто приділити даній темі більше уваги: в класі розбирати і пояснювати більш складний матеріал, а додому завдати більш цікавий. Крім того варто пояснювати всі терміни і поняття, які зустрічаються у підручнику, щоб в учня не виникало «білих плям» і незрозумілих йому понять чи явищ. Однією з форм перевірки домашнього завдання є написання тестових завдань та виконання роботи на індивідуальних картках. Конфліктна ситуація може виникнути внаслідок відмови учня виконувати індивідуальне завдання на картках. Така поведінка може бути спричинена різними причинами, насамперед, неврахуванням педагогом індивідуальних особливостей учня, надання вчителем малої кількості часу для виконання завдання, низького рівня навчання учня, тощо. Вчитель повинен професійно підходити до розробки завдань та створення умов для його виконання. В подальшому, для запобігання виникнення таких ситуацій вчителю варто враховувати зазначені помилки. Душе поширеним є непрофесійний підхід педагога до оголошення результатів тестування або інших видів робіт та їх коментування, яким може бути принижено гідність учня-підлітка,через що може також виникнути конфлікт-діяльності. Аби уникнути подібної ситуації учителеві слід вказати лише на суттєві, загальні помилки класу в цілому, не переходячи на особистості.
Тема «Запорізька Січ-козацька республіка» [15, 34-39] містить в собі дуже багато матеріалу, який треба розповісти учням, зокрема про козаків, про виникнення перших січей та про особливості козацької держави, проаналізувати органи, які здійснювали владу та символіку новоствореної держави. Так, на етапі викладу нового матеріалу при вивченні даної теми конфлікт може виникнути через відмову вчителя в наслідок браку часу, розповісти учням про життя та побут козаків, адже саме такий матеріал цікавить учнів. А тому відмова в розповіді може взагалі викликати не інтерес та небажання учня слухати тему. Для уникнення конфліктної ситуації вчителю треба звертати увагу на той матеріал, який буде цікавий учням і «розбавляти» складний теоретичний матеріал історичними цікавинками.
На етапі викладу нового матеріалу при вивченні теми «Культурне життя українських земель в другій половині 18 ст.» [15, 282-287] конфлікт може виникнути через незацікавленість учнів та небажання слухати вчителя. Для попередження виникнення конфлікту, вчителю варто забезпечити урок наочністю або провести його із застосовуванням технічних навчальних засобів. Це значно підвищить інтерес учнів до вивчення культурних процесів на українських територіях. Багато вчителів, не бажаючи створювати собі труднощі, викладають дану тему без наочності, шляхом простої розповіді і констатації фактів, на що учні, можуть мляво реагувати або взагалі не слухати вчителя.
Вивчення
теми «Національно-визвольна
Дуже важливим стимулом до навчання є оцінка. Конфліктна ситуація може виникнути при неправильному оцінювання учня. Для продуктивного розв'язання суперечки доцільним є використання індивідуальної бесіди при якій вчитель має з’ясувати, чи дійсно ним була поставлена неправильна оцінка, чи вимоги учня є необґрунтованими. Дуже поширена помилка вчителів, яка заважає суб’єктивному оцінюванню учнів і виступає джерелом виникнення конфлікту є поділ класу на улюбленців, сильних та слабких учнів. Вчитель повинен брати до уваги, що кожна дитина – особистість, яка має свої індивідуальні риси інтелектуального розвитку. Конфліктна ситуація не виникне у разі, коли учні будуть бачити, що вчитель однаково до всіх відноситься і оцінює клас суб’єктивно. У спілкуванні педагога з учнями велике значення мають не тільки зміст мови, але і її тон, інтонація, міміка. Будь-яка людина, а особливо підліток вимагають до себе тактовного та не грубого поводження. При вивченні теми «Зростання ролі козацтва в житті України» [15, 43-47] на етапі узагальнення та систематизації знань пропонується учням довести, що наприкінці 16 ст. козацтво перетворилося на провідну верству населення. Через низький рівень сформованості вміння доведення в учня такий вид завдання може викликати труднощі. Грубість, вимогливість, нетактовність вчителя можуть стати причиною виникнення конфліктної ситуації. Принципово важливо вміти слухати і чути учня. Вчителю важко чекати від учня плавного і зв'язного мовлення та чіткої відповіді , в силу чого вчителі часто переривають учня, недослухавши до кінця його думку. На цьому фоні може виникнути конфліктна ситуація і на наступний урок до цього вчителя учень прийде не підготовленим, як в знак протесту. Вчитель – майстер завжди вислухає думку учня. У разі якщо учень неправильно відповідає на поставлене питання або виходить за його межі, вчитель зуміє вчасно скерувати відповідь учня і правильно визначити рівень його знань. При цьому варто постаратися називати учня по імені, навіть тоді, коли вчитель сердитий на нього. Це додасть звертанню ласкаво-вимогливого характеру, об'єднає з учнем. Варто враховувати, що саме підлітки не так часто чують своє ім'я. У школі до них частіше звертаються на прізвище.
Нерідко причинами виникнення конфліктів діяльності можуть стати певні недоліки підручника або навчальної літератури з предмету, у нашому випадку – історії. Проаналізувавши зміст підручника Власова В.С. « Історія України: 8 клас» [15] можемо говорити про те, що цей підручник носить інформаційний характер за провідним методом викладення інформації в підручнику. Підручник складається із шести тем, кожна з яких поділяється на параграфи, у кінці підручника міститься словник-довідник. Більшість матеріалу викладено на основі використання пояснювально-ілюстративного та репродуктивного методів навчання. Інформація у підручнику подається на емпіричному та описовому рівні, тільки в деяких параграфах можна говорити про висвітлення певних закономірностей історичного процесу. Деякі теми дуже перенасичені фактичним матеріалом. Кожна з зазначених недоліків може стати причиною виникнення конфлікту діяльності. Але не можемо не зауважити, що підручник Власова В.С. містить в собі не так багато недоліків, як деякі інші підручники. Даний підручник відповідає навчальній програмі, містить майже в кожній темі уривки з джерел, вдало підібрані карти та завдання до них полегшують роботу вчителя. Автор до кожного параграфа підручника пропонує різнорівневі запитання і завдання, що спонукають дітей до рефлексії, спрямовують учнів не тільки на засвоєння дат, імен, подій, не на механічне відтворення історичного матеріалу, а на аналіз, синтез, оцінку інформації, розв’язання творчих завдань. Наприкінці тексту кожного параграфа відсутні висновки, що спонукає дітей до розумово-аналітичної діяльності, дає можливість кожному учневі сформувати власний погляд на історичні явища, події.
Отже, недосконалий зміст тексту підручника, грубе та не тактовне поводження вчителя з учнем, недостатній рівень теоретичної, методичної та психологічної підготовки вчителя, неврахування індивідуальних вікових та психічних особливостей розвитку учнів-підлітків можуть стати причинами виникнення конфлікту діяльності. Формами його прояву можуть бути відмова працювати на уроці, виконувати індивідуальні завдання або відповідати на поставлені питання, грубість вчителю або його ігнорування, небажання ходити на уроки, заважання вчителю веденню уроку. Серед основних рекомендацій щодо особливостей діяльності вчителя в умовах педагогічного конфлікту першочергової уваги заслуговують наступні: щоб попередити конфлікт, необхідно враховувати вікові та індивідуально-психологічні особливості дитини, навчальна діяльність повинна ґрунтуватися на порозумінні вчителя та учня, на взаємній толерантності та повазі і відбуватися в доброзичливій атмосфері. Особливе значення має індивідуальне обговорення проблеми з учнем.
Висновки
Історія людства з давніх-давен до теперішнього часу показала, що конфлікти не минущі, існували завжди і будуть існувати до тих пір поки існує взаємодія людей між собою. Конфлікти в суспільстві є соціальною реальністю. Вони охоплюють усі стосунки людини з об'єктивною дійсністю. Освітні установи діють як суспільство в мініатюрі, тобто зростання конфліктності в суспільстві веде до росту конфліктності й усередині цієї системи. Культура поведінки в конфлікті, засвоєна зростаючим поколінням у процесі освіти, насамперед у період навчання в школі, переноситься на подальше життя. Її засвоєння й складає частину процесу соціалізації учнів. Саме тому дослідження конфліктів у системі вчитель-учень має особливе значення. Саме у школі відбувається становлення дитини як особистості і конфлікти значно впливають на це. Для зниження негативних наслідків конфлікту необхідно вміти правильно виявляти їх причини, керувати протіканням і розв’язанням, знижувати рівень конфліктного протистояння.
Виконуючи завдання, поставлені
на початку дослідження та
проаналізувавши відповідну
Информация о работе Педагогічні конфлікти у навчально-виховному процесі школи