Педагогічна система М.Монтессорі

Сукупно вправи у повсякденному  житті створюють широкі можливості для оволодіння дітьми різними видами повсякденної діяльності.

Виконання дій кожної вправи має відбуватися в певному  порядку, інакше важко буде досягти  бажаного результату. Наприклад, якщо спробувати спочатку «намилити» білизну сухим милом, а потім принести води й намочити її, то вона не стане чистішою.

Для ефективного навчання дитини таких «складних» видів діяльності М. Монтессорі пропонує здійснити аксіологічний аналіз – спочатку проаналізувати і розчленувати на «простіші», а потім продемонструвати «складну» дію як послідовність елементарних кроків.

М. Монтессорі зазначала, що кожна складна дія має послідовні, але дуже відмінні один від одного етапи. Аналіз рухів полягає в тому, щоб спробувати розпізнати ці послідовні кроки, а потім точно й ізольовано виконати їх, тобто кожен рух (крок) повинен бути самостійним і завершеним. Разом вони утворюють неперервну процесуальну лінію.

Усе це означає, що під час  презентації педагог демонструє дитині алгоритм конкретної вправи, який вона повинна засвоїти на підсвідомому рівні. Не рідко ця «складна» діяльність, що потребує виконання багатьох дій, передбачає тренування окремих умінь (переливання води є спочатку самостійною вправою, а пізніше – складовим елементом миття посуду, фруктів і овочів тощо). Якщо дитина освоїла, наприклад, спосіб миття рук у тазику з водою, вона повинна вміти прибрати за собою: помити тазик, ретельно витерти стіл та інші предмети, замінити рушник і ганчірку. Завдяки цьому більш прості й короткі алгоритми або їх окремі ланки (послідовності дій) стають частинами складніших алгоритмів. Заняття практичною повсякденною діяльністю опосередковано готують дитину до роботи із сенсорними та математичними матеріалами, а також з матеріалами для розвитку мовлення, навчання письма та читання. [3]

3.2.2  Матеріали для вправ на розвиток сенсорики.

Їх метою є виховання і вдосконалення відчуттів: зору, слуху, смаку, нюху, тактильного, баричного і термічного відчуттів. Чуттєве сприймання М. Монтессорі вважала основою розумового і морального життя. Розроблені нею сенсорні матеріали унікальні щодо розвитку всіх сфер відчуттів. Вони вчать слухати тишину і звуки, розрізняти кольори, форму, вагу предметів, якості матеріалів тощо. Диференційоване вдосконалення вміння усвідомлено сприймати такі відчуття сприяє виробленню в дитині уміння сконцентровуватися на якомусь одному з них, тобто керувати своїми емоціями і пізнавати світ у всій різноманітності.

Запропонована М. Монтессорі технологія саморозвитку передбачає ретельне вивчення фізичного і психічного розвитку дитину. В основу такого вивчення, а відповідно і виховання дітей, покладено так звану сенсорну культуру – культуру сприйняття зовнішнього світу. Таке виховання має дві мети: біологічну, яка допомагає полегшити природний розвиток особистості, і соціальну, що дає змогу підготувати особистість до повноцінного життя у навколишньому середовищі.

Користуватися сенсорними матеріалами дитина починає у трирічному віці. Спершу їй пропанують дерев’яні блоки з вкладними циліндрами розміри яких змінюються у певній послідовності. Дитина може маніпулювати циліндрами, виймаючи їх з отворів за допомогою невеликої кнопки зверху. Такі кнопки мають дерев’яні плоскі фігури з ботанічного та геометричного комодів (ящичків та шафок з матеріалами для вивчення рослин і геометричних фігур), різноманітні географічні пуцле-карти – карти поділені на частини за різними ознаками: координатами країн, материків тощо, робота з якими розвиває дрібну моторику (тонкі рухи) руки. Серед сенсорних матеріалів є Рожева вежа (сприяє засвоєнню понять «великий», «маленький», розвитку окоміру), Коричнева драбина (формує уявлення про поняття «товстий», «тонкий», розвиває окомір), Червоні штанги (для засвоєння понять «довгий», «короткий», розвитку окоміру), таблички з піщаного паперу (сприяють розвитку тактильного відчуття, розвитку дрібної моторики, підготовці до письма), слухові й смакові коробочки (відповідно для розвитку слухових і смакових відчуттів), геометричні тіла (для ознайомлення дитини з науковими назвами та ознаками об’ємних тіл) та ін. [5]

3.2.3  Матеріали для вправ на розвиток мовлення, навичок письма, читання, математичних уявлень.

Природним продовженням процесу  виховання органів чуття є  академічні матеріали, що використовуються для початкового навчання мовлення, письма і читання, математики. У створенні  їх враховано знання і конструкції, які дитина здобула під час  попередніх дій на конкретному сенсорному рівні. Головна мета цих матеріалів полягає не в накопиченні кількості  знань, а в реалізації потреби  вчитись і розвивати свої сили. Використання їх дає дитині змогу  підготуватися до сприймання більш  абстрактних знань.

На думку М. Монтессорі, мова є одночасно наслідком і основою соціального життя людей, засобом «спільного мислення». Дитячий розум має унікальну властивість всотувати – невпинно сприймати і фіксувати в мозку навколишню дійсність, зокрема й мову. Збагачення словникового запасу вимагає систематизації отриманої дитиною інформації. Класифікації понять сприяють спеціальні набори, що містять картки із зображенням одиничних предметів або живих істот і карту для узагальнення понять. Узагальнюючі поняття умовно поділяються на три великі групи: рослини, тварини, людина. Набори карт виготовляють відповідно до понять кожної групи із зеленим, червоним і жовтим кантом, що полегшує роботу як дитині, так і педагогу. [20]

Спостерігаючи за дітьми, М. Монтессорі переконалася, що написання палички — найскладніший елемент в письмі, тому написання паличок слід відкласти до тих пір, поки дитина не буде підготовленою.  Підготовчий період складається з навчання дітей буквам. При цьому використовувався гладенький папір, на який наклеювалася чорна шорстка, відповідна графічному зображенню тієї або іншої букви алфавіту. Обмацуючи і обводивши картку з буквою, дитина без написання вивчає рухи, необхідні для відтворення форми букви. І якщо вона відразу не зможе відповісти, яка це буква, то обмацуючи її пальчиками, взнає її і правильно визначає.

Навчання  буквам пропонується вести в три прийоми: 

— Ознайомлення з двома  буквами, і обведення їх пальцями дитини, які направляє рука вчительки. За допомогою цього прийому діють зорове, дотикове і мускульне відчуття. 

— Показ потрібних вчителем карток із зображенням букв. Якщо дитя помиляється, заняття з ним припиняються: він ще не готовий до сприйняття того, що намагається провести дорослий. 

— Пізнавання дітьми букв, які  вчитель вибирає з абетки.

Наступний етап — робота над моторикою руки складається  з виконання вправ по зафарбовуванню і заштрихуванню кольоровими олівцями фігурок різної форми. Така робота сприяє, на думку М. Монтессорі, утворенню мускульного механізму, за допомогою якого дитина зможе тримати олівець або ручку і писати ними. Дитина не відчуває втоми, хоча в ході цієї роботи безліч зошитів списуються паличками. Після подібних вправ хлопчики і дівчатка зможуть писати букви. «Упевненість штрихe, якого досягають наші діти, ставить їх на рівень з учнями третього класу елементарної школи», — напише згодом М. Монтессорі.  Для розвитку майбутнього навику письма М. Монтессорі давала дітям в руки крейду, щоб вони малювали. Робота з крейдою перевершила всі сподівання. Спочатку одне дитина, а потім та інші починають пробувати писати букви, і це заняття стає загальним захопленням. [11]

Вправи по навчанню читання починаються після роботи по пізнаванню букв із складання слів. Для цього малятам пропонуються картки з голосними і приголосними, які знаходяться в спеціальному ящику. Голосні — рожевого кольору, приголосні — блакитного. Вчитель називає виразно слово, а діти шукають відповідні букви. Слово може виголошуватися кілька разів, поки кожне дитина не зрозуміє, які букви він повинен дістати із скриньки. Для усвідомленого розуміння слів дітям пропонувалося в одній скриньці узяти картку і прочитати слово, а потім підійти до іншої скриньки і узяти відповідну слову іграшку.  Всі підготовчі вправи складалися для того, щоб дитина навчилася письму і читанню, але чому виучувати спочатку, не принципово. Одні діти після підготовчих вправ починали писати, інші — читати. Для вчення рахунку і написанню цифр також використовуються дидактичні матеріали у вигляді брусків, монет, тобто ті матеріали і ті ж прийоми, що при вченню письму і читанню. [22]

3.2.4  Матеріали для вправ із розділу «Космічне виховання».

Метою космічного виховання  є формування в дітей цілісного  сприйняття картини світу, усвідомлення відповідальності за перетворення, що здійснює людство на землі та в  космосі. М. Монтессорі розуміла необхідність зберігати й підтримувати дитяче сприймання світу як єдиного цілого, доводячи, що вже у дошкільному віці дитина має здобути різноманітні знання про навколишній світ: «У вихованні ми повинні торкатися не стільки науки, скільки інтересу до Людства і його культури… Саме культура – всезагальний акцент, здатний об’єднати розум усіх людей в одну гармонію, до якої ми спрямовуємо космічне виховання».

В освітніх закладах, які  використовують технологію Монтессорі, є спеціальна зона – «Космічне виховання», в якій зосереджено різноманітний розвивальний матеріал: глобуси, географічні карти, астрономічні календарі, за яким діти встановлюють час року, місяць, день тижня, число, день свого народження, візуально визначають відрізок прожитого року. Крім календарів там є об’ємний і площинний макети Сонячної системи, карти зоряного неба. Макети допомагають дітям дізнатися, що планети відрізняються розміром і що кожна розташована на певній відстані від Сонця. Дитина Монтессорі-школи легко розміщує планети Сонячної системи на відповідні орбіти, позначаючи їх картками з написами. Попрацювавши з об’ємним макетом, на якому кожна планета має форму кулі, діти розпочинають роботу з площинними зображеннями планет. Сформовані на об’ємному макеті уявлення вони легко переносять на площинний макет Сонячної системи, а потім переходять до роботи із зоряними картами, самостійно складаючи карту зоряного неба. Після ознайомленні з глобусом діти працюють із площинними зображеннями материків на дерев’яних і паперових картах. [ 5]

Багато матеріалів у розвивальному середовищі Монтессорі-закладів дають змогу дітям вільно працювати з ними без допомоги дорослих. Перебуваючи в особливому місці – лабораторії, в якій є матеріали з географії (діючі макети вулкана, річки, озера, острова, півострова та ін.), діти можуть спостерігати, як вивергається вулкан, переконатися, що розпечена лава піднімається з надр гори і стікає її схилами.

На експериментальному майданчику кожна дитина має свою рослину, яку вона садила, за якою доглядає і спостерігає. Використовуючи схеми, рисунки у щоденниках, діти фіксують результати своїх спостережень, що є основою їхньої майбутньої аналітичної діяльності та першим етапом планування.

Програма передбачає ознайомлення з живою і неживою природою, з мешканцями лісу, води, повітря, з  класифікацією рослин, тварин, з  їх будовою і процесами народження, розвитку і смерті.

Діти знайомляться з дивними екзотичними творіннями природи: прекрасними раковинами, каменями, насінням, коралами, грибами і т.д. В той же час вони спостерігають за місцевими рослинами і тваринами, доглядають їх.  

За допомогою млина і різних сит діти дізнаються, як мелють зерно, просіюють борошно і печуть хліб.   

Гарним дидактичним матеріалом є коробка з двома дірками для рук, усередині якої шишка, камінчик, сухий грибок, раковина, деревинка, колосок, горіх і ін.  Дитина просовує ручки в коробку, обмацує природний матеріал і на прохання вчителя або іншої дитини дістає названий предмет.

Через активну творчу діяльність дітям дається уявлення про працю  дорослих, про різні професії. Вони класифікують картки із зображенням  людей різних професій, виконують  прості елементи професійної діяльності (перуть білизну, забивають цвяхи, малюють, моделюють, сортують овочі-фрукти, зважують, рахують гроші, працюють з комп'ютером, танцюють, готують їжу, сервірують стіл, виготовляють прикраси, вирощують квіти, доглядають тварин і ін.). [ 19]

Висновки

Розглянувши основні аспекти  педагогічної основи системи М.Монтессорі, я прийшла до висновку, що всі вони є невід'ємною частиною у формуванні цілісної особистості дитини. Вивчення і аналіз педагогічної системи Монтессорі показав, що вона заснована на багатолітніх і терплячих спостереженнях за проявами дитячої сутності.  Система Монтессорі ґрунтується на потребі дитини вчитися в процесі діяльності. В зв'язку з цим на кожній стадії розумового розвитку дитині надаються відповідні знання, за допомогою яких вона розвиває свої здібності.

Система Монтессорі заснована на глибокій пошані до особистості дитини і усуває переважаючий вплив дорослого, надаючи їй можливість зростати незалежною. Методика М.Монтессорі дозволяє вчителеві мати справу з кожною дитиною індивідуально по кожному предмету, направляючи її таким чином відповідно до його індивідуальних вимог.  Кожна дитина працює в своєму темпі, "повільна" не затримує "швидку" і навпаки. Усувається система конкуренції і робота на результати. Більш того, система надає безконечні можливості для взаємодопомоги дітей. Оскільки дитина працює по власному вибору, без конкуренції і примусу, їй не загрожує небезпека перенапруження, відчуття неповноцінності і тому подібне, що може бути підсвідомою причиною психічних розладів.

Таким чином, педагогічна  система Марії Монтессорі повністю розвиває індивідуальність дитини. Будучи вільним членом справжнього суспільства, дитя вчиться фундаментальним соціальним якостям, які повинні лежати в основі сучасного суспільства.

Список використаної літератури.

1. «Метод научной педагогики Марии Монтессори» під редакцією Борісова З.Н., Семернікова Р.А., Київ «Ділова Україна”, 1993 рік.
2. Афанасьева Т.И. Учить по Монтессори (из опыта работы).- М., 1996.- 45с.7. -Бабанакова Г. Легко ли быть вундеркиндом? О методе обучения по Монтессори в детском саду №130 г.Кемерово. // Кузнецкий край. 1998. - 25 апреля.
3. Борисова З., Семерникова Р. Спадщину Марії Монтессорі – сучасним дошкільним закладам // Дошкільне виховання – 1996, №№ 5,6,8,9.
4. Володин С.П., Блонський П. О Марії Монтессорі // Дошкільне виховання – 1994, № 10.
5. Глазунова Л. « Чистий тип » з національними ознаками: Школа Монтессорі / Освіта – 1993 – 16 квітня.]
6. Дичковская И.Н., Пониманская Т.И. Воспитание для жизни: образовательная система Монтессори. - М., 1996.
7. Житкова Е. Первые шаги в педагогике М Монтессори // Дошкільне виховання – 1995, № 9.
8. Корнетов Г. Метод Монтессори // Частные школы – 1995, № 4.
9. Монтессори М. «Помоги мне это сделать самому»// Составители М. В. Богуславский, Г. Б. Корнетов (сборник фрагментов из переведенных книг М. Монтессори и статей российских авторов о педагогике М. Монтессори). ИД «Карапуз». М. 2000.
10. Монтессори М. Дети — другие. // C о вступительной статьей и комментариями К. Е. Сумнительного. ИД «Карапуз». М. 2004.
11. Монтессори М. Дом ребенка. Метод научной педагогики. Гомель. 1993.- 336 с.
12. Монтессори М. Значение среды в воспитании - Частные школи, № 4, 1995
13. Монтессори М. Метод научной педагогики, применяемый к детскому воспитанию в Домах ребенка. — М.: Тип. Госснаба, 1993. — 168c.
14. Монтессори М. Подготовка учительницы. Пер. с итал. Ю. И. Фаусек/ / Просвещение. — 1921. — № 1. — C.125-133.
15.   Монтессори М. Подготовка учителя: // Альманах «МАМА»: Научно-методическое издание Межрегиональной альтернативной Монтессори-ассоциации. – Вып. 1. – М., 1994.
16. Монтессори М. Разум ребенка. Москва. 1997.- 176 с.
17. Монтессори М. Руководство к моему методу. М. Типолитогр. Т-ва И. Н. Кушнерев и К, 1916. — 64c.
18. Монтессори М. Самовоспитание и самообучение в начальной школе. Пер. с итал. Р. Ландсберг. - М.: Работник просвещения, 1922. - 200c.
19. Педагогика М. Монтессори: Курс лекций. – Ч. 1-2. – М., 1992-93.
20. Стрюк К. Система Марії Монтессорі – нове чи старе? // Дошкільне виховання – 1996, № 3.
21. Сухотина Т.Л. Мария Монтессори и свободное воспитание // Свободное воспитание, 1912-1913 , №7.
22. Сухотина Т.Л. Мария Монтессори и свободное воспитание // Свободное воспитание, 1912-1913 , №8.