Психологічні особливості спілкування дитини дошкільного віку з батьками

— Який голос у Лисиці під вікном у Півника і у себе вдома?

— Яка інтонація голосу у Півника на початку казки і в кінці?

— Який темп мовлення Півника, коли його Лисиця несе до лісу?

— Яка сила голосу Півника, коли він гукає Котика?

— Як співав Котик, щоб його почула родина лисиці?

Подібні вправи доречно супроводжувати жестами, мімікою. Вони можуть й ускладнюватися: для відгадування показати фрагмент казки, застосовуючи лише вербальні засоби; жестами описати ситуацію, предмет; запропонувати дітям за ходою впізнати персонажа казки; показати, як злякався Півник, як стривожився Котик, як зраділа Лисичка.

Для оволодіння способами комунікативної поведінки у реальному житті використовувались ігри на:

• уміння викликати прихильне ставлення (за допомогою усмішки, приязно подивитися в очі, повернутися обличчям до партнера, проявити готовність його слухати, допомогти, навіть коли словесно прохання не прозвучало, наблизитися до нього, проявити цікавість до його занять, відшукувати його поглядом серед гурту, поділитися іграшкою, солодощами, пропонувати цікаву для ровесника проблему, тему бесіди;

• уміння аналізувати інформаційний зміст ситуації: помічати, оцінювати, виражати експресивні прояви (сісти ближче; доторкнутися до однолітка; наблизитися, щоб краще роздивитися іграшку, дію; погладити привабливу деталь в одязі; запропонувати свою руку в грі, хороводі, на прогулянці; підійти до ровесника при вільному виборі місця для ігрової, трудової діяльності; в ході гри при можливості пропонувати йому роль ведучого, віддаючи свій фант, поступаючись місцем; вказувати рукою, поглядом на вільне місце; жестом запросити сісти поруч, потіснитися заради вивільнення місця для однолітка;

• зчитування ставлення однолітка за невербальними проявами і відповідно на них реагувати (відповідати на усмішку усмішкою, приязним поглядом; бути готовим заговорити або відповісти; самостійно шукати або запитати однолітка про цікаву для нього тему, проблему; на прояв допомогти, пригостити, не забути подякувати; запросити До спільної діяльності, попередньо запитавши про його стан, наміри, бажання);

• уміння аналізувати і відтворювати мімічні прояви (задумувати емоційний стані спостерігати за рухом брів, очей, губ, загальним виразом обличчя). Стани, які можливо демонструвати та ідентифікувати: плач, сміх, радість, сум, страх, біль, здивування, роздратування, очікування, огида, приємність, захват. Емоційні стани пропонуються дітям вибірково в залежності від здатності їх зрозуміти, від віку, статі. Подібні вправи особливо необхідні для хлопчиків, які менш уважні до мімічних проявів партнера;

• уміння аналізувати, коректно проявляти свої бажання, прагнення (не соромитися принагідно співати, танцювати, декламувати, грати на музичних інструментах, запрошувати до посильної участі у таких діях інших, схвалювати їх за прийняття запрошення та активність; при бажанні познайомитися з однолітками звертатися до дорослого як до посередника або висловити йому своє бажання чи попросити дозволу ровесника розглянути цікаві, яскраві деталі його одягу, іграшки, при потребі - уточнити словесно, сказати про себе те, що могло б зацікавити однолітка і було б корисною інформацією для змістового наповнення ситуації спілкування).

Мета ігор: вчити узгоджувати свої дії з діями партнера, з яким спілкуєшся; забезпечити наявність комунікативної ланки «дитина — дорослий», «дитина — дитина».

Друкарська машина

За кожною дитиною закріплюється відповідний звук. Діти стають в коло один біля одного пліч-о-пліч. Це - «друкарська машинка». Вихователь називає звуки, а діти, за якими закріплений цей звук, плескають у долоні.

2 варіант. Дітям пропонують по черзі називати цифри до 10, але одну цифру заборонено називати. Хто назве заборонену цифру, вибуває з гри.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   

Сіамські близнюки

Двоє дітей стають один до одного боком, схопивши за пояс один одного. Ноги в місцях дотику зв'язуються.

Умова: не можна розмовляти. Вихователь пропонує виконати дію, яку він називає, одночасно. Одна дитина - лівою рукою, інша - правою.

Я та інші

Дитині пропонується розповісти про свого друга. Важливо, щоб дитина могла висловити свою думку, підкреслити позитивні риси іншого.  Можна запропонувати дитині розповісти про себе, акцентуючи увагу на позитивних якостях.

Закінчи речення

Дітям пропонується по черзі закінчити кожне з речень, даних вихователем. Ця вправа сприяє підвищенню впевненості у собі, розвиває вміння висловлювати власні думки.

Літаки

Мета: зробити діагностику взаємовідносин дітей у групі; вправляти їх у висловленні доброзичливого ставлення до ровесників, вчити виявляти і приймати знаки уваги.

Запропонувати дітям «запустити» сконструйовані власними руками літаки тому, кого найбільше поважають. А потім сказати цій дитині побажання.

«Мені подобається в тобі...» - дитина говорить це всім учасникам. Інші діти також говорять у відповідь компліменти. Компліменти мають бути різними і правдивими.

Казка по колу

Мета: допомогти кожній дитині висловити свою думку, навчати адекватним способам взаємодії, розвивати взаємоповагу, вміння спокійно вислухати співрозмовника.

Діти сідають у коло і по черзі, тримаючи в руках «чарівну паличку», придумують історії. Перша дитина починає, друга - закінчує тощо.

День народження

Діти обирають іменинника. Кожен жестами, мімікою, рухами показує, що дарує імениннику. Іменинник відгадує, що саме йому дарують. Вправа починається зі слів: «Я подарую...».

Картина

Всі сідають у коло. Один тримає в руках чистий аркуш паперу і намагається уявити намальовану картину. Він починає детально її описувати. Потім передає іншому, той продовжує уявний опис.

Знімаємо фільм

Двоє дітей у парі «знімають фільм» - перша дитина схематично малює і озвучує фільм, а інша - показує цей фільм жестами.

Що сказав Добрик

Мета: навчити дитину говорити компліменти.

У гості до дітей приходить хлопчик Добрик. Вихователь підводить Добрика до дитини і запитує: «Як ти думаєш, що скаже тобі Добрик?» Дитина має сказати сама собі комплімент: «Наташа - гарна дівчинка».

Квітка-семицвітка

Дітям показують чарівну квітку-семицвітку, яка може виконувати побажання і промовляти компліменти. Кожна дитина по черзі відриває пелюстку і говорить товаришеві побажання або комплімент. Допомогою є опорні картинки, намальовані на пелюстках.

Світлофор ввічливості

Дітям зачитуються уривка із оповідань про спілкування двох людей. Кожна дитина має сигнальні картки (світло світлофора). Якщо розмова неправильна, діти підіймають червону картку, якщо правильна - зелену.

Той, хто сидить - той, хто стоїть

Дітям пропонують поспілкуватися, але одна дитина сидить, а інша - стоїть. Через декілька хвилин вони змінюють позиції. Таким чином, кожен співрозмовник практично усвідомлює важливість спілкування на рівні очей. Після виконання вправи діти розповідають про свої враження.

Спина до спини

Діти сідають один до одного спиною. їм пропонується розповісти щось один одному. Після виконання вправи співрозмовники обмінюються враженнями і відчуттями. Вихователь запитує: «Чи хотіли б ви щось зміните? Чи зрозуміли ви, про що розповідав вам товариш?»

Розповідь повинна бути із використанням невербальних засобів спілкування. Наприклад: «У мене вдома є ось така кішка. Вона уміє так робити» тощо.

У ході проведеної роботи в комунікативно-мовленнєвому розвитку дошкільників та ставленні батьків до дітей відбулися зміни на краще. Зріс соціально бажаний образ батьківського відношення. Батьки стали більш зацікавлені в справах і планах дитини. Сукупність всіх отриманих на заключному етапі дослідження даних загалом свідчить про ефективність розробленої системи оптимізації родинного спілкування дитини дошкільного віку. Позитивні наслідки підтверджують припущення, що комунікативно-мовленнєвий розвиток дошкільника детермінується особливостями спілкування, а врахування даного зв’язку при організації системи формувальної роботи сприяє оптимізації спілкування дошкільника з батьками.

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки з розділу 2

 

З метою визначення вивчення особливостей змісту і форм спілкування дітей 6-7 років з близькими дорослими нами був проведений констатувальний експеримент, в ході якого були використані методика «Опитувальник змісту спілкування батьків» (Т.Андрющенко і Г.Шашлова),  експериментальна ситуація (Методика «Вивчення типу спілкування дитини з дорослим» (М.Лісіна, Х.Шерязданова). Зміст комунікативних ситуацій для батьків і дітей відповідав певним номінальним шкалам, що припускають спілкування із приводу

Його результати свідчать про досить високу включеність батьків у процес спілкування з дітьми 6-7 років: відзначені високі показники спілкування дорослих з дітьми на різні теми. При цьому в основному батьки обговорюють із дітьми теми, пов'язані із ситуативно-побутовими діями і нормами соціальної взаємодії.

Різноманіття тем спілкування обумовлене особливостями розвитку дітей старшого дошкільного віку: дитина переходить від позаситуативно-пізнавальної до позаситуативно-особистісної форми спілкування. У спілкуванні з близькими дорослими діти часто обговорюють питання особистісного й пізнавального характеру.

Як і в спілкуванні з позиції батьків, найбільш часто з дітьми обговорюються ситуації, пов'язані із ситуативно-побутовими діями. В більшості старших дошкільників склалася необхідна до цього часу позаситуативно-особистісна форма спілкування.

На формувальному етапі експерименту, нами була розроблена і застосована система оптимізації спілкування дітей з батьками, яка включала семінар-тренінг «Оптимізація родинного спілкування» та корекційні вправи, ігри, заняття, які проводились спільно з батьками і дітьми, що спрямовані на удосконалення різних типів родинного спілкування з дитиною.

Загальні висновки

 

У численних дослідженнях вітчизняних і зарубіжних психологів і педагогів М.Лісіної, Г.Капчеля, О.Смирнової, О.Чернишової доведено особливе значення спілкування з батьками у розвитку психіки дитини.

Сучасна психолого-педагогічна наука розглядає спілкування як багатоплановий процес, один з видів діяльності дитини, завдяки якому вона пізнає світ і себе у ньому, здобуває соціальний досвід, розвивається й утверджується як особистість

Спілкування сприяє присвоєнню дитиною соціокультурного досвіду, накопиченого людством, формуванню її особистості і самосвідомості, відношень з однолітками, окремих психічних функцій, процесів.

З»ясовано, що для розвитку самого спілкування протягом  дошкільного дитинства треба знати: як розвивається спілкування з віком; які види й форми спілкування існують на кожному віковому етапі розвитку; як визначити рівень розвитку спілкування; як компенсувати можливі недоліки спілкування.

Найважливіше значення у виникненні і розвитку у дітей спілкування мають впливи дорослого, випереджуюча ініціатива якого підносить діяльність дитини на вищий рівень.

З метою реалізації завдань констатувального експерименту для з’ясування особливостей змісту і форм спілкування дітей 6-7 років з близькими дорослими були дібрані методика «Опитувальник змісту спілкування батьків», методика «Вивчення типу спілкування дитини з дорослим».

Отримані в ході дослідження дані свідчать про те, що у більшості дітей 6-7 років досліджуваної групи сформована й домінує позаситуативно-особистісна форма спілкування. Дітей приваблює спілкування з дорослим, його особистість, інтереси, погляди, відносини з навколишніми. Частина дітей залишається на рівні позаситуативно-особистісної й ситуативно-ділової форм спілкування. Відносно  цих дошкільників потрібне проведення спеціальної формуючої роботи.

В основному діти й близькі дорослі у високому ступені залучені в спілкування один з одним, при цьому найчастіше, за отриманими нами даними, спілкуються з дошкільниками 6-7 років мами.

Діти і дорослі обговорюють різні теми, з переважанням розмов з приводу ситуативно-побутових дій, норм соціальної взаємодії, процесу пізнання. приводу ситуативно-побутових дій, норм соціальної взаємодії, процесу пізнання.