Шляхи та напрями формування звукової культури мовлення дітей у період дошкільного дитинства

Для реалізації завдань констатувального експерименту були використані визначені  критерії та їх показники. Дослідження  рівня розвитку лексико-граматичної  сторони мовлення відбувалося за допомогою серії традиційних, загальноприйнятих  завдань, за результатами виконання  яких було зібрано інформацію про  рівні вираженості показників. Визначення показників першого критерію проводилося  шляхом використання загальноприйнятих  і адаптованих діагностичних  методик опанування дітьми лексичною  та граматичною сторонами мовлення (Додаток А).

Методикою передбачено ведення  бесід і розмов відповідно визначених завдань; розпитування. Обстеження проходило  у такий спосіб: основними методами дослідження було пряме й опосередковане спостереження за мовленням дітей, опитування логопеда, вихователя та батьків. Отримані в процесі діагностування дані про стан мовлення заносилися в логопедичну картку обстеження (див. додаток Б).

Дослідження показало, що більшість  дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ мають труднощі в оволодіння словниковим запасом й граматичною  будовою мовлення. Для зручності  виведення кількісної характеристики виконання кожного завдання була використана трибальна система  оцінювання.

Аналізуючи психолого-педагогічну  літературу з проблеми формування усного мовлення, ми дійшли висновку, що рівень розвитку словникового запасу та граматичної будови мовлення визначається в залежності від активності та самостійності виконання завдань.

Відтак, у залежності від  правильності і самостійності оцінювалося  виконання завдань за трьома рівнями:

—високий рівень (від 2 до 3 балів) — виконує всі завдання правильно;

—середній рівень (від 1 до 2 балів) — виконує всі завдання правильно, після стимуляції й заохочення;

—низький (0 – 1 бал) — частково виконує всі завдання, після стимуляції й заохочення.

Виконання завдань оцінювалося  відповідними балами залежно від  рівня. В процесі констатувального експерименту був проведений діагностичний  зріз розвитку лексичної та граматичної  складових мовлення 12-ти дітей, отримані, узагальнені і обчислені результати виконання завдань відобразили  в таблиці (Таблиця 3.1.).

Проведений аналіз стану  лексичної та граматичної складових  мовлення на етапі констатувального експерименту вказує, що діти мають  не сформованість лексичної та граматичної  складових мовлення. За оцінкою виконання  завдань трьох рівнів діти, в основному, займають низький і середній рівень сформованості мовлення, як в експериментальній  так і контрольній групах.

Таблиця 3.1

Результати сформованості  рівня лексичної та граматичної  складових мовлення у дітей за даними 2008 року (констатувальний експеримент)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кількість               осіб Рівні мовлення	Експериментальні групи		Контрольні групи		Розбіжність у рівнях усного мовлення до початку експерименту
	Особи	%	Особи	%	Особи	%
Лексична складова мовлення
Високий	-	-	-	-	-	-
Середній	3	55	3	55	-	-
Низький	3	55	3	55	-	-
Граматична складова мовлення
Високий	-	-	-	-	-	-
Середній	3	55	3	55	-	-
Низький	3	55	3	55	-	-

 

Е –– експериментальна група                  К –– контрольна група 

Отже, більшість дошкільників недостатньо оволоділи словниковим  запасом та граматичною будовою  мовлення відповідно віку.

Використовуючи дані результатів  виконаних завдань та програмові вимоги до лексичної та граматичної  складових мовлення, ми визначили  такі рівні розвитку діалогічного мовлення: високий, середній, низький.

Високий: Мають часткове лексичне недорозвинення; гарно розуміють звернене мовлення; мають достатньо розвинену увагу, фонематичний слух, мовне дихання, артикуляційний апарат; вміють вживати всі частини мови, узагальнюючі слова, володіють формулами мовленнєвого етикету.

Мають часткове граматичне недорозвинення стосовно словозмін, що виражають числові, родові, часові, відмінкові відношення, розуміють їх значення й правильно вживають. Наявні практичні вміння змінювати граматичні форми слів, розуміють їх значення. Під час розмови використовують неповні номінативні, питальні та окличні  речення. Зміст речень підкреслюють жестами та інтонацією.

Середній: Мають лексичне недорозвинення мовлення; мають збіднений словниковий запас, наявні помилки у вживанні граматичних конструкцій; мовна увага, фонематичний слух, артикуляційний апарат розвинені недостатньо; вміють частково вживати всі частини мови, в окремих ситуаціях узагальнюючі слова, володіють окремими формулами мовленнєвого етикету.

Мають граматичне недорозвинення мовлення стосовно словозмін, що виражають  числові, родові, часові віднощення, не завжди розуміють їх значення й правильно  вживають. Наявні окремі практичні  вміння змінювати граматичні форми  слів, не завжди розуміють їх значення. Використовують неповні речення, з  в’ялим інтонаційним забарвленням та жестами.

Низький: Мають лексичне недорозвинення; бідний словниковий запас; фразове мовлення погано розвинене; мовна увага, фонематичний слух, артикуляційний апарат слабо розвинені; мають стійкі вади у вимові, розвиток зв’язного мовлення низький, звернене мовлення розуміють. Частково вживають окремі частини мови, у знайомих ситуаціях використовують узагальнюючі слова, володіють окремими формулами мовленнєвого етикету.

Мають граматичне недорозвинення стосовно словозмін, що виражають числові  та родові відношення, інколи розуміють  їх значення й правильно вживають. Наявні окремі практичні вміння змінювати  граматичні форми слів. Використовують неповні речення. Зміст речень підкреслюють жестами. Речення майже не інтонуються.

Такі обставини зумовлювали  необхідність розроблення змісту логопедичної роботи щодо формування лексичної та граматичної складових мовлення у дітей старшого дошкільного  віку із ЗНМ ІІІ рівня в умовах ДНЗ за визначеними нами напрямами: лексичним і граматичним.

Отже, констатувальний етап експериментального дослідження виявив недостатній рівень розвитку лексико-граматичної  сторони мовлення у дітей логопедичної групи із ЗНМ ІІІ рівня. Це свідчить про необхідність організації логопедичної роботи й розробки її змісту, як систематичного логопедичного впливу різними засобами та прийомами на формування лексичної  та граматичної складових мовлення у дітей із ЗНМ ІІІ рівня.

3.2 Експериментальна  програма по формуванню лексико-граматичної  сторони мовлення у дітей дошкільного віку із ЗНМ III рівня

Основними завданнями корекційно-розвивального  навчання дітей із ЗНМ III рівня є  продовження роботи по розвитку: 1) розуміння мовлення і лексико-граматичних засобів мовлення; 2) вимовної сторони мовлення; 3) самостійного розгорненого фразового мовленняі; 4) підготовці до оволодіння елементарними навиками письма і читання. Ефективність корекційно-логопедичної роботи визначається чіткою організацією дітей у період їхнього перебування у ДНЗ, правильним розподілом навантаження протягом дня, координацією й наступністю в роботі логопеда й вихователя. В процесі організації логопедичної роботи ми спиралися, на перевірені практикою та висвітлені у педагогічній літературі та програмах навчання і виховання дітей з порушеннями мовлення, загальнодидактичні (принципи науковості, систематичності та послідовності, доступності поданого матеріалу, наочності, принцип виховую чого характеру навчання, активності та індивідуального підходу до кожної дитини) та спеціальні принципи:

Принцип розвитку, що полягає  в аналізі об’єктивних і суб’єктивних умов формування мовленнєвої функції  дитини. Різнобічне обстеження дошкільника  із цих позицій дозволяє виявити  провідний мовленнєвий дефект і  зумовлені ним недоліки психічного розвитку.

―Принцип системного підходу, що дозволяє аналізувати взаємодію різних компонентів мовлення. Стосовно дітей із ЗНМ цей принцип реалізується в процесі взаємозалежного формування фонетико-фонематичних і лексико-граматичних компонентів мовлення. Корекція порушень вимови звуків і складової структури слів дозволяє домагатися потрібної чіткості й виразності мовлення. У той же час розвиток фонематичного сприйняття готує основу для формування граматичної й морфологічної системи словотворення і словозміни.

―Принцип зв’язку мовлення з іншим сторонами психічного розвитку, що розкриває залежність формування компонентів мовлення від стану інших психічних процесів. Виявлення цього зв’язку лежить в основі впливу на ті психологічні особливості дітей із загальним недорозвиненням мови, які прямо або побічно перешкоджають ефективній корекції мовленнєвої діяльності.

―Принцип комплексності, який спирається на те, що для діагностики мовленнєвих порушень необхідно проаналізувати мовленнєві та немовленнєві прояви дефекту, також необхідні медичні, психологічне та логопедичне заключення;

―Принцип діяльнісного підходу передбачає обстеження та подолання порушень мовлення з урахуванням провідної діяльності дитини [41].

Важливим фактором є робота логопеда з батьками, таким чином  батьки будуть знати і вміти як виконувати домашні завдання логопеда зі своєю дитиною. А це покращить  ефективність колекційної роботи. Режим  дня й сітка занять логопеда й  вихователя будується з врахуванням  вікових, мовленневих й індивідуальних особливостей дітей, а також розв’язуваних  у процесі навчання й виховання  корекційних завдань.

На першому році навчання п’ятирічні діти із ЗНМ не можуть повноцінно опановувати матеріалом на фронтальних  заняттях із всією групою. Тому доцільно для проведення фронтальних логопедичних, а також частково і виховних занять ділити групу на дві підгрупи з  урахуванням рівня мовного розвитку. Передбачаються наступні види занять по формуванню: зв’язного мовлення; словникового запасу, граматичної будови; вимови. Кількість занять, що реалізовують корекційно-розвиваючі завдання, міняється  залежно від періоду навчання.

У першому періоді навчання фронтальні заняття (з підгрупою) по формуванню лексико-граматичної сторони  мовлення й розвитку зв’язного мовлення проводяться 2 рази на тиждень. У другому  періоді навчання мовленневі можливості дітей зростають: фронтальні заняття  по формуванню лсксико-граматичної  сторони мовлення й розвитку зв’язної мови проводяться 3 рази в тиждень. Логопедичні  заняття залежно від конкретних завдань і етапів корекції мовлення поділяються на: заняття по формуванню лексико-граматичної сторони мовлення, фонетико-фонематичної сторони мовлення та розвитку зв’язного мовлення.

Заняття по формуванню лексико-граматичної  сторони мовлення поділяються на заняття по формуванню словникового запасу та заняття по формуванню граматичного ладу. Основними завданнями цих занять є розвиток розуміння мовлення; уточнення  й розширення словникового запасу; формування узагальнюючих понять; формування практичних навичок словотворення  й словозміни; уміння вживати прості розповсюджені речення та деякі  види складних синтаксичних структур. Це означає, що перед логопедом висуваються  завдання і вимоги до організації  логопедичної роботи. Такі обставини  зумовлювали необхідність розроблення  змісту визначених раніше напрямів логопедичної роботи з метою забезпечення формування лексико-граматичної сторони мовлення. У зв’язку з цим, нами була розроблена Програма логопедичної роботи по подоланню ЗНМ ІІІ рівня у дітей старшого дошкільного віку (Додаток В). Оскільки, специфіка логопедичної роботи полягає в усуненні порушень всіх компонентів мовлення, то корекція мовлення це тривалий процес, що передбачає певні окремі самостійні напрями і етапи роботи. Нами був розроблений детально зміст за лексичним і граматичним напрямами на основі Програми розвитку, навчання та виховання “Дитина в дошкільні роки” К. Крутій, а саме:

―перспективне та щоденне планування логопедичної роботи за лексичними темами;

―конкретний зміст за лексичним напрямом;

―конкретний зміст граматичним напрямом.

Як засоби підвищення рівня  розвитку лексичної та граматичної  складових мовлення у зміст були включені дидактичні ігри, ігрові вправи та завдання доступні й динамічні  за структурою та образні й емоційні за змістом. Оскільки, формувальний етап есперементального дослідження  проводився на ІІ-му етапі логопедичної роботи з дітьми із ЗНМ ІІІ рівня, то дітям пропонувалося оволодіти  такими лексичними темами (Таблиця 3.2.).

Таблиця 3.2

Лексична тематика ІІ етапу  логопедичної роботи

 

 

ГРУДЕНЬ
1 тиждень	Тема: Ліс. Дерева. Кущі. Ягоди.
2 тиждень	Тема: Ліс. Дерева. Кущі. Ягоди. Квіти.
3 тиждень	Тема: Дитячі забави.
4 тиждень	Тема: Свята нашої родини. Святий Миколай.
СІЧЕНЬ
1 тиждень	Тема: Пори року. Свята нашої  родини.
2 тиждень	Тема: Дикі тварини.
3 тиждень	Тема: Комахи. Плазуни. Земноводні.
4 тиждень	Тема: Птахи.
ЛЮТИЙ
1 тиждень	Тема: Одяг. Прикраси.
2 тиждень	Тема: Кольори.
3 тиждень	Тема: Взуття.
4 тиждень	Тема: Посуд.