Шляхи та напрями формування звукової культури мовлення дітей у період дошкільного дитинства

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 04 Декабря 2013 в 21:42, курсовая работа

Описание работы

Проблема виховання у дітей звукової культури мовлення досліджувалася сучасними науковцями дошкільної галузі лінгводидактики в різних аспектах: становлення правильної звуковимови (М. О. Александровська, В. І. Городілова, О. Л. Жильцова, Є. І. Радіна, М. Ф. Фомічова та ін.), формування фонематичного сприймання (Н. В. Дурова, Л. Є. Журова, Т. Б.Філічова та ін.), особливості розвитку уявлень щодо звукової дійсності мови (Е. І. Труве та ін.), усвідомлення дітьми звукової будови мови (Д. Б. Ельконін, Ф. О. Сохін, Л. Ф.Ткачова, Г. А. Тумакова та ін.). Ученими накреслено послідовні періоди та стадії становлення звукової культури мовлення у дітей, визначено поняття "звукова культура мовлення", висвітлено методи, прийоми та засоби виховання звукової культури мовлення у дітей раннього та дошкільного віку.

Содержание работы

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ У ФОРМУВАННІ ЗВУКОВОЇ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ У ПЕРІОД ДОШКІЛЬНОГО ДИТИНСТВА
Умови, необхідні для формування звукової культури мови дітей
Завдання формування звукової культури мовлення дітей дошкільного віку
Реалізація ідей А. М. Богуш щодо виховання звукової культури мовлення в дошкільників
Висновки до I розділу
РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ З ДІТЬМИ ІЗ ЗНМ ІІІ РІВНЯ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В УМОВАХ ДНЗ

3.1. Мета, завдання та методи експериментального дослідження
3.2. Експериментальна програма по формуванню лексико-граматичної сторони мовлення у дітей дошкільного віку із ЗНМ III рівня
3.3. Результати логопедичної роботи по формуванню лексико-граматичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ III рівня


Висновки до I I розділу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Файлы: 1 файл

курсова робота.docx

— 219.75 Кб (Скачать файл)

 

 

На кожен тиждень, згідно з лексичною тематикою, було розроблено зміст лексичної та граматичної  складових для логопедичних занять по формуванню лексикограматичної сторони  мовлення (Таблиця 3.3.).

Таблиця 3.3

Зміст лексичного і граматичного напрямів логопедичних занять

ІІ етапу логопедичної роботи 

 

Лексична тема  

Лексична складова

Граматична складова

Грудень

Тема: Ліс. Дерева. Кущі. Ягоди. 

Мета: збагачувати активний словник дітей на основі знань і уявлень про навколишнє середовище. Закріплювати узагальнювальні слова:ліс, дерева, кущі; учити добирати визначення до цих слів.

Ключові слова:березовий, густе, гущавина, дерево, зеленіє, змішаний, кущі, ліс, підлісок, повітря, світле, соснове, темне, хаща, шелестить.

Іменники: береза, горобина, гущавина, дерево, дуб, запах, кущі, ліс, ліщина, осика, підлісок, повітря, сосна, тополя, хаща, ялинка.

Дієслова: рости, шуміти, зеленіти, живе, дихає, очищає, шелестіти, шуршати.

Прикметники: березовий, великий, густий, запашне, змішаний, листяний, лісове, сирий, сосновий, темний, хвойний, чисте, ялинковий.

Вправляти в утворенні  дієслів із префіксом пере-для позначення подолання чогось:перебігти,перестрибнути,переступити.

Учити вживати суфікс -ну-:приснути, аукнути.

Учити утворювати нові слова  – різні частини мови від прикметника  та іменника: густий і листя – густолистий, дрібнолистий, темнолистий, світлолистий.

Учити дітей під час  складання речень застосовувати в мовленні прийменник.

Учити утворювати нові слова  – різні частини мови від прикметниканезаважаючи на:Незважаючи на погоду, ми пішли до лісу.

Тема: Ліс. Дерева. Кущі. Ягоди.

Мета: збагачувати словник дітей на основі знань, уявлень про довкілля. Учити перераховувати якості, властивості предметів, намагатись давати їм характеристику, формувати вміння найбільш точно застосовувати слова, що підходять до конкретної ситуації або опису.

Ключові слова: бал, гарні, дивні, квіти, комплімент, ніжні, пишнобарвні, свято.

Іменники: айстри, барвінок, волошки, гвоздики, дзвіночки, жоржини, квіти, комплімент, конвалії, краса, кульбабки, мак, підсніжник, пролісок, ромашка, свято, троянди, фея, чорнобривці.

Дієслова:дарувати, захищати, милуватися, оберігати, радувати, ростуть.

Прикметники:весняні, гарні, дивна, дивовижна, квіткове, квітчастий, літні, ніжні, осінні, пахучі, пишнобарвний, різнокольорові, тендітні.

Прислівники:багато, мало.

Учити утворювати дієприкметники теперішнього часу:квітуча, пахуча, живуча.

Учити дітей утворювати синонімічний ряд слів:білий (білосніжний, сніжно-білий, молочний, лілейний); голубий (блакитний, ясно-голубий, небесний, барвінковий, волошковий, лазуровий); ніжний (оксамитовий, бархатистий, шовковий).

Під час складання речень вправляти й слідкувати за правильним уживанням іменників у родовому відмінку множини:волошок, підсніжників, конвалій, жоржин.

Закріпляти формули мовленнєвого етикету відповідно до ситуації: учити  робити компліменти: “Дозвольте подарувати вам ці гарні квіти”, “Ти така гарна, як квітка”, “Мені дуже подобаються  ці квіти”; емоційно і радо вітатися.

Тема: Дитячі забави.

Мета: збагачувати словник дітей на основі знань, уявлень про довкілля, формувати вміння найбільш точно застосовувати слова, що підходять до конкретної ситуації.

Ключові слова: гра, дозвілля, іграшки, ігри, лічилка, цяцька.

Іменники: гра, дзиґа, дозвілля, забавка, іграшки, ігри, сопілка, цяцька.

Дієслова: бавитись, грати, розважатися, складати.

Прикметники: гарна, давнішня, любима, нова, улюблена.

Прислівники: дружно, разом.

Вправляти у творенні різних форм дієслів, стежити за правильним уживанням їх: бавитися – бавишся – бавитимуся – бавився – бався.

Утворювати наказові форми  дієслів із часткою -но: візьми-но, поклади-но, перестав-но, заховай-но.

Учити вживати в давальному відмінку паралельні закінчення у ряді слів: брату – братові, гостю – гостеві.

Продовжувати вчити складати речення з єднальним сполучникомтакож.

Тема: Свята нашої родини. Святий Миколай.

Мета: продовжувати знайомити дітей із традиціями, звичаями та обрядами українського народу. Збагачувати словник дітей на основі знань і уявлень про ці звичаї та обряди, учити добирати визначення до цих слів.

Ключові слова: гостинці, захищати, народне, оберігати, радісний, Святий Миколай, свято, чудотворець.

Іменники: гостинці, захисник, (Святий) Миколай, народний, печиво “миколайчики”, покровитель, свято, чудотворець.

Дієслова: допомагати, дякувати, захищати, наглядати, оберігати, чекати.

Прикметники:весела, дбайливий, добрий, радісний, слухняний, старенький, чемний, чуйний.

Прислівники:      колись-но, кожного.

Продовжувати збагачувати  словник дітей українськими прислів’ями: “Не одяг прикрашає людину, а добрі справи”, “Добра людина наче сонечко, кожний коло неї зігріється”.

Учити дітей брати участь у діалозі на тему “Свято Святого  Миколая”, учити дотримуватись культури мовленнєвого спілкування, своєчасно  змінювати емоційний тон розмови  відповідно до ситуації спілкування.

Вправляти в утворенні  нових дієслівних форм із префіксом про-: казати –проказати, мовити –промовити.

Утворювати різні форми  ступенів порівняння прикметників за допомогою суфіксів і префіксів: старий – старенький – старуватий – занадтостарий.

Учити співвідносити іменники з дієсловами, від яких вони утворені:гуркіт – гуркотіти, крик – кричати, сміх – сміятися, спів – співати.

Січень

Тема: Пори року. Свята нашої  родини.

Мета: збагачувати словник дітей на основі знань, уявлень, про довкілля. Продовжувати закріпляти узагальнювальне словосполучення родинні свята, учити добирати визначення до цих слів.

Ключові слова: віншувати, жартівливий, родина, родинне, свята, щедрівки, щедрувати.

Іменники: віхола, завірюха, замет, кучугури, нагорода-гостинець, родина, свято, хуртовина, щедрівки.

Дієслова: віншувати, вітати, намели, поздоровляти, розчистити, славити, співати, щедрувати.

Прикметники: веселі, добрі, жартівливий, непролазний, непрохідний, новорічне, родинне.

Прислівники:      ліворуч, праворуч.

Учити вживати суфікс -ну-:стукати – стукнути, грюкати – грюкнути, смикати – смикнути.

Навчити утворювати іменники із суфіксом -ин-при виділенні одного предмета із загальної маси: горошина, цибулина, квасолина, намистина.

Учити утворювати нові дієслівні  форми за допомогою префіксів роз-, об-, та постфікса -ся(-сь): гуляти –розгулялися,розгулялись; пити –обпилися, обпились, їсти – об’їлися, об’їлись.

Тема: Дикі тварини.

Мета: збагачувати словник дітей на основі знань, уявлень про довкілля. Продовжувати вживати узагальнювальні словадикі тварини, добирати визначення слів, розвивати бажання помічати нові слова в чужому мовленні.

Ключові слова: виступати, дикі, доглядати, дресирований, екзотичні, звіринець, приручати, приручати, тварини, цирк.

Іменники: арена, бивні, грива, джунґлі, жирафа, звіринець, лев, мавпа, савана, слон, тварини, тигр, хвіст, хижаки, хобот, цирк.

Дієслова: доглядати, живуть, полювати, приручати.

Прикметники: великий, дикі, довгошерстий, довгошия, дресирований, екзотичні, зубастий, людиноподібний, могутній, плямиста, смугасті.

Прислівники:      день у день, раз у раз.

Учити утворювати присвійні  прикметники від деяких назв тварин та звернути увагу на синонімічні  слова:мавпячий – мавпин, лев’ячий – левовий, тигровий – тигрячий – тигрів.

Учити утворювати складні  прикметники: довга шия – довгошия, людиноподібна, довгошерста.

Продовжувати вчити дітей  складати речення, використовуючи прислівники раз у раз,день у день: Раз у раз тигри виступають у цирку.

Тема: Комахи. Плазуни. Земноводні.

Мета: збагачувати словник дітей на основі знань, уявлень про довкілля. Продовжувати вчити вживати узагальнювальні слова комахи, плазуни. Добирати визначення слів, розвивати бажання помічати нові слова у чужому мовленні.

Ключові слова: восени, затаюватися, земноводні, комахи, маскуватися, навесні, плазуни, ховатися.

Іменники: комахи – богомол, джміль, комар, хрущ; плазуни – гадюка; земноводні – варан (циганський), черепаха.

Дієслова: бриніти, завмерли, засинати, затаюватися, маскуватися, пересуватися, повзти, ховатися.

Прикметники: земноводні, легкокрилий, отруйний, повільний.

Прислівники: восени, навесні.

Учити дітей утворювати місцевий відмінок однини іменників чоловічого й жіночого роду: черепаха в піску, комар на руці тощо.

Учити утворювати однину й  множину іменників чоловічого й  жіночого роду: хрущ літає – хрущі літають, черепаха повзе – черепахи повзуть тощо.

Учити вживати кількісні  та порядкові числівники:одна, дві, три черепахи; перша, друга, третя черепаха тощо.

Продовжувати вчити складати речення за допомогою прислівниківвосени – навесні: Восеникомахи засинають, анавесні прокидаються.

Уводити в словник дітей  формули мовленнєвого етикету заборони: “Ні, не можна”, “Я не дозволяю”.

Тема: Птахи.

Мета: збагачувати словник дітей на основі знань, уявлень про довкілля. Продовжувати вчити вживати узагальнювальне слово птахи. Добирати визначення слів, розвивати бажання помічати нові слова в чужому мовленні.

Ключові слова: голосний, дзьобати, зимуючі, літати, настовбурчувати, перелітні, поблизу, птахи.

Іменники: ворона, голуб, горобець, грак, жайворонок,журавель, ластівка, птахи, синичка, снігур, соловей, шпак.

Дієслова: гніздитися, годувати, дзьобати, каркати, кружляти, літати, настовбурчуватися, співати, стрибати, тьохкати, цвірінькати.

Прикметники: голосний, дзьобатий, довгоногий, заливистий, заливчастий, зимуючі, маленький, перелітні, сіренький, швидкий.

Прислівники:      поблизу.

Учити добирати однорідні  означення, узгоджуючи іменники з дієсловами та прикметниками в роді, числі: За граками прилетіли шпаки.

Учити утворювати іменники зі здрібніло-пестливими суфіксами -ятк-, -атк-, -ен-, -аш-:пташатко – пташенятко.

Учити розрізнювати питання  оцінного характеру та застосовувати  слова, що найбільше підходять до конкретної ситуації: Ти хто? – Я синичка. – Ти яка? – Весело співаю.

Продовжувати збагачувати  та активізувати словник дітей приказкою “Двічі літа не буває”.

Учити дітей під час  колективного міркування будувати невеличкі  речення, зв’язані однією сюжетною лінією: Я буду розказувати про шпаків. Таня буде розказувати про шпаків, а я про журавлів.

Лютий

Тема: Одяг. Прикраси.

Мета: збагачувати словник дітей на основі знань, уявлень про довкілля. Продовжувати вчити вживати узагальнювальні слова: одяг, прикраси. Учити переносити лексичні навички у зв’язне мовлення.

Ключові слова: костюм, маска, маскарад, маскарадний, національний, одяг, оздоблення, оздоблювати, приваб

ливий, прикраси, прикрашати.

Іменники: ґудзик, діаманти, застібка, змійка, кишеня, клоун, комір, корали, королева, корона, костюм, краватка, манжети, маска, одяг, оздоблення, перли, петельки, пірат, пояс, пояс, прикраси, принцеса, смарагди, стрічки, убрання.

Дієслова: носити, одягати, оздоблювати, прикрашати.

Прикметники: вишита, картатий, маскарадний, морський, народний, національний, привабливий, снігова, старовинний, хутряний, шовковий.

Прислівник: можливо.

Вправляти у вживанні родового відмінка іменників чоловічого, жіночого роду – назв деталей одягу: кишень, манжетів, ґудзиків, поясів.

Учити утворювати нові слова  – різні частини мови – від  іменників прикметники: діамант – діамантова корона, корали – коралове намисто.

Учити утворювати прикметники  зі словотвірним значенням “надмірний вияв ознаки” із префіксом за-:завеликий, заглибокий,замалий, задовгий.

Збагачувати словник дітей  новими – поетичними виразами: золотаво-червоне вбрання; рукава як сонячні промені; корона горить як сонце; сукня наче зоряне небо; стрічки як маків цвіт.

Продовжувати вчити складати описові розповіді за схемою: колір, матеріал, для кого одяг, дії з  одягом

Тема: Кольори.

Мета: збагачувати словник дітей на основі знань, уявлень про довкілля. Продовжувати формувати розуміння й уживання узагальнювального поняття кольори. Продовжувати точно, доречно підбирати потрібні слова залежно від ситуації.

Ключові слова: багряний, волошковий, кольори, мальовничий, наносити, смарагдовий, тонувати, фарби.

Іменники: акварель, виставка, галерея, гуаш, зал, кольори, папір, пензель, фарби, художник.

Дієслова: відчувати, зображувати, малювати, переносити, тонувати, торкатися (пензлем), фарбувати.

Прикметники: виставковий, живописний, мальовничий;

голубий – блакитний –  волошковий – небесний;

зелений – смарагдовий  – фісташковий;

коричневий – горіховий  – каштановий;

червоний – багряний –  малиновий – пурпурний.

Вправляти в утворенні  спільнокореневих слів:білий – білуватий – біляк – біліти – біло.

Учити правильно вживати  слова жіночого роду в орудному відмінку однини: гуаш – гуашшю, акварель – аквареллю, фарба – фарбою.

Вправляти в утворенні  за допомогою префіксів спільнокореневих дієслів із префіксом недо- із значенням незакінченої дії: недомалювати, недофарбувати, недотонувати.

Продовжувати вчити складати речення з однорідними членами  з приєднувальним сполучником не тільки (не лише)…, а й (але й):Художник фарбував не тільки (не лише)червоною, зеленою фарбою, а й (але й)коричневою і чорною.

Учити дітей складати невеликі описові, контаміновані розповіді  за картиною.

Закріпляти формули мовленнєвого етикету запрошення та відповіді  на запрошення: “Я хочу запросити тебе (чи можу я запросити тебе) на виставку картин” – “Із задоволенням (я не проти; не знаю, чи зможу я  прийти)”.

Тема: Взуття.

Мета: збагачувати словник дітей на основі знань, уявлень про довкілля. Продовжувати формування розуміння вживання узагальнювального поняття взуття. Учити точно й доречно добирати потрібні слова для опису властивостей і якостей.

Ключові слова: буденний, взувати, взуття, дійсно, дірявий, майструвати, новий, підбори, підошва, святковий, шнурівка.

Іменники: босоніжки, взуття, каблук – підбор – підбори, кросівки, майстер, майстерня, підошва, туфлі, черевики, чоботи, швець, шнурівка.

Дієслова: берегти, взути, зав’язати, зашити, майструвати, мити, підбити, ремонтувати, розв’язати, роззути, чистити.

Прикметники: брудний, буденний, дірявий, національний, новий, охайний, повсякденний, робочий, святковий, старий, цілий, чистий.

Прислівники: дійсно.

Продовжувати самостійно добирати потрібні антоніми до заданих  слів:взуття (старе – нове), черевики (сухі – мокрі).

Учити складати прийменникові  відповіді-пояснення: на поличці, під поличкою, біля полички, у шафі.

Учити складати пояснювальні підрядні обставинні речення причини: “Я взула чоботи. Оля взула чоботи через те, що пішов дощ”, “Я роззув взуття. Сашко роззувся тому, що пішов

Продовжувати збагачувати  мову українськими прислів’ями, наприклад  “Як дбаєш, так і маєш”, та вміти  пояснити.

Учити складати розповіді  з власного досвіду на тему “Яке мені подобається взуття”.

Закріпляти формули мовленнєвого етикету “Не дратуйся”, “Треба заспокоїтись” та поради “Я хочу дати тобі пораду”.

Тема: Посуд.

Мета: збагачувати словник дітей на основі уявлень про довкілля. Продовжувати формувати розуміння вживання узагальнювального поняття посуд. Розвивати вміння порівнювати предмети, співвідносити ціле й частину.

Ключові слова: варити, виставка, дерев’яний, кухар, металевий, пластмасовий, порцеляновий, посуд, скляний, смажити, тушити.

Іменники: виделка, виставка, жаровня, каструля, кухар, ложка, миска, ніж, посуд, сервіз, склянка, сковорода, супниця, тарілка, чайник, чашка.

Дієслова: варити, пекти, смажити.

Прикметники: гарний, глибокий, дерев’яний, електричний, емальований, кавова, красивий, металевий, мілкий, новий, пластмасовий, порцеляновий, скляний, столовий, тефлоновий, чайний, чистий.

Прислівники:      добре, смачно, швидко.

Учити утворювати нові слова  – різні частини мови прикметників:рожево-білий, чорно-синій, жовто-зелений.

Учити утворювати прикметники  зі словотвірним значенням “сильний вияв ознаки” із суфіксом -езн-:величезний, глибочезний, довжелезний, товстезний, широчезний.

Вправляти в утворенні  за допомогою префіксів спільнокореневих дієслів із префіксом недо-:недоварили,недосмажили, недопекли.

Учити складати речення, використовуючи в сполученні з повнозначними  частинами мови об’єктні прикметники: Я розкажупро металеву каструлю. Оля розкаже прометалеву каструлю, а я – про металеву сковороду.

Закріпляти формули мовленнєвого етикету звертання та уваги до співрозмовника: “Що ви (ти) хочеш  розказати?” – “Я (ми) із задоволенням вислухаю (поспілкуюся)”.


Впродовж трьох місяців (грудень, січень, лютий), згідно розкладу занять, проводилися логопедичні  заняття два рази на тиждень в  експериментальній групі. За розробленим  нами перспективним планом й визначеними  напрямами й змістом були проведені 24 заняття в експериментальній  групі та в контрольній групі  за планом логопеда.

Основною метою формувального  етапу експерименту було розширення словникового запасу, формування граматичної  сторони мовлення й навичок зв’язного  мовлення у всіх ситуаціях спілкування  протягом дванадцяти тижнів з широким  використанням ігор і вправ, використання творчих завдань не тільки на заняттях, але і в ситуаціях буденного життя. Ми прагнули розвивати уяву, мовленнєву увагу, мислення, зв’язне мовлення, творчі здібності, адже розвиток цих умінь допомагає у розвитку лексико-граматичної сторони мовлення.

Отже, на етапі формувального  експерименту нами було розроблено на основі загальноосвітніх програм навчання і виховання дітей старшого дошкільного  віку та впроваджено у систему  логопедичного впливу протягом трьох  місяців визначені нами напрями  і зміст формування лексичної  та граматичної складової мовлення дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ ІІІ рівня в експериментальній  логопедичній підгрупі в умовах ДНЗ.  

 

3.3 Результати  логопедичної роботи по формуванню  лексико-граматичної сторони мовлення у дітей дошкільного віку із ЗНМ III рівня  

 

Подолання мовленнєвих порушень у дітей із ЗНМ III-го рівня відбувається в рамках корекційного навчання у  логопедичній групі ДНЗ, що розраховане  на 1 навчальний рік. Логопедичні заняття  є основною формою корекційного навчання і призначаються для систематичного формування та розвитку й корекції всіх компонентів мовленнєвої системи. Логопедична робота по формуванню лексико-граматичної сторони мовлення відповідно визначених напрямів і змісту здійснювалася в процесі занять, як провідної організаційної форми логопедичного впливу, що будувалися з урахуванням вимог, як загальної дошкільної й спеціальної педагогіки так і логопедії. Логопедичні заняття проводилися 5 разів на тиждень (щоденно) за розкладом, який склав логопед з урахуванням занять інших педагогів ДНЗ. Логопед проводить 4 підгрупові заняття на тиждень з розвитку лексики, граматики, зв’язного мовлення та грамоти, 1 — з розвитку фонетико-фонематичної сторони мовлення. Останні виносяться окремо з огляду на те, що відбір дітей для цих занять відбувається не тільки за рівнем мовленнєвого розвитку, а й за станом сформованості фонетико-фонематичної сторони мовлення. Засвоєння мовленнєвого матеріалу на підгрупових фонетико-фонематичних заняттях узгоджується з матеріалом, що використовується на лексико-граматичних заняттях. Уточнення, постановка, автоматизація, диференціація звуків проводяться на індивідуальних заняттях щодня за індивідуальним графіком логопеда.

З другого півріччя мовленнєві можливості дітей зростають, тому розвиток зв’язного мовлення поєднується  з розвитком граматичної сторони  мовлення. Види занять, їх кількість  та тематика встановлюється логопедом  з урахуванням індивідуальних особливостей дітей. Мовний матеріал для проведення логопедичних занять відбирався логопедом  за наступними критеріями:

—відповідно до матеріалу, який вивчається на інших заняттях (розвиток мовлення, ознайомлення з навколишнім, формування елементарних математичних уявлень тощо);

—відповідно до завдань корекції мовленнєвої діяльності дітей згідно із зазначеними програмними вимогами;

—відповідно до потреб додаткового відпрацювання (закріплення) матеріалу з кожною дитиною на індивідуальних заняттях.

Лексичні теми є своєрідним ядром для побудови заняття, визначення теми, навколо якої організовується  розвиток лексики та грамматики мовлення. В основу розроблених напрямів для  дітей із ЗНМ ІІІ- го рівня покладено  теоретичні положення:

—про мову як багатофункціональну і багаторівневу знакову систему;

—про тісний взаємозв’язок ліній розвитку фонетичної, лексичної та граматичної сторін мовлення з одного боку, та когнітивних процесів — з іншого;

—про структуру мовленнєвого дефекту у дітей із ЗНМ та його вплив на формування мовленнєвої функціональної системи;

—про онтогенез мовленнєвої діяльності в період дошкільного віку та різних чинників (біологічних, психологічних, соціальних), що визначають його хід;

—про семантичну структуру слова;

—про сучасні методи корекційного, попереджувального та розвивального впливу на формування мовленнєвої системи.

Зміст та система занять корекційного навчання розроблені з  урахуванням:

— засвоєння мовленнєвої системи на практичному рівні;

— вікових особливостей дітей;

— структури дефекту;

— психологічних механізмів порушення мовленнєвої діяльності як в лінгвістичній, так і в комунікативній ланках;

— психолінгвістичних закономірностей функціонування мовних знаків у мовленні дитини.

У запропонованій системі  логопедичного впливу широко використовуються добре відомі у логопедії методи та прийоми розвитку мовлення у дошкільників (А. Богуш, Т. Філічева, Г. Чиркіна, В. Селіверстов, Н. Серебрякова, О. Мастюкова та ін).

Заняття будувалися на основі чітко визначено теми, мети з конкретним дозуванням лексики яку діти повинні  засвоїти в активному мовленні згідно лексичної теми, відібрали граматичний  матеріал з урахуванням етапу  корекційного навчання зростаючої складності, включали різноманітні ігрові й дидактичні вправи для розвитку розумової діяльності, складних форм сприйняття й уяви. Поповнення, уточнення й активізація словника на заняттях з розвитку мовлення й ознайомлення з навколишнім доцільно здійснювати відповідно до лексичних тем, у рамках яких проводяться різні ігри й вправи по формуванню граматичної сторони мовлення.

Розроблені заняття складаються  з трьох етапів: організаційний, на якому логопед налаштовує дітей  на роботу, заспокоює їх та привертає  увагу; основна частина, на цьому  етапі діти опановують новий матеріал; заключна — логопед прощається з  дітьми. В свою чергу основна частина  складається з:

— повідомлення теми та мети заняття;

— логопедичної зарядки, яка включає дихальні вправи, артикуляційну гімнастику (статичні та динамічні вправи) та голосові вправи;

—вивчення нового матеріалу поділяється на лексичну та граматичну складові: лексична складова включає вправи на формування різних рівнів лексичних узагальнень, вправи на формування активного словникового запасу та вправи на розвиток лексичної системності; в свою чергу граматична складова включає вправи на розвиток морфологічної системи словотворення, вправи на засвоєння граматичних уточнень, вправи на формування синтаксичної складової мовлення;

—фізкультхвилинка, під час якої діти відпочивають та розвивають загальну та дрібну моторику;

—закріплення нового матеріалу, що включає вправи на розвиток зв’язного мовлення та закріплення формули мовленнєвого етикету.

Під час заключної частини  кожній дитині окремо дається домашне  завдання в залежності від успішності виконання вправ на занятті. Також  дітям задаються питання: Що нового вони дізналися? Чого навчилися?

Оскільки логопедична  робота носить цілісний характер, то для  дітей із ЗНМ є важливим не тільки оволодіння мовленнєвими навичками, а  і методами і прийомами самостійного використання їх на практиці.

Після закінчення формувального  експерименту вважали за доцільне провести експериментальну перевірку доцільності  визначених та запроваджених нами лексиного  й граматичного напрямів і змісту формування лексико-граматичної сторони  мовлення у дітей із ЗНМ ІІІ  рівня за допомогою використовуваних у констатувальному експерименті критеріїв  і показників та за традиційною методикою  проведення логопедичного діагностування.

Метою констатувального експерименту другого порядку було практичне  підтвердження ефективності розроблених  лексичного і граматичного напрямів та їх змісту формування лексико-граматичної  сторони мовлення у дітей із ЗНМ. Систематичне логопедичне діагностування мовленнєвого розвитку дітей в цілому, передбачає стартове, поточне й підсумкове діагностування, є загальним способом одержання достатньої інформації про перебіг етапів й компонентів розвитку мовлення. Результати діагностування заносяться в логопедичну картку, як основний документ, що характеризує стан мовлення дітей.

По завершенні формувального  експерименту нами був проведений констатувальний  експеримент другого порядку, у  ході якого необхідно було перевірити як доцільність лексичного і граматичного напрямів та їх змісту формування лексико-граматичної  сторони мовлення, так і визначити  її ефективність. Оброблені й узагальнені  дані діагностування мали таку результативність (Таблиця 3.4).

 

Таблиця 3.4

Результати сформованості  рівня лексичної та граматичної  складових мовлення у дітей за даними 2009 року

(констатувальний експеримент  ІІ-го порядку)

 Кількість 

 осіб

Рівні

мовлення

Експериментальні групи

Контрольні групи

Розбіжність у рівнях усного мовлення після експерименту

Особи

%

Особи

%

Особи

%

Лексична складова мовлення

Високий

2

33

-

-

2

+33

Середній

2

33

4

66

2

+33

Низький

2

33

2

33

-

-

Граматична складова мовлення

Високий

1

17

-

-

1

+17

Середній

3

50

3

50

-

-

Низький

2

33

3

50

1

-17


 

Е –– експериментальна група                  К –– контрольна група 

Підсумкове обстеження проводилося  за тими ж методиками, які використовувались  діагностуючи дітей на констатувальному експерименті першого порядку. У  відповідності до результатів виконаних  завдань визначили рівні мовленнєвого розвитку дітей в експериментальних  і контрольних групах. Проведені  обчислення одержаних даних дозволили  зробити висновок, що порушення лексичної  і граматичної сторін мовлення набуло інших проявів, завдяки чому значно зріс рівень як лексичної так і  граматичної сторін мовлення в експериментальній  групі, що зумовлено, перш за все, запровадженням розроблених напрямів і змісту формування лексико-граматичної сторони мовлення у дітей із ЗНМ III рівня. Відтак, запровадження  напрямів і змісту формування лексико-граматичної  сторони мовлення у дітей із ЗНМ III рівня є ефективним. Це підтверджує  припущення, що запровадження розроблених  напрямів і змісту корекції лексико-граматичної  сторони мовлення підвищать ефективність корекційно-розвивального впливу на дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ ІІІ рівня.

Отже, результати логопедичної роботи дають підстави стверджувати, що розроблені лексичний і граматичний  напрями та зміст на основі Програми розвитку, навчання та виховання “Дитина  в дошкільні роки” К. Крутій, по формуванню лексико-граматичної сторони  мовлення у дітей старшого дошкільного  віку із ЗНМ III рівня є доцільними, оскільки збільшилася кількість  дітей з високим і середнім рівнем розвитку лексичної та граматичної  складових мовлення в результаті проведеної роботи.

Информация о работе Шляхи та напрями формування звукової культури мовлення дітей у період дошкільного дитинства