Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Февраля 2015 в 22:53, реферат
Об’єднуючи зусилля викладачів суспільствознавчих і гуманітарних дисциплін та фахових науковців, такі центри істотно посприяли становленню ґендерних досліджень в Україні. Мабуть, основним досягненням діяльності цих творчих груп стало уведення в науковий обіг нового дискурсу: великою мірою саме їх заслугою стали вивчення нового кола явищ, пов’язаних із проблематикою статі, сформульована відмова від “ґендерно нейтральної” методології, відстоювання ґендерно чутливої термінології у наукових дослідженнях, обґрунтування актуальності та популяризація ґендерної проблематики та її вихід за стіни наукових лабораторій.
Вступ……………………………………………………………………………3-4
Стратифікація в суспільстві як основний чинник трансформації поглядів на жінку………………………………………………………5-28
Ідея природної ієрархії статей Аристотеля, як приклад дискримінаційної теорії………………………………………………28-30
Обумовленість поглядів на жінку в культурі її нарівноправним становищем у суспільстві ( у «Державі» Платона»)………………..30-32
Космізм статі у працях Н. Хамітова…………………………………32-36
Висновки…………………………………………………………………………37
Список використаних джерел……………………
У 1998 році читав курс лекцій з метаантропології в Берлінському університеті ім. Гумбольдта. Читає лекції в українських і закордонних ВНЗ, зокрема в Софійському університеті Святого Климента Охридського (Болгарія). Дипломант конкурсу «Коронація слова 2000» за кіносценарій «Чаромлин».
Серед головних праць:
У працях Н. Хамітова “Межі чоловічого та жіночого”, “Філософія і психологія статі” розкривається чоловічість як духовність, а жіночість як душевність. Сутність статі виявляється у її екзистенційності. Екзистенційна чоловічість як духовність, є “здатність до творчого поривання, радикального самотрансцендування, до виходу за будь-які межі”. Екзистенційна жіночість як душевність є “здатність до співчуття та любові”. Духовність та душевність – характерні ознаки будь-якої людини незалежно від її статі. Тому потрібно говорити про гармонійну взаємодію духовності та душевності людської особистості. Отже, опозиція чоловічого як духу та жіночого як матерії, що розглядалися впродовж сторіч, сьогодні не має підстав і знімається. “Філософія статі — галузь філософського знання, що досліджує екзистенційну стать в її єдності з іншими виявами статі – біологічним, соціально-культурним та психологічним". Філософія статі досліджує різні екзистенційні виміри людського буття. Аналізуються конфлікти чоловічого та жіночого, їх продуктивне розв’язання, проблеми свободи та любові, гармонії, що розкриває внутрішню свободу через самореалізацію і самоствердження. Н. Хамітов уводить поняття “андрогінізм” (від грец. andros — чоловічий, giness — жіночий), що відображає гармонію екзистенційної суті жіночого та чоловічого. Використання андрогінізму (як і андроген-аналітики, андроген-аналізу) “виводить філософію статі за межі як маскуліноцентризму, так і феміноцентризму”. Такий аналіз із позиції філософії статі допомагає встановити взаєморозуміння, взаємоповагу між жінкою і чоловіком на психологічному та соціальному рівнях. Консенсус можливий завдяки спілкуванню.
Назіп Віленовіч Хамітов у своїй книзі «Таємниця чоловічого та жіночого. Зцілюючі афоризми» у першій частині книги у першому проникненні описує феномен "Космічності статі".
Таким чином, можна стверджувати, що думки Н. Хамітова з приводу статі є рівними по відношенню як до жінки, так і до чоловіка, тим самим підкреслюючи, що не існує однієї чіткої думки і позиції в проблемному питанні. Проте автор з філософської точки зору надає нам інформацію про статі чоловіка та стать жінки, беручи до уваги особистість та індивідуальність людини, звертаючи увагу на душу, дух та вищі моральні цінності людей.
Для прикладу можна також взяти до уваги інші афоризми Н. Хамітова:
Чоловік відрізняється від жінки своєю здатністю проникати в безодні.
Жінка відрізняється від чоловіка тим, що носить безодню в собі.
Жіноче начало - це лук, чоловіче начало - стріла.
Лук без стріли даремний, стріла без лука - іграшка.
Без свободи і любові чоловік перетворюється на тварину, а жінка - в рослину.
Без свободи чоловік стає дитям, а жінка - жертвою.
Без любові чоловік перетворюється на чудовиська, жінка - в демона.
Справжня любов - це пробачення гордині.
Свобода наповнює себе в духовності, любов - в душевності.
Тому мужність в її граничному нпряженії стає духовністю, жіночність - душевністю.
Для того, щоб чоловік і енщина були сумісні, він повинен відноситися до неї духовно, вона - душевно.
Для того, щоб вони були щасливі, він повинен відноситися до неї душевно, вона ж - духовно.
Жінка і чоловік мають бути рівними, але різними.
Чоловік в жінці завжди відчуває себе упевненіше, ніж жінка в чоловіку.
Справжня сила жінки не в її слабкості, а в її душевності.
Справжня сім'я - це тепло, побеждающе холод держави.
Найглибший страх чоловіка - це страх перед власною душевністю.
Жорстокість чоловіка завжди є результатом недостатньої душевності його матері.
Жорстокість жінки завжди породжується недостатньою духовністю батька.
Сварка жінки з чоловіком часто буває сваркою з жінкою в чоловіку.
Сварка чоловіка з жінкою часто буває сваркою з чоловіком в жінці.
Перемога жінки над чоловіком завжди обертається поразкою її жіночності.
Намагаючись довести жінці, що ти чоловік, не забувай, що ти чоловік.
Плітка - це заборонена інформація про інтригуючу особу, спотворена безліччю повторень.
Чим більше чоловік розпускає плітки, тим менше він є чоловіком.
Святий прощає жінку, Герой бажає її, але лише Геній здатний зрозуміти її.
Для того, щоб по справжньому любити жінку, чоловік має бути і Святим, і Героєм, і Генієм.
Люди вмирають не тоді, коли вичерпують здоров'я, а коли вичерпують сенс.
Сенс життя - це корінь здоров'я.
Той, хто вважає здоров’я сенсом життя, рано чи пізно перетворить хвороби на богів.
Доля тварини в тому, що воно не здатне відокремити себе від долі.
Доля людини - в здатності протистояти долі.
Це означає бути мікрокосмом - космосом в космосі, потоком в потоці.
Тварина - матеріал між ковадлом інстинкту і молотом середовища.
Лише людина здатна стримати молот.
Доля - космічний вектор індивідуальності, накреслений на зірках.
Але протистояти долі необхідно.
Інакше свобода залишиться усвідомленою, але вислизаючою необхідністю.
Фаталізм - це всього лише маска мазохізму.
Долю потрібно не проклинати, а творити.
Смерть тіла - це лише звільнення метелика від лялечки.
Мудрість - це здатність не говорити зайвих слів і не робити зайвих вчинків.
Висновки
Зміні наукової та громадської думки щодо проблематики ґендеру посприяли численні праці з цих питань, і написані українськими дослідниками й дослідницями, і перекладені українською мовою. Ці роботи, хоч і є різноплановими, написаними в межах різних наукових і суспільних контекстів, відбивають позиції часу, нації та особистості. Всі вони написані в останнє десятиріччя в Україні, у період становлення не лише ґендерних
досліджень як наукового напрямку, а й постання нових ґендерних відносин у країні загалом та формування суспільного ставлення до цих проблем.
За останні роки ґендерні підходи укоренились та розвинулись майже у всіх гуманітарних і соціальних галузях вітчизняних наук: від соціології, психології, педагогіки, історії, філософії, релігієзнавства, літературознавства та мистецтвознавства до політичних наук, права, наук про державне управління, економіки й статистики.
Сфери та обсяги залучення до них ґендерних підходів нерівноцінні й часто різнорівневі; так само різняться й теоретичний і категорійний апарати, й застосовувані методології досліджень. Характерне для них використання теоретичних позицій, розроблених західними як феміністично, так і ґендерно
зорієнтованими вченими зумовлює різниці у розумінні та використанні основних понять, у способах їх застосування для аналізу виявлених ґендерних проблем. У наслідку, під загальною назвою “ґендерних досліджень” в українському науковому та освітньому полі функціонують одночасно майже всі теоретичні пропозиції, так чи інакше заангажовані на висвітлення жінок і чоловіків та їхніх суспільних ролей: від “філософії статі” і до соціоконструктивістських підходів. Другим аспектом цієї проблеми є міждисциплінарний характер ґендерних досліджень, що зумовлює їх залежність від теоретичних засад та методологічних стандартів, прийнятих у тій чи іншій науковій дисципліні.
Список використаної літератури
~ ~
Информация о работе Стратифікація в суспільстві як основний чинник трансформації поглядів на жінку