Технології застосування народної іграшки у процесі формування інтересу учнів до народної творчості

Матеріали та обладнання: натуральні тканини: ситець, сатин, льон, вовняні нитки, набивочний матеріал (синтепон, сухі запашні трави).

З технологічною картою виготовлення іграшки можна ознайомитися у Додатку А.

Отже, провівши урок, який був присвячений виготовленню народної іграшки, ми спостерігали за такими особливостями  учнів під час діяльності, як: усвідомленням дій, захопленням  процесу, проявом інтересу, засвоєнням знань, емоційним проявом, вираженям думок і т.д. Усі наші спостереження за кожним учнем 3 класу ЗОШ № 11 м. Луцька ми узагальнили відносно наведених вище рівнів творчої активності та внесли до таблиці 2.1

Таблиця 2.1

Результати  спостережень за рівнем творчої активності за результатами констатуючого експерименту

 

№	м.’я учня	Рівень
1	Мар’ян Л.	низький рівень
2	Надія С.	середній рівень
3	Олександр С.	високий рівень
Продовження табл. 2.1
4	Олександр Я.	високий рівень
5	Людмила Ю.	високий рівень
6	Олеся К.	високий рівень
7	Катерина У.	низький рівень
8	Ярослав В.	високий рівень
9	Володимир П.	середній рівень
10	Зоряна С.	високий рівень
11	Сергій Т.	високий рівень
12	Тарас Н.	високий рівень
13	Ірина М.	високий рівень
14	Руслана М.	низький рівень
15	Микола Б.	високий рівень
16	Богдан З.	високий рівень
17	Дмитро Я.	середній рівень
18	Едуард Ж.	високий рівень
19	Галина Б.	середній рівень
20	Юлія К.	низький рівень
21	Данило А.	високий рівень
22	Анна Ф.	високий рівень
23	Поліна Ч.	низький рівень
24	Ольга Т.	високий рівень
25	Оксана Б.	середній рівень
26	Лілія Ю.	високий рівень

Представимо отримані результати у вигляді діаграми (див. мал. 2.1):

мал. 2.1. Рівні  творчої активності у 3 класі за результатами констатуючого експерименту

Отже, з діаграми видно, що по 19,2 % (по 5 учнів) мають низький  та середній рівень творчої активності, але все ж переважає у класі високий рівень – 61,6 % (16 учнів).

 

2.2. Особливості проведення формуючого експерименту та інтерпретація отриманих результатів

У процесі формуючого експерименту нами був проведений відкритий урок, який проходив у 3 етапи:

• етап формування сприйняття та оцінки українських народних іграшок
• етап ознайомлення з різноманітними народними іграшками;
• етап створення самостійних художніх робіт.

Етап формування сприйняття та оцінки українських народних іграшок

Основною метою данного етапу є формування в учнів навичок оцінки народних іграшок як творів мистецтва, цілісного емоційного відгуку про них; усвідомлення єдності змісту та форми твору, орієнтація на естетичну цінність даного різновиду українського народного мистецтва.

На данному етапі  ми ознайомили учнів з українськими народними іграшками, учні брали участь у бесіді-обговоренні, спрямованої на здійснення аналізу, оцінку та вираження у довільній формі власного ставлення до художньо-естетичної цінності іграшок.

Отже, нижче ми представили  хід нашого «Уроку-подорожі до минулого народної іграшки»:

«Учні! Давайте зануримося до історії іграшки!

Українська народна  іграшка має надзвичайно багату історію. Вона поєднала в собі усе: життя і побут народу, звичаї та традиції, обряди та ритуали. Іграшки не виникали просто так, а творилися майстрами для вираження повсякденного життя. Так, наприклад, нареченим до весілля дарували ляльку-мотанку, яка мала б слугувати не тільки забавкою для майбутніх нащадків, але й бути оберегом для молодої сім’ї, а особливо для жінки-матері. Ляльки-мотанки зазвичай носили символічний характер і все в їхньому вигляді говорить про це.

Особливістю української ляльки є те, що її виготовляли з різних екологічно чистих матеріалів, зокрема зі соломи (додаємо мал. 2.2.).

Мал. 2.2. Лялька з соломи

Наступним різновидом української народної іграшки є глиняні фігурки.

Зазвичай такі фігурки  виготовлялися дружиною та дітьми гончара. Вони не тільки прикрашали оселю, але  й символізували господарку українського селянина: коники, баранці (див. мал.2.3.) , півники.

мал. 2.3

Особливою обрядовістю  була наділена іграшка з тіста. Вона не тільки смачна, але й ще допомагає  виявити творчу сторону її автора. Фігурки були найрізноманітніші, але найпопулярнішими були іграшки, які виготовлялися до календарно-обрядових свят. Так, весною мами та бабусі випікали для своїх малят «жайворонки» з тіста, аби ті закликали з їхньою допомогою з вирію пташок. На Різдво пекли пряники у формі «півників» і «коників». Діти так само долучалися до цього процесу, щоб потім на вулиці разом із своїми ровесниками влаштовувати цілі театралізовані дійства та частувати один одного смачною випічкою (додаємо мал. 2.4).  

мал. 2.4. Іграшка з тіста

Народні іграшки були не лише для дівчаток, хлопчики так  само могли бавитися ляльками-мотанками  у вигляді козачків (додано мал. 2.5), що в будь-якому випадку прищеплювало їм їх соціальну роль в майбутньому та сприяло прив’язаності до свого коріння.

мал. 2.5

Про українську народну  іграшку можна говорити багато, її значення та роль у процесі виховання  маленького українця завжди була, є і буде визначальною. Все, що треба для її виготовлення є навколо нас і воно своє, рідне і нічим незамінне. Потрібно лише, щоб батьки звернули увагу на це і сприяли цьому процесу.

Етап ознайомлення з різноманітними народними іграшками

Хід заняття

На столі поставлено різноманітні народні іграшки (див. мал. 2.6).

От подивіться на ці іграшки  ця велика, а ця маленька, яку можна  поставити на долоньку. Такі веселі і гарні, вони привертають увагу  не лише дітей, а й дорослих. Цими іграшками можна не лише гратися, а ними можна прикрашати кімнату, ставити на підвіконня, як прикрасу. У нас тут стоять на столі і на цьому, а також на фланелеграфі різні іграшки.

Іграшки виготовляють із глини, а також із дерева. Це глиняні  коники, баранці, вершники, півні, олені. Майстри розмальовують іграшкових тварин грайливо, квітами, крапками, хвилястими лініями, спіральками.

Мал. 2.6. Народні іграшки, які були представлені дітям для ознайомлення

 

Етап створення самостійних художніх робіт.

• Головна мета цих уроків – актуалізація набутих знань, умінь і навичок в процесі включення молодших школярів у різні види художньо-декоративної діяльності у галузі української народної іграшки та створення самостійних художніх робіт, (на прикладі ляльки мотанки).

Лялька  мотанка 

Лялька-мотанка – українська народна лялька, символ жіночої мудрості, родинний оберіг.

Здавен у кожній родині лялька-мотанка виконувала роль оберегу, була символом мудрості, берегинею роду, символом матері-прародительниці та зв’язку між поколіннями, одна із найдревніших іграшок і сакральних (священних) істот нашого народу, якій тисячі й тисячі років. Скільки існує людство, стільки років цій іграшці, яка повинна була дитину заспокоїти, нагодувати і зберегти. Бо мати, залишаючи дитя, замотувала фрукти чи хліб у шматочок  тканини, прив’язувала паличку і давала, як іграшку, тому в основі ляльки — хрест. Людина вигадувала ляльку-мотанку, подібну собі, як забавку для дитини, як оберіг дому. Виготовляючи цей сакральний предмет, жінки вкладали у неї свою енергію, певні думки і побажання. Ляльку-мотанку передавала мати дочці, коли віддавала до іншого роду, а дочка, у свою чергу, своїй дитині. Це ніби ниточка, яка зв’язувала увесь рід.

Наші пращури вірили, що лялька є посередником між живими та тими, хто ще народиться. Тому на заміжжя дівчини разом із рушниками  і сорочками в скриню до приданого  клали ляльки. Робили їх дуже ретельно: одягали в українське народне вбрання як наречену, плели вінок на голову і обов’язково «додавали» нареченого — мусила бути пара. Відразу після одруження тими ляльками бавилися — вважалося, що так швидше народяться діти.

Обличчя у «плодоносних»  ляльок немає — невідомо ж, хто прийде на світ.

Усі елементи одягу мотанки  є символічними: спідниця уособлює землю; сорочка — три часи: минулий, теперішній і майбутній; головний убір — очіпок, стрічка чи хустка —  зв’язок із небом…

Отже, давайте зробимо  ляльку мотанку своїми руками! (з  інструкцією роботи над лялькою можна ознайомитися у Додатку Б.

Після проведення формувального  експерименту у нашій курсовій роботі, усі результати спостережень за учнями ми узагальнили у вигляді таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Результати  спостережень за рівнем творчої активності за результатами формуючого експерименту

№	Ім’я учня	Рівень
1	Мар’ян Л.	низький рівень
2	Надія С.	середній рівень
3	Олександр С.	високий рівень
4	Олександр Я.	високий рівень
5	Людмила Ю.	високий рівень
6	Олеся К.	високий рівень
7	Катерина У.	високий рівень
8	Ярослав В.	високий рівень
9	Володимир П.	середній рівень
10	Зоряна С.	високий рівень
11	Сергій Т.	високий рівень
12	Тарас Н.	високий рівень
13	Ірина М.	високий рівень
14	Руслана М.	середній рівень
15	Микола Б.	високий рівень
16	Богдан З.	високий рівень
17	Дмитро Я.	середній рівень
18	Едуард Ж.	високий рівень
19	Галина Б.	високий рівень
20	Юлія К.	низький рівень
21	Данило А.	високий рівень
22	Анна Ф.	високий рівень
23	Поліна Ч.	середній рівень
24	Ольга Т.	високий рівень
25	Оксана Б.	високий рівень
26	Лілія Ю.	високий рівень

 

Результати проведення формувального експерименту ми також зобразили за допомогою діаграми (див. мал.2.7).

Мал. 2.7. Результати проведення формувального експерименту у 3 класі

Порівняння результатів констатуючого та формуючого експерименту (див. мал. 2.8) дало змогу визначити значний перерозподіл даних у рівнях: в відбулося значне збільшення кількості учнів з високим рівнем сформованості творчої активності та зменшення з низьким рівнем.

Мал. 2.8. Порівняльні дані констатуючого та формуючого експерименту

 

Експериментальна робота дозволила визначити сукупність педагогічних умов, що забезпечують ефективність процесу формування творчої активності школярів на уроках з трудового навчання:

1) підбір українських народних іграшок, доступних для сприйняття та відтворення школярами;

2) використання у навчально-виховному  процесі необхідного та достатнього  обсягу систематизованої інформації  щодо української народної іграшки  (історичний, теоретичний, практичний аспекти);

3) оволодіння учнями  традиційними прийомами створення  та оздоблення українських народних  іграшок; 

4) організація процесу  самостійного виготовлення школярами  іграшок за традиціями українських  народних;

5) доступність та педагогічна  доцільність пропонованих завдань;

6) створення на уроках  та у позакласній роботі позитивно-емоційної  творчої атмосфери зацікавленості  та захопленості.

висновки

На основі узагальнення результатів теоретичного аналізу  встановлено, що творча активність є  вищим рівнем прояву пізнавальної активності людини, якістю особистості, її інтегральною характеристикою.

Проведений аналіз уможливив  визначення творчої активності молодшого школяра як якості особистості, сутність якої полягає у готовності здійснювати ініціативні, новаторські дії у царині мистецтва. У контексті даного дослідження творча активність школяра має формуватися у процесі різних видів творчої діяльності, знаходити своє виявлення через різноманітність цієї діяльності, сформованість потреби і інтересу до опанування певним різновидом мистецтва, самостійність і пізнавальну активність.

У дослідженні виявлено, що значущим фактором формування інтересу до народної творчості та творчої активності школярів є активне залучення учнів до вивчення українського народного мистецтва. Народній іграшці у цьому процесі має відводитися значна роль. Українська народна іграшка як естетичний об’єкт є особливим типом художньої творчості, що вміщує у собі кілька видів народного мистецтва, є носієм історичних, загальнокультурних, художньо-декоративних, національних рис та особливостей, що дозволяє використовувати її як дійовий навчально-виховний засіб формування творчо активної особистості учнів молодшого шкільного віку.