Типологія уроків зі всесвітньої історії в загальноосвітній школі

 

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ І. ОСОБЛИВОСТІ УРОКІВ ІСТОРІЇ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ……………………………………………………………………………5

1. Урок історії як навчальне заняття……………………………………….5
2. Вимоги до уроку всесвітньої історії………………………………………6
3. Підготовка вчителя до уроку всесвітньої історії…………………………9

РОЗДІЛ ІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА УРОКІВ ЗІ ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ……14

2.1. Класифікація уроків за дидактичною метою……………………………14

2.2. Основні типи уроку……………………………………………………….16

РОЗДІЛ ІІІ. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ РІЗНИХ ТИПІВ УРОКУ У ОСНОВНІЙ ТА СТАРШІЙ ШКОЛІ……………………………………………20

ВИСНОВКИ………………………………………………………………….…29

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………...31

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність теми даного дослідження полягає в тім, що сучасний урок історії є складовою ланкою в загальношкільній освіті. Саме урок історії дозволяє привити дітям такі людські якості, як любов до батьківщини, патріотизм.Важливе місце в системі освіти України займає сучасний урок історії. Необхідно відзначити, що даний урок є не зовсім досконалим. Тут існує безліч проблем, які слід вирішити.

Проблема уроку та їх класифікації цікавила багатьох методистів, психологів, педагогів. Такі автори як  Я.А. Коменський, І.Ф. Гербард, Й.Г. Песталоцці, К.Д. Ушинский, Я.В. Давид пропонували різні форми уроку. Найбільше поширення одержала система навчання Я.А. Коменського. Надалі вона вдосконалилася.

У працях Степанищева  А.Т.[24], можна знайти типологізацію сучасних уроків історії, порівнює й застосовує сучасні типи уроків на практиці. Не менш важливим джерелом у ході виконання даної роботи послужили праці В'яземського Е.Е.[6, 7], найбільш  докладно, він викладає свої теоретичні судження в підручнику «Методика викладання історії в школі». У даній книзі він аналізує й розглядає основні типи уроків, основні технології викладання уроків, і ін. Не менш важливими джерелами, послужили роботи наступних авторів: Дайрі Н.Г. «Викладання історії в середній школі»[9], О.Ю.Стрілова «Методика викладання історії в школі»[6], Дичковська І.М. у своїй роботі «Інноваційні педагогічні технології»[11] розкриває проблему, пов'язану з основними технологіями навчання історії в школі, аналізує їхнє застосування в практиці школи. Не менш важливим джерелом послужили праці П.В.Гора, зокрема «Підвищення ефективності навчання історії в середній школі»[8].

Об'єктом дослідження є урок всесвітньої історії як навчальне заняття.

Предметом є аналіз використання різних типів уроку та підготовка вчителя до уроку всесвітньої історії в цілому.

Метою курсової роботи є детальне дослідження уроку історії та його типологізації.

У ході дослідження нами були поставлені такі завдання:

1. Розглянути проблему, пов'язану з поняттям «сутність уроку»;

2. Розглянути питання структури уроку і його класифікації;

3. Простежити особливість основних типів уроку історії;

4. Проаналізувати основні типи уроків історії у зв'язку з його структурою;

5. Розглянути існуючі  технології навчання.

Методами дослідження даної теми є порівняльний, критичний і системний метод.

Структура курсової роботи.Курсова робота скадається зі вступу, трьох розділів, загального висновку та списку літератури, що включає 26 найменувань. Основний зміст викладено на 32 сторінках.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І. ОСОБЛИВОСТІ  УРОКІВ ІСТОРІЇ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ

1. Урок всесвітньої історії як навчальне заняття.

Навчальні заняття представляють  основну організаційну форму  вивчення історії в складі класу  у системі загальноосвітніх установ  і вищих навчальних закладів, проводяться  з постійним складом учнів (студентів) по певній програмі під керівництвом вчителя (викладача) [11, с. 82].

Мета уроку історії  − забезпечити освоєння учнями історичних знань, допомогти ним опанувати ефективними методами навчання, сприяти розвитку моральних якостей, виробити навички аналізу історичного досвіду стосовно в сучасності.

Навчальні заняття (уроки) мають класифікацію, диференціюються  за типами, формами і видами. Всі  вони мають певне призначення, відіграють конкретну роль, виражену у функціях − освітній, виховній, методичній й практичній. Основна риса заняття − забезпечення єдності реалізації названих функцій у досягненні намічених цілей.

Радянський енциклопедичний словник трактує термін «урок» так: «основна форма організації навчальних занять при класно-урочній системі навчання в загальноосвітніх школах, профтехучилищах і середніх спеціальних навчальних закладах. Характеризується строго встановленим обсягом навчальної роботи й порядком її виконання в рамках певного часу (зазвичай 45 хвилин)» [23, с. 35].

Визначається урок й як «динамічна й варіативна основна форма організації навчального процесу, при якій у рамках точно встановленого часу вчитель з певним складом учнів − із класом − за твердим розкладом, використовуючи різноманітні методи й засоби навчання для рішення поставлених завдань утворення, розвитку й виховання. Залежно від домінування тих або інших методів і засобів той самий тип уроку може мати кілька різновидів. Наприклад: тип уроку − пояснення нового матеріалу; види: урок - конференція, урок - лекція.

Структура уроку являє  собою сукупність елементів, що забезпечують цілісність уроку при будь-якому  варіанті його структурування. До них  у класичному варіанті ставляться:

1.Організаційний початок  уроку;

2.Визначення цілей і  завдань уроку;

3.Закріплення матеріалу  домашнього завдання;

4.Пояснення нового матеріалу;

5.Закріплення нового  матеріалу (фрагментарно);

6.Домашнє завдання;

7.Підведення підсумків заняття.

Таким чином, «урок», про  який йде мова, це «навчальне заняття», «основна форма організації при класно-урочній системі навчання».Однак термін «урок» не менш міцно ввійшов у лінгвістичний побут у зовсім несумісних або видозмінених змістах.

2. Вимоги до уроку історії.

В основі раціональної організації  уроку лежать вимоги, дотримання яких дозволяє вчителеві підвищити коефіцієнт корисної діяльності учнів, а отже, і якість їхньої підготовки. У сукупності ці вимоги орієнтують вчителя на оптимальну структуру уроку, і дозволяють йому впорядкувати урок, підвищити його ефективність. Ця сукупність вимог одночасно є й критерієм якості проведеного уроку. Зрозуміло, така система вимог ніяким чином не виключає творчості вчителя. Навпроти, вона допомагає направити його творчість у правильне русло [6, с. 41].

Народження будь-якого  уроку починається з усвідомлення його цілей. У протилежному випадку урок буде аморфним, випадковим. Потім учитель визначає найбільш оптимальний тип уроку для досягнення цілей, ретельно продумує, де і якими засобами він планує виконати поставлені цілі. Таке стратегічне планування принципово необхідно. Ця діяльність учителя направляється вимогами до структури уроку.

Урок починається з  його підготовки: готується до роботи кабінет, відбираються необхідні дидактичні матеріали. Вся ця діяльність вчителя визначається вимогами до підготовки й організації уроку, які ми умовно відносили до другої групи вимог.

Урок − це видима частина роботи вчителі. Їй передує більша підготовча діяльність, детермінована вимогами до змісту уроку й техніки його ведення.

На одному уроці вирішується  безліч різноманітних завдань, але всі перераховані вимоги не можуть бути реалізовані. Вони реалізуються в системі уроків.

Вимоги до структури  говорять про необхідність:

1. Правильно визначити  дидактичні й виховні цілі  уроку і його значення в  системі уроків по темі (весь  матеріал уроку розчленовується  на закінчені в значеннєвому  відношенні частини, для кожної  частини визначається конкретна  мета й продумуються оптимальні засоби її досягнення);

2. Визначити тип уроку,  продумати й обґрунтувати його  структуру (всі частини уроку  повинні бути взаємозалежні одна  з одною);

3. Зв'язати даний урок  з попереднім і наступним уроками;

4. Відібрати й застосувати  оптимальні роэднання методів  вивчення нового матеріалу;

5. Забезпечити систематичний  і різноманітний навчальний контроль знань учнів;

6. Продумати систему  повторення й закріплення вивченого  матеріалу;

7. Знайти оптимальне  місце домашньому завданню, що  є ретельно продуманим продовженням  даного уроку й підготовкою  до наступного, мінімальним за  обсягом, своєчасним і всім  зрозумілим, ураховувати індивідуальні  можливості учнів [3, с. 214].

Вимоги до підготовки й організації уроку зводяться в основному до наступного:

1. Забезпечити на уроці  охорону здоров'я школярів (дотримувати  техніки безпеки, гігієни праці, чистоти приміщення);

2. Починати підготовку до кожного конкретного уроку із планування системи уроків по даній темі (необхідно завчасно відібрати навчальний матеріал до кожного уроку, визначити його обсяг і складність стосовно до даного класу, а також намітити всі основні види робіт на уроці);

3. Вчасно підготувати до кожного уроку демонстраційний і дидактичний матеріал, технічні засоби навчання;

4. Забезпечити різноманітність типів уроку в системі уроків по даній темі;

5. Створити можливість  для учнів частину знань на  уроці одержувати самостійно  під керівництвом вчителя, що дозволить зробити навчання в принципі процесом, що самопідтримується, [19, с. 38].

Сучасна педагогіка відносить до уроку, як основної форми організації навчально-виховного процесу в школі, наступне:

1. вимоги, запропоновані до сучасного уроку історії, його змістовні взаємозв'язки з попередніми уроками, місце кожного уроку в темі, розділі, курсі історії;

2. освітньо-виховні й розвиваючі цілі кожного уроку й системи уроків;

3. дидактичне устаткування уроку;

4. планування системи уроків по темі, розділу курсу, проблемам, що відбивають історичні етапи розвитку певної системи або процесу громадського життя;

5. типи уроків історії, нестандартні уроки з історії, різні точки зору на типологію уроків у методичній літературі, а також фактори, що спричиняють доцільність вибору типу уроку;

6. підготовка вчителя до уроку, тематичне планування, план-конспект;

7. організація пізнавальної діяльності учнів на уроках різних типів, особливості уроків у молодших і старших класах.

Все перераховане вище дозволяє зробити  висновок про актуальність проблем  сучасного уроку й показує, що урок, будучи цілісною системою, не є застиглою категорією педагогіки.

Реалізація запропонованої сукупності вимог до системи уроків забезпечить  необхідний рівень організованості, а, отже, і якості уроку в сучасній школі.

Таким чином, урок складається з  розуміння його, як цілісної системи  при обліку типології й вимог до його підготовки й проведення.

 

3. Підготовка вчителя до уроку всесвітньої історії.

Незалежно від стажу практичної роботи вчитель випереджає кожний навчальний рік, півріччя, чверть і кожне заняття ретельною підготовкою, що складається з декількох етапів. Варто чітко уявляти собі ці етапи та їх послідовність:

1. аналіз Державного стандарту, шкільних програм, вивченняпідручників і поурочних посібників;
2. розробка тематичного і поурочного планування;
3. визначення місця уроку в темі чи розділі, його очікуваних результатів;
4. аналіз пізнавальних можливостей класу;
5. добір методичних прийомів і засобів навчання відповідно до очікуваних результатів уроку та вибір методичного варіанта уроку;
6. складання конспекту чи розгорнутого плану уроку.