Використання інформаційно-комунікаційних технологій в роботі сучасного дошкільного навчального закладу

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 31 Декабря 2012 в 11:13, контрольная работа

Описание работы

Метою ІТ є якісне формування і використання інформаційних ресурсів відповідно до потреб користувача. Інформаційні технології призначені для зниження трудомісткості процесів використання інформаційних ресурсів, засновані на використанні засобів комп'ютерної техніки, комунікацій і новітніх технологій перетворення інформації.
Основними складовими інформаційних технологій є:
збір первинної інформації або даних;
обробка даних і отримання результатної (новою) інформації;
передача результатної (нової) інформації користувачеві для ухвалення на її основі рішень.

Файлы: 1 файл

випускна робота.docx

— 198.08 Кб (Скачать файл)

Окрім повчальних форм професійної підготовки педагогів по підвищенню їх інформаційної компетентності плануються і інші заходи.

Конкурси:

- комп'ютерних плакатів;

- комп'ютерних презентацій;

- електронних методичних матеріалів і презентацій для занять;

- інформаційних буклетів для батьків, виконаних з?помощью програми Publisher;

- електронних групових газет.

-  самоосвіти, самоконтролю, саморегуляції

Таким чином  методичні рекомендації для педагогів  з середнім і нижче середнього рівнем роботи на комп'ютері повинні підвищити професійну ІТ-компетенцію педагога в умовах інформатизації сучасної освіти;  змінити зміст існуючої підготовки педагогічних кадрів на робочих місцях і створити сприятливі організаційно-педагогічні умови для впровадження сучасних інформаційних технологій в діяльність педагогів.

 

Методичні рекомендації для педагогів

 щодо використання ІТ в дошкільному закладі

ІТ –  компетентність як одна з професійно значущих якостей сучасного педагога дошкільного закладу характеризує особу з погляду мотивації, спрямованості, знань, умінь і навиків, пов'язаних з освоєнням і застосуванням засобів інформаційних технологій в цілях оптимізації системи дошкільної освіти

Серед множини ІКТ - компетентностей розглядають мотиваційну щодо використання ІКТ в повсякденній професійній діяльності. Не можна виключати і мотиваційний компонент щодо:

    • формування позитивної мотивації до отримання знань в області ІТ;
    • формування стійкого інтересу до застосування ІТ;
    • бажання самостійно отримувати необхідні знання в області ІТ і зацікавленість в передачі своїх знань і досвіду у сфері ІТ колегам і вихованцям.

Оскільки  при підвищенні педагогічної  мотивації в області ІТ відкриваються можливості особового і професійного зростання, планується підготовка:

- стендів;

- педагогічних рад;

- вивчення адресних заявок, що містять індивідуальні запити з актуальних проблем освіти;

- бесіда про причини особистої зацікавленості педагога в підвищенні рівня ІТ – компетентності. 

Високий рівень знань комп'ютерної  грамотності включає: економію часу при розробці дидактичних матеріалів; перенесення акценту на презентабельність оформлення матеріалів; перехід на новий рівень педагогічної майстерності.

Таким чином, можна прогнозувати, що методичні рекомендації щодо підвищення мотивації педагогів підвищать інтерес педагогічних працівників до застосування ІТ в освітньому процесі дошкільного закладу. 

Для керівника дошкільного закладу, вихователя-методиста актуальні рекомендації:

- розробити технологію мультимедійного супроводу освітнього процесу;

- створити систему організації консультативної методичної підтримки в області підвищення інформаційної компетентності педагогів;

- створити медіатеку наочних, демонстраційних електронних матеріалів до занять;

- створити банк комп'ютерних повчальних програм, дидактичних і методичних матеріалів по використанню інформаційних технологій в роботі дошкільного закладу;

- свій сайт в мережі Інтернет;

- розробити індивідуальний маршрут для педагогів з підвищення ІТ компетентності (курси підвищення кваліфікації);

Таким чином, підготовлені методичні рекомендації повинні вплинути на розвиток інформаційного освітнього простору дошкільного закладу і ІТ- компетентність педагогів. З одного боку, відбудеться розвиток інформаційного простору освітньої установи, забезпечення системної інтеграції ІТ в педагогічну систему дошкільної установи, що спричинить бажання педагогів організовувати свою професійно-педагогічну діяльність з використанням інформаційних технологій; з іншого боку - в освітній установі сформується інформаційний освітній простір, який поставить педагогів перед необхідністю адаптації до нього.

        Сьогодні абсолютно ясно, що сучасний світ стає все більш залежним від інформаційних технологій і майбутнє неминуче зажадає від сьогоднішніх педагогів великого запасу різноманітних знань, включаючи і знання інформаційних технологій. Інформаційні технології відкривають дошкільній освітній установі величезні перспективи.

          Актуальність використання інформаційних технологій в сучасній дошкільній освіті диктується стрімким розвитком інформаційного суспільства, широким розповсюдженням технологій мультимедіа, електронних інформаційних ресурсів, мережевих технологій тих, що дозволяють використовувати інформаційні технології (ІТ) як засіб навчання, спілкування, виховання, інтеграції в світовий простір.

     Інформаційні технології є стратегічно важливою галуззю, що впливає на всі сторони життєдіяльності будь-якого сучасного суспільства. Вони створюють широкі можливості, але поки у педагогів зберігається низький рівень знань про можливості використання ІТ і невисока мотивація («А навіщо?») використання в своїй роботі інформаційно-комунікативних технологій. Очевидно, що педагог, який веде просвітницьку роботу з використанням мультимедіапроектора, комп'ютера, має вихід в Інтернет, володіє якісною перевагою перед колегою, що діє тільки в рамках традиційних технологій. Володіння ІТ дозволяє збільшити потік інформації за змістом освітній діяльності і методичним питанням завдяки даним, що є на електронних носіях і в мережі Інтернет.

     Не можна не відзначити широке застосування педагогами мережі Інтернет по формуванню зв'язків усередині педагогічного співтовариства, організації листування зі своїми колегами з метою обміну досвідом, участі у відкритих обговореннях новітніх тенденцій в області освіти, організації роботи по оригінальних дослідницьких проектах і активне застосування методичного матеріалу, знайденого в Інтернет, в своїй роботі.

           Інформатизація сфери освіти повинна випереджати інформатизацію інших галузей людської діяльності, оскільки знання і навики, отримані в процесі освіти, лежать в основі всіх видів діяльності, визначають їх спрямованість, темпи розвитку і корисність в сучасному суспільстві.

 

У сучасному світі, інформаційний  вплив на людину є настільки великим, що дедалі частіше нам доводиться звертатися по допомогу до різноманітної техніки. Зараз важко уявити собі людину, яка не користується телебаченням і радіо, комп’ютером, електричним чайником і холодильником, і цей список можна продовжувати нескінченно. Все наше життя стало настільки залежним від створених нами речей, що якби людина раптом втратила їх, то довго проіснувати в цьому світі вона б не змогла. У час електроніки і інформатики необхідно крокувати в ногу з технічним прогресом. 
Ми живемо в століття інформації, в часи, коли відбувається комп’ютерна революція і є свідками того, що комп’ютери вже зайняли міцні позиції в багатьох галузях сучасного життя, швидко проникають у школи і сім’ї. В сучасних умовах України комп’ютер є своєрідним "інтелектуальним знаряддям” і дозволяє людині вийти на новий інформаційний рівень.

Комп’ютер, як інструмент для обробки  інформації, може служити і потужним технічним засобом навчання і  відігравати роль незамінного помічника  у вихованні дошкільників. Психологи  відзначають: чим раніше дитина познайомиться  з комп’ютером, тим меншим буде психологічний  бар’єр між нею і машиною, тому що в дитини практично немає страху перед технікою. Чому? Тому що комп’ютер  приваблює дітей, як будь-яка нова іграшка, і саме так у більшості  випадків вони на нього дивляться. Спілкування  дітей дошкільного віку з комп’ютером  починається з комп’ютерних ігор, ретельно підібраних з урахуванням  віку й навчальної спрямованості. Однією з найважливіших функцій комп’ютерних ігор є навчальна. Комп’ютерні ігри створені так, що дитина може собі уявити окреме поняття або конкретну  ситуацію, а одержати узагальнене  поняття про всі схожі предмети або ситуації. У такий спосіб у  дитини розвиваються такі важливі операції мислення як узагальнення і класифікація. Під час гри на комп’ютері, дитина рано починає розуміти, що предмети на екрані - це не реальні речі, а  тільки знаки цих реальних речей. Таким чином, у дітей починає  розвиватися так звана знакова  функція свідомості, тобто розуміння  того, що є кілька рівнів навколишнього  середовища - це й реальні речі, і  картинки, схеми, слова або числа  і т.ін. Під час комп’ютерних занять у дітей поліпшуються пам’ять  і увага. Діти в ранньому віці мають  мимовільну увагу, тобто вони не можуть усвідомлено намагатися запам’ятати  той або інший матеріал. Дитина мимоволі звертає увагу на навчальний матеріал якщо він є яскравим й  цікавим. І тут комп’ютер просто незамінний, тому що передає інформацію у привабливій для дитини формі, а це не тільки прискорює запам’ятовування матеріалу, але й робить його осмисленим і довгостроковим. Заняття дітей  на комп’ютері мають велике значення не тільки для розвитку інтелекту, але  й для розвитку їхньої моторики. У будь-яких іграх, від найпростіших до складних, дітям необхідно вчитися  натискати пальцями на певні клавіші, що розвиває дрібну моторику. Учені  зазначають, що чим більше ми робимо дрібних і складних рухів пальцями, тим більше ділянок мозку включається  в роботу. Як і руки, очі також  широко представлені в корі головного  мозку. Чим уважніше ми вдивляємося в те, над чим працюємо, тим ефективнішим буде процес запам’ятовування. Ось чому так важливо формувати моторну координацію і координацію спільної діяльності зорового й моторного аналізаторів, що з успіхом досягається на заняттях, де діти працюють з комп’ютером. Спілкування з комп’ютером викликає в дітей жвавий інтерес, спочатку як ігрова діяльність, а потім і як навчальна. Цей інтерес лежить в основі формування таких важливих структур, як пізнавальна мотивація, довільні пам’ять й увага, адже саме ці якості забезпечують психологічну готовність дитини до навчання в школі.

Комп’ютерні ігри вчать дітей переборювати труднощі, контролювати виконання дій, оцінювати результати. Завдяки комп’ютеру стає ефективним навчання цілеспрямованості, плануванню, контролю і оцінки результатів  самостійної діяльності дитини, через  сполучення ігрових і не ігрових  моментів. Дитина входить у сюжет  ігор, засвоює правила, відповідно діє  і прагне досягнення результатів. Крім того, практично у всіх іграх є  свої герої, яким потрібно допомогти  виконати завдання. Таким чином, комп’ютер  допомагає розвити не тільки інтелектуальні здібності дитини, але й виховати вольові якості, такі як самостійність, зібраність, зосередженість, посидючість, спонукає дитину до співпереживання, допомоги героям ігор тощо, збагачуючи тим самим  його ставлення до навколишнього  світу.

Як з’ясувалося, малолітні комп’ютерні користувачі набагато успішніше проходять тести на підготовку до школи в порівнянні з їхніми однолітками. У той же час, відеоігри не справляють подібного позитивного впливу на розвиток пізнавальних здібностей дітей, такий як робота з персональним комп‘ютером. Однак, крім ігор, дошкільники, наслідуючи батьків, намагаються на комп’ютері ще й працювати: вони друкують, малюють, пробують користуватися різними пристроями та програмами. Використання комп’ютера поліпшує дитячі моторні навички й здібності щодо мов, допомагає розпізнавати цифри та літери. Тільки у взаємодії педагога (вихователя), дитини і комп’ютера можна досягти позитивного результату. Те, яку мету ставить перед собою вихователь, якими шляхами домагається її досягти, визначає й той вплив, який спричиняє комп’ютер на дитину. І якщо сьогодні вже можна говорити про допустимість використання комп’ютера в роботі з дітьми дошкільного віку, то теоретичні, дидактичні й методичні аспекти подібної роботи ще вимагають всебічного й глибокого вивчення. Поділяючи точку зору багатьох дослідників, мабуть основною метою використання комп’ютера в дошкільній установі слід вважати всебічний розвиток дитини, підготовку її до життя й діяльності в „комп’ютерній дійсності ”, тобто формування у неї позитивного емоційного ставлення до комп’ютера, сприйняття його як помічника в різних видах діяльності, розуміння його призначення й можливостей для досягнення поставленої мети. Адаптація до комп’ютерного світу не тільки полегшить дитині входження в доросле життя, але й буде сприяти ефективності навчання за допомогою комп’ютера й використання його в ігровій діяльності.

Інтерес до комп’ютера відіграє провідну роль у процесі адаптації дитини, причому, особливо важливим є виникнення інтересу і його розвиток на етапі  знайомства з комп’ютером, оскільки без цього не відбудеться переходу на більш високий рівень оволодіння ним (Н. Чудова). Інтерес до комп’ютера у дітей старшого дошкільного  віку проявляється в стійкому позитивному  ставленні до нього, у бажанні  і прагненні діяти з ним, у  перевазі цього виду діяльності іншим  видам. Розвиток дітей в умовах взаємодії  з комп’ютером ґрунтується на створенні в них відповідних  мотиваційних установок, на зміні (при  необхідності) характеру і обсягу завдань, на забезпеченні активності в  роботі з комп’ютером, в ході якої діти поступово стають суб’єктами діяльності. А все це веде до усвідомлення дитиною своїх можливостей, свого  росту, збільшення самостійності в  спілкуванні з комп’ютером і, як наслідок – до   вирішення основного завдання – розвитку особистості, адаптованої до „комп’ютерної діяльності”. Напрошується висновок, що комп’ютер в дошкільному навчальному закладі можна розглядати як сучасний засіб діяльності дитини старшого дошкільного віку. Введення його у систему дидактичних засобів можна вважати істотним чинником збагачення інтелектуального, естетичного, морального і фізичного розвитку дитини, розвитку творчих здібностей, формування особистості. Водночас існують альтернативні думки щодо використання комп’ютера в дошкільному віці. Учені спираються на твердження про шкоду, якої завдає комп’ютер інтелекту дитини, оскільки в основі комп’ютерних ігор – моторні реакції, а не свідома психічна діяльність. У маленьких комп’ютерних гравців, на відміну від тих, хто малює, ліпить, моделює з натуральних предметів та ін., значно гірше розвиваються лобові частини мозку, які регулюють самоконтроль, удосконалюють пам’ять, сприяють накопиченню знань, тобто відповідають за інтелектуальний розвиток. Попри все, слід враховувати, що комп’ютер шкодить фізичному розвиткові дитини, оскільки є джерелом електромагнітних коливань. Використання комп’ютерів для занять з дітьми в дошкільних навчальних закладах ще не стало масовим, а тільки починається. Ідея виховання нового покоління підготовленого до роботи з комп’ютером – важлива і перспективна як для розвитку суспільства в цілому, так і для самого покоління. Адже комп’ютер міцно укорінився в науку, промисловість, культуру нашого суспільства. А для майбутнього покоління він стане часткою їхнього життя.

Вимоги до організації  занять дітей з комп’ютером

Для підтримки стійкого рівня працездатності і збереження здоров’я дітей велике значення мають умови, у яких проходять  заняття за комп’ютером. Вони можуть проводитися лише в присутності  вихователя або викладача. Найкращим  варіантом буде комп’ютерно-ігровий комплекс, який складається з комп’ютерної зали і зали релаксації.

Комп’ютерний зал розміщується в приміщенні, яке має природнє освітлення з обов`язковою орієнтацією вікон на північ або північний схід.

Стіни, стеля, підлога та обладнання (меблі, штори, шафи та ін.) повинні мати світлі поверхні з матовою фактурою. Не можна оздоблювати приміщення комп’ютерної зали деревостружковими  плитами, плівковими або рулонними  синтетичними матеріалами, синтетичним  килимовим покриттям, миючими шпалерами, шаровим паперовим пластиком, а  також іншими полімерними матеріалами, що можуть виділяти шкідливі хімічні  речовини та сприяти підвищенню статичного електричного поля.

Температуру повітря в залі необхідно  витримувати в межах 19-22оС при відносній вологості 62-52%. Для підвищення вологості використовуються спеціальні пристрої або резервуари з водою (наприклад-акваріуми). Провітрювання необхідно проводити до та після заняття. Недотримання цих вимог до мікроклімату може призвести до зміни рівня іонізації повітря та співвідношення легких і важких аерофонів в приміщеннях, обладнаних комп`ютерною технікою.

Площа комп’ютерної зали визначається з розрахунку 6 м2 на одне робоче місце. Таких робочих місць може бути 7-8 в одній залі. Робочі місця слід розміщувати по периметру приміщення, вздовж стін.

Робоче місце – це зручний  стіл, стілець, комп’ютер. Стіл повинен  складатися з двох частин та бути одномісним. На одній частині столу розміщується монітор, на іншій – клавіатура. Також, комп’ютери дітей бажано обладнати  навушниками та мікрофонами.

Особливу увагу потрібно приділити  для облаштування робочого місця  педагога (бажано підібрати потужніший персональний комп’ютер, адже він буде виконувати значно більше організаційних та методичних функцій). Крім того, у  педагога повинен бути принтер та сканер для виготовлення методичних матеріалів та дитячих робіт. Також  під час занять педагогу стануть  у нагоді цифровий фотоапарат, акустичні  колонки, мікрофон. 

Комп’ютери об’єднують в локальну мережу, обладнують приводами DVD-ROM та звуковими картами. Вся техніка повинна відповідати вимогам Державних санітарних правил і норм "Влаштування і обладнання кабінетів комп`ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп`ютерах" (ДСанПіН 5.5.6.009-98). 

Информация о работе Використання інформаційно-комунікаційних технологій в роботі сучасного дошкільного навчального закладу