Використання інформаційно-комунікаційних технологій в роботі сучасного дошкільного навчального закладу

Для визначення рівня сформованості  наочно–образного мислення були обрані декілька груп тестів. В першу групу  входили п'ять тестів. Кожен тест складався із серії картинок, які  послідовно зображували події, що відбувалися  з персонажами, якщо їх розкласти  в правильній послідовності.

Завдання тестів першої групи полягало в тому, що дітям пропонувалося  за визначений час – одну хвилину - впорядкувати запропоновані їм в  неправильному порядку картинки так, щоб потім за ними можна було скласти оповідання.

При оцінюванні цього тесту експериментатор  повинен керуватися наступним правилом: "за кожну картинку, яка розміщена  на правильному місці, нараховується 1 бал, але лише за умови, що, по меншій мірі, 2 картинки підряд розміщені правильно". Таким чином, при правильному  викладанні всіх картинок в серії  дитина отримує наступну кількість  балів: в 1 серії – "насіння" – 4 бали; в 2 серії – "поїздка" – 4 бали; в 3 серії – "шкарпетки" – 5 балів; в 4 серії – "рибалки" – 6 балів; в 5 серії – "санчата"– 7 балів. Максимальна кількість балів  за правильне виконання всіх серій  завдання складала 26 балів. Потім бали були переведені в проценти.

Як відомо, процентиль є стандартна міра успішності виконання завдання і характеризує кількість піддослідних в процентному співвідношенні до всієї обстеженої вибірки. Прочерк в строчках процентілій означає, що в наших дослідженнях не було дітей, які б отримали за виконання завдання відповідних балів.

Аналіз даних, представлених в  таблицях, свідчить, що бали, отримані дітьми дитячого садочка, де в навчально-виховній роботі з ними застосовували інформаційні технології, вищі за результатами. Тут  переважна більшість дітей отримали середні бали за виконання експериментальних  завдань від 12 балів до 21. Діти садочка, де не застосовували ці технології, за виконання аналогічних завдань  отримали значно нижчі бали, вони складали проміжок між 5 балами і 18. Якщо дітей, які  набрали до 10 балів, у садочку, де були комп'ютери, було лише 3,8 %, то таких  дітей у садочку, де не було комп'ютера, було значно більше і складало 22,8% дітей. Аналізуючи далі кількісні показники  видно, що і в отриманні високих  балів першість мають також ці діти. Високі бали – від 20 до 24 –  отримали 57 % дітей з садочків, де були комп'ютери Діти садочка, де не було комп'ютерів, за аналогічні завдання отримали 26,6%. Тобто в два рази менше.

Друга група тестів складалась з  тестів, які були направлені на діагностику  розвитку вищих форм образного мислення. Образне мислення – основна форма  мислення дитини-дошкільника. При вирішені завдань не з прямим, а опосередкованим  результатом починає виникати більш  висока форма наочно-образного мислення, яку можна назвати наочно-схематичною. Наочно-схематична форма мислення вперше дає можливість відображати зв'язки і відношення, які існують об'єктивно  незалежно від дій, бажань і намірів  самої дитини. Відображення об'єктивних зв'язків - необхідна умова засвоєння  знань, які виходять за рамки ознайомлення з окремими предметами і їх якостями. Наочно-схематичне мислення зберігає образний характер, але самі образи стають іншими, в них відображаються не окремі предмети і їх якості, а  зв'язки і відношення між предметами і якостями. Схематизм дитячого мислення проявляється в тому, що діти дуже легко  і швидко розуміють різні схеми  і з успіхом користуються ними. Вміння створювати і використовувати  схематичні образи - велике досягнення розвитку мислення дитини. Саме розумові дії, які основні на таких образах, дозволяють дошкільнику проникнути в складні зв'язки і відношення речей.

Отже в другу групу тестів входили завдання, направлені на використання схематичних і умовних зображень  для орієнтації в просторових  ситуаціях. Дитині пропонувалося знайти „дорогу" в розгалуженій системі  доріжок, використовуючи для визначення шляху лінійну схему і умовне зображення в вигляді системи  орієнтирів.

Спочатку на демонстраційному матеріалі  дітям пояснювали як виконувати завдання, потім давались аналогічні, які за інструкцією вони повинні виконати самі.

Показники у дітей дитячого садочка, де в навчально-виховному процесі  використовували комп'ютери, явно вищі. Як видно із таблиці №2, діти садочка, де не було комп'ютерів, за виконання експериментальних завдань отримали низькі бали від одного до шести. Діти садочка, де в навчально-виховному процесі застосовували комп'ютери, за виконання експериментальних завдань в основному отримали середні бали від п'яти до дванадцяти. В цьому садочку самий низький бал був 4. Його отримали 5,3% дітей. В садочку, де не використовували інформаційні технології, найнижчий бал був 1 і 2, їх отримали, відповідно, 10,6 % та 21 % дітей

Якщо найвищим балом у садочку, де застосовували комп'ютерні технології, був бал 12 і 15,9 % дітей їх отримали, то в садочку, де не було комп'ютерів, самий високий бал – 6, і його отримали лише 10,6% дітей. Проте, слід зазначити, що діти жодного із вище вказаних садочків не впорались з виконанням всіх експериментальних  завдань, ніхто з них не отримав  самих високих балів – з 13 до 19.

Отже, виходячи із аналізу експериментальних  даних, можна зробити такі висновки:

Комп'ютерні технології допомагають  дітям оволодівати вмінням оперувати  в розумовому плані просторовими уявленнями, моделями, схемами, формують у дітей уміння розрізняти план реальних об'єктів і план моделей, які зображують ці об'єкти, що прискорює розвиток наочно-образного  мислення. Важливою умовою виникнення наочно-образного мислення є використання інформаційних технологій, зміст  яких відповідає психофізіологічним можливостям  дитини.

Використання ІТ активізує пізнавальну  активність та розвиває самостійність, створює умови для продуктивної діяльності дитини, що сприяє розвитку наочно-образного мислення особистості  дитини старшого дошкільного віку. Як показали дослідження, особливо успішно  формуються за допомогою комп'ютерних  технологій спеціальні якості мислення - динамічні просторові уявлення, що спонукає розвиток символічній функції  наочно-образного мислення.

 

 

ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ У ФОРМУВАННІ КОМПЮТЕРНОЇ  КОМПЕТЕНТНОСТІ  ПЕДАГОГА

1. Сучасне українське суспільство характеризуються стрімким розвитком інформаційно-комп’ютерних технологій навчання. Тому сьогоденний стан цивілізаційного розвитку висуває нові вимоги до системи освіти й виховання молодого покоління.
2. Реформування дошкільної освіти, необхідність її інформатизації потребує науково-методичного забезпечення використання в педагогічному процесі новітніх засобів навчання, зокрема інтерактивних технологій та підготовку фахівців, які досконало володіють сучасними комп’ютерними технологіями.
3. Комп’ютерні технології відкривають шлях до самостійної навчальної діяльності й особистої відповідальності молодого покоління, яку педагоги відносять до ключової компетентності. Загальновизнано, що нині формування комп’ютерної компетентності педагогів є однією з обов’язкових умов досягнення освітніх цілей сучасності.
4. Світовий досвід засвідчує, що вирішення проблем дошкільної освіти починається з професійної підготовки педагогів. У зв’язку з цим найактуальнішими є інтерактивні технології навчання, що засновані не лише на фундаментальних знаннях у певній галузі, а й на загальній культурі, що включає й інформаційну. Практика засвідчує, що оволодіваючи навичками інтерактивного навчання, педагог поступово переносить їх у свою практичну діяльність, навчаючи дітей умінню самостійно здобувати знання, робити вибір на користь активної діяльнісної позиції в їх опануванні. Тому кожному педагогові потрібна ґрунтовна підготовка в страті сучасних комп’ютерних технологій.
5. Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Необхідною умовою інформатизації освіти є готовність педагогів до використання комп’ютерних технологій навчання в процесі передавання знань, що означає постійну, неперервну самоосвіту.
6. Комп’ютерна компетентність педагога дошкільної установи є компонентом його загальної педагогічної культури, найважливіший показник його професійної майстерності і відповідності світовим стандартам у страті дошкільної освіти.
7. Мета статті зумовлюється потребою у висвітленні можливостей використання інтерактивних технологій у формуванні комп’ютерної компетентності фахівців дошкільної освіти в сучасних умовах потужної інформатизації суспільства.
8. Виклад основного матеріалу дослідження. Перехід до інформаційного суспільства суттєво впливає на освіту, особливо на професійну підготовку фахівців. Як зазначає С. Сисоєва, це стосується не лише змісту, форм і методів навчання, а й самого розуміння сучасної професійної освіти як неперервної, спрямованої на формування творчої особистості в глобалізованому інформаційному суспільстві XXI ст., здатної до саморозвитку та навчання впродовж усього життя .
9. Глобальне інформаційне суспільство — суспільство, у якому всі процеси пов'язані із розповсюдженням нових інтерактивних технологій, що безпосередньо спираються на використання сучасної комп'ютерної техніки, і суттєвим розширенням можливостей та потреб в індивідуальному, особистісному розвитку особистості.
10. Починаючи з 60-х років, у провідних країнах світу (Великобританія, США, Канада, Австралія, Франція та ін.) в педагогічній науці був сформований спеціальний напрям – медіаосвіта, який допомагає дітям й дорослим адаптуватися до світу медіакультури, комп’ютерних технологій, навчитися аналізувати медіатексти. В канадській провінції Онтаріо з 1987 р. медіаосвіта є обов’язковим навчальним предметом у школах, в Австралії з 1990 р. ця дисципліна впроваджена в навчально-виховний процес дошкільних навчальних закладів. У 1973 році були теоретично обґрунтовані основні принципи медіаосвіти в Австрії. На практиці педагоги використовують комп’ютерні технологій як засіб навчання, який залежить від їхніх побажань. Наприкінці 60-х років ХХ ст. німецькі педагоги дійшли висновку, що комп’ютерні технології мають бути не тільки засобом навчання, але й об’єктом вивчення. Якщо освіта спрямована на розвиток індивідуальності дитини, то медіаосвіта – на підготовку індивіда до прийняття соціально важливих рішень на основі аналізу повідомлень із комп’ютерних технологій. У 80-ті роки виникла медіаосвіта в Англії, завдяки працям Л. Мастермана. З 1987 року початкові школи Італії працюють за програмами зображувального мистецтва, музичної освіти, в яких враховані цілі й завдання медіаосвіти. Інформаційний потік здійснює вплив на формування системи знань й емоційну сферу сприйняття дорослих і дітей, тому необхідно широко використовувати комп’ютерні технології в навчанні.
11. Уміння аналізувати інформацію, виокремлювати головне в інформаційному повідомленні, розуміти спрямування комунікації, прихований зміст повідомлень є необхідними на всіх етапах навчання.
12. Комп’ютеризація дошкільної освіти є невід'ємною складовою інформатизації суспільства, відображає загальні тенденції глобалізації світових процесів розвитку, виступає як визначальний інформаційний і комунікаційний базис освіти та гармонійного розвитку особистості.
13. На основі сучасних комп’ютерних технологій навчання відбувається перехід до інформаційного розвитку суспільства. Ці технології охоплюють створення, впровадження і розвиток комп'ютерно-орієнтованого навчального середовища. Метою комп’ютерних технологій є підготовка особистості до повноцінного життя в інформатизованій державі та підвищення якості освіти.
14. До таких навчальних технологій можна зарахувати:
15. - курси комп'ютерної грамотності, що мають на меті сформувати базові поняття про комп'ютер та можливості використання цих знань на практиці, це мінімальний рівень сформованості комп’ютерної компетентності;
16. - курси «іпtєl^® Навчання для майбутнього» — формують додаткові знання реалізації інформаційно-комп'ютерних технологій у педагогічному процесі;
17. - дистанційну освіту — за останні роки така форма освіти набула актуальності, але часто за цим може стояти заочна форма навчання. Це відкрита система навчання, що передбачає активне спілкування між педагогом та вихованцем за допомогою сучасних інтерактивних технологій та мультимедіа. Така форма навчання дає свободу вибору місця, часу і темпу навчання, її може отримати будь-яка охоча людина, при цьому гармонійно поєднавши навчання та повсякденне життя тощо.
18. Відтак, першочергове завдання сучасної дошкільної педагогіки –– формування комп’ютерної компетентності педагогів, які зобов’язані не тільки розуміти нові проблеми, що постають перед ними, а й знаходити їх рішення у повсякденній професійній діяльності.
19. Основою інформаційної культури особистості є знання про інформаційне середовище, закони його функціонування та розвитку; вміння орієнтуватися в безмежному просторі різноманітних повідомлень і даних, раціонально використовувати засоби сучасних комп’ютерних технологій для задоволення інформаційних потреб. Всі ці трансформаційні процеси розкривають актуальне поняття компетентності особистості.
20. Відтак, комп’ютерна компетентність є інтегральною характеристикою особистості, що виявляється в здатності до засвоєння відповідних знань, умінь та навичок щодо розв’язання завдань у педагогічній й професійній діяльності за допомогою комп’ютера.
21. В основу концепції «комп’ютерної компетентності» покладено ідею виховання компетентної людини, яка має необхідні знання та керується ними; володіє високими моральними якостями; діє адекватно у відповідних ситуаціях та несе відповідальність на певну діяльність.
22. Складовими комп’ютерної компетентності особистості є:
23. - система уявлень про інформатику (знання про інформаційне середовище, закони його функціонування, уміння орієнтуватися в інформаційних потоках);
24. - комп’ютерна грамотність (уміння працювати з комп’ютером, навички користувача, здатність використовувати допоміжні апаратні засоби);
25. - відповідний стиль мислення.
26. Обираючи комп’ютер для навчальних цілей, слід усвідомлювати ті цілі, які до того ж змінюються із розвитком суспільства. Так, Н. В. Атапова наводить нові кваліфікаційні уміння вихователя в умовах інформатизації суспільства:
27. - педагог повинен володіти відповідними знаннями, що містяться в комп’ютерній програмі;
28. - індивідуалізація навчання, яка передбачає введення в педагогічний процес комп’ютера, й вимагає застосування значної кількості методик, якими вихователь повинен володіти досконало;
29. - педагог повинен знати програмне забезпечення, його складові, вміти допомогти дитині на кожному етапі заняття.
30. Використання комп’ютера як засобу навчання в педагогічному процесі дошкільного навчального закладу веде за собою зміну і інших елементів (процесу навчання, організації навчання, засобів навчання). Це, на наш погляд, припускає вирішення декількох груп проблем: загальнодидактичних, методичних й інформаційних (які відносяться до комп’ютера, як до засобу навчання), професійних і організаційних (кожна з яких, передбачає вирішення відповідних теоретичних і практичних завдань). Розглянемо всю сукупність цих проблем. 
31. Загальнодидактичні проблеми визначають: роль (місце) комп’ютера в дидактичній системі серед інших засобів навчання, що використовуються; умови, в яких буде здійснюватись педагогічний процес з використанням комп’ютера. 
32. Професійна проблема включає: системне використання комп’ютерних технологій як засобу безперервної підготовки вихователів, що підвищує ефективність педагогічного процесу в ДНЗ. 
33. Організаційно-методичні проблеми враховують: специфіку змісту заняття; особливості методичної системи, яка використовується на занятті; дидактичні і технічних вимоги до персонального програмного забезпечення (ППЗ); виявлення, експертиза та підбір ППЗ; проектування ППЗ, система комп’ютерних завдань (СКЗ) чи електронного дидактичного матеріалу (ЕДМ); визначення розробника ППЗ, СКЗ чи самостійна розробка; впровадження програмного продукту в технологію навчання. 
34. Інформаційні проблеми визначають: науково обґрунтовані психолого-педагогічні і методичні вимоги до ППЗ, які необхідні для ефективного використання в педагогічному процесі ДНЗ; формування системи завдань з кожного заняття з урахуванням різноманітних програм навчання; забезпечення доступності ППЗ для вихователів (наявність єдиної бази даних ППЗ); розробка ППЗ.
35. Отже, розв’язання проблеми формування комп’ютерної компетентності педагогів дошкільної установи в умовах інформатизації освіти вимагає зміни вмісту існуючої системи підготовки педагогічних кадрів і створення сприятливих організаційно-педагогічних умов для впровадження сучасних комп’ютерних технологій у освітній процес.
36. Перспективи подальших розвідок у даному напрямку. Комп’ютеризація дошкільної освіти відкриває перед педагогами нові можливості для впровадження у педагогічну практику сучасних методичних розробок. При цьому ефективність комп’ютеризації ДНЗ залежить від компетентності педагога та якості використання інтерактивних технологій навчання.

 

 

Інформаційна брошура

«Інтернет-ресурси, присвячені проблемам виховання і розвитку

дітей дошкільного віку»

http://www.solnet.ee. Сайт пропонує консультації і рекомендації психолога для батьків, вихователя, містить настільні ігри, ігри на кмітливість, на розвиток мови, на розвиток музичного слуху, розповідь по картинках, пальчиковые ігри; ігротека; розвиваючі комп'ютерні ігри; умілі ручки і багато що інше;

»  http://sdo-journal.ru: молодому педагогові будуть цікаві Інтернет-журнали «Сучасна дошкільна освіта: теорія і практика;

http://www.obruch.ru: науково-популярний журнал «Обруч»;

http://www.ivalex.vistcom.ru: на сайтах «Все для дитячого саду. «Виховання дітей дошкільного віку в дитячому саду і удома»

http://doshvozrast.ru «Фестиваль педагогічних ідей»

http://festival.1september.ru можна подивитися і перейняти досвід по проведенню цікавих занять.

http://www.detskiysad.ru: на сайті «Дитячий сад. ру»  у розділі сім'я і діти представлені зведення про фізичний розвиток дітей, про основи дитячої гігієни, про значення дитячих ігор у виховному процесі, про трудове виховання дитини, про організацію святкових ранків в дитячому саду і про багато що інше.

У усесвітній павутині для педагога є електронні педагогічні бібліотеки:

http://pedlib.ru: Педагогічна бібліотека  надає доступ зборам літератури, що постійно поповнюються, по педагогіці, її прикладним галузям, що мають відношення до виховання і навчання дітей. Тут розміщені популярні і наукові видання, підручники, статті.

 http://psyparents.ru сайт містить електронний каталогом книг і статей психолого-педагогического змісту про проблеми і особливості розвитку, виховання, навчання дітей. Також є розділи: «Ігри», «Іграшки», «Запитаєте фахівця» і ін.

http://mirknig.com. На сайті розміщені художні книги для дітей (казки, розповіді, повісті), методична література для дитячого саду.

 

 

 
 

 

 

 

 

 

 

 

Список  літератури:

1. Апатова Н. В. Інформационниє технології в дошкільній освіті. - М., 1994.
2. Інтернет в професійній діяльності. Науково-методична збірка [Текст] / Під редакцією Д.Т. Рудакової. - М.: ІОСО РАО, 2003. 160 з.
3. Морев і.А. Освітні інформаційні технології. [Текст] Частина 3. Дистанційне навчання: Навчань. допомога. / І.А. Морев. - Владивосток: Вид-во Далекосхідного університету, 2004. 150 з.
4. Освіта і XXI століття: Інформаційні і комунікаційні технології. [Текст] / Під ред. І.М. Маркова. - М.: Наука, 1999. 191 з.
5. Роберт і.В., Панюкова с.В., Кузнецов а.А., Кравцова а.Ю. Інформаційні і комунікаційні технології в освіті [Текст]: Навчально-методична допомога для педагогічних вузів. / Під редакцією І.В. Роберт. - М.: ІЇО РАО, 2006. 374 з.
6. Удалов с.Р. Підготовка педагогів до використання засобів інформатизації і інформаційних технологій в професійній діяльності [Текст]: Монографія. / С.Р. Удалов. - Омськ: Вид-во ОМГПУ, 2005. 211 з.
7. Урсова о.В. Інтернет як двигун професійний.
8. Хрісточевський с.А. Інформатизація освіти. [Текст] / С.А. Хрісточевський // Інформатика і освіта. - 1994 № 1. З. 13-19