Використання інформаційно-комунікаційних технологій в роботі сучасного дошкільного навчального закладу

 

Дитячі освітні комп’ютерні ігри та їх місце в педагогічному процесі  дошкільного навчального закладу   Сьогоднішня практика засвідчує  проведення в дошкільних навчальних закладах комп’ютерних ігор у спеціально обладнаному комп’ютерно-ігровому комплексі, завдяки чому їх можна  поєднувати з іншими видами занять. Застосування комп’ютерної техніки  робить заняття цікавим і по-справжньому  сучасним. Комп’ютер  вводячи дитину у певну ігрову ситуацію та надаючи дидактичну допомогу у вигляді навчального матеріалу з ілюстраціями та графіками дозволяє істотно покращити навчально-виховний процес та якісно змінити контроль за діяльністю дітей. Комп’ютер підсилює мотивацію  дітей, сприяє підвищенню цікавленості.  Новизна роботи з комп’ютером сама по собі сприяє підвищенню інтересу до навчання, а можливість регулювати навчальні завдання за ступенем складності позитивно позначаються на мотивації. Крім того, комп’ютер  дозволяє повністю усунути одну з  найважливіших причин негативного  ставлення дітей до навчання –  проблеми нерозуміння  матеріалу (новий матеріал подається в інтерактивній формі, що забезпечує та зберігає стійкий інтерес та увагу дітей). Працюючи на комп’ютері, діти отримують можливість виконати завдання до кінця, для цього у комп’ютерних іграх існує система стимулювання (підказки та заохочення на зразок: "Молодець", "Спробуй ще раз", "Подумай", "Чудово", які супроводжуються позитивними або негативними звуками).   Комп’ютерні ігри та вправи необхідно розглядати як особливий  засіб, що стимулює творчу активність дітей. Вони цікаві та доступні, а закладені  в них ігрові завдання містять  не тільки навчальний матеріал, способи  та засоби для його  вирішення, а ще мотив та мету, які стимулюють дитину. Дитина, працюючи за комп’ютером, має реальну можливість бачити на екрані результат своєї роботи. Комп’ютерні ігри: -                     допомагають дітям краще засвоювати матеріал, виявляють прогалини у знаннях та усувають їх, забезпечують досягнення дітьми певного рівня інтелектуального розвитку; -                     під час комп’ютерних ігор у дітей розвиваються позитивні емоційні реакції, що сприяє корекції і розвитку психічних процесів; -                     заняття з використанням комп’ютерних програм, розвивальних ігор стимулюють у дітей цікавість і прагнення досягати поставленої мети.  Разом з тим необхідно  пам’ятати, що дитина граючись потрапляє  в різні уявні ситуації, однак  її емоції – реальні. Далеко не всі  комп’ютерні ігри спроможні вирішити освітні завдання. Візьмемо, наприклад  ігри, де головним завданням є швидке натискання клавіш, такі ігри дають  розвиток сенсорики та деяких параметрів уваги, але разом з тим стимулюють підвищення у дитини рівня тривожності, бажання сховатися від дійсності  в уявному світі. Тому дуже важливо  підбирати ігри, які б за змістом  розвивали дитину.  Для дітей дошкільного  віку існує чимало навчальних комп’ютерних програм для навчання читання, рахування, математичного мислення та для загального розвитку  дітей (розвиток уяви, уваги, мислення, логіки). Це такі програми як: "Десять мавпочок", "Вчимось рахувати", "Пласкі фігури", "Об’ємні фігури" та інші. Вони виконані за допомогою флеш-анімації, із зручною системою управління та ігровим сюжетом. Такі ігри формують у дітей навички з математики, логічного читання та письма, розвивають мислення, увагу, уяву та ін. Корисними будуть ігри на основі казкових сюжетів. Наприклад, гра «Математика з Аладіном» допоможе розвинути кмітливість та зорову пам’ять, "Алі-Баба та сорок розбійників» - спритність, кмітливість, просторове мислення. Програма «Fredi Fish» сприяє розвитку нестандартного мислення та вміння приймати рішення. Є програми, що розвивають пам’ять та увагу. Програма «Арт-студія» вчить основам малювання, «В гостині в матусі Гусині» - читанню, логічному мисленню.   Комп’ютерні ігри дозволяють організувати навчальну діяльність в цікавій формі. Дитину постійно супроводжує гном, кролик, або інший  казковий герой, який спонукає її до дій. Дитина попадає в різні незвичайні ситуації, сама собі ставить завдання, шукає засоби для їх вирішення, і при кожному успішному вирішенні отримує вагоме емоційне заохочення. При цьому у дитини формується установка на самостійний пошук, критичне ставлення до оточення і самого себе, бажання дізнатися нове.  Комп’ютерні ігри, що використовуються в роботі з дітьми дошкільного  віку умовно можна поділити на підгрупи: 1. розвиваючі комп’ютерні  ігри (спрямовані на формування  загальних розумових здібностей, а також пам’яті, мислення, уваги); 2. навчальні комп’ютерні  ігри (які  знайомлять дитину з початками математичних понять, дидактичних уявлень, з основами систематизації, класифікації, синтезу, аналізу понять,  навчають грамоті, читанню); 3. ігри – квести (де  правила гри приховані і дитина  повинна дійти до усвідомлення  цілі і способу дій, тобто  знайти ключ для розв’язання  завдання); 4. ігри – забави (без  завдань для розвитку, проте дають  можливість дитині порозважатись,  здійснити пошукові дії і побачити  результат у вигляді мультика); 5. комп’ютерні діагностуючі  ігри (допомагають виявити рівень  знань, розвитку, здібностей або  відхилень).  Комп’ютерним іграм повинні  передувати ігри зі звичайними іграшками  і предметами - замінниками, діяльність з опорою на реальний предмет чи реальні дії. До гри на комп’ютері дитина залучається лише за умови своєчасного розвитку різних видів діяльності: предметно-продуктивної, ігрової, музичної, конструкторської, зображувальної та ін. Адже, комп’ютерним іграм дошкільників властиві загальні, спільні з ігровою діяльністю риси. Водночас вони мають свої правила, свою специфіку, обумовлену технологічними особливостями, а також особливостями психофізичного впливу комп’ютерних ігор на дітей. Правила комп’ютерних ігор схожі за правилами до традиційних ігор, проте мають принципові відмінності: -    комп’ютерні ігри будуються за принципом поступового ускладнення ігрових та дидактичних завдань; -    "етапність", закладена в програмі, часто не дозволяє перейти на наступний рівень без виконання завдань попереднього рівня; -   в одних іграх можна за допомогою "меню" довільно дозувати рівень складності завдання. В інших "адаптивних" іграх програма сама підлаштовується під дитину і пропонує їй нові завдання з врахуванням її попередніх відповідей: складніші, якщо завдання виконується успішно, чи простіші – коли навпаки; -   деяким комп’ютерним іграм притаманний елемент випадковості, новизна, раптовість, несподіваність. Можуть раптово виникати нові персонажі, нові ситуації, явища і взаємозв’язки.

Пам’ятка для педагога по роботі з комп’ютером

1. Перед роботою перевірте робочі місця для дітей і педагога (чи не пошкоджені з’єднувальні дроти, чи міцні столи і стільчики...);

2.Перевірте розміщення складових частин комп’ютера на робочих місцях;

3Профілактині та ремонтні роботи пристроїв виконуйте лише після їх знеструмлення;

 

4. Регулярно протирайте клавіатури, мишки, монітори м’якою тканиною або спеціальними серветками;

5. Стежте за дотриманням дітьми правил техніки безпеки;

6. Слідкуйте за поставою дітей під час роботи за комп’ютером та щоб сиділи подалі від екрана;

7. Стежте за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог (провітрювання приміщень, вологе прибирання, освітлення приміщення і монітора, …);

8.Дотримуйтеся вимог щодо тривалості заняття з дітьми.

 

Орієнтовна схема заняття  дітей з комп’ютером

І. Підготовча частина заняття

1.Розвиток тактильно-рухового сприймання (дитині пропонується знайти в  торбинці іграшку і вгадати  її на дотик, визначити на  дотик пласкі фігури);

2.Розвиток сенсорних процесів (зібрати  в кошик окремо овочі та  фрукти, скласти за кольорами  або розміром запропоновані предмети );

3.Розвиток зорового сприймання (складання цілого з частин, опис  предмета);

4. Розвиток пам’яті (гра "Чого  не стало?", де дитині пропонується  уважно подивитись на те, що  є на столі, а потім по  команді педагога заплющити очі  і розплющити та визначити,  що за цей час вихователем  сховано);

5.Формування знань про овочі  (наприклад, викласти городину  на грядках – перша з помідорами, друга з морквою, далі - з буряком…  та описати їх за формою, кольором  і смаком).

(У підготовчій частині заняття  планується розвиток психічних  процесів - уваги, сприймання, уяви, мислення і пам’яті, розвиток  мовлення і розширення словника  дитини, розвиток аналітичних процесів, слухового, зорового і тактильного  сприйняттів, дрібної моторики, збагачення  знань про довкілля, оточуючих  людей та саму дитину).

ІІ. Основна частина заняття: 

Робота з комп’ютером: знайомство з його будовою: системний блок, миша, клавіатура, монітор, колонки, принтер, сканер та їх призначення.

(В основній частині заняття  здійснюється знайомство дітей  з будовою комп’ютера, формування  умінь і навичок роботи з  клавіатурою, мишкою. При цьому,  дітей навчають правильно вимовляти  терміни, орієнтуватися на площині,  співвідносити рух об’єкта на  екрані з напрямками, вказаними  стрілочками на клавіатурі, співвідносити  частоту натискання клавіш зі  швидкістю пересування об’єкту;  розвивають швидкість реакції,  просторове уявлення, зосередженість, кмітливість; вчать малювати прості  малюнки, будувати конструкції,  знаходити стратегію розв’язання  завдання; сприяють вивченню алфавіту, тренують рахування, додавання,  віднімання, порівняння чисел, навчають  читанню, розпізнаванню кольорів  і геометричних фігур.)

ІІІ. Заключна частина заняття:

1.Підведення підсумків заняття  (що сподобалося дітям, що нового  дізналися, як називається, яким  чином потрібно діяти і таке  інше).

2.Релаксація – комплекс вправ  для очей.

Вплив комп'ютерно орієнтованих засобів навчання

на розвиток наочно-образного  мислення дошкільників

В сучасних умовах важливим елементом  розвивального предметно-ігрового середовища в дошкільній освітній установі стають нові інформаційні технології (НІТ), в основі яких лежить використання комп'ютерної техніки. Розвиваюче навчання з використанням нових інформаційних  технологій все ширше застосовується в дошкільних установах і стає однією із ланок загальної дидактичної системи дошкільної освіти. У зв'язку з цим, особлива увага приділяється створенню інтегрованого розвиваючого предметно-ігрового середовища, де комп'ютер, як засіб найбільш природно поєднується з іншими дидактичними засобами та методами. При такому підході комп'ютер стає розвиваючим та збагачуючим сучасним засобом самостійної діяльності дитини. Використання комп'ютера в якості ще одного принципового нового знаряддя дитячої діяльності в системі дидактичних засобів сприятиме успішному вирішенню завдань розвитку особистості дитини.

В усіх гуманістичних теоріях і  практиках дошкільного виховання  минулого і сьогодення проблемі розвиваючого предметно-ігрового середовища, його ампліфікації (збагачення), тобто створенню системи  умов, які забезпечать всю повноту  розвитку дитячої діяльності і її особистості, надається першочергове значення. Зміст розвиваючого предметно-ігрового середовища повинен задовольняти потреби актуального найближчого перспективного розвитку дитини, становлення її творчих здібностей.

Аналіз зарубіжної та вітчизняної  літератури показав, що проблема використання комп'ютерно орієнтованих засобів навчання в дошкільних закладах розглядається  в двох напрямках: перший напрямок стосується питань впровадження у дидактику  дошкільної освіти інформаційних технологій і педагогічних методів їх застосування, розробки структури занять, рекомендацій щодо санітарно-гігієнічних і ергономічних вимог, проблем безпеки по організації  комп'ютерно-ігрового комплексу в  дошкільних дитячих закладах.

Другий напрямок досліджень висвітлює  всебічний розвиток дітей в комп'ютерно орієнтованому ігровому середовищі. Ряд дослідників стверджують, що використання інформаційних технологій в навчально-виховному процесі  дошкільного закладу сприяє оволодінню умінням вирішувати завдання конструктивної діяльності та допомагає формуванню просторових уявлень, забезпечує можливості для розвитку наочно-образного мислення, мови комунікативних навичок, цілеспрямованості і соціалізації, збагачує інтелектуальний, естетичний, моральний та фізичний розвиток дитини, стимулює творчу активність дітей , сприяє вивченню іноземних мов.

Поряд з твердженням про необхідність використання інформаційних технологій в навчально-виховному процесі  у дошкільному закладі деякі  зарубіжні дослідники мають точку  зору, яка формулюється так: чи дійсно, комп'ютери є засобами придатними для дітей дошкільного віку, які  суттєво впливають на їх розвиток?

Тому ми поставили перед собою  мету: виявити вплив інформаційних  технологій як складової предметно-ігрового середовища на розвиток наочно-образного  мислення дітей старшого дошкільного  віку.

Для дослідження був вибраний старший  дошкільний вік, тому що для використання комп'ютера, як засобу діяльності від  дитини вимагається уміння оперувати  символами (знаками), узагальненими  образами, тобто достатньо розвинене  мислення, творча уява. В старшому дошкільному  віці дітям вже доступні операції аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, знакового опосередкування і  символічного моделювання. Дитина здатна до створення нового малюнку, конструкції, образу фантазії, до зв'язного розповідання про зображене на картинці, звукового  аналізу слова.

Як показують дослідження Л.А. Венгера, Л.С. Виготського, П.Я. Гальперіна, В.В. Давидова, Н.Н. Подд'якова, до п'яти  років у дитини в повній мірі розвивається символічна функція наочно-образного  мислення, що є основною характеристикою  досягнень розумового розвитку у  цьому віці. Дослідження передбачало  вирішення наступних завдань:

Визначення рівня сформованості  наочно-образного мислення у дітей  шестирічного віку в дошкільних закладах, де в навчально-виховному процесі  активно використовуються комп'ютерно орієнтовані засоби навчання.

Визначення рівня сформованості  наочно-образного мислення у дітей  шестирічного віку в дошкільних закладах, де в навчально-виховному процесі  не застосовуються інформаційні технології.

Порівняння даних рівня сформованості  наочно-образного мислення дітей  шестирічного віку в дитячих закладах, які застосовують у навчально-виховному  процесі комп'ютерно орієнтовані  засоби навчання з рівнем сформованості  наочно-образного мислення дітей  дошкільних закладів, які не використовували  комп'ютерних засобів навчання та їх аналіз.

Розробляючи методику дослідження, ми спирались на теоретичні уявлення вітчизняної  та зарубіжної психології про вікову періодизацію та кризи розвитку і  новоутворення в старшому дошкільному  віці, а також на положення Л.С.Виготського, що інтелектуальний розвиток дитини полягає не стільки в кількісному  запасі уявлень, скільки в рівні  розвитку інтелектуальних процесів, тобто в якісних характеристиках  дитячого мислення. В зв'язку з цією точкою зору, бути готовим до шкільного  навчання означає досягти відповідного рівня розумових процесів: дитина повинна вміти виділяти суттєве  в явищах оточуючої дійсності, вміти  порівнювати, бачити схоже та відмінне, навчитись розмірковувати, знаходити  причини явищ, аналізувати та робити висновки.

В даний час існує велика кількість  методик, які досліджують мислення дітей. З них необхідно було вибрати  ті, які дають системне уявлення про розвиток наочно-образного мислення, і разом з тим, щоб вони були достатньо зручні і прості в використанні, щоб діагностика не займала багато часу. Виходячи з цих потреб, для  виявлення рівня сформованості  наочно–образного мислення ми використали  методики, які розроблені Л.А.Венгером і В.В.Холмовською, адаптували їх до завдань експерименту. В діагностичний набір входили тести, які давно використовуються в психологічній практиці та завдання, які допомагають виявити рівень розвитку наочно-образного мислення і дозволяють побачити стан найбільш важливих сторін психіки дитини.

При цьому ми керувалися положенням С.Л.Рубінштейна, який вважав, що ядром  або загальним компонентом різних розумових здібностей є властива кожній людині якість процесів аналізу  та синтезу, їх рівень розвитку.

Дослідження проводилося в дошкільних закладах м. Києва, в яких створені найкращі умови для особистісного розвитку дітей. Ці дошкільні заклади добре  оснащені наочними посібниками, спеціальним  інвентарем та технічними засобами навчання. В дошкільних закладах, де в роботі з дітьми застосовували комп'ютерно-ігрові комплекси, використовувалися комп'ютерні програми, зміст яких відповідав віковим психофізичним можливостям дітей і одночасно забезпечував подальші перспективи їх розвитку. Ці програми, здебільшого, пізнавального і дидактичного змісту, які навчають математиці, грамоті, конструюванню тощо.

Відомо, що якість виконання дитиною  завдань залежить від того, наскільки  дитина відчуває себе природно і невимушено. Для цього була створена така емоційна атмосфера, в якій дитина не боялася  би помилитися, намагались досягти  того, щоб всі завдання сприймалися  дитиною як гра, в якій інструкція виконувала роль правила, а експериментатор  був партнером по грі. Намагались створити атмосферу доброзичливості, щоб досягти розкутості дітей. Експеримент  проводили експериментатор і  асистент, який спостерігав за тим, як діти виконують завдання в демонстраційних  серіях і пояснював при необхідності та надавав допомогу при виконанні. Завдання діти виконували невеличкими  групками по 5-6 дітей, їх садили за окремі столи, щоб уникнути можливість наслідування й копіювання рішень інших дітей. Столи розставляли таким чином, щоб дорослим добре була видна  робота кожної дитини.

Дітей попереджали про те, що працювати  вони повинні самостійно, не радячись з іншими дітьми не підглядаючи один у одного, а в разі виникнення ускладнень або нерозуміння завдання звертатись за допомогою до дорослого. Для проведення обстеження з допомогою  вихователів підбирали підгрупи дітей з приблизно однаковою  швидкістю виконання завдання. У  випадках, коли дитина не справляється з загальним темпом виконання  роботи, проводили додаткові обстеження.