Використання інформаційно-комунікаційних технологій в роботі сучасного дошкільного навчального закладу

Слід зазначити, що купуючи комп`ютерну техніку керівники навчально-виховних закладів повинні звернути увагу  на наявність дозволу ("Гігієнічного висновку") МОЗ України на використання таких засобів інформатизації для  навчання дітей. 

Так, згідно санітарно-гігієнічних  норм, дитячі комп’ютерні столи, розміщуються на відстані 120 см один від одного та за 80 см – від опалювальної системи.  Дитячі меблі підбираються з урахуванням росту дітей. Для дітей першої ростової групи (ріст: 100-115 см) висота стола (розрахованого на одну дитину) має дорівнювати 46 см, ширина повинна становити не менше 70 см, глибина – 60-80 см. Під столом повинно вистачити місця для вільної постави ніг. Ноги не повинні згинатися понад 90 градусів. Стілець обов’язково повинен  мати спинку. Поверхня стільця має легко піддаватися дезінфекції.

Дитині має бути зручно за робочим  столом. Руки, при роботі, повинні  опиратися на стіл або на підлокітники крісла. Спина потрібно тримати прямою. Адже, організм дитини дошкільного  віку ще  не сформований: хребет, а також хрящі, що сполучають хребці, еластичні, зв`язки і м`язи недостатньо міцні і при неправильному сидінні під час занять приймає нефізіологічні вигини, в результаті чого формується неправильна постава і викривлення хребта. Постійний нахил голови вперед, зведення плечей вперед спричиняє сутулість, округлення спини. Стійка сутулість, у свою чергу, викликає інші негативні зміни в організмі: грудна клітка стає пласкою, зменшується її об`єм, порушується нормальний розвиток органів грудної порожнини, з`являється недостатня амплітуда дихальних рухів, порушується легеневе дихання і кровообіг черевної порожнини. Дитина, вдихаючи менше свіжого повітря, одержує недостатню кількість кисню, що призводить до порушення обміну речовин, а це відбивається на правильному функціонуванні всіх органів і тканин. У дитини розвивається недокрів`я, знижується апетит, вона стає млявою, швидше втомлюється.

Відстань від очей дитини до екрана має бути від 50 до 80 см. Дитина повинна  сидіти за комп’ютером так, щоб лінія  погляду (від ока до екрана) була перпендикулярна екрану і спрямована на його центральну частину. За одним  комп’ютером неприпустимо одночасно  займатися двом і більше дітям. 

Для зменшення зорової напруги  важливо, щоб природне світло падало з боку, а загальне – зверху. Штучне освітлення комп’ютерної зали має  забезпечуватись системою загального освітлення люмінесцентними світильниками  білого (ЛВ) чи теплого білого світла (ЛТБ), обрамлених спеціальною розсіюючою арматурою. 

Під час роботи дитини на комп’ютері загальне освітлення приміщення має  наближуватися до рівня освітленості монітору. Освітленість поверхні стола  і клавіатури може становити не менш 300 лк, а монітору - не більше 200 лк.

Важливо щоб зображення на моніторі було чітким і контрастним, не мало відблисків стороннього світла (лампочки, сонця) і відображення поруч розташованих предметів, тому що це провокує постійні рухи дитини головою з метою роздивитися  зображення на різних ділянках монітору. Для захисту від світла використовуються легкі штори або жалюзі.  

При роботі комп’ютерів у приміщенні виникають специфічні умови: зменшується  вологість, підвищується температура  повітря, збільшується кількість важких іонів, зростає електростатична  напруга в зоні рук дітей. Для  підтримки оптимального мікроклімату, попередження нагромадження статичної електрики й погіршення хімічного й іонного складу повітря необхідно:

-         провітрювання комп’ютерної зали до та після занять;

-         вологе прибирання - протирання столів та моніторів до та після занять, протирання підлоги після занять. 

Не можна загромаджувати приміщення зайвими меблями та інвентарем, проте  не зайвими будуть вентилятор, акваріуми  з водою для підтримки повітряного  режиму.

Враховуючи те, що комп’ютер є  досить потужним засобом в організації  розвитку дітей, необхідно пам’ятати, що його використання в навчально-виховних цілях у дошкільних навчальних закладах вимагає дотримання вимог щодо організації  як самих занять, так і всього режиму в цілому. Інститутом вікової фізіології впродовж 6 років проводились дослідження проблеми безпечного спілкування дошкільників з комп’ютером. Зроблено узагальнення і сформульовано висновки:

- заняття з комп’ютером в  дошкільному навчальному закладі  проводяться з дітьми старше 5 років;

- максимальна одноразова тривалість  роботи на комп’ютері складає: 

для дітей 6 років І-ІІ групи здоров’я 15 хвилин на день;

для дітей ІІІ групи здоров’я – 10 хвилин на день;

для дітей 5 років І-ІІ групи здоров’я – 10 хвилин на день;

для дітей 5 років ІІІ групи здоров’я – 7 хвилин на день;

для дітей 5 – 6 років, що відносяться  до групи ризику по зору – відповідно 10 і 7 хвилин на день; 

- заняття дітей з комп’ютером  організовуються 2 рази на тиждень.  Максимальна кратність роботи  впродовж тижня для дітей 5 і 6 років – 3 рази;

- дні тижня, в які можна  працювати з комп’ютером: вівторок, середа, четвер – оптимальні, понеділок  – можливо, п’ятниця – недопустимо;

- рекомендований час дня для  занять: перша половина дня –  оптимальний, друга половина дня  – допустимо;

- місце роботи з комп’ютером  в 30-хвилинному розвивальному  занятті – середина заняття,  між ввідною (підготовчою) і  заключною частинами;

- стиль поведінки педагога: небажане  емоційне збудження дітей

- під час роботи дітей дошкільного  віку обов’язковою є профілактика  загальної втоми і зорового  втомлення. Гімнастику для очей, тривалістю 1,5 - хвилині потрібно  проводити зразу ж після роботи  на комп’ютері;

- після кожного заняття приміщення  провітрюється. 

Як зазначалося вище, для організації  занять дошкільнят з комп’ютером, крім комп’ютерної зали має бути зала релаксації.  

Зала релаксації використовується для перед комп’ютерної підготовки й після комп’ютерної релаксації, для відпочинку дітей та педагога, фізкультурної реабілітації, емоційного розвантаження. В цій залі діти виконують гімнастику для втомлених очей. Релаксаційний простір може також використовуватися для ігор і занять відповідно до  розпорядку дня. Для проведення відповідної роботи з дітьми підбирається затишна зала  з усіма необхідними умовами. Приміщення обладнується дитячими меблями, килимом або килимовим покриттям. Затишок створюють кімнатні рослини, акваріуми з рибками, клітки з декоративними птахами. Для організації освітньо-виховної роботи повинні бути різноманітні іграшки, дидактичні ігри, роздатковий матеріал на кожну дитину, магнітофон для проведення фізкультурних хвилинок і релаксацій та ін.

Основні завдання до занять дітей з комп’ютером 

Одним із сучасних засобів інтелектуального розвитку дітей є комп’ютер. У  дошкільних навчальних закладах комп’ютерні  програми для ігор і занять використовуються з п’яти років, так як у дошкільників цього віку вже розвинута символічна функція мислення. Основними завданнями для педагогів є: формування у  дітей елементарних уявлень про  комп’ютер як сучасний технічний  засіб, можливостями його використання в різних сферах життя; озброєння  початковими знаннями, уміннями та навичками самостійного володіння  комп’ютером для ознайомлення з  довкіллям, конструювання, малювання, експериментування тощо; сприяння розвитку передумов теоретичного мислення та інтересу до дій з комп’ютерною технікою.

Використання інформаційних технологій активізує пізнавальну активність та розвиває самостійність, створює  умови для продуктивної діяльності дитини, сприяє розвитку наочно-образного  мислення дитини старшого дошкільного  віку. Як показали дослідження, особливо успішно формуються за допомогою  комп’ютерних технологій спеціальні якості мислення - динамічні просторові уявлення, що розвивають символічні функції  наочно-образного мислення.

Практика використання комп’ютера в дошкільному навчальному закладі  показує, що у дитини, яка оволоділа  елементарною комп’ютерною грамотою добре розвинуті уява, пам’ять, мислення.

Кожний дорослий, а особливо батьки і педагоги, хочуть, щоб діти змалку звикали до сучасної техніки і  технологій. Проте, не завжди знають як навчити цьому дітей, які знання і навички потрібні дітям у  дошкільному віці, в тому числі  і щодо комп’ютерної грамотності. Тому в організації занять дітей з  комп’ютером важливе значення мають  ознайомлювально-адаптаційний, освітньо-виховний і творчий етапи.

І. Завдання ознайомлювально-адаптаційного  характеру: 

Познайомити дітей з комп’ютером, сучасним інструментом для обробки  інформації, який розширює інформаційне поле людини та її можливості, ознайомити з історією виникнення комп’ютера та можливостями його використання у  всіх сферах життя нашої країни та світу в цілому.  

Дати елементарні поняття про  основні частини комп’ютера, їхнє призначення, про те, що комп’ютер  є складним приладом і вимагає  знання правил безпечної поведінки  з ним.

Сформувати початкові навички  роботи за комп’ютером; навчити користуватися  клавіатурою, «мишкою»; управляти елементами робочого столу, папки, файловою системою; ознайомити з можливостями тієї чи іншої програми; сформувати знання, вміння та навички, потрібні для свідомого оволодіння основами комп’ютерної грамотності на рівні початківця.

II. Завдання освітньо-виховного  характеру: 

Формувати у дітей навички навчальної діяльності. Розвивати теоретичне мислення, здатність розмірковувати, варіювати, використовувати попередній досвід.  

Створювати передумови елементарного  усвідомлення способів дій та розв’язання  завдань за допомогою комп’ютера.  

Формувати елементарні математичні  поняття, удосконалювати навички рахунку, вміння працювати з цифрами і  геометричними фігурами, орієнтуватися  на площині і у величинах, розвивати  комунікативні здібності, розширювати  словниковий запас і знання про  навколишній світ, формувати граматичний  лад мови, звукову культуру мовлення, вміння читати та сенсорні можливості.  

Формувати уміння оперувати символами (знаками), узагальненими образами, здійснювати аналіз, порівняння і  узагальнення. 

Розвивати емоційно-вольову сферу  дитини (самостійність, зібраність, зосередженість, посидючість), прилучати до співробітництва, формувати естетичний смак.

III. Завдання  творчого характеру: 

Збагачувати кількісний запас уявлень, розвивати потребу до пізнання, розвивати  психічні процеси: пам’ять, увагу, уяву, стимулювати розвиток інтелектуальних  процесів (якісних характеристик  дитячого мислення: наочно-образне, абстрактне, логічне, творче, теоретичне…). 

Вчити виділяти суттєве в явищах оточуючої дійсності, порівнювати, бачити схоже та відмінне, вчитись  розмірковувати, знаходити причини  явищ, аналізувати та робити висновки.  

Розвивати здатність до створення  малюнку, конструкції, образу, фантазії, розповіді по картинці, звукового  аналізу слів тощо. 

Створювати умови для найшвидшого, перспективного розвитку дитини, становлення  її творчих здібностей. 

Навчати дітей вирішувати завдання конструктивної діяльності, допомогти  у розвитку просторових уявлень.

Організація занять дітей з комп’ютером  Основи комп’ютерної грамотності  та знайомства з навколишнім світом з допомогою комп’ютера входить  до варіативної частини змісту дошкільної освіти. Основною формою організації  роботи з комп’ютером є заняття, які проводяться 2 рази на тиждень  тривалістю для дітей шостого  року життя - 7-10 хвилин, сьомого року - 10-12 хвилин. Вони організовуються з  невеликими підгрупами дітей, що забезпечує можливість персональної роботи дошкільників з комп’ютером та здійснення індивідуального  і диференційованого підходів до кожного вихованця. Заняття будуються  на основі бесід та практичних дій (спеціальних  вправ, ігор дидактичного характеру  з математичним, мовленнєвим, природничим, людинознавчим, образотворчим змістом  та ін.) з чітким дотриманням встановлених санітарно-гігієнічних норм (витяг  з методичного листа МОНУ «Організація та зміст навчально-виховного процесу  в дошкільних навчальних закладах»  № 1/9-306 від 06.06.05р.)  В ході роботи з дітьми-дошкільниками  використовується добірка навчальних та розвивальних комп’ютерних програм, яка встановлюється на всі машини. Діти працюють лише з цими програмами, інше програмне забезпечення не використовується.   Заняття з дітьми будуються  на ігрових методах і прийомах. Це дозволяє дітям у цікавій, доступній  формі отримати знання, вирішити поставлені педагогом  завдання. Вони організовуються у вигляді бесіди педагога (який має відповідну освіту) з дітьми. Спочатку йдуть заняття загального спрямування та практичної роботи на комп’ютері.  Для більш ефективного  і міцного оволодіння дітьми знаннями, програма з комп’ютерної грамотності  будується на основі поступового  занурення дітей в навчальні  теми, що забезпечує вирішення основних груп завдань та сприяє розвитку розумових  процесів. Це такі теми: 1.                 Дітям дається загальне поняття про комп’ютер та його значення в житті сучасної людини. В ході розмови педагог формує у дітей зацікавленість до технічного засобу, пояснює необхідність використання комп’ютера сучасною людиною, а в ході практичної частини навчає дитину використовувати ПК в своїй діяльності. 2.                 Дошкільникам даються елементарні знання про найголовніші правила безпеки під час роботи на комп’ютері, призначення та функції основних складових комп’ютера (миші, клавіатури, системного блоку, монітору, принтера та сканера). У дітей формуються уявлення про основні елементи робочого столу, про роботу операційної системи Windows і про використання вікна папки, уміння виконувати запропоновану послідовність дій з використанням клавіатури та миші. 3.                 Дітям розповідають про особливості, можливості, переваги та недоліки комп’ютерної техніки, елементарні уявлення щодо використання ПК в науці, техніці, охороні здоров’я, побуті, в повсякденному житті, формуються вміння користуватися клавіатурою, окремими клавішами і «мишкою ». 4.                 З допомогою комп’ютера, використовуючи навчальні програми (зміст яких відповідає віковим психологічним можливостям і водночас забезпечує подальший розвиток дитини) формуються елементарні уявлення про основні способи спілкування, про простір і час, про Землю, зірки і Сонячну систему, Україну, розмаїття рослинного і тваринного світу, пори року, про оточуючий світ і власне «Я», умовні позначення і таке інше. Комп’ютерні заняття у  дітей  складаються з 3-х частин: підготовчої (вступної), основної  та  заключної.  У першій, підготовчій частині заняття відбувається введення дитини в сюжет заняття. В цій частині проводяться розвиваючі ігри, бесіди, конкурси, змагання, які мають на меті підготовку дитини до роботи з комп’ютером, допомагають їй впоратися з поставленим завданням, проводяться гімнастика для очей та пальчикова гімнастика, а також гімнастика для підготовки зорового, моторного апарата до роботи з комп’ютером. Зазвичай ця частина заняття проводиться в залі релаксації.  Наприклад, друге заняття (після першого ознайомлення з  комп’ютером) педагог може розпочати з повторення матеріалу попереднього заняття методом запитань-відповідей: -              Як називається зала, де розміщуються комп’ютери? -              Що вміє робити комп’ютер? -              З яких частин складається комп’ютер? -              Навіщо потрібні комп’ютери людям? та ін. Такі питання можуть бути з будь-якої іншої тематики, наприклад, з повторення або вивчення матеріалу  з математики, мовленнєвого спілкування, художньої літератури, малювання, природи, народної творчості, правил дорожнього руху, сенсорики.  Після такої бесіди з дітьми, педагог пропонує дітям відпочити, щоб підготуватися до роботи з  комп’ютером, проводить з ними фізкультурну хвилинку. Тривалість цієї частини  заняття 10 – 15 хвилин.  Друга, основна частина заняття також триває 10 – 15 хвилин. Вона містить у собі новий матеріал щодо устрою комп’ютера та роботи з ним, закріплення нового матеріалу, самостійну роботу дітей з комп’ютером, індивідуальну роботу педагога з дітьми. Ця частина заняття може бути продовженням підготовчої частини, її доповненням або заохоченням. При цьому слід зауважити, що класно-урочна система, фронтальні та змагальні методи тут неприпустимі. В цій частині заняття педагог намагається сформувати необхідні дитині навички в роботі з комп’ютером, зокрема з мишою, клавіатурою, різноманітними меню.  Практики розробили декілька способів введення дитини в комп’ютерне  навчання, а саме: -              пояснення дитині призначення кожної клавіші у відповідній послідовності, практична демонстрація функцій тієї або іншої клавіши, пояснення роботи з мишкою; -              при вивченні нових клавіш, необхідно орієнтуватися на існуючі у дитини навички роботи з комп’ютером; -              пропонувати дитині роль дослідника, експериментатора, надавати їй можливість самостійно вчиняти дії за допомогою нових клавіш та уточнювати пояснення функцій, які виконують дані клавіші.  Третя, заключна частина заняття, необхідна для зняття зорової напруги. Проводиться вона в залі релаксації. Саме в цій частині заняття педагог проводить з дітьми гімнастику для очей, комплекс вправ для профілактики зорової втоми, фізкультурні хвилинки, розслаблення під музику.  В заключній частині підводиться  підсумок заняття, де педагог має  нагоду ще раз закріпити з дітьми новий матеріал, назви, які необхідно  запам’ятати, з’ясувати що їм сподобалось, а що давалось важче. Тривалість цієї частини до 5 хвилин (3 хв. – гімнастика, 2 – підсумок).  Формування у дітей  навичок роботи з комп’ютером  – процес складний та тривалий, адже можуть виникати проблеми, пов’язані  із засвоєнням неправильних дій, із недоліками у роботі з клавіатурою, мишкою, програмами тощо, які потім буде важко скорегувати. З цією метою доцільно привертати увагу до правильно виконаних  дій, заохочувати бажання повторити  їх, радіти успіхам. Доцільно надавати дітям право на вибір, самостійну поведінку та творчу ініціативу, підтримувати їхнє прагнення експериментувати. Важливо, щоб педагог, який організовує роботу дошкільнят на комп’ютері, ставився до нього як  до пізнавального, навчального інструмента, а не іграшки. При цьому варто зазначити, що комп’ютерні ігри  повинні  доповнювати звичайні, збагачувати педагогічний процес новими методиками, спонукати дошкільнят до творчості. Слід зауважити, що навчання роботі на комп’ютері передбачає також  знання старшими дошкільниками алфавіту, їх вміння читати. Навчити взаємодії  з комп’ютером дитину, яка не вміє читати, дуже важко та й доцільність  такого намагання сумнівна.   В ході спілкування з комп’ютером  потрібно виховувати інтелектуальні, вольові та емоційні якості особистості, культивувати звичку до свідомої та сумлінної  праці, уміння долати труднощі, переживати радість пізнання та досягнення успіху.