Використання трудових традицій українського народу у вихованні учнів молодшого шкільного віку

-  ефективність комплексного використання засобів народознавства в національному вихованні молодших школярів;

- усвідомлення школярами ролі національної культури у житті українського народу;

          На даному етапі дослідно – експериментальної роботи ми використовували бесіду, спостереження, тестування, гру, кількісний аналіз даних.  
          Експериментальна методика використання національних традицій у вихованні молодших школярів базувалася на оптимальному поєднанні методів прийомів, засобів та форм виховної роботи.

Хід роботи: кожен учень отримує анкету і дає відповіді на запитання, після чого всі анкети збираються і згідно з ключем визначаються рівень сформованості національної свідомості учнів.

 

	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
А	3	2	3	3	1	2	3	3	1	3
Б	2	3	1	2	3	3	2	1	3	2
В	1	1	2	1	2	1	1	2	2	1

 

Обробка результатів:

Завданням обробки результатів є отримання показника рівня використання українських трудових традицій у вихованні школярів. Цей показник обраховується за допомогою ключа до методики.

Аналіз результатів:

Оцінити рівень використання трудових традицій можна таким чином:

• Високий рівень – 21-30
• Середній рівень – 11-20
• Низький рівень – 0-10

Зразок анкети

Даючи відповідь  на запитання обведіть в кружечок букву, яка відповідає вибраній Вами відповіді.

1)Чи вважаєш  ти себе патріотом(кою) своєї  Батьківщини?

а)Так, я є патріотом  своєї Батьківщини

б)Можливо, але не впевнений

в)Ні, не вважаю

2)Ти в майбутньому  хочеш жити в Україні?

а)Так, але не проти  виїхати за кордон

б)Так, звичайно

в)Ні, я хочу жити за кордоном

3)Тобі подобаються  українські традиції?

а)Дуже подобаються

б)Зовсім не подобаються

в) Подобаються, але не всі

4)Ти наслідуєш  традиції, що склалися у твоїй  родині?

А) Звичайно

Б) Так, але не всі

В) Дуже рідко

5)Чи подобається  тобі українська мова?

а)Ні, не подобається

б)Так я обожнюю  українську мову і завжди спілкуюсь  тільки українською

в)Так подобається, але  я надаю перевагу російській мові

6)Чи віриш  ти у щасливе майбутнє України?

а) можливо, що так

б)Так, звичайно

в)Ні, не вірю

7)Ти з задоволенням приймаєш участь в святкуванні українських народних свят?

А)Так, я обожнюю ці свята

Б)Так, але це буває  рідко

В) Я не приймаю участі в таких святкуваннях

8)Ти поважаєш  своїх батьків, родичів та знайомих?

а)Так, звичайно

б)Не завжди

в)Так, але не всіх

9)Чи важливо  для тебе, що про тебе думають  інші люди?

а)Мені байдуже, що про  мене думають інші

б)Я поважаю всіх людей  і прагну, щоб вони поважали мене

в)Я не завжди звертаю  увагу на це

10)Чи старанний та сумлінний ти у праці?

а)Так, дуже

б)Не завжди

в)Ні

Перші два запитання  методики дають змогу визначити  рівень сформованості національної свідомості за таким критерієм як: ставлення до України.

 

 

 

Таблиця №1

Рівень	Кількість учнів (%)
Високий рівень	55%
Середній рівень	36%
Низький рівень	9%

 

3 і 7 запитання дають змогу визначити рівень використання традицій рідного народу за таким критерієм як: ставлення до народних свят , звичаїв та обрядів.

Таблиця№2

Рівень	Кількість учнів (%)
Високий рівень	38%
Середній рівень	50%
Низький рівень	12%

 

Запитання про ставлення до рідної мови дало мені змогу оцінити рівень використання української мови.

 

Таблиця №3

Рівень	Кількість учнів (%)
Високий рівень	90%
Середній рівень	3%
Низькій рівень	7%

 

Проаналізувавши відповіді учнів на шосте запитання я побачила, що рівень національної свідомості, рівень ставлення до рідного народу та до народних свята і традицій можна подати в такому процентному відношенні:

 

Таблиця№4

Рівень	Кількість учнів (%)
Високий рівень	46%
Середній рівень	53%
Низький рівень	1%

 

Рівень любові до власної землі за таким критерієм як: ставлення до рідного краю, рідної землі можна визначити за відповідями учнів на четверте та восьме запитання.

 

Таблиця №5

Рівень	Кількість учнів (%)
Високий рівень	30%
Середній рівень	40%
Низький рівень	30%

 

Після аналізу відповідей на дев’яте та десяте запитання можна подати рівень ставлення до нації та до праці у такому процентному співвідношенні:

 

Таблиця №6

Рівень	Кількість учнів (%)
Високий рівень	46%
Середній рівень	42%
Низький рівень	12%

 

Отже, я підрахувала отримані результати за відповідями на всі запитання методики та визначила середні показники рівня національної свідомості, використання традицій рідного народу, ставлення до рідної мови та нації за всіма критеріями.

Аналіз проведених досліджень показав досить високий рівень сформованості національної свідомості молодших школярів Вони визнають українську мову як свою єдину державну і навчаються розмовляти нею у колі друзів і знайомих, , їм подобаються українські звичаї, традиції та обряди, вони поважають батьків та знайомих.

Разом з тим є молодші  школярі з низьким рівнем сформованості  національної свідомості. Вони не виявляють  знань щодо історії своєї країни, її розвитку і стану, не виявляють  патріотичних почуттів по відношенню до неї та до її громадян.

Зупинимося на змістовому компоненті.

Учням експериментальних  класів наголошувалось, що народні звичаї тісно пов’язані з сільськогосподарською працею та побутом селянина з церковним календарем. Народ визначав день якогось святого для організації трудових справ чи способу життя. Крім того, були визначені дні, які впливали на поведінку людини.

 Існували звичаї, які були притаманні кожній порі року. Зокрема, весна: веснянки, зустрічі птахів, прокладання першої борозни. Ми звертали увагу дітей, що ці звичаї, фольклорна обрядовість готують людей до сільськогосподарських робіт, утверджуються у свідомій і практичній діяльності, зокрема хліборобські традиції. Літо: Зелена неділя, проводи русалок, зажинки, обжинки. Ми наголошували, що ці традиції поетизують розквіт і красу нашого краю, догляд за врожаєм. Осінь –це пора завершення сільськогосподарських робіт, турбота про збереження вирощуваного врожаю, що відображено у таких традиціях: свято врожаю, свято першої паляниці та інші.

          Зимові звичаї спрямовані на прославлення життя, його вічне оновлення, утвердження. Це відзначення свята Миколая, Нового і старого Року і Різдва Христового [7;35].

          Для полегшення сприймання та запам’ятовування інформації, про українські народні традиції, нами був розроблений і застосований народознавчий словник-довідник, де учні фіксували короткий зміст, та значення основних понять, наприклад, народний календар, церковний календар, обряд, свято, церемонія, ритуали, оберіг, народні прикмети тощо.                   Це дало змогу активізувати пам'ять, увагу дітей, розвивати пізнавальну активність, інтерес та повагу до звичаїв та традицій українського народу, виховувати патріотичні почуття.

         Крім того, у експериментальних класах ми використовували значно великий об’єм ігор та розваг («Сієм мак», «Ой вилися огірочки», «Подоляночка», «Ходить гарбуз по городу»), приказок, прислів’їв, загадок, закликань, примовлянь, народних прикмет, гаївок.

  Наведемо приклад.  
           Гра «Ой, вилися огірочки» 
          Діти побравшись за руки, простягаються вздовж та в’ють танок: передня пара завертає до задньої, що піднімає вгору руки. Всі ідуть попід руки та в’ючись співають:  
Ой вийтеся, огірочки,  
Та в землі пуп’яночки.  
Грай, жучку, грай  
Тут тобі край.  
Ходить жучок по чужині,  
А жучина по деревині,  
Грвй, жучку, грай –  
Тут тобі край.  
Дайте, хлопці, околота,  
Повезем жучка до болота.  
Грай, жучку, грай, -  
Тут тобі край  
Жучок плаче у болоті,  
Дівки скачуть у золоті  
Грай, жучку, грай –  
Тут тобі край.  
Чи ти, жучку, писка не маєш,  
Що ти жучку, різко не граєш.  
Грай, жучку, грай, -  
Тут тобі край.

 
          Ці ігри найдавніші за походженням, колись були частиною весняного календарного обряду (осіннього, літнього), в яких і в словах і в пластиці рухів відтворюються елементи землеробської праці. У багатьох з них спостерігається наслідування трудових дій дорослих, участь в них сприяє вихованню дружби, підтримки, єдності, взаємодопомоги [4;305].

 
         Веснянка «Куку, куку – чути в ліску».  
«Куку, куку – чути в ліску.  
Радо співаймо, радо вітаймо.  
Ранню, ранню, ранню весну.  
Куку, куку, пташко мила.  
Ти нам кувала, правду сказала:  
Щезла, щезла зима.  
Куку, куку – голос гуде  
Гажм, лісочком, бором, поточком.  
Голос, голос, голос гуде.  
         Примовка «Ой вітре, вітроньку»  
Ой вітре, вітроньку  
Прижени хмароньоку,  
Полий теплим дощиком,  
встели землю килимком.  
         Прислів’я та приказки:  
«Без праці нічого не зробиш.»  
«Відкладену роботу снігом замете.»  
«Правда кривду переможе.»  
«Вовків боятися – в ліс не ходити.» [21;470]. 
         Робота по тлумаченню приказок і прислів’їв розвивала мислення дітей, сприяла їх моральному становищу.  
          Народні прикмети: 
«Літо дощове – зима сніжна.»  
«Холодна весна – градобійне літо.»  
«Хмари пливуть проти вітру перед снігом.»  
«Грім у вересні – на тривалу осінь.»

 Проведення виховного заходу на тему «Ім’я нашої Батьківщини - Україна» дало нам змогу оцінити знання дітей про нашу країну, побачити наскільки активно вони приймають участь в проведенні свят на національну тематику та використовують традиції українського народу. Отже, ми побачили, що діти активно приймали участь в проведенні свята, із задоволенням вивчали нову для них інформацію про свою державу. З цього ми можемо зробити висновок, що діти не байдужі до своєї країни, її традицій, звичаїв та обрядів, що вони з повагою ставляться до надбань українського народу, до громадян української держави та до всього, що пов’язано з рідною землею.