Засоби масової інформації як фактор формування світогляду учнів

Міністерство освіти і  науки України

Дніпропетровський індустріально-педагогічний технікум

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

з дисципліни Педагогіка

на тему : “ Засоби масової інформації як фактор формування світогляду учнів. ’’

 

 

 

 

 

Виконала:

 студентка гр. ММ-12

Гурко Тетяна Андріївна

Керівник:

Карчевська І.Д.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дніпропетровськ 2012

 

 

Зміст                                                      Стор.

    Вступ…….………………………………………………………………..…..…..

1.Загальна частина

      1.1Розвиток системи масової комунікації…………………………………....

      1.2 Соціально-педагогічні проблеми впливу ЗМІ на дітей та молодь……...

      1.3 Вплив телебачення на формування особистості дитини ………………..

      1.4 Медіаосвіта у сучасних школах…………………………………......…...

      1.5. Перевірка життєвої позиції учнів щодо засобів масової комунікації

      через призму  діагностичного дослідження…………………..…………......

2.Спеціальна частина

       2.1 План Заняття………………………………………………………………..

       2.2 Конспект лекції на тему: «Вплив  засобів масової інформації  на формування агресивності та насильства на психіку дітей різних вікових періодів. Інтернет-залежність та її вплив на виховання підлітків та юнацтва.»

       2.3 Кросворд……………………………………………………………..…...

       2.4 Тести……………………………………………………………………....

      2.5 Педагогічні задачі………………………………………………………..

       2.6 Вислови видатних педагогів…………………………………………….

Висновки………………………………………………………………………….

Список  використаних джерел …………………………………………………

Додатки………………………………………………………………………….....

 

Вступ

На сьогодні вивчення проблем впливу телебачення на психічну сферу дитини має надзвичайно  важливе значення. Педагоги, психологи, вчителі, батьки, учні, дорослі та самі діти повинні знати про особливі психологічні "стосунки", які встановлюються між глядачем і телевізором, який у наш час став не просто джерелом різноманітної інформації, а часто  править за співрозмовника, є сурогатом  живого спілкування, технічним засобом, який претендує на роль головного  вихователя людини. Пам’ять, увага, мислення, фантазія дітей перебувають під  впливом цього засобу масової  інформації. Тому, здавалось би, така невинна для дітей розвага  в школі, як перегляд мультфільмів або  телефільмів під час перерви  або після уроків у очікуванні батьків, яким учнів нібито винагороджують за гарну поведінку і який переходить у звичку, може мати, хоча й латентні на перших порах, але досить вагомі, не завжди однозначні наслідки.

Сучасне телебачення  є найбільш розповсюдженим і популярним засобом масової інформації. Експерти питань з теорії засобів масової  інформації (далі – ЗМІ), осмислюючи величезний їхній вплив на суспільне  життя взагалі та на життя окремої  людини, виокремлюють значущість і  силу впливу електронних засобів  комунікації, блискавичний порівняно  з видавничою справою та пресою розвиток.

Телебачення є  найлегшим у сприйманні людиною  інформації засобом масової комунікації, воно найшвидше та найоперативніше  інформує про події у світі, легко  та комфортно може перенести людину у будь-який куточок світу. Телебачення  імітує трьохвимірний простір на екрані, одночасно використовує зорові і слухові образи, створює справжнє видовище, яке приносить відчутну насолоду людині. Нерідко стає чи не єдиним співрозмовником для самотніх, спустошеними соціальними проблемами учнів.

Великий вплив  має телевізійне насильство на поведінку  дитини, якщо воно винагороджується, якщо агресивну поведінку демонструє в цілому позитивний герой або  ж якщо естетика фільму та його прийоми  були "на висоті".

Актуальність даної роботи полягає у обмеженому обсязі знань учнів щодо   впливу засобів масової інформації на їхню психіку.

Вік комп’ютера, незважаючи на ряд переваг, що він надає, породжує негативний вплив на психологічний, емоційний та фізичний розвиток дітей. Проведення дітьми значної частини  свого дозвілля вдома, біля телевізора веде за собою погіршення стану здоров’я, зниження інтересу до читання, спорту, до активних форм використання вільного часу, що призводить до формування пасивності, байдужості тощо.

Мета - вивчення впливу засобів масової інформації на соціальне виховання дитини, на її внутрішній світ та поведінку, розглянути явище та симптоми Інтернет-залежності у підлітків, проаналізувати її вплив на виховання молоді.

Об’єкт дослідження – специфіка впливу ЗМІ на формування особистості та її характеру, Інтернет-залежність та причини її виникнення.

Предметом дослідження є особливості системи соціально-педагогічних заходів спрямованих на становлення та реалізацію духовного потенціалу дитини під впливом ЗМІ, вплив Інтернету до свідомість молоді.

Методи дослідження: опрацювання наукових літературних джерел, бесіда, спостереження, анкетування, опитування.

Для досягнення даної мети я поставила ряд наступних завдань:

• ознайомитися з  процесом розвитку системи масової комунікації та суть функції ЗМІ у суспільстві;
• вивчення впливу ЗМІ  на формування агресивності та насильства;
• проаналізувати психологічні причини виникнення Інтернет-залежності;
• шляхи вирішення проблеми вільного доступу підлітків до мережі та обмеження дитини в користування Інтернетом.

 

 

1.Загальна частина

1.1 Розвиток системи  масової комунікації

В сучасному суспільстві  людина з раннього дитинства опиняється в оточенні сфери технологій, вагомою  частиною якої являються засоби масової  комунікації (далі – ЗМК), що відіграють важливу роль в формуванні дитячої  психіки. При чому, на перші місця  вийшли так звані електронні засоби.

Сучасні ЗМК, особливо телебачення  набувають планетарного характеру, звертаються до багатомільйонної аудиторії, створюють новий тип культури - аудіовізуальний.

Особливу роль в активізації  людини мають такі функції спілкування, як організація та удосконалення  суспільного життя й діяльності, формування і розвиток міжособистісних  відносин. Основна проблема в усвідомленні ролі і форми спілкування ЗМІ  та дитини полягає в тому, щоб  точно визначити специфічну властивість, котру мають підготувати його учасники, і ту роль та ролеві стосунки, котрі це спілкування установлює унаслідок своєї природи. Саме завдяки  своїй природі спілкування завжди має конкретно-ситуаційний характер і відбувається відповідно до того, як складаються відносини між його учасниками. Типові відносини між людьми (суб'єкт - об'єктивні відносини) передбачають процеси комунікації як у формі живого індивідуального спілкування, так і смисловими інтерпретаціями текстів, що повідомляються ЗМІ.

Аналізуючи матеріали  наукових статей я дійшла до висновку, що зміна людини в процесі соціалізації під впливом ЗМК йде в різних аспектах і має як позитивний, так  і негативний характер. Особливо слід зазначити в зв'язку з цим те, що останнім часом набирає силу тенденція  перетворення ЗМК у сферу самореалізації учня. До давно існуючого переписування читачів з газетами і журналами додалися передачі радіо і телебачення з прямою участю слухачів і глядачів. Розвиток електронних систем породило зовсім новий вид комунікації і самореалізації-взаємодія людини з визначеними його по тим чи іншим причинам партнерами, що дозволяє йому знайти однодумців і виразити себе в спілкуванні з ними. Так, наприклад, уже сьогодні до мережі Інтернет через комп’ютер або мобільний телефон підключені мільйони абонентів - серед яких є і більшість учнів школи.

Крім того, у дитини, що знаходиться в комп'ютерній віртуальній  реальності, створюється враження, що вона безпосередньо бере участь у створених нею подіях, в яких вона є головним  учасником. Це створює  зовсім нові можливості для самореалізації і самоствердження, може вести до тих чи інших самозмін у дітей, підлітків, юнаків.

 

1.2 Соціально-педагогічні  проблеми впливу ЗМІ на учнів

Сучасне суспільство як ніколи насичене новітньою мікропроцесорною технікою. Радіо - і телеприймачами користуються у найвіддаленіших  куточках нашої планети. Зараз навряд чи знайдеться сім’я, в якій не було б телевізора. Але що таке стаціонарний телевізор поряд із можливістю переглядати  програми телепередач за допомогою  сучасних мобільних телефонів та засобів GPS зв’язку, які дозволяють сеанси будь-де та будь-коли.

Сьогоденні продовжують спрямовувати засоби масової інформації на формування у молоді соціальної, політичної і духовної адаптації, пасивності, примітивних смаків, інтересів і потреб, зневажливого ставлення до справжньої культури, до історії, сучасних досягнень людської цивілізації, що призводить до відчуження молоді від книги.

Так, в Україні, за даними соціологічних опитувань останніх років, у бюджеті вільного часу молоді книга займає лише п’яте місце, переважають  сучасна музика, спілкування, телебачення, заняття за інтересами. Відчуження молоді від книги – це тривожний  симптом. За словами французького просвітителя Дені Дідро, “ коли люди перестають читати, вони перестають міркувати ”.

Звичайно, найбільше нарікань отримують навчальні заклади, а  насамперед школа, за те, що вони погано вчать, не розвивають інтересу до книги, до серйозного читання. В цьому зв’язку  не можна не пригадати слова видатного  педагога В. О. Сухомлинського, який писав, що дитині необхідно прививати любов  до книги з дитинства. Якщо читання  не стає для неї духовною потребою, то у роки дозрівання душа підлітка буде порожньою і беззмістовною.

Проблема “ дитина – телевізор ” ще не вивчена достатньою мірою. У комплексі мір важливе значення має особистісний приклад батьків, їх ставлення до проблеми “ споживання ” телепередач, посилення виховного впливу сім’ї в цьому плані. Як зауважив керівник американського товариства    “ За телебачення для дітей ” Пеггі Чарен, якщо у ваших дітей буде достатньо знань та інтересів, то вам не доведеться турбуватися про те, що вони дивляться по телевізору. Нажаль  зайнятість батьків у зв’язку із забезпеченням дітей матеріальними цінностями домінує перед спілкуванням та навчанням своїх нащадків. Ці факти породжують велику проблему деградації молоді, до зміни в учасників соціуму життєвих цінностей, заради яких вони відмовляються від спілкування з друзями та родичами, від участі в суспільному житті, прогулянок, занять спортом.

 

1.3 Вплив телебачення на формування особистості дитини

Життя сучасної людини не можна  уявити без телебачення. Більшість  дітей нині починають регулярно  дивитися телевізор у віці до 3 років, а до 15 років просиджують за телеекраном  більшу частину вільного часу.

Діти не ставляться до телебачення настільки критично, як дорослі. І якщо доросла людина зазнає змін під впливом того, що вона переглядає, то яким чином дитина може уникнути таких впливів? Звісно, і дитяча особистість зазнає змін. От тільки постає питання: чи на краще вони? Тому, можна сказати, що поряд з впливом сім’ї, школи на свідомість дитини слід поставити вплив ЗМІ.

Уже в 3-5 років діти найбільше  люблять «переглядати мультфільми» або «грати на комп’ютері». Для батьків  добре: дитина зайнята « своєю »справою, а що відбувається з дитиною, коли вона годинами дивиться телевізор?

Дитина, сидячи перед екраном, не має змоги діяти активно-тому після такого сидіння відбувається агресивний та неупорядкований вибух  накопиченої, невитраченої активності.

Надмірне захоплення телевізором  породжує ряд проблем, серед яких: нерозвинута мова, не може читати, не може самостійно писати; не може сконцентрувати увагу - дитина пасивна, байдужа та бездіяльна.

Необхідно зауважити, що потік  як зорової, так і звукової телевізійної інформації формує в дитини «базу  даних», підсвідомі настановлення, які  впливатимуть на все її подальше життя. Агресивність, негативне ставлення  до оточуючого світу, розчарування в  житті-безпосередні наслідки отриманих  у дитинстві настановлень.

Широко розповсюджена  телевізійна реклама алкогольних  напоїв, впливає на формування моделі поведінки підлітків. З одного боку, широко розповсюдженими стають різноманітні залежності-від алкоголю, наркотиків, Інтернету, ігрових автоматів, а  з іншого-моделі насильницької поведінки  щодо своїх близьких. Як результат-підвищена  агресивність підлітків, розповсюдженість вживання  алкоголю, наркотиків, ризикованої сексуальної поведінки дітей та підлітків.  

Поради психологів виокремлює певні правила «відносин» дитина-телебачення:

• до 4 років – повна заборона телебачення;
• після 6 років « спілкування» з телевізором не повинно бути більше години на тиждень;
• після 10 років-2-3 години на тиждень;
• після 16 років обмеження можна знімати-дитина стала дорослою.

 

   Психологам та педагогам необхідно  вчасно привернути увагу батьків  до проблеми впливу ЗМІ на формування особистості дитини, адже завжди легше  боротися з причинами, ніж із наслідками.    

Необхідно відзначити той  факт, що повністю уникнути впливу телебачення  не може навіть доросла людина, тому що для багатьох воно є не тільки джерелом інформації, а й засобом  проведення вільного часу.