Засоби масової інформації як фактор формування світогляду учнів

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Декабря 2013 в 21:53, курсовая работа

Описание работы

Методи дослідження: опрацювання наукових літературних джерел, бесіда, спостереження, анкетування, опитування.
Для досягнення даної мети я поставила ряд наступних завдань:
ознайомитися з процесом розвитку системи масової комунікації та суть функції ЗМІ у суспільстві;
вивчення впливу ЗМІ на формування агресивності та насильства;
проаналізувати психологічні причини виникнення Інтернет-залежності;
шляхи вирішення проблеми вільного доступу підлітків до мережі та обмеження дитини в користування Інтернетом.

Содержание работы

Вступ…….………………………………………………………………..…..…..
1.Загальна частина
1.1Розвиток системи масової комунікації…………………………………....
1.2 Соціально-педагогічні проблеми впливу ЗМІ на дітей та молодь……...
1.3 Вплив телебачення на формування особистості дитини ………………..
1.4 Медіаосвіта у сучасних школах…………………………………......…...
1.5. Перевірка життєвої позиції учнів щодо засобів масової комунікації
через призму діагностичного дослідження…………………..…………......
2.Спеціальна частина
2.1 План Заняття………………………………………………………………..
2.2 Конспект лекції на тему: «Вплив засобів масової інформації на формування агресивності та насильства на психіку дітей різних вікових періодів. Інтернет-залежність та її вплив на виховання підлітків та юнацтва.»
2.3 Кросворд……………………………………………………………..…...
2.4 Тести……………………………………………………………………....
2.5 Педагогічні задачі………………………………………………………..
2.6 Вислови видатних педагогів…………………………………………….
Висновки………………………………………………………………………….
Список використаних джерел …………………………………………………

Файлы: 1 файл

№2 курсавая.docx

— 83.27 Кб (Скачать файл)

 

2. Спеціальна частина

План заняття  №___

Дата____________                                                                             Група___________

Тема  заняття: Вплив засобів масової інформації  на формування агресивності та насильства на психіку дітей різних вікових періодів. Інтернет-залежність та її вплив на виховання підлітків та юнацтва

Мета

 а) навчальна: показати, розсказати, ознайомити

 б)розвиваюча: розвивати в учнях логічне мислення, зорову, слухову пам'ять, аналізувати, порівняти,

 в)виховна: розвивати в учнях любов до обраної професії, забезпечити формування його морально – цінностних орієнтирів у процесі оволодіння знаннями, уміннями,навичками.

Тип заняття: комбінований.

Обладнання: Графопроєктор, ноутбук, проектор, екран.

Методрозробки: порівняльна таблиця принципів навчання, схема засобів навчання.

Міжпредметні  зв’язки: українська мова; історія України; культурологія; психологія; філософія; організація та методика виховної роботи.

Хід заняття:

I Організаційна частина.:

      º Перевірка  наявності студентів.

      º Оголошення  теми та плану заняття.

II. Перевірка домашнього  завдання.

 ¤ Письмове опитування

      º Соціально-педагогічні проблеми впливу ЗМІ на дітей та молодь

      º Масова  комутація та її вплив на  молодь 

      º характеризуйте  медіаосвіту

III. Актуалізація  і корекція опорних знань учнів

º Що таке масова комунікація?

º Медіаосвіта це?

º Назвіть певні правила  «відносин» дитина - телебачення

º Дайте загальну характеристикуЗМК

IV. Мотивація та  організація вивчення нового  матеріалу

План

 

 

 

 

 

 

 

                       Анкетування «Ти і телебачення, ПК»

 

Мета: анонімне діагностування учасників групи для перевірки їхньої життєвої позиції щодо засобів масової комунікації, самоаналіз.

Бланк анкети

«__________»_20_____р.

1. Вік___

2. Стать____

3. Яким засобам масової  інформації ви надаєте перевагу?

• Інтернету;

• телебаченню;

• радіо;

• пресі.

4. Скільки часу ви проводите  за телевізором: у робочий день_,

у вихідний_

5. Які передачі ви дивитеся  по телевізору (підкресліть)?

• Новини;

• серіали;

• спортивні трансляції;

• музичні програми;

• політичні програми;

• мультфільми;

• художні фільми;

• розважальні програми;

• усе підряд.

6. Якщо ви дивитися  по телевізору художні фільми, то це:

• українські фільми;

• закордонні фільми (вкажіть  країну)

7. Які фільми вам подобаються  найбільше (підкресліть)?

• Комедії;

• м'юзикли;

• мелодрами;

• трилери;

• детективи;

• фільми жахів;

• документальні;

• містика;

• бойовики;

• інше (вкажіть).

8. Які телеканали вам  подобаються найбільше?

а)_____________________________________

б)_____________________________________

в)_____________________________________

г)_____________________________________

д) ____________________________________

 

9. Який телевізійний герой  вам найбільше подобається і  чим? Чи є такий? (Вкажіть героя і риси, притаманні йому.)

10. Якщо у вас удома  є ПК (так/ні), то ви на ньому (підкресліть):

• слухаєте музику;

• дивитеся фільми;

• граєте в ігри;

• працюєте з робочими, науковими  програмами.

11. Скільки часу ви проводите  за комп'ютером? У робочий день_,

у вихідний_

12. Що вам дає ПК, відео,  ТБ, Інтернет?

13. Які у вас виникають  почуття, коли ви бачите на  екрані форми насильства?

 

 

2.4 Анкета

Тест «Чи телеман  я?»

Мета: дослідження впливу переглянутого на свідомість і формування стереотипів.

1. Телебачення  для вас це — ...

а) елемент сучасного життя;

б) стиль вашого життя;

в) все, і навіть більше.

2. Приходячи додому, ви:

а) одразу ж вмикаєте телевізор;

б) навіть не згадуєте про  його існування;

в) починаєте займатися  хатніми справами, але потім згадуєте, що йде ваша улюблена телепередача;

г) вмикаєте музику.

3. Скільки часу  на день ви дивитесь телевізор?

а) До 1 години;

б) близько 2 годин;

в) від 3 до 6 годин;

г) від 7 год і більше.

4. Після того, як ви подивилися улюблені телепередачі, ви:

а) вимикаєте телевізор;

б) перемикаєте канали, шукаєте, що подивитися ще;

в) займаєтеся своїми справами, а телевізор залишається не вимкненим.

5. Ви купуєте  телепрограму щотижня?

а) Так;

б) ні;

в) купую тільки, коли на канікулах (у відпустці);

г) за мене це робить хтось  із рідних.

6. Гортаючи телепрограму, ви:

а) дивитеся анонс на улюблених  каналах;

б) шукаєте очима улюблені передачі;

в) дивитесь, що позначили  у телепрограмі ваші рідні;

г) позначаєте те, що хочете подивитися впродовж тижня.

7. Очікуючи на улюблену телепрограму, для вас 1 хвилина триває, як...

а) 10 хвилин;

б) декілька секунд;

в) 1 хвилина.

8. Перебуваючи  у гостях, ви помічаєте, що вже  почалася ваша улюблена телепередача. Ваші дії?

а) Легко її пропустите;

б) попросите увімкнути  телевізор;

в) почнете нервуватися;

г) у гарній компанії мене телевізор не цікавить.

9. Ви доглядаєте  за телевізором?

а) Ні;

б) тільки коли прибираю у  квартирі (витираю з нього пилюку);

в) у мене телевізор —  це святе;

г) накриваю його серветкою, хустинкою на ніч.

10. Чи можете  відмовитися від перегляду телевізора, наприклад, на один тиждень?

а) Це як?

б) тільки якщо дуже треба;

в) звичайно, бо є багато цікавих  занять у житті;

г) ніколи.

Інтерпретація результатів

№ запитання Варіант  відповіді —

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

а

1

3

0

1

3

2

3

1

0

3

б

2

0

1

3

0

2

0

4

1

2

в

3

1

2

2

2

0

1

3

4

1

г

 

2

3

1

1

 

2

3

4


 

Від 5 до 12 балів — у вашому житті телевізор займає незначне місце. Для вас це тільки джерело інформації.

Від 13 до 25 балів — для вас як для людини XXI століття телевізор — це невід'ємна частина життя, але при потребі ви можете не дивитися його занадто багато.

Від 26 до 32 балів — ви — телеман. Телевізор для вас — це все у житті: порадник, співрозмовник, член родини, найулюбленіша річ у домі

 

 

 

                         Критерії оцінювання знань студентів

  • На один бал студент повинен бути присутнім на заняттях. 
  • На два бали учень повинен мати конспект лекції з даної теми
  • На три бали учень повинен давати визначення поняттю «субкультура» Знати елементарні поняття з даної теми, види субкультур .
  • На чотири бали учень повинен знати причини виникнення субкультур . Наводити приклади різних ситуацій ,пропонувати методи поведінки в цих ситуаціях. Виконувати своєчасно  усі домашні завдання. Відповідати на уроці.
  • На п’ять балів учень повинен вміти підбирати методи своїх дій до поданої ситуації. Знати які існують субкультури, як поводитися з різними типами людей, вміти аналізувати їх поступки. За бажанням виконувати реферати або презентації.

 

 

 

2.7 Вислови видатних  педагогів

  1. Дитині необхідно прищеплювати любов до книги з дитинства. Якщо читання не стає для неї духовною потребою, то уроки дозрівання душа підлітка буде порожньою і беззмістовною, а на світ божий, Бог знає звідки, полізе все погане.

В. О. Сухомлинський

Фільми  жахів як осучаснена казка

У триваючих нині дискусіях з приводу необхідності охорони суспільної моралі найактуальнішим  виглядає питання про можливі  наслідки споживання населенням телевізійної інформації з елементами насильства й жахів. Відповідні фільми — бойовики, трилери, фільми жахів — упевнено кваліфікуються громадською думкою як "соціально небезпечні", такі, що чинять на психіку й поведінку  глядачів виключно деструктивний вплив. При цьому особливий наголос  робиться на негативних наслідках впливу згаданих фільмів на дітей та підлітків, чия психіка перебуває у стані  формування і є, як прийнято вважати, вкрай чутливою до втручань з боку телебачення, яке називають "жорстоким", "агресивними" і "бездуховним". У зв’язку з цим все частіше  йдеться про необхідність медіаосвіти  населення і озвучується думка  про те, що якщо не вдається переробити медіа, то треба змінити їхню аудиторію, прищепити їй "психологічний імунітет" до патогенного впливу ЗМІ, пов’язаний з надміром екранного насильства.

Постійне нагадування  про ймовірність причинного зв’язку  між переглядом фільмів жахів  та деструктивною, асоціальною поведінкою глядачів, підтримує існуючі в  свідомості людей сумніви й недовіру до цих фільмів, переконання щодо величезної шкоди, яку вони несуть дітям. Незважаючи на відсутність будь-яких аргументованих доказів, переважна більшість дорослих виступають категорично проти перегляду фільмів жахів дітьми. Однак, ми гадаємо, що громадськість негативно налаштована на ці фільми не стільки тому, що має конкретні підтвердження шкідливого їх впливу, скільки через те, що переконання щодо такого впливу насаджене їй тими ж мас-медіа.

Фільми жахів  розглядаються переважно як такі, що становлять одну класифікаційну групу  з іншими фільмами, де також присутні сцени насильства, передусім з  трилерами та бойовиками. На відміну  від дітей, які досить точно виділяють  фільми жахів серед інших, дорослі  сприймають і кваліфікують ці фільми як однорідні з бойовиками й трилерами  і позначають усі їх разом, використовуючи типові емоційні кліше — "жахливі (аморальні, бездуховні, соціально небезпечні і т.ін.) фільми", "суцільні жахи й розпуста", "фільми, що пропагують культ насильства" тощо. Такі узагальнення є вкрай некоректними, оскільки всі  згадані вище фільми належать до принципово різних жанрових напрямів кіно. Під час перегляду трилера, бойовика чи фільму жахів у свідомості глядачів актуалізуються неоднакові психологічні механізми сприймання і, отже, вони здатні чинити на глядацьку аудиторію неоднаковий вплив.

З огляду на це, кожен  дорослий переглядаючи фільми жахів  відповів собі на ряд запитань: «Чому  діти, незважаючи на пережитий емоційний  дискомфорт, люблять дивитися фільми жахів, або яке місце посідають  ці фільми в житті сучасної дитини?».  Відповівши на ці запитання, я вважаю, що дорослі зробили б свій певний внесок у вирішення даної проблеми.

Вплив мультфільмів на психіку дитини

Для початку зазирнемо  в недалеке радянське минуле, а  точніше у згадані 70-80 роки. Тоді мультики відзначалися не лише своєю  рідкістю і недовготривалістю, але  і своєю спокійною динамікою (винятком мабуть є «Ну, погоди!»).  Дитяча психіка не страждала від занадто жвавих рухів персонажів, частої зміни сцен і прискореної або різкої музики. Згоден, майже в усіх мультиках були присутні динамічні моменти, коли персонажі співають, танцюють, когось наздоганяють і т.п. Але цього було дуже й дуже в міру.

Згадаємо тепер  про поведінку персонажів, про  їхню мову. Позитивні персонажі поводяться гідно на відміну від персонажів негативних, яким притаманні не дуже культурні  манери, ламані, некрасиві жести. А  мова персонажів взагалі заслуговує на окрему увагу. Хороші, добрі герої  говорять красиво, ввічливо, інтелігентно, навіть між близькими друзями  не допускається фамільярність (мені часто  згадується, як крокодил Гена вітається  з Чебурашкою, кажучи йому «Здрастуй», замість сьогоднішнього звичного «Привіт»). Цікаво, що негативні персонажі теж  говорять літературною мовою, в їх висловлюваннях не почуєш нецензурної лексики, лайки.

Информация о работе Засоби масової інформації як фактор формування світогляду учнів