Засоби масової інформації як фактор формування світогляду учнів

За проявами залежності від Інтернету нерідко ховаються  інші патологічні залежності або  психічні відхилення. Страждання людей, які мають межові психологічні стани, може, зокрема, проявитися в ненормальній пристрасті до Інтернету, до онлайнових систем спілкування тощо. Вони просиджують  весь час за комп'ютером, забуваючи  про їжу, сон, цілком захоплені мерехтінням  екранних сторінок. Але не варто  думати, що ці ж люди до появи Інтернету  були цілком здорові. Якби не було на світі  ні Інтернету, ні комп'ютерів – вони з тією ж маніакальною завзятістю дивились би телевізор, слухали радіо, читали газети, обмінювалися поштовими  марками або збирали модель залізниці. Депресивні хворі, які більше від  інших відчувають страх відчуження, використовують Інтернет, щоб перебороти труднощі міжособистісної взаємодії  в реальному житті. Схильність людини до повного «відключення», до втрати соціальної адаптації – це симптом  щиросердечного страждання, джерело  якого варто шукати в психіці  хворого, а не в Інтернеті.

Серед факторів, що сприяють зануренню людини в Мережу, можемо виділити наступні:

• нестача спілкування в реальному світі: велика частина Інтернет-залежних «сидить» у Мережі заради спілкування, оскільки віртуальне спілкування має переваги в порівнянні зі спілкуванням реальним;
• Можливість піти від реальності: на сьогоднішній день можна стверджувати, що Інтернет став одним з видів «буферної» реальності, що охороняє особистість від прямого зіткнення з реальним світом, реальним людським спілкуванням;
• Внутрішні психологічні конфлікти, викликані, наприклад, проблемами в особистому і сімейному житті. Занурюючись у віртуальну реальність, людина як би захищає себе від якихось проблем, тривоги, комплексів;
• Психотравмуюча ситуація (втрата близької людини, роботи, родини і т.д.)^.

Вплив Інтернет-залежності на виховання учнів

Комп`ютерна залежність розвивається швидше, ніж алкоголізм. Достатньо півтора року. Скільки  дітей в Україні вже догралося  до стану «ігроголіка», ніхто не підраховував. Але що їх багато –  вже факт.

Діти, які ночують  у приміщенні комп`ютерних залів, – реальність сьогоднішнього дня. Наслідки для молодого організму регулярного  багатогодинного сидіння у приміщенні, перенасиченому випромінюваннями від  комп`ютерів, «довгограючі» і виявляються  пізніше. Наприклад, у безплідді  – і жіночому, і чоловічому. А  ще втрата зору, дратівливість, підвищена  збудливість і стомлюваність, порушення  сну або, навпаки, сонливість.

Діти найбільш уразлива категорія користувачів Інтернету. Явище, коли дванадцятирічна дитина вже має шестилітній “стаж” гравця, тепер мало кого здивує, але занепокоїть. До того ж, на сполох слід бити ще й тому, що комп’ютер з усіма його можливостями вже стає не просто надмірним захопленням, а залежністю.

Якщо довго сидіти за комп’ютером, втрачається живий  контакт з людьми, будь-які відчуття, людина просто заглиблюється у себе. Особливо це стосується дітей, у яких ще не відпрацьовані зв’язки з  людьми. Батькам слід контролювати цей процес і не йти на поводу у дітей, адже від цього залежить те, як їхні діти зможуть у подальшому спілкуватися з людьми, взаємодіяти  і домовлятися з ними. Рідним треба  прагнути розвинути зацікавленість дитини до того чи іншого виду діяльності, щоб не бути для неї нянькою  у майбутньому, вчити практичному  спілкуванню вже сьогодні. У цій  справі багато що залежить й від  авторитету батьків, які повинні  показувати приклад. І якщо вони кажуть, що можна сидіти за комп’ютером  не більше години, то так повинні  робити й самі.

Часто діти сидять за комп’ютером до пізньої ночі, що призводить до неадекватної емоційної  реакції, підвищеної функції кори головного  мозку, органів зору й слуху, емоційної  сфери, до порушення надходження  крові. Якщо ми не приділяємо достатню увагу нашим дітям, то дитина боїться  засинати в темряві, вставати вночі, тому що їй здається, що хтось або  щось вилізе з-за рогу. Потім дитина втрачає сон. Намагається спати  при включеному світлі, а якщо не включає, то їй сняться кошмари, і  вона прокидається з криком. І такі психоемоційні моменти поступово  накопичуються. До того ж, через те, що людина сидить годинами за комп’ютером, порушуються функції імунної  й серцево-судинної систем. Починаються  ішемічні розлади, порушення постачання кори головного мозку, зокрема, лобової  частини.

Діти, які довго  сидять за комп’ютером, не хочуть рухатися. Вони говорять, що в них болять ноги. І це дійсно так. Оскільки сидячий  спосіб життя – це невеликі фізичні  навантаження, не в повному обсязі працюють судини, порушується функція  роботи м’язів.

На сьогоднішній день Інтернет-залежність не визнається особливим захворюванням. Не існує  психологічного чи психіатричного діагнозу: «Інтернет-залежність».  У порівнянні із залежностями від алкоголю і наркотиків, залежність від Інтернету в меншій мірі шкодить здоров'ю людини, не руйнує його мозок, і, здавалося б, достатнтьо безпечна.

Просто так вирвати  інтернет-залежного з віртуального світу неможливо: ефективних соціальних і психіатричних програм поки що немає. При цьому психіатри  стверджують, що за хворою дитиною часто  проглядає хвора родина. Нерідко  підлітки тікають у віртуальний  світ через непорозуміння з близькими, ігнорування їхніх проблем.

Контролювати діяльність дітей в Інтернеті можуть допомогти  новітні програми, які теж не зайвим буде придбати. За їх допомогою можна  побачити, які саме сайти самостійно споглядала ваша дитина. Якщо дитина хоче листуватися зі своїми знайомими, то бажано мати сімейний мейл, а не окремі скриньки. Це допоможе батькам зберегти контроль над ситуацією. Відповідно, найкращим способом є довірливе  спілкування щодо Інтернету між  старшим поколінням та їх технічно підкованими нащадками.

Висновок:

В даній  роботі був проведений теоретичний  аналіз джерел досліджень вітчизняних та зарубіжних психологів з даної проблеми. Інтерес до цієї проблеми зумовлений тим, що ЗМІ є однією із невід’ємних частин буденного життя всього людства, що має як позитивний так і негативний вплив на психіку учасників соціуму в загальному, та на психіку дитини зокрема. Вивчення цієї теми дає змогу ознайомитись з основними впливами у сфері психології на психіку та поведінку дитини.

В процесі написання  наукової роботи, мною були реалізовані  такі завдання: проаналізувати теоретичні джерела досліджень вітчизняних  та зарубіжних психологів з даної  проблеми, описати вплив засобів  масової інформації на психологічний  та фізичний розвиток учнів, дослідити та проаналізувати вплив засобів масової інформації на соціальне виховання дитини, на її внутрішній світ та поведінку, розглянути явища та симптоми Інтернет-залежності у підлітків, проаналізувати її вплив на виховання молоді.

Дані, отримані при  діагностуванні засвідчують актуальність та важливість вивчення проблеми впливу ЗМІ, а саме тому, що багато хто із нас вважає що сучасні електроні  «посібники» є корисними для  учнів і несуть лише позитивні зміни на їхню психіку та поведінку.

Саме тому в науковій роботі дана проблема розглянута різнопланово, звернено увагу на попередження проблем, розроблено поради батькам щодо уникнення  негативного впливу ЗМІ на психіку  дітей. В науковій роботі запропоновано  схему аналізу телевізійного  насильства для стимулювання молоді до усвідомленого перегляду телепрограм та адекватно дивитися на показ різноманітних форм насилля.

Чи стане дитина як споживач продукції масової комунікації  активним споживачем культури та її цінностей  – залежить від багатьох умов, і  в першу чергу – від особистого життєвого досвіду, якості інформації тощо.

Проведені дослідження  дають матеріал для подальшого більш  детального вивчення даної проблеми. Тема, яка була висвітлена у даній  роботі є актуальною в сучасному  світі і потребує подальшого розгляду.

Список використаних джерел

1. Мартынова О.С. КритерииоценкиИнтернет-зависимости // Психотерапия и консультирование. – М., 2002. – №3. – С. 27 – 30.
2. Церковний А. Аспекти формування Інтернет-залежності // Соціальна психологія. - 2004. - № 5 (7). – C.149-154.
3. Янг К. С. Діагноз – Інтернет-залежність // Мир Інтернета. – М., 2000. – № 2. – С. 36 – 43.
4. http://test.lvs.ru
5. http://www.psychology.ru
6. http://www.virtual-addiction.com
7. Чорна Л. Сучасне телебачення та його вплив на внутрішній світ і поведінку людини // Психолог. – 2003. – № 46. – С. 18 – 22.
8. Шелестова Л. «Молоко» й «Екстрім». Про сучасні ЗМІ для підлітків // Шкільний світ. – 2004. – № 12. – С. 1 – 2.
9. Наукові методи досліджень ефектів, зумовлених засобами інформації: американський досвід // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. – Журналістика. – 2002. – № 11. – С. 38 – 42.
10. Бугера  О.І.  Засоби  масової  інформації  як  один  з  чинників  впливу  на протиправну  поведінку  неповнолітніх //  Матеріали V  Міжнародної  наукової конференції  студентів  та молодих  учених „Політ 2005”. – Київ: Національний авіаційний університет, 2005. – С. 532. 
11. Вплив інформаційного простору на внутрішній світ і поведінку дитини // Психолог. Спецвипуск. – 2007. - № 16(256). – 32 с.
12. Петрунько О. Діти і медіа: соціалізація в агресивному медіа середовищі: Монографія. – Полтава: ТОВ НВП «Укрпромторгсервіс», 2010. – 480 с.
13. Увлечениетелевизороммешаетдетямконцентрироваться. – SunHome.ru// [Електронний ресурс. – Режим доступу до статті: http://www.sunhome.ru/ journal/1256]

Поради батькам

• Не піддавайтесь спокусі полегшити собі життя, посадивши малюка перед телевізором, а самим зайнятись справами. Пам'ятайте, що психіка дитини формується тільки у спільній діяльності з дорослим.
• Чітко регламентуйте перегляд дитиною телепрограм, роботи за комп'ютером. Максимальна кількість часу біля екрану не повинна перевищувати від 15-20 хвилин до 1 години на день (біля комп'ютера - не більше ніж 12 хвилин) для старших дошкільнят.
• Намагайтесь не дозволяти дитині переглядати рекламу, а також художні фільми, що орієнтовані на дорослу аудиторію.
• Намагайтесь стежити за змістовністю та художністю дитячих програм, щоб виключити низькопробну відео- і телепродукцію.
• Обговорюйте з дитиною сюжети переглянутих фільмів, використаних комп'ютерних ігор. Важливо зрозуміти, що дитина думає, відчуває, як вона вчинила б у тій чи іншій ситуації. Навчіть дитину аналізувати, оцінювати вчинки і розуміти почуття інших людей.
• Після обговорення можна запропонувати малюкові намалювати героїв фільму, гри чи зліпити їх із пластиліну тощо. При цьому важливо звернути увагу на зображення емоцій героїв. 
• Для дітей старшого дошкільного віку можна організувати гру «Режисери-мультиплікатори»: придумати і намалювати серію малюнків для нового фільму або продовжити улюблений фільм або гру.

 Таким чином, пам'ятаючи  про значну роль ЗМІ у житті  кожної людини, ми повинні пам'ятати  про ту відповідальність, що покладена  на дорослих: зробити все можливе,  щоб не допустити негативного  впливу інформаційного потоку  на психіку дитини.