Аспекти формування соціально-психологічного клімату в колектив

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………….............3

РОЗДІЛ І. ПСИХОЛОГІЧНИЙ КЛІМАТ В ОРГАНІЗАЦІЇ                 ЯК ПСИХОЛОГІЧНА   ПРОБЛЕМА ..………………………………………6

1.1. Особливості вивчення поняття психологічного клімату у психологічній літературі…………………………………………………………6

1.2.  Критерії та параметри психологічного клімату  організації……...12

1.3.  Організаційна культура як об’єкт управління …………………….18

РОЗДІЛ ІІ. ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА ПСИХОЛОГІЧНИЙ  КЛІМАТ КОЛЕКТИВУ ОРГАНІЗАЦІЇ…………………………………….23                                                  

2.1.  Проблема спілкування і  психологічної сумісності колективу ..…23

2.2. Виробничі конфлікти: джерела, види, форми, динаміка…………..27

2.3.  Основні моделі та стилі  поведінки при розв’язанні конфліктів….34

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..39

ДОДАТКИ……………………………………………………………………….41

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ................................……………....45

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність теми.  Одним з найважливіших завдань психолога чи то керівництва тієї чи іншої організації є створення позитивного соціально-психологічного клімату в колективі.

У наш час стрімкого наукового прогресу і величезного обсягу інформації, яку ми переробляємо щогодини, важливо зберегти себе, свій людський вигляд, не стати "машиною", додатком, простим виконавцем робочих функцій.

Створити такі умови для процвітання того або іншого підприємства, фірми, установи, необхідно, принаймі для того  щоб люди, службовці в цій установі відчували себе "командою". Однією з ознак команди є згуртованість, взаємовиручка, підтримка і одночасно вимогливість до себе і інших. Вивчення проблеми формування соціально-психологічного клімату в організації репрезентовано в психолого-педагогічній літературі широким колом дослідників Н.П. Анікієва., Б.Ф. Баєв, Л.В. Долинська, Л.М. Дунець, І.А.  Зязюн, Л.В. Крамущенко, І.Ф. Кривонос, Н.В. Кузьміна, М.В. Левченко, Г.В. Локарєва, О.В. Петровський, О.О. Почерніна, Л.О. Савенкова, З.І. Слєпкань, Н.В. Чепелєва, Т.С. Яценко Свинецкий А.Л., Паригін Б.А., Платонов К.К., Мясищев В.М., Андреева Г.М.та ін.

Соціально-психологічний клімат це не тільки проблема сьогоднішніх соціально-психологічних труднощів соціального і науково-технічного прогресу, але й водночас і проблема вирішення завтрашніх перспективних задач, пов’язаних з моделюванням нових, більш досконалих, ніж раніше людських відношень і спільнот.

Аналіз публікацій по обраній темі свідчить про те, що є велика кількість досліджень із  психологічних аспектів  діяльності працівників.

Однак, рівень загальної управлінської культури такий, що зараз тільки в деяких організаціях та підприємствах використовується настільки діючий метод підвищення продуктивності діяльності працівників як дослідження соціально-психологічного клімату ороганізації. Найбільш дискусійним є питання про шляхи формування психологічно здорової особистості. Очевидно, що піклуватися про психологічне здоров'я людини потрібно з дитинства.  
На жаль, проблеми психологічного здоров’я в колективі розглядаються у сучасних дослідженнях непослідовно, фрагментарно. А від успішного психологічного забезпечення оптимізації соціально-психологічного климату в колективі великою мірою залежить ефективність роботи кадрів. 
Потреба у спілкуванні є тим вихідним пунктом, що пов'язує людину з людьми, котрі її оточують, забезпечує її розвиток як особистості. Це свідчить про те, що потреба у спілкуванні не природжена, а формується   в  процесі  взаємодії дитини з дорослим.                                                                          
      Широко відомі слова Л.С.Виготського про те, що людське немовля з самого початку є істотою соціальною. І онтогенетичний, і філогенетичний розвиток потреби у спілкуванні веде до кількісного розширення і якісного удосконалення та збагачення зв'язків між людьми.

       Таким чином,  актуальність даного дослідження обумовлена новими суспільно-економічними відносинами, що склалися у всіх сферах життєдіяльності, у т.ч. і в сфері освіти; необхідністю вдосконалення системи взаємин у трудових коллективах організацій, що сприяє створенню позитивного соціально-психологічного клімату – необхідної умови підвищення продуктивності діяльності працівників.

Об’єкт дослідження : психологічний клімат організації.

Предмет дослідження : психологічна сумісність та виробничі конфлікти.

Мета дослідження : проаналізувати психологічний клімат в орнанізації, як психологічну проблему; з’ясувати фактори впливу на психологічний клімат колективу організації.  

Завдання дослідження :

1.Вивчення, аналіз і систематизація  наукової літератури по проблемі  психологічного клімату організації.

2.Визначення підходів та використання методологій для діагностики соціально-психологічного клімату організації.                                                                                                                           

3.Дослідження соціально-психологічного клімату, використовуючи сучасні методи психології й теорії наукового керування.

Методи дослідження : аналіз літератури, спостереження.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І. ПСИХОЛОГІЧНИЙ КЛІМАТ В ОРГАНІЗАЦІЇ ЯК ПСИХОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА

 

1.1. Особливості вивчення поняття психологічного клімату у психологічній літературі.

 

Проблемі соціально-психологічного клімату в організації присвячено багато робіт як у вітчизняній так і зарубіжній психології. Інтерес до цієї теми, перш за все пов'язаний з результатами (Хоторнських досліджень),що виявили наявність тісного зв’язку між продуктивністю праці групи і особливостями її психологічного клімату (А.Л Свинецький).

У вітчизняній психології є багато робіт які присвячені дослідженням

соціально-психологічного клімату в організаціях різних сфер діяльності (Карамушка Л.М. [10 с. 143],  Коломінський Н.Л. [12 с.90], та ін.).  Колектив в суспільстві є не тільки чинником матеріальних і духовних цінностей, але і фактором формування особистості. Тому дослідження закономірностей становлення, розвитку і функціонування колективу є дуже актуальним в наш час та  є важливою соціальною і соціально-психологічною проблемою, яка має як теоретичне так і практичне значення.

У зв’язку з цим з’являється потреба з’ясувати поняття соціально-психологічного клімату організації. Треба відмітити, що до цього часу в психології не має однакової дефініції, але все ж таки більшість дослідників розуміють цей термін схожим.

Соціально-психологічний клімат організації - це притаманний певному організму стійкий психічний настрій, який здійснює значний вплив на взаємини людей, їх ставлення до праці та навколишнього середовища. Психічний настрій, як вважає відомий соціальний психолог В.Д. Паригін, може бути предметним (спрямованість психіки на процес діяльності) та емоційним, тональним (переживанням задоволеності діяльністю, її результатами)[22, c.15].

Аналіз соціально-психологічної літератури, праць з психології управління, школознавства показує, що всі автори визначають велику роль соціально-психологічного клімату в житті організації, управління нею, в життєдіяльності кожної особистості.

Так, Б.Д. Паригін стверджує, що соціально-психологічний клімат є "одним з вирішальних чинників успішної діяльності людини в усіх сферах життя суспільства", розглядає його в аспекті реалізації функції зворотного зв'язку. На думку автора, значущість соціально-психологічного клімату визначається також тим, що від нього залежить міра, яку вносить кожний індивід у діяльність, характер її спрямованості, ефективність [22, с. 16].

О. С. Анісімов розглядає соціально-психологічний клімат як такий соціально-психологічний феномен, який відображає рівень комфортності існування в спільній діяльності, у груповій взаємодії. «Якщо комфортність пов'язана з індивідуальною оцінкою умов існування в групі, то самі умови розглядаються як груповий "клімат ", як особливий стан соціально-психологічних умов, що склалися в групі» [1, с. 297].

Соціально-психологічний клімат організації впливає не тільки на ефективність діяльності, поведінку, а й взагалі на психічне здоров'я особистості. Це особливо важливо для менеджера освіти, адже соціально-психологічний клімат закладу освіти (наприклад, районного відділу освіти) опосередковано, через відповідний психологічний стан її представників (завідувача, інспектора) впливає на соціально-психологічний клімат підвідомчих педагогічних колективів, а через них — на дитину, її психічне здоров'я. «Таким чином, психологічний клімат в учительській кімнаті і в класі — найважливіша умова психічного здоров'я і дітей, і дорослих», — пишуть відомі дослідники психофізіологічних проблем освіти В.С. Ротенберг і С.М.Бондаренко [21, с. 106-107].

Соціально-психологічний клімат є значущим чинником, що впливає на всю управлінську діяльність: вироблення та прийняття управлінських рішень, організацію їх виконання, облік і контроль.

Так, Г. Я. Брянський і А. І. Іванов у модель чинників, які впливають на якість управлінських рішень, вводять соціально-психологічний клімат організації як чинник здійснення цього рішення [7; с. 4]. Однак і в процесі самого вироблення рішення соціально-психологічний клімат впливає на нього або прямо (коли рішення розробляється колегіально), або опосередковано. На етапі організації соціально-психологічний клімат є значущим у корективно-регулювальному компоненті, коли керівник доводить мету і завдання до колективу і кожного виконавця, в комунікативному компоненті, який і передбачає налагодження сприятливих з точки зору мети управління міжособистісних взаємин і спілкування, сприятливого соціально-психологічному клімату [20, с.7]. А також у мотиваційному компоненті, коли наявність або відсутність здорового соціально-психологічного клімату є джерелом позитивної мотивації до професійного вдосконалення або її зниження чи відсутності. Соціально-психологічний клімат є також значущим чинником на етапі контролюючої діяльності менеджера освіти, у здійсненні порівняльно-оцінного компонента його роботи. Тут він є особливо відчутним як джерело соціального контролю, соціальних санкцій, відображення громадської думки колективу закладу освіти.

         Соціально-психологічний  клімат організації — це частина соціально-психологічного простору організації, психологічне поле [15, с. 78], на якому розгортається діяльність кожного учасника процесу праці, "плацдарм життєдіяльності особистості".

Таким чином, врахування соціально-психологічного клімату колективу керівником, здійснення активних дій щодо створення сприятливого творчого соціально-психологічного клімату є життєво важливим напрямом діяльності менеджера освіти, адже це необхідно не тільки з точки зору оптимізації управлінської праці, а й (і це головне) з точки зору надання позитивного впливу на персонал як умови самоактуалізації, саморозвитку особистості — керівника, підлеглого, дитини.

Так, деякі автори (наприклад, Б. А. Фролов [30, с.45], визначаючи аспект творчої спрямованості, ототожнюють психологічний клімат із сумою мотивів індивідів. Однак навіть при такому аспекті зводити психологічний клімат тільки до суми мотивів—це невиправдана редукція, спрощення. Адже самі ці мотиви породжуються, посилюються або блокуються під впливом міжособистісних взаємин і спілкування в науковому колективі. Але неправомірно обмежувати поняття соціально-психологічного клімату тільки системою міжособистісних стосунків членів колективу, як вважають В. В. Бойко, О. Г. Ковальов, В. М. Панфьоров. Ці автори, як і деякі інші психологи, є прихильниками диференціації понять "психологічний клімат" і "соціально-психологічний клімат" [19. с. 45]. Причому, доведення авторами цієї диференціації скоріше обертається проти неї. «Усяке психічне явище є ідеальним, тобто виступає як форма психічного відображення світу речей і людей, — пишуть ці автори, — як функція взаємодії органів почуттів та мозку людини з матеріальними об'єктами. Воно є ідеальним і тому, що "притаманне" окремому суб'єкту як образ сприйнятого ним об'єкта і існує в такій формі доти, поки людина не визначить його в матеріальній формі. Як тільки це відбувається, результат відображення стає однією із складових життєдіяльності інших людей, тобто набуває соціального змісту і разом з тим ролі чинника, що зумовлює взаємодію людей» [3, с. 9].

 Однак автори чомусь пропонують  для визначення цього явища  поняття "психологічний клімат". Близькими до аргументів цих  авторів думками доводить свою  точку зору і К. К. Платонов: «Але психологічний клімат може визначатися тільки впливом зовнішнього фізичного середовища і тільки на одну особистість, прикладом цього є засоби технічної естетики. Це не враховують, коли ототожнюють поняття "психологічний клімат " і "соціально-психологічний клімат" [23, с. 112]. Ми вважаємо, що і в цьому випадку вплив фізичного середовища на одну особистість породжує певний психічний стан, який не може бути психологічним кліматом однієї людини — це нонсенс, абсурд. Тільки складне поєднання (не арифметична сума) психічних станів кількох особистостей (хоч вони і виникають під впливом фізичного середовища) може породити інтегральне соціально-психологічне явище—соціально-психологічний клімат групи, колективу. Тут спрацьовують соціально-психологічні механізми навіювання, психічного зараження, наслідування. У цьому питанні ми погоджуємося з думкою Б. Д. Паригіна, який не розрізняє поняття психологічного клімату і соціально-психологічного клімату. Він наполягає на тому, що "будь-який прояв психічної діяльності людини є вищою мірою соціально-психологічним. Крім того, треба бачити відмінність між: тим, що створює сенс явища, яке вивчають, його сутність, і тим, що характеризує чинники, які на нього впливають, а це, звичайно, не дає підстави для ототожнювання самого феномену клімату з жодним із цих чинників" [22, с.12].